Білецька І.М.
Матеріали I Міжнар. наук.-практ. конф.
«Сталий розвиток туризму на засадах
партнерства: освіта, наука, практика»
(м. Львів, 31 жовтня - 1 листопада 2018 р.)
Львів: ЛТЕУ, 2018. 342 с. С.151-153.

Формування системи управління інноваційним розвитком туристичних підприємств

Становлення незворотних процесів лібералізації торговельно-економічних відносин, наростаючий характер впливу науково-технічного прогресу на всі сфери суспільного життя, розбудова розгалуженої мережі об’єктів інфраструктурного забезпечення та покращення транспортного сполучення на регіональному, державному та міжнародному рівнях корегують усталений набір детермінант ефективності функціонування туристичних підприємств на ринку, що об’єктивно обумовлює доцільність формування системи управління цими підприємствами на інноваційних засадах.

Корегування параметрів інноваційного розвитку туристичних підприємств потребує формалізації його адекватної системи управління, що покликана забезпечувати стратегічну й оперативну керованість інноваційних процесів, а також спроможна своєчасно реагувати на виклики й запити туристичного ринку. Поняття система (в перекладі з грецької мови - «сполучення») є одним із базисних у сфері природничих, технічних і соціальних наук. Учені Р. Акофф і Ф. Емері тлумачать поняття системи через призму цілісної сукупності взаємоузгоджених структурних елементів і складових, що функціонують з метою досягнення детермінованої стратегічної мети та реалізації, поставлених у межах останньої завдань [1]. Система формалізується на засадах поєднання сукупності множини пов’язаних між собою елементів, які становлять певне цілісне утворення [3].

Система управління інноваційним розвитком туристичного підприємства має складну структурно-ієрархічну побудову, що агрегується з таких складових елементів як проектно-технологічний блок, ресурсно-функціональний апарат та організаційно-постановчий механізм (рис. 1.).

Рис. 1. Структурна будова системи управління інноваційним розвитком туристичних підприємств

Якісною характеристикою системи управління інноваційним розвитком туристичного підприємства є її здатність забезпечувати безперебійне виконання покладених на неї функцій в умовах підвищених ризиків і загроз економічного середовища. Характерна специфіка інноваційного розвитку формує низку змін у функціонуванні підприємства, як кількісного, так і якісного характеру, серед яких, зокрема:

• біфуркаційність;
• адаптивність;
• циклічність.

Інноваційний розвиток характеризується не лише безперервними процесами оновлення продуктів і послуг, впровадженням нових технологій, вдосконаленням бізнес-процесів, але й постійною мотивацією розвитку, що визначає вплив часового фактора, який відображає життєвий цикл інновацій [2, с.13-14].

Таким чином, особливості управління інноваційним розвитком туристичного підприємства детермінують специфіку забезпечення керованості інноваційних процесів, що потребує формалізації структурних параметрів цільової системи управління, гарантування спрямованості її функціонування в площину максимізації пріоритетного критерію оптимальності, врахуванні інтелектуальної складової при реалізації кадрової політики та диверсифікації джерел формування ресурсної підтримки процесів інноваційного розвитку. Все це посилює доцільність поглиблення досліджень в сфері прикладних аспектів організації системи управління розвитком туристичних підприємств на інноваційних засадах.

Список використаних джерел

1. Акофф Р., Эмери Ф. О целеустремленных системах / Пер. с англ.; под. Ред. И. Ушакова. М.: Советское радио, 1974. 272 с.
2. Рогоза М.Є., Вергал К.Ю. Стратегічний інноваційний розвиток підприємств: моделі та механізми: монографія. Полтава: РВВ ПУЕТ, 2011. 136 с.
3. Философский словарь / Под ред. М.М. Розенталя, П.Ф. Юдина. М.: Политиздат, 1963. С.405.