Бойко В.М., Перевозчиков І.М., Мала Л.М.
Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. 2019. №3(54). C.28-29.

Сніголавинне забезпечення в Українських Карпатах

На сьогоднішній день в Українських Карпатах для спостереження за факторами лавиноутворення залучені дві сніголавинні станції (Сл): Плай у Закарпатській області та Пожежевська у Івано-Франківській області. Сніголавинні станції виконують спеціалізовані сніголавинні спостереження й розрахунки лавиноутворюючих параметрів за результатами стандартних спостережень, визначають стратиграфію та фізико-механічні властивості снігового покриву за результатами шурфування снігової товщі, вимірюють висоту снігового покриву за дистанційними рейками, виявляють й обстежують снігові лавини, що зійшли на території їх діяльності [1; 2; 4]. Також для оцінювання сніголавинної небезпеки використовують дані про добовий приріст висоти снігового покриву на 36 пунктах первинної мережі спостереження (метеорологічних станціях і гідрологічних постах у Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській та Чернівецькій областях), які визначені як сніголавинні пости-індикатори.

Сніголавинне прогнозування та забезпечення в Україні здійснюють гідрометеорологічні організації Карпатського регіону: Чернівецький ЦГМ (по території Чернівецької та Івано-Франківської областей), Закарпатський ЦГМ і Львівський РЦГМ по своїх областях. Щоденно, після отримання даних зі сніголавинних станцій та постів-індикаторів, спеціалісти цих організацій оцінюють сніголавинну ситуацію та визначають рівень лавинної небезпеки, складають та розповсюджують відповідні попередження. Загальна координація робіт з оперативного сніголавинного прогнозування і забезпечення на державному рівні покладена на відділ гідрологічних прогнозів УкрГМЦ. Наукову й наукову-методичну складову сніголавинного напрямку забезпечує Український гідрометеорологічний інститут (УкрГМІ) у тісній співпраці з гідрометеорологічними організаціями.

Протягом останніх років гідрометеорологічна служба України значно просунулась вперед у питаннях сніголавинного забезпечення. Було напрацьовано велику кількість матеріалів і документів, які сприяли покращенню цього напрямку діяльності:

  • створені електронні таблиці онлайн-сервісу Google Docs для внесення і зберігання результатів спостережень і розрахунків сніголавинних станцій (дані стандартних метеорологічних спостережень на метеомайданчиках та за дистанційними рейками, висновки про стабільність снігового покриву, оцінка лавинної небезпеки, розрахунки лавинної небезпеки для лавин різного генезису);
  • впроваджена в оперативну практику прогнозування 5-рівнева Європейська шкала лавинної небезпеки, детальна розшифровка якої є на сайті УкрГМЦ (рис.1);
  • розроблене і з 1 жовтня 2017 р. введене в дію нове Положення про сніголавинне забезпечення в Українських Карпатах [3], у якому закріплене використання Європейської шкали лавинної небезпеки;
  • УкрГМІ на замовлення УкрГМЦ розробив інформаційно-аналітичну систему «Стратиграфія та фізико-механічні властивості снігового покриву», встановлення якої на технічних засобах УкрГМЦ зараз знаходиться на завершальній стадії;
  • на замовлення УкрГМЦ УкрГМІ виконує науково-дослідницьку роботу по створенню Атласу лавинної небезпеки Українських Карпат.

Європейська шкала лавинної небезпеки з рекомендаціями
Європейська шкала рівнів лавинної небезпеки
Рис. 1. Європейська шкала рівнів лавинної небезпеки (для збільшення натисніть на рисунок)

Попередження про сніголавинну небезпеку 1 і 2 рівня гідрометеорологічні організації та УкрГМЦ розміщують на офіційних сайтах, а попередження 3-5 рівня сніголавинної небезпеки додатково передають за схемами оповіщення (передачі попереджень) та вміщують у щоденних гідрологічних бюлетенях.

Для інформування широкого загалу споживачів та населення про сніголавинну ситуацію в Карпатах на сайті УкрГМЦ створена окрема сторінка «Сніголавинна ситуація», а у листопаді 2018 року – офіційна сторінка «Сніголавинна ситуація в Українських Карпатах» у соціальній мережі Facebook. Окрім текстових попереджень про сніголавинну небезпеку, на цих ресурсах є карта карпатського регіону, на якій умовними значками показуються очікувані рівні небезпеки, а також, по мірі надходження, викладаються профілі снігового покриву за результатами шурфування снігової товщі сніголавинними станціями, дані про сходження снігових лавин та електронні таблиці онлайн-сервісу Google Docs.

У 2018 році Український гідрометеорологічний центр подав заявку на членство України в Організації Європейських служб попередження щодо снігових лавин (EAWS). Процедура набуття членства у Організації досить тривала і заявка УкрГМЦ буде розглянута на засіданні Генеральної асамблеї Організації Європейських служб попередження щодо снігових лавин тільки у 2021 році.

Починаючи з січня 2019 року, відділ гідрологічних прогнозів УкрГМЦ для інформування та ознайомлення більшої кількості населення та спеціалістів у галузі лавинного забезпечення країн Європейського Союзу, оперативно вносить профілі снігового покриву та інформацію про сходження лавин в Українських Карпатах до Міжнародної інформаційної системи моніторингу профілів снігового покриву (шурфів) та сходження лавин (LAWIS).

Список літератури

1. Грищенко В.Ф. Методика прогноза лавин в Украинских Карпатах в высотной зоне ниже 1200 м. УкрНИГМИ, 1990.
2. Керівництво зі сніголавинних прогнозів у гірських районах України (Карпати, Крим). К.: Державна гідрометеорологічна служба, 2010.
3. Положення про сніголавинне забезпечення в Українських Карпатах. К., 2017.
4. Настанова сніголавинним та гідрометеорологічним станціям і постам. Вип.14. Сніголавинні спостереження і методи сніголавинного забезпечення. К.: Державна гідрометеорологічна служба, 2007.
5. Попередження про небезпеку сходження снігових лавин в Українських Карпатах. URL: https://meteo.gov.ua/ua/33345/risk_of_avalanches/.
6. Сніголавинна ситуація в Українських Карпатах. URL: https://www.facebook.com/lavyny.official/.