Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Другие

Бровкова К.В.
Всеукраїнський науково-виробничий журнал
"Сталий розвиток економіки". - 2010. - №3. - С.104-111.

Проблеми формування туристичного кластеру Одеського регіону

Проблеми формування туристичного кластеру Одеського регіону Стаття присвячена розгляду проблеми формування кластерів регіонів. На прикладі туристичного кластеру Одеського регіону пропонуються підходи до підвищення ефективності та конкурентоспроможності туристичної діяльності.

Ключові слова: кластер, бренд, політика, ефективність, регіон, туризм, конкурентоздатність.

Постановка проблеми. Пошук підходів до підвищення ефективності туристичної діяльності призвели до зростання популярності нової виробничої інноваційної моделі, в рамках якої всі учасники виробництва прагнуть об’єднатися в кластери. Світова практика показала, що кластеризація економіки обумовлює і справляє вирішальний вплив на процеси посилення конкурентоспроможності та прискорення інноваційної діяльності.

До туристичних кластерів відносяться групи підприємств, сконцентрованих географічно в межах регіону, які спільно використовують туристичні ресурси, спеціалізовану туристичну інфраструктуру, локальні ринки праці, здійснюють спільну маркетингову та рекламно-інформаційну діяльність [2, с.47].

В сучасних умовах розвитку світового господарства кластери виникають в традиційних галузях економіки і у високотехнологічних, у сфері виробництва і у сфері послуг. Актуальним є впровадження кластерного підходу і в туристичній галузі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемами створення, функціонуванні і розвитку кластерів займались такі зарубіжні і українські вчені як Є. Безвушко, М. Войнаренко, С. Куніцин, А. Маршал, Л. Романюк, М. Портер, В. Прайс, С. Соколенко, І. Таленадо, С. Ткачова, Х. Шреплер, та ін.

Серед зарубіжних та вітчизняних науковців, які приділяли увагу в своїх дослідженнях розвитку туристичного кластеру слід виділити Ю.В. Алєксєєву, К.А. Андрющенко, Р. Браймера, Дж. Боуена, Н.М. Внукову, Л.І. Гонтаржевську, П. Ебергардта, Ф. Котлера, Е. Мейкенза, В. Мідлтона, Р. Оскена, В.Ф. Савченко, С.І. Соколенко, М. Солловза, Д.М. Стеченко, С.К. Харічкова, Л.М. Черчик, В. Шекела, К. Шумана, Е.В. Щепанського та ін.

Постановка завдання. Головна концепція кластерної теорії - це об’єднання окремих елементів в єдине ціле для виконання у взаємодії певної функції або реалізації певної цілі.

Виклад основного матеріалу дослідження. Кластер в економічній літературі визначається як індустріальний комплекс, що сформувався на основі територіальної концентрації мереж спеціалізованих постачальників, основних виробників і споживачів, що пов’язані технологічним ланцюгом [3, с.57].

М.Портер трактує кластер як зосередження в географічному регіоні взаємопов’язаних підприємств та установ у межах окремої галузі [5, 136]. Кластери включають окрім виробників, також значну кількість різного роду підприємницьких структур, важливих у конкурентній боротьбі - постачальників нових технологій, додаткових послуг, спеціальних засобів, інфраструктури, ресурсів тощо.

Багато кластерів включають також урядові установи, університети, центри стандартизації, різноманітні асоціації, які забезпечують спеціалізоване навчання, освіту, інформацію, наукові дослідження, технічну підтримку.

Головна сутність кластерної концепції полягає „у забезпеченні виробничо-комерційної діяльності і вдосконаленні ділових та особистісних взаємовідносин, які повинні набути характеру органічно взаємозв’язаного та нерозривного ділового співробітництва” [2, с.157].

В науковій літературі визначають такі передумови створення кластерів [7, с. 86]:

- близькість ринків,
- забезпеченість спеціалізованою робочою силою,
- наявність постачальників, засобів виробництва та інших ресурсів,
- доступність специфічних місцевих ресурсів,
- ефект масштабності у виробництві,
- наявність інфраструктури,
- низька вартість трансакцій,
- високоякісний доступ до інформації.

Туристичний кластер - це, в першу чергу, спільнота різних підприємств і організацій на певній території, що напряму або опосередковано пов’язані із наданням туристичних послуг [1, с. 93].

Границі туристичного кластеру досить складно підпорядкувати стандартним системам галузевої класифікації. Туристичний кластер повинен складатись із комбінації галузей, що створюють туристичний продукт і умови для підвищення його конкурентоспроможності. Границі туристичного кластеру можуть змінюватись у зв’язку з появою нових підприємств і галузей, зі зміною умов ринку, державного регулювання.

В сучасних умовах одним з недостатньо дослідженим вітчизняною наукою напрямком вивчення і моделювання туристичних кластерів регіонів.

Ціллю статті є вивчення проблем формування туристичних кластерів Одеського регіону.

Першим напрямком ефективної діяльності учасників кластера звичайно обирається максимальне використання природних можливостей з мінімальним втручанням у них.

За своїм курортно-рекреаційним й туристичним потенціалом Одеська область, займає одне із провідних місць в Україні.

Особливості економіко-географічного розташування, розвинена транспортна мережа, благодатні природно-кліматичні умови, наявність пам'ятників природи, архітектури, історії й культури, цілющих грязей і джерел мінеральних вод створюють сприятливі передумови для формування й розвитку в соціально-економічному комплексі м. Одеси високорентабельної курортно-рекреаційної й туристичної галузі.

Найбільш узагальнено економічна діяльність у курортно-рекреаційному й туристичному комплексі м. Одеси представлена санаторно-курортним оздоровленням населення, організацією його відпочинку та екскурсійно-туристичним обслуговуванням. Перші два види пріоритетні з погляду комплексного підходу до охорони здоров'я й соціального захисту жителів Одеси, інших регіонів України й ближнього зарубіжжя. Останній - в аспекті реструктуризації й подальшого розвитку господарського комплексу на основі ринкових відносин, зміцнення дохідної бази державного й міського бюджетів, зовнішньоекономічних і міжнародних культурних зв'язків. На даний час Одеса має більший туристичний потенціал, а також об'єктивні передумови для його розвитку, особливо у сфері ділового, культурно-пізнавального, санаторно-курортного туризму.

Місто має у своєму розпорядженні туристичні бренди всеукраїнського й світового значення: Потьомкінські сходи, Французький бульвар, “Аркадія”, Оперний театр, Дерибасівська, Одеські катакомби та ін.

Однак цей потенціал використовується неефективно. Потік туристів, доходи й зайнятість у туристичної індустрії не відповідають потенціалу, що пояснюється відсутністю дотепер системної організованої роботи з формування конкурентноздатної туристичної індустрії й туристичного кластера в Одесі.

Виникла об'єктивна потреба подальшої мобілізації існуючого природно-ресурсного й наявного виробничого потенціалу курортно-рекреаційної й туристичної сфери м. Одеси. Активізації його використання з метою створення та розвитку в структурі міського соціально-економічного комплексу високорентабельної галузі, що повинна забезпечити потреби внутрішнього й міжнародного попиту на курортно-рекреаційні й туристичні послуги, посилення взаємозв'язків курортно-рекреаційної й туристичної галузі з іншими сферами народногосподарського комплексу міста; підвищення рівня природоохоронної діяльності, залучення інвестицій у розвиток курортно-рекреаційної й туристичної інфраструктури, збільшення надходжень до бюджету міста.

Кінцевою метою створення туристичного кластера - забезпечити конкурентноздатність туристичної індустрії в Одеському регіоні. Це забезпечить податкові надходження до бюджету, поліпшення рівня життя населення за рахунок росту зайнятості й середньої зарплати в туристичної індустрії; якість життя за рахунок підвищення культурного рівня й патріотичного виховання населення міста, збереження для майбутніх поколінь історико-культурної спадщини й екології.

Основні критерії досягнення мети - збільшення потоку туристів, робочих місць, доходів (обороту галузі й надходжень до бюджету) взаємозалежні:

- ріст зайнятості є результатом досягнення достатнього рівня обороту й прибуткової роботи підприємств туристичної індустрії;
- ріст обороту - результат від росту туристичного потоку;
- у свою чергу, ріст туристичного потоку - результат від виникнення туристичного інтересу й платоспроможного попиту;
- туристичний інтерес виникає стосовно конкретних туристичних продуктів (турів), що викликають бажання відправитися в туристичну поїздку;
- платоспроможний попит виникає при вдалому сполученні туристичного інтересу, цін на туристичні продукти й платоспроможності потенційних туристів, достатньої для придбання послуг (у тому числі - туристичних);
- конкурентноздатні туристичні продукти формуються на базі об'єктів туристичного інтересу (туристичних ресурсів: кількості і якості музеїв, пам'ятників історії й культури, театрів, природно-ландшафтних і рекреаційних комплексів, місць для проведення виставок, конференцій, конгресів і т.п.), які і є в туризмі основою потенціалу його розвитку;
- можливість реалізації цього первинного потенціалу визначається кількістю і якістю об'єктів інфраструктури туризму (місць розміщення, транспорту, харчування й т.д.).

Наявність культурних ресурсів в Одесі визначається декількома хвилями культурного освоєння (історико-культурними періодами розвитку) даної території:

- Пам'ятники, пов'язані з існуванням на території скіфського, готського, грецького населення регіону, культурних хвиль освоєння даного регіону кочовими народами. На території півдня області існують пам'ятники скіфо-сарматської й сарматської культур.
- Пам'ятники, що відбивають існування генуезьких міст-факторій у часи існування Золотої Орди в середині XІ в.
- Пам'ятники історії й культури періоду російсько-турецьких війн і заснування міста Одеси.
- Архітектурні пам'ятники епохи XІ століття, у тому числі пов'язані з біографіями відомих діячів науки й культури.
- Пам'ятники архітектури рубежу XІ - поч. ХХ століття, у тому числі Оперний театр.
- Пам'ятники, пов'язані з періодом Великої Вітчизняної війни.
- Пам'ятники, пов'язані з культурною й літературною Одесою.

Культурні ресурси перерахованих періодів у різному ступені включені в туристичні екскурсійні маршрути й орієнтовані на різні історико-культурні інтереси аудиторії.

У цей час туристичні культурні ресурси міста характеризуються показниками, що помітно перевершують середньо українські значення.

Туристичні культурні ресурси (об'єкти туристичного інтересу) включають: більше 350 об'єктів історії, культури й дозвілля, у тому числі 13 музеїв, 9 театрів; 201 пам'ятник історії й культури, 700 пам'ятників архітектури, 148 пам'ятників історії й монументального мистецтва, установи культури й дозвілля; спортивні спорудження та ін.

За числом об'єктів (кількісний показник), що становлять туристичні культурні ресурси (музеї, театри, пам'ятники історії й культури, спортивні споруди і т.д.), м. Одеса входить у першу трійку міст України.

Пакет культурних ресурсів забезпечує конкурентноздатність туристичної індустрії міста, у порівнянні з іншими містами України.

Фактично відсутнє позиціонування даних пам'ятників серед платоспроможних цільових груп, а не тільки в рамках освітньо-пізнавального огляду.

У цілому можна сказати, що культурні ресурси міста не мають сучасної технологічної оболонки для цілей туризму - мультимедіа-презентації, веб-сайти й ін. (сьогодні ж вони в найкращому разі виступають предметом галузевого управління у сфері культури, що має інші завдання).

Туристичний комплекс м. Одеси на даний час представлений історичною центральною частиною міста, санаторно-курортними закладами, туристичними фірмами, які в основному займаються відправленням туристів за кордон, прийомом екскурсій і туристів з повним або частковим обслуговуванням, прийомом туристичних автобусів і круїзних теплоходів, яхт. Для розміщення туристів використовуються існуючі в цей час готелі з загальною кількістю понад 5000 місць.

Таблиця 1

SWOT-аналіз формування кластера Одеського регіону
Переваги Недоліки
Рекреаційна значимість міста
Природно-кліматичні умови
Вигідне транспортно-географічне положення
Унікальні події - День гумору, Джазовий фестиваль
Історичні пам'ятки зі світовим ім'ям
Імідж торгового міста
Активне міжнародне співробітництво бізнес-структур
Слабке просування сучасних брендів
Мало дитячих розважальних комплексів
Відсутність єдиного туристичного інформаційного центру
Відсутність системи інформаційної підтримки
Можливості Загрози
Перенасичення найближчого конкурента (Крим) туристами
Інвестиційна привабливість сфери відпочинку і розваг
Наявність інвестиційних проектів розвитку зон відпочинку
Дії "на випередження" територій конкурентів
Екологічні кризи
Відсутність фінансування Програм

Програмою соціально-економічного розвитку міста Одеси до 2015 року передбачені:

- реконструкція й модернізація застарілої рекреаційної інфраструктури, у першу чергу, в курортному й готельному господарстві;
- розвиток курортних зон, створення рекреаційних комплексів і нових об'єктів туристично-курортного сервісу й супровідних послуг;
- створення різноманітного конкурентноздатного місцевого туристичного продукту й ефективне просування його на ринку туристичних послуг;
- інформаційне просування м. Одеси як центру туризму й міста-курорту міжнародного значення.

Суспільно-політична, культурно-історична, інвестиційна привабливість міста є наслідком сформованого іміджу, що є сукупністю переконань і відчуттів людей.

Імідж міста - дуже різноплановий, емоційно забарвлений, іноді штучно створюваний, найчастіше поверхневий образ, що складається у свідомості людей. Від іміджу міста багато в чому залежить процес залучення інвестицій, туристів, реалізація перспективних бізнес-проектів, становище в державі й у світі. Необхідне всебічне глибоке вивчення різних аспектів іміджу, які закріплюються в масовій свідомості у вигляді емоційно забарвлених стереотипів, в очах різних референтних груп (населення, бізнесменів, представників державних інститутів, ЗМІ, іноземних громадян і т.д.).

Одесі сьогодні потрібен актуалізований імідж, що поєднує в собі традиційні, історичні й нові, які відповідають сучасним вимогам, символи.

Разом з тим, проблема Одеси полягає в тому, що як у гостей, так і в наших жителів відсутнє цілісне сприйняття міста. Саме тому необхідно створювати й активно розвивати бренд Одеси.

Бренд - це інформаційне й емоційне уявлення споживачів, що виникає із приводу якого-небудь товару, послуги, ділової репутації, інших матеріальних і нематеріальних цінностей.

Світовий досвід показує, що створення й управління брендом - ефективний інструмент формування єдиних уявлень про місто, який при вмілому використанні перетворює нікому не відому провінцію в туристичну Мекку. Бренд міста розглядається як сукупність неминущих цінностей, що відбивають неповторні оригінальні споживчі характеристики даного міста й співтовариства, широко відомі, одержали суспільне визнання й користуються стабільним попитом споживачів. Бренд формується на основі яскраво вираженого позитивного іміджу міста, він є вищим проявом емоційних споживчих переваг. Одночасно бренд виступає як найважливіший фактор конкурентних переваг і доходів міста, цінний актив міської економіки.

Найбільшого розвитку в Одесі набули:

- історико-культурний туризм, що ґрунтується на екскурсійному інтересі до пам'ятників історії й культури на території міста, як з боку внутрішньо українських споживачів (в основному, у форматах освітнього туризму, поїздок вихідного дня й т.д.), так і з боку іноземних гостей,
- діловий туризм, пов'язаний з функціонуванням на території міста центрів адміністративного й бізнес-управління, розвиненою мережею автодоріг, розташуванням міста у близькості від рік Дунай, Дністер, Південний Буг і Дніпро, а також наявністю великих морських портів Одеса, Іллічівськ і Южний - у сполученні з Одеським міжнародним аеропортом і залізницею. Унікальні передумови створюють сприятливі для прийому, обробки, зберігання й транспортування вантажів, обробки потужних пасажиропотоків. Наявність у місті більше, ніж 467 спільних підприємств із іноземним капіталом і т.і., що включають власне ділову (відрядження, зустрічі, переговори, робочі візити, конференції й т. ін.), пізнавальну (знайомство з визначними пам'ятками, культурна програма), рекреаційну (відпочинок, оздоровлення й розваги), - складові, які повинні бути віднесені до туристичної діяльності;
- рекреаційний відпочинок у санаторіях і на базах відпочинку, в основному жителів України та ближнього зарубіжжя, а також у меншій мірі - відпочиваючих з інших регіонів;
- шопінг, дозвілля й розваги, у першу чергу для жителів Одеського регіону.

Місто Одеса виступає на туристичному ринкові України як адміністративна й ділова столиця регіону в певних напрямках подорожей з діловими цілями.

Найбільшою мірою культурно-ознайомлювальний туризм розвинений у формі екскурсійного й самостійного огляду визначних пам'яток у м. Одесі. За оцінками туристичних операторів Одеської області, до 90% екскурсійних маршрутів зосереджено на напрямку Одеси.

Відпочинок у санаторіях традиційно є спеціалізацією туристичної індустрії Одеси на ринку країн СНД і служить важливим додатковим фактором конкурентноздатності одеської туристичної індустрії.

Матеріально-технічна база рекреаційних установ, асортимент і якість послуг явно відстають від світового рівня, що знижує конкурентноздатність Одеси на міжнародному ринку відпочинку, оздоровлення, санаторно-курортного лікування й туристичних послуг.

Унікальні природні лікувальні ресурси використовуються недостатньо ефективно. Яскравим прикладом цього може служити курорт Куяльник.

Статистичний аналіз показує, що в місті найбільш привабливим для туристів є сектор рекреаційного, лікувально-оздоровчого туризму, тобто послуг, затребуваних населенням України й ближнього зарубіжжя. Функціональна й територіальна структура рекреаційно-туристського господарства м. Одеси, що склалася в 60-70 рр., залишається незмінною.

Найбільш освоєною частиною є райони "Аркадія" й "Великий Фонтан", що надають більше двох третин усього обсягу туристичних і рекреаційних послуг й відрізняються максимальними показниками функціональної розмаїтості рекреаційних занять. У той же час, у ряді районів ("Дача Ковалевського", "Чорноморка", "Лузанівка") одержали розвиток лише осередкові форми пляжного відпочинку, вони затрималися на стадії розвитку переважно рекреаційного використання, а райони Малого й Середнього Фонтану використовуються лише як території епізодичного використання.

Спостерігається гострий дефіцит місць в установах санаторно-курортного типу в курортний період, відбувається відновлення санаторно-курортної бази на околицях Одеси. Дані тенденції дають підстави для висновку про відносно стабільний стан затребуваності цього сегмента туристичної індустрії.

Місту необхідно вирішити проблему прокату транспортних засобів за доступними цінами.

Конгресно-виставочний туризм дозволяє зняти таку гостру проблему, як сезонний фактор у туризмі, оскільки пік виставочної й конгресної активності припадає на зиму й міжсезоння, тобто саме на час "низького сезону" в туризмі. Недостатня кількість центрів і виставочних комплексів веде до слабкого використання резервів туристичної індустрії по напрямку "діловий туризм"

Туристичні фірми міста мають високий темп розвитку. За станом на 01.01.2010р. в Одесі діє 126 ліцензованих організацій, що займаються туристичною діяльністю, більшість з яких орієнтовані на виїзний туризм.

Тільки 10% туристичних фірм Одеси мають розвинені програми прийому й туристичного обслуговування в місті. Аналіз діяльності міського туристичного бізнесу показує, що в'їзний туристичний продукт займає незначну частку в структурі діяльності навіть у лідерів галузі й не грає визначальної ролі в прибутках туристичних компаній на тлі продажу послуг виїзного туризму.

У поточному періоді інфраструктура туристичної галузі Одеси включає 129 колективних місць розміщення, у тому числі 64 готелі та аналогічних місць розміщення, й 52 спеціалізовані місця розміщення (санаторно-курортні організації, туристичні бази й т.д.). З них тільки одній привласнена категорія 5 зірок, 9-ти - 4*, 5-ти - 3* й 6-ти - 2*, а інші (більше 80%) є некатегорійними. При цьому основна частина готелів побудована в радянський період і підлягає модернізації. Одноразова місткість колективних місць розміщення становить близько 5 тис. місць.

В інфраструктурі є вузькі місця: дефіцит номерів економ- і бізнес-класу (тільки 15% готелів можуть вважатися категорійними); нестача мотелів. Статистична інформація свідчить про явну недостатність і зношеність готельного фонду, готельних конференц-залів. На 1000 чоловік - жителів Одеси, доводиться всього 5 місць у готелях й аналогічних місць розміщення. У багатьох містах Західної й Східної Європи на 1 тис. жителів доводиться в 3-6 разів більше місць у готелях, ніж у Одесі: у Празі - 12,5, у Берліні - 14,5, у Відні - 26, в Амстердамі - 35,4. У США кількість місць у готелях, розраховуючи на 1 тис. жителів, становить 40-50 [ 6 ].

Незважаючи на високі показники забезпеченості, у туристичних центрах світу триває будівництво нових готелів. У Парижі щорічно відкривається від 15 до 20 готелів, у Туреччині -не менше 15.

Крім того, вбачається явна невідповідність цін на послуги розміщення в готелях Одеси в порівнянні з європейськими. Так, середня ціна проживання в стандартному готельному номері 4* й 3* становить близько 450 грн., тоді як у Барселоні (Іспанія), наприклад, порядку 50 у.о. Крім того, "зірковість" одеських готелів не відповідає європейським аналогам.

Ринок готельних послуг має високу затребуваність і не дає перейти до конкуренції за якістю й витратами, а також обмежує можливості соціального й дитячого туризму. Крім того, варто враховувати, що потреба в розміщенні туристів у номерах економ-класу різко зросте у зв'язку із проведенням в Україні Чемпіонату Європи по футболу в 2012 році.

Ситуація ускладнюється тим, що в Одесі відсутній план забудови готелів до 2015 року, не проводяться роботи з розробки проектів відводу земельних ділянок під готельне будівництво.

В Одесі в туристичних фірмах, оздоровчих установах й, у тому числі, у готельному бізнесі зайнято близько 5 тис. чоловік. Крім того, у галузях, пов'язаних з туризмом (торгівля, громадське харчування й т.д.), зайнято більше 50 тис. чоловік. Поряд із цим, слід зазначити, що в туристичній індустрії міста відчувається гострий дефіцит висококваліфікованих кадрів, особливо:

- маркетологів, менеджерів за спеціальностями "Організація обслуговування в готелях і туристичних комплексах, громадському харчуванні, у музейній діяльності, що обслуговують персонал трьох- і п'ятизіркових готелів зі знанням іноземної мови" й інших;
- професійних кадрів для категорійних готелів (покоївки, офіціанти, бармени й інші);
- кваліфікованих гідів й екскурсоводів (особливо - зі знанням мов).

Відсутність професійної підготовки в переважної більшості підприємців і керівників підприємств туристичної індустрії, у сукупності з дефіцитом кваліфікованих кадрів, є однією з головних причин низької ефективності роботи й зниження конкурентноздатності підприємств галузі.

Для кадрового забезпечення туристичної індустрії м. Одеси необхідно створення нормативно-правової бази й фінансових умов для розширення підготовки у вищих навчальних закладах м. Одеси фахівців в області курортної справи й туристичної діяльності.

Висновки з проведеного дослідження. Незважаючи на загострення конкуренції (за інфраструктурою, пропонованим туристичним продуктом й т.і.) з боку інших туристичних регіонів України, посилення виїзного туризму за кордон у зв'язку з низьким рівнем надаваних послуг і високих цін на них, значний природно-екологічний, історико-культурний і рекреаційний потенціал, інтерес до проведення виставок, семінарів і тематичних конференцій дозволяє туристичному комплексу Одеси розвивати ряд напрямків туристичної галузі (діловий, рекреаційний, історико-культурний) в рамках туристичного кластеру Одеського регіону.

Однак із розвитком туристичних компаній, інфраструктури туристичного бізнесу суміжних регіонів, Одеса перебуватиме в конкурентних відносинах з регіонами України. Для посилення конкурентноздатності Одеси необхідно формувати туристичний кластер Одеського регіону, який посилить конкуренті переваги туризму Одеського регіону і підвисить економічну ефективність.

Бібліографічний список

1. Андрущенко К.А. Наукові аспекти створення екотуристичних кластерів на Черкащині / К.А. Андрущенко, Д.М. Стеченко // Вісник ДІТБ - Донецьк, 2004. - №8. - C.69-71.
2. Гонтаржевська Л.І. Ринок туристичних послуг в Україні: Навчальний посібник / Гонтаржевська Л.І. - Донецьк: Східний видавничий дім, 2008. - 180 с.
3. Захарченко В. И. Кластерная форма территориально-производственной организации / Захарченко В.И., Осипов В.Н. - Одесса: "Фаворит" - "Печатный дом", 2010. - 234с .
4. Котлер Ф. Маркетинг. Гостеприимство. Туризм. / Котлер Ф., Боуэн Дж., Мейкенз Дж. - М.: ЮНИТИ, 2008. - 787с.
5. Портер М. Международная конкуренция / Портер М. - М. : Международные отношения, 1993. - 896с.
6. Портер М. Экономическое развитие регионов / Портер М. // Пространственная экономика, 2006. - №4, - C.25-27.
7. Соколенко И.П. Перспективы развития кластеров туризма в Украине // Бизнес-партнер - Севастополь, 2004. - №3, C.13-17.
8. Стеченко Д.М. Інноваційні форми регіонального розвитку / Стеченко Д.М. - К. : Вища школа, 2002. - 254с.

Аннотация

Статья посвящена изучению проблемы формирования кластеров регионов. На примере туристического кластера Одесского региона предлагаются подходы к повышению эффективности и конкурентоспособности туристической деятельности.

Ключевые слова: кластер, бренд, политика, эффективность, регион, туризм, конкурентоспособность.

Annotation

The paper studies the problem of region cluster forming. On the base of Odessa region tourism cluster are shown approaches to improve the tourism efficiency and competitiveness.

Key words: cluster, brand, policy, efficiency, region, tourism, competitiveness.







© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.