Безуглий І.В.
Збірник наукових праць ХДУХТ "Економічна стратегія і перспективи
розвитку сфери торгівлі та послуг". 2008. Вип.2(8), ч.2. С.264-272.
Проблеми розвитку маркетингу регіональної рекреаційно-туристичної системи
Досліджено особливості формування стратегії еколого-економічного розвитку регіональної рекреаційно-туристичної системи з використанням інструментарію регіонального маркетингу.
Постановка проблеми у загальному вигляді. Досвід економічно розвинених країн свідчить, що використання маркетингу впливає на активізацію соціально-економічного розвитку адміністративних територій. Залучення комплексу маркетингових технологій в рекреаційно-туристичній сфері дозволить сформувати ринок територій для відпочинку; позитивно вплине на процеси ціноутворення і підвищення якості пропонованих послуг.
Для успішної адаптації маркетингових технологій необхідно визначити проблеми регіонального розвитку, вирішення яких може бути активізовано за допомогою цього інструментарію. Практичне використання маркетингу вбачається щодо:
- виявлення чинників, що впливають на розвиток рекреаційно-туристичної сфери;
- прогнозування сценаріїв розвитку територій;
- регулювання природокористування і обґрунтування методів маркетингового аналізу.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. У науковій літературі висвітлено окремі аспекти маркетингу рекреаційно-туристичної сфери. Проблеми формування потреб населення у відпочинку досліджено в працях [1-4]. Методичні підходи і процедура встановлення ціни на рекреаційно-туристичні послуги обґрунтовано Липчуком В.В. [5].
Черчик Л.М. запропонувала залучати до розвитку рекреаційно-туристичної сфери систему комплексного маркетингового аналізу рекреаційно-туристичних територій як складову регіонального маркетингу [6].
Проблемам вибору регіональних стратегій соціально-економічного розвитку присвячено праці Бесєдіна В.Ф., Герасимчук З.В., Данилишина Б.М., Долішнього М.І., Дорогунцова С.І., Стеченко Д.М. та інших дослідників. Але не розробленими залишаються організаційно-економічні механізми формування і реалізації регіональної стратегії соціально-економічного розвитку, засновані на маркетингових технологіях.
Мета та завдання статті. Для активізації розвитку рекреаційно-туристичної сфери необхідно виявити проблеми, які можуть бути вирішені за допомогою маркетингового аналізу. Дослідити особливості формування стратегії еколого-економічного розвитку регіональної рекреаційно-туристичної системи (РРТС) з використанням організаційно-економічних механізмів, заснованих на маркетингових технологіях.
Виклад основного матеріалу дослідження. Маркетинг рекреаційно-туристичних територій - це вид наукової діяльності, спрямований на формування попиту та задоволення потреб у природних ресурсах і територіях шляхом дослідження наявного природно-ресурсного потенціалу з урахуванням необхідності його збереження та відтворення, недопущення деградації та погіршення оздоровчих властивостей [6].
При дослідженнях рекреаційно-туристичної сфери використовують термін «регіональна рекреаційно-туристична система». Використання цього терміну дозволяє чітко визначити склад об’єкта дослідження. Тому більш придатне використання маркетинг рекреаційно-туристичної системи.
Маркетинг РРТС треба розуміти як аналітичний інструментарій для формування стратегії регіонального розвитку. ЇЇ головна мета - формування механізмів ефективного використання рекреаційно-туристичного потенціалу з урахуванням необхідності його збереження, відтворення, недопущення деградації та погіршення оздоровчих і лікувальних властивостей території. Тобто пріоритетом розвитку РРТС виступає еколого-економічний напрям.
Механізм формування і реалізації стратегії еколого-економічного розвитку РРТС включає наступні етапи (рис. 1).
Рисунок 1. Етапи формування стратегії еколого-економічного розвитку регіональної рекреаційно-туристичної системи
Відповідно до концепції державної регіональної політики кожна обласна одиниця формує власну стратегію еколого-економічного розвитку РРТС. В концептуальних засадах такої стратегії необхідно відобразити ідеї, які містять:
- обґрунтування необхідності зміни пріоритетів розвитку;
- визначити напрями змін;
- формується мета, яку треба досягти в результаті реалізації стратегії;
- визначаються цільові орієнтири, принципи та практичні завдання.
Формування цільових орієнтирів стратегії еколого-економічного розвитку РРТС спирається на взаємопов’язанному функціонуванні економічної, соціальної та економічної сфер.
Перша сфера об’єднує цілі, спрямовані на формування конкурентноздатної, соціально-орієнтованої і екологічно збалансованої регіональної економіки, це:
- формування диференційованої пропозиції на ринку рекреаційно-туристичних послуг;
- розробка механізмів ціноутворення з урахуванням необхідності відтворення природно-ресурсного потенціалу;
- розвиток підприємництва в рекреаційно-туристичному природокористуванні.
Друга сфера - соціальні цілі, спрямовані на досягнення добробуту населення регіону. До них відносяться:
- формування потреб споживачів рекреаційно-туристичних послуг;
- забезпечення зайнятості населення завдяки залучення до праці в рекреаційно-туристичній сфері.
Третя сфера - екологічні цілі, спрямовані на забезпечення охорони навколишнього середовища і відтворення природно-рекреаційного потенціалу.
До таких цілей слід віднести:
- формування механізмів фінансового забезпечення розвитку рекреаційно-туристичного природокористування;
- удосконалення системи управління природокористуванням.
Формування стратегії еколого-економічного розвитку передбачає врахування дії зовнішніх факторів впливу на РРТС з метою запобігання дестабілізуючим змінам.
На розвиток РРТС вливають такі зовнішні фактори:
- відповідність цільових пріоритетів розвитку світовим стандартам використання природно-рекреаційного потенціалу;
- місце регіону в національній рекреаційно-туристичній сфері;
- геоекономічне становище регіону.
Останній фактор визначається:
- особливостями «сусідства» регіону з іншими країнами, які мають більш розвинену рекреаційно-туристичну сферу;
- розміщення регіону стосовно до основних транспортних магістралей;
- знаходження на території регіону унікальних рекреаційно-туристичних ресурсів;
- екологічний стан території;
- віддаленість природних рекреаційно-туристичних комплексів до місць формування потреб населення в оздоровлені.
Основою маркетингу регіональної рекреаційно-туристичної системи є діяльність, пов’язана із систематичним збором, обробкою, аналізом інформації, визначенням тенденцій розвитку. Такі дослідження стають основою прийняття рішень, формуванням стратегій і цільових програм.
Маркетингове середовище є об’єктом дослідження. Воно складається із чинників, що впливають на формування попиту, результати діяльності, реалізацію цілей та завдань підприємств і органів влади.
У традиційному маркетингу виокремлюють макро- і мікросередовище. Макросередовище складається з політико-правових, економічних, соціально-демографічних, культурних, екологічних, науково-технічних, інституційних чинників. Мікросередовище об’єднує споживачів, конкурентів та контактні аудиторії.
Маркетинг РРТС потребує виділення додаткової категорії - мезосередовища. В рамках якої включено території-конкуренти; структура і місткість ринку послуг; стан дослідження ресурсів, їх кількісні та якісні характеристики; рівень освоєння; показники внутрішнього та зовнішнього попиту на рекреаційно-туристичні послуги в регіоні; інфраструктурний потенціал.
Дослідження маркетингового середовища включає моніторинг та аналіз основних чинників макро-, мезо-, мікросередовища, виявлення проблем, діагностику, формування висновків і рекомендацій для практичної реалізації стратегії еколого-економічного розвитку оздоровчих територій.
Аналізі зовнішніх і внутрішніх факторів впливу на розвиток РРТС дає можливість врахувати екологічні наслідки використання території для оздоровчих цілей, «сусідства» з іншими країнами, наявність значних обсягами ресурсів. Важлива роль відводиться SWOT-аналізу. Він передбачає виявлення можливостей і загроз, як результат дії зовнішнього впливу, та переваг і недоліків внутрішнього середовища.
Для територій, що розвиваються, існує загроза перетворитися в центр екологічної напруги. Характер природокористування склався в період, коли єдиними перевагами регіону були природні ресурси і дешева робоча сила. Освоєння та інтенсивне використання ресурсів забезпечувало основу економічного прогресу. Стратегія прискореного економічного розвитку на територіях з перехідною економікою посилює дестабілізуючі процеси в природі, оскільки трансформаційні процеси не супроводжуються розвитком нових соціально-економічних відносин. Тому дотримання стратегії еколого-економічного розвитку, з урахуванням відновлення ресурсів актуальне для територій з прискореним економічним розвитком.
Результатом проведеного SWOT-аналізу в Чернігівській області для перспективи розвитку рекреаційно-туристичного природокористування є сформований комплекс переваг і недоліків, та можливостей і загроз, що впливають на реалізацію наміченої стратегії.
Переваги:
- знаходження регіону біля кордонів Росії та Білорусії;
- проходження через територію регіону двох міжнародних транспортних коридорів;
- наявність двох Національних природних парків;
- наявність значних гідрологічних ресурсів, представлених р.р. Дніпро і Десна;
- привабливі кліматичні умови;
- наявність великої кількості культурно-історичних пам’яток.
Недоліки:
- не сформований рекреаційно-туристичний імідж регіону;
- нерозвинена інфраструктура і транспортне забезпечення;
- низька якість рекреаційно-туристичних послуг;
- відсутність чітко розробленої програми розвитку рекреаційно-туристичної сфери;
- забрудненість окремих територій внаслідок аварії на ЧАЕС.
Можливості:
- використання регіону як транзитної території;
- створення природних рекреаційно-туристичних комплексів на основі використання природно-заповідного фонду для цілей оздоровлення.
- регіональна співпраця в рамках єврорегіону «Дніпро».
Загрози:
- конкуренція з боку сусідніх територій, що пропонують подібні (або) кращі продукти.
Вибір альтернатив еколого-економічного розвитку території регіону повинен враховувати наступні аспекти:
- диференціацію рівнів природно-рекреаційного потенціалу і ефективність його використання;
- необхідність залучення організаційно-економічних механізмів запобігання дестабілізуючим факторам.
Враховуючі це, кожна група адміністративних районів регіону має конкретні завдання для реалізації стратегії еколого-економічного розвитку рекреаційно-туристичної сфери території. Це залежить від рівня природно-рекреаційного потенціалу і ефективності його використання (табл. 1).
Таблиця 1. Альтернативні варіанти еколого-економічного розвитку рекреаційно-туристичної сфери
| Ефективність використання | Рівень потенціалу | ||
| Високий | Середній | Низький | |
| Високий | Створення природних рекреаційно-туристичних комплексів. Дослідження нових форм господарювання та власності. Стимулювання розвитку підприємництва |
Створення форм природно-заповідного фонду найбільш пристосованих до оздоровлення | Дослідження територій потенційно привабливих для використання в оздоровчих цілях. Розвиток напрямів рекреаційно-туристичної сфери на основі кліматолікувальних або залучених ресурсів |
| Середній | Формування іміджу території оздоровчого призначення. Створення природних рекреаційно-туристичних комплексів | Формування механізму освоєння природних рекреаційно-туристичних ресурсів | Дослідження та відновлення історико-культурної спадщини |
| Низький | Дослідження цільових груп споживачів рекреаційно-туристичних послуг. Формування іміджу території оздоровчого призначення. Виявлення і аналіз територій-конкурентів |
Розширення можливостей використання залучених ресурсів | Розвиток рекреаційно-туристичної сфери на основі антропогенних ресурсів. Пільгове кредитування нересурсоміських напрямів виробництва рекреаційно-туристичних послуг |
Конкретна реалізація стратегії еколого-економічного розвитку РРТС бачиться за допомогою впровадження регіональної державної програми розвитку і раціонального використання рекреаційно-туристичного потенціалу.
Структуроутворюючими елементами програми: чітко представлена ціль, визначений перелік заходів з наміченими строками, попередня оцінка можливих наслідків від її реалізації.
Основна ціль програми - удосконалення територіальної організації рекреаційно-туристичної сфери регіону на основі підвищення ефективності використання природно-рекреаційного потенціалу.
Доцільно включати регіональної програми в загальний контекст регіональних прогнозів, зокрема схеми розміщення продуктивних сил, яка має статус індикативного перед планового документу і узгодження з Законом України «Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки».
Розробка регіональної програми еколого-економічного розвитку рекреаційно-туристичного природокористування надає територіальним органам влади необхідні орієнтири дій. Це дозволить визначити домінуючі тенденції, кількісні параметри еколого-економічного розвитку. В залежності від яких намітити і скорегувати в прогнозованій динаміці загальнодержавного і регіонального ринків власні регулюючі можливості впливу на процеси і явища в природокористуванні.
Для реалізації і контролю програми еколого-економічного розвитку природно-рекреаційного потенціалу необхідно:
- визначити напрями, за якими буде контролюватися діяльність;
- формулювати критерії оцінки виконання програми згідно кожного напряму;
- розробити систему моніторингу економічного, екологічного і соціального стану з метою внесення необхідних коректив.
Проблеми розвитку регіональної рекреаційно-туристичної системи, які можливо вирішити за допомогою маркетингових технологій можна звести до наступних:
- виявлення чинників формування потреб і попиту на ринку природних рекреаційно-туристичних ресурсів;
- дослідження по формуванню пропозиції на ринку ресурсів;
- проведення сегментації ринку природних рекреаційно-туристичних ресурсів;
- обґрунтування ціноутворення на ринку ресурсів;
- формування стратегій розвитку рекреаційно-туристичного природокористування.
Висновки. Маркетинг РРТС є важливою умовою реалізації соціальних та екологічних пріоритетів за умов формування ринку рекреаційно-туристичних ресурсів. На основі викладеного підходу до формування регіональної стратегії розвитку можлива постановка організаційних, економічних і соціальних цілей для кожного адміністративного району, диференційовано від рівня природно-рекреаційного потенціалу і ефективності його використання.
Список літератури
1. Нудельман М.С. Социально-экономические проблемы рекреационного природопользования / М.С. Нудельман. К.: Наукова думка, 1986. 132 с.
2. Конищева Н.И. Анализ рынка туристических услуг на основе маркетингово-социологических исследований / Н.И. Конищева, Д.В. Рудь, М.Н. Шинкаренко // Вісник ДІТБ. 2005. №9. С.149-162.
3. Рекреація: соціально-экономические и правове аспекты / В.К. Мамутов, А.И. Амоша, Т.Н. Дементьева [и др.]. К.: Наукова думка, 1992. 137 с.
4. Орлов А. Социология рекреации / А. Орлов. М.: Наука, 1995 - 148 с.
5. Липчук В.В. Встановлення ціни на новий туристичний продукт / В.В. Липчук // Вісник ДІТБ. 2005. №9. С.30-33.
6. Черчик Л.М. Маркетинг рекреаційних територій: теорія, методологія, практика: монографія / Л.М. Черчик. Луцьк: ЛДТУ, 2006. 136 с.
7. Герасимчук З.В. Регіональна стратегія сталого розвитку: методологія формування, механізми реалізації / З.В. Герасимчук. Луцьк: «Надстир’я», 2001. 526 с.
Исследованы особенности формирования стратегии эколого-экономического развития региональной рекреационно-туристической системы с использованием инструментария регионального маркетинга.
The study of the specifics of strategy making of the ecological economic development of a regional recreational tourism system with the help of a regional marketing tool set.
