Білько О.О.
Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф.
«Сучасні напрями розвитку економіки, підприємництва,
технологій та їх правового забезпечення»
(м. Львів, 1-2 червня 2023 р.). Львів:
Видавництво ЛТЕУ, 2023. 420 с. C.124-126.
Управлінські стратегії розвитку готельних підприємств
Суспільно-політичні проблеми і «воєнна» деформованість національної економіки вимагає наукового обґрунтування сучасних проблемних аспектів, які мають враховуватись в межах розробленої стратегії діяльності підприємства, з окремими блоками напрацювань щодо його розвитку, враховуючи реалії функціонування економіки, галузі регіону, вплив внутрішнього та зовнішнього середовищ і вимог системи управління суб’єктом.
Умови ведення бізнесу в готельній галузі характеризуються нестабільним ринком і постійною зміною своїх стратегій конкурентами, тому обумовлюється потреба у розробці стратегій діяльності на короткостроковий період, які б можна швидко адаптувати до мінливих реалій, так і на довгостроковий період з метою пошуку ресурсів для диверсифікації обсягів діяльності та пошуку «своїх» споживачів.
Стратегія діяльності в умовах війни є складовою між цілями та наявними проблемами, а її розробка призначена досягти поставленої мети (належного функціонування), залучивши всі необхідні ресурси з врахуванням вимог наявного внутрішнього і зовнішнього середовищ.
Вітчизняні вчені А.М. Баранович, В.С. Катькало, Б.М. Мізюк та ніші стратегію розглядають як перелік завдань на довгострокову діяльність, зміни у системі управління та оновленні бізнес-процесів.
Хоча реалії війни засвідчують, що суть стратегічного розвитку підприємства полягає у підготовці наявних ресурсів до можливостей, які є на даний час і можуть бути в майбутньому через застосування поточного та стратегічного аналізу, розробки варіантів короткострокових і стратегічних планів для досягнення поставлених цілей, шляхом оперативного реагування та ситуативної адаптації до непередбачуваних змін і надання послуг, які задовольняють споживачів.
На думку М.О. Корнілевської та Л.Д. Завідної [1] розробку стратегії слід поділяти на такі етапи:
- аналіз внутрішнього і зовнішнього середовища;
- формування стратегічних «блоків», які місять інформацію про стани зовнішнього середовища та наявні ресурси;
- оцінка розроблених стратегічних планів;
- градація та вибір стратегій (стратегії), що будуть втілюватись підприємством.
У сучасних економічних умовах підприємства готельного бізнесу використовують неповну інформацію, яка відповідно не дає можливості передбачити усі можливості, що появляються під час реалізації відповідної стратегії. Аналіз економічних джерел засвідчує наявні затверджені стратегії розвитку суб’єктів підприємництва, які є складовими чотирьох підходів до зростання та тісно пов’язані зі зміною існуючого стану і таких складових: ринку, галузі, продукту, технології та положення в середині галузі.
Дослідження свідчать, що стратегія розвитку для підприємств готельного бізнесу дає відповідне інформаційне забезпечення для системи управління щодо: пошуку резервів зростання та нових можливостей суб’єкта господарювання; визначення конкурентоспроможних видів послуг на ринку; розробка заходів щодо підвищення рівня конкурентоспроможності у регіоні; перерозподілу наявних ресурсів з метою їх ефективного використання тощо.
Інтервал між наявними фінансово-економічними можливостями та бажаними цілями покривається на підставі системного підходу, що полягає у покращенні діяльності суб’єкта бізнесу, зміцнення його потенціалу за допомогою розробки обґрунтованих цілісних стратегій [2]. У випадку застосування більше однієї стратегії, система управління має домогтися їх повної сумісності та досягти відповідний ефект.
При розробці стратегії діяльності та розвитку вчені і практики пропонують акцентувати увагу на концепції пошуку балансу в завданнях напрацювання стійкого фінансового стану, визначення пріоритетів, рівня платоспроможності, узгодження інтересів та ефективному використанні наявних ресурсів [3].
Враховуючи воєнний стан важливим критерієм при формуванні стратегії діяльності підприємств готельного бізнесу є врахування впливу чинників макросередовища, а потім і мікро. В регіональному аспекті, більш важливим і значущим є чинники, що впливають на діяльність досліджуваних суб’єктів господарювання, серед яких співвідношення пропозиції та попиту.
Одним із найважливіших елементів стратегії розвитку для підприємств готельного бізнесу є рівень якості надання додаткових послуг. Залежно від впливу ряду чинників формується цінова політика суб’єкта бізнесу, система управління якого повинна врахувати рівень платоспроможності потенційних користувачів послуг, утому числі й основної.
Таким чином, незважаючи на той факт, що сучасна економічна ситуація в країні характеризується високим ступенем невизначеності та ризику, сутність концепції стратегічного розвитку підприємств готельного бізнесу полягають у використанні системного підходу до управлінні готельними послугами - розміщення та організації харчування, опрацювання напрямів їх постійного удосконалення, оптимізації організаційної структури. А постійний контроль за рівнем витрат і доходів, політики ціноутворення та розширення кількості надаваних послуг, дасть змогу формувати конкурентні переваги на готельному ринку.
Список використаних джерел
1. Завідна Л.Д. Готельний бізнес: стратегії розвитку: монографія. К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2017. 600 с.
2. Ковтун О.І. Стратегія підприємства: монографія. Львів: Вид-во Львів. комерційної академії, 2008. 424 с.
3. Kutsyk P., Redchenko K., Voronko R. Management Control and Modern Decentralized Technologies // Baltic Journal of Economic Studies. 2020. Vol.6(4). pp.98-102.