Бучко Жанна Іванівна
Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф.
«Розвиток етнотуризму: проблеми і перспективи»
(м. Львів, 2-3 березня 2011 р.)
Львів: ЛІЕТ, 2011. С.332-337.

Фестивалі Карпатського регіону як чинник розвитку етнотуризму

Розглянуто фестивалі як вид організації дозвілля та відпочинку туристів. Проаналізовано чинники, за якими можуть класифікуватися фестивалі; здійснено класифікацію фестивалів. Такий підхід до поняття фестивального туризму дозволить розширити існуючі види туризму, розробити концепцію подальшого розвитку туризму та місця фестивалів в економіці регіонів, де вони поводяться.

Ключові слова: фестиваль, туризм, фестивальний туризм, етнотуризм.

Постановка проблеми та аналіз основних публікацій. Поняття «фестивального туризму» чи «фестивального туру» все частіше з'являються у переліку пропонованих туристичних послуг і завойовують все ширшу аудиторію. Однак у розробках відомих вітчизняних вчених України та Росії нам не вдалося віднайти відповідних тлумачень цих термінів. У працях В.Ф. Кифяка [10] та монографії «Міжнародний туризм» А.Ю. Алєксандрової ми не зустрічаємо поняття «фестивального туризму» взагалі. В монографії М.П. Крачила «Географія туризму» [11] зустрічається такий вид туризму, як культурно-розважальний, в якому автор виділяє розважальні подорожі з метою відвідування фестивалів та спортивних змагань. І.М. Школа [13] також виділяє пізнавальні тури, метою яких є відвідування святкових заходів, концертів, виставок, але такого терміну, як «фестивальний» в його роботах немає. Фестивально-видовищний та спортивно-видовищний як підвиди культурно-розважального туризму пропонує в своїх працях О.О Бейдик [2].

Підґрунтям фестивального туризму в Україні, зокрема і в Карпатському регіоні, є збережені етнічні та релігійні традиції, чому присвячено ряд публікацій [1; 4-9; 12]. Питання класифікації фестивалів частково розглядаються Лесиком А., Бучко Ж. [12] та Грицку-Андрієш Ю.П., Бучко Ж.І. [9].

Багата культурна спадщина населення Українських Карпат формує передумови для облаштування в регіоні етнотуристичних маршрутів з якнайширшим використанням існуючої мережі музеїв, центрів народних промислів, місць проведення етнічних свят та фестивалів. Тому метою дослідження є аналіз фестивалів Карпатського регіону як етнокультурної передумови розвитку туризму та виокремлення місць проведення традиційних фестивалів та свят.

Виклад основного матеріалу. Протягом останніх років спостерігається підвищений інтерес туристів до етнокультурної спадщини мешканців Карпатського регіону. З іншого боку, самі носії цієї культури намагаються зберігати, відтворювати й популяризувати свої традиції. Найбільш вдалим способом адаптації народного та культурного надбання до використання в туристичному бізнесі є організація та проведення етнічних фестивалів, кількість яких щорічно зростає. Обґрунтовано виникає потреба у їх класифікації.

Критеріями поділу фестивалів визначимо наступні:

1. рівень (міжнародний, всеукраїнський та регіональний);
2. постійність (з постійним чи змінним місцем проведення);
3. зміст (етнокультурні, фольклорно-етнографічні, етнічно-музичні, декоративно-прикладні, етнічно-кулінарні, гумористичні, екстремальні тощо).

Етнокультурні фестивалі: Гуцульський фестиваль - один з найбільших, найдавніших та найвідоміших фестивалів в Україні, який проводиться в різних містах Гуцульщини. Перший гуцульський фестиваль відбувся у Верховині в 1991 році. Мета фестивалю - підтримка розвитку і популяризації традиційних видів народного мистецтва, звичаїв та обрядів етнічної групи українців-гуцулів, підвищення соціального і мистецького статусу автентичного фольклору, виявлення самобутніх творчих колективів, окремих виконавців та майстрів образотворчого і декоративно-ужиткового мистецтва. Основне завдання фестивалю - піднести проблеми гуцульського регіону до їх практичного виконання на державному рівні, привернути увагу громадськості та зарубіжжя до регіону задля його всебічного розвитку [6].

Фестиваль «Бойківська Ватра» проводиться щорічно в різних містах і селах Бойківщини. Мета фестивалю - відродження та збереження духовної спадщини бойківського регіону, підвищення соціального і мистецького статусу автентичного фольклору, виявлення самобутніх творчих колективів, майстрів народного, декоративно-прикладного мистецтва Бойківщини [12]. Всеукраїнський фестиваль лемківської культури «Дзвони Лемківщини» відбувається в містечку Монастирська Тернопільської області. Метою фестивалю є консолідація лемків, відірваних від своїх рідних земель [7].

Фольклорно-етнографічні. З 1990 року відомий Міжнародний фольклорно-етнографічний фестиваль «Буковинські зустрічі». Проводиться щороку з травня по жовтень в Польщі, Румунії, Угорщині та Україні (Чернівці), у фестивалі беруть участь колективи з цих країн, які культивують буковинські традиції [3].

Сюди відносяться також фестиваль «На Синевір трембіти кличуть». Проводиться з 2002 року на Закарпатті, біля гірського озера Синевир. Творчі колективи демонструють народні танці і співи [12]. З 2006 року під егідою CIOFF (Міжнародної Ради Організації Фестивалів Фольклору та Традиційних Мистецтв) започаткований щорічний фестиваль «Івана Купала на Буковелі». Художні народні колективи з України, Росії, Польщі, Словенії та Румунії приїхали на курорт, щоб у танці, пісні, музиці та народних забавах представити свої традиції святкування цього справді народного свята. Своєрідним гармонійним поєднанням усього цього був вечір дружби за участю Народного колективу з Балі (Індія). Учасники фестивалю здійснили сходження на Говерлу, біля підніжжя якої дали великий гала-концерт [7].

Музичні фестивалі включають міжнародний фестиваль «Rock&World» музики «Європа-центр». Проводиться в закарпатському місті Рахів з 2005 року, участь у фестивалі беруть відомі українські і зарубіжні поп і рок-гурти. Це перший український фестиваль європейського рівня, який поєднує відомих музикантів з різних країн Європи та України, які працюють в форматі World Music. «Європа-центр» у Рахові - концептуально новий проект, який ставить за мету не лише проведення масштабної музично-розважальної акції, а ще й бере участь у вирішенні кола стратегічних питань державної культурної політики України, а саме - у розвитку культурно-історичних земель у взаємодії з утвердженням високих стандартів європейської культури; у пропаганді українського мистецтва за кордоном; у збереженні і актуалізації національної мистецької спадщини; у програмі залучення до міжнародних туристичних маршрутів об’єктів культурної спадщини України; у розвитку культурного туризму, що максимально враховує і використовує багатий культурний та природний потенціал України [9].

Фестиваль молодих виконавців сучасної української пісні «Молода Галичина» відбувається у місті Новояворівськ Львівської області, проходить у формі конкурсу, в якому беруть участь молоді виконавці [12]. DJs Фестиваль в Карпатах - «Сколедж». Проходить у місті Сколе Львівської області, у програмі фестивалю виступи більше десятка діджеів.

Музично-етнічні фестивалі найкраще представлені Міжнародним фестивалем етнічної музики та лендарту «Шешори», що з 2003 р. проводився в мальовничому селі Шешори Івано-Франківської області (пізніше трансформований у «Арт-поле», місце проведення змінювалося вже двічі). Головна ідея фестивалю полягає у підтримці регіону з його традиціями, обрядами, музикою, природою, у допомозі місцевому населенню зберегти їх, у наданні поштовху активному розвитку зеленого туризму. Концептуально організатори вважають його спробою творчого й гармонійного співіснування людини зі світом, який її оточує, оскільки етнічна музика та лендарт є тими напрямками мистецтва, що побудовані саме на такому взаєморозумінні. В програмі фестивалю - виступи відомих українських і зарубіжних виконавців етнічної музики, різноманітні майстер-класи народних умільців [7]. Міжнародний фестиваль «Селиська співанка» проводиться в селі Нижнє Селище Хустського району Закарпатської області. Глядачі зможуть прийняти участь в спортивних іграх, насолодитися виставками старих фото етнічного спрямування та пересвідчитися у багатстві фантазій та традицій народних умільців, а також долучитися до процесу боді-арту. «Селиська співанка» - це виключно жива музика, яка створює тільки позитивні емоції, засновані на українських тисячолітніх традиціях, знайомство з етнічними мотивами інших народів Європи.

Фестивалі - ярмарки. Тут доцільно виділяти декоративно-ужиткові та етнічно-кулінарні фестивалі. Прикладом першого типу є «Карпатський Вернісаж», що відбувається щорічно в Івано-Франківську з метою популяризації народних традицій та культури регіону, представлення таких ремесел, як різьба по дереву, ткацтво, вишивка, писанкарство, ковальство, гончарство, лозоплетіння, твори художнього мистецтва, ліжникарство тощо. Фестиваль дає можливість мешканцям та гостям краю ознайомитися із народними ремеслами та традиційними промислами, сприятиме збереженню культурної самобутності краю. В рамках фестивалю: уроки народного промислу від учасників, акції та подарунки від спонсорів та організаторів, виставка-ярмарок робіт у Івано-Франківському обласному художньому музеї, виступи художніх колективів [9]. До етнічно-кулінарних віднесемо вже традиційний фестиваль бринзи (по-місцевому бриндзі), що проходить у Рахові й завершує літній полонинський сезон. На фестивалі щедро представлені традиційні вироби молочної продукції та етнічного мистецтва Карпат. Під час фестивалю відвідувачі можуть придбати: бринзу, вурду, овечий сир, вироби народних умільців, а також послухати самобутні фольклорні колективи, оркестри народних інструментів, троїсті музики. У фестивалі «Червоне вино» (м. Мукачево) беруть участь понад вісімдесят виробників вина. Гості можуть продегустувати різні сорти вин і придбати будь-які з них.

Не менш популярним є фестиваль солонини, що відбувається у Міжгір’ї. В 2006 році в с. Лазещина Рахівського району вперше був проведений фестиваль картоплі.

Окремої уваги заслуговує фестиваль гуцульського гумору «Захарецький ґарчик». Відбувається щорічно восени в с. Підзахаричі Путильського району Чернівецької області [14]. Відомим є також гумористичний фестиваль «Бербениці фіглів» у смт. Ясіня на Закарпатті.

До екстремальних фестивалів віднесемо спортивно-культурний фестиваль «Планета Драгобрат» (урочище Драгобрат, смт. Ясиня Рахівського району Закарпатської області), «Мізунську Zвигоду» (с.м.т. Новий Мізунь Долинського району Івано-Франківщини), Всеукраїнський зимовий фестиваль екстремальних видiв спорту «Гуцулiя. Зима» (спортбаза Заросляк, с.м.т. Ворохта Івано-Франківської області). Мета таких заходів - популяризація здорового способу життя, підтримка та розвиток традиційних для Карпат видів спорту, залучення до участі туристів з інших регіонів. До програм цих фестивалів обов’язково залучаються виступи етномузичних колективів.

Висновки. Розвиток туризму як перспективної галузі економіки в Карпатському регіоні потребує пошуку різноманітних засобів зацікавлення і приваблювання рекреантів. Одним з таких засобів і цікавим напрямом туризму є етнографічний туризм, що набуває з кожним роком все більшої популярності. Практика переконливо засвідчує, що фестивалі і етнографічні дійства є важливими чинниками створення відповідного наукового ґрунту для національно-культурного відродження і розвитку Карпатського регіону, ефективними засобами збереження його культурно-історичної спадщини, вдосконалення туристичної інфраструктури регіону та урізноманітнення туристичного продукту.

Список літератури

1. Бузинський М.Д., Никирса М.Д., Коржик В.П., Бучко Ж.І. Барвиста Буковина. Горизонти цільового туризму. Чернівці: Прут, 2009. 152 с.
2. Бейдик О.О. Рекреаційно-туристські ресурси України: методологія та методика аналізу, термінологія, районування. К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2001. 304 с.
3. Буковина: спільна культурна спадщина / упоряд. Ж. Стельмащук. Чернівці: Місто, 2009. 200 с.
4. Бучко Ж.І., Кібич А.Д. Етнотуристський потенціал музеїв Карпатського регіону // Регіон-2009: суспільно-географічні аспекти: міжнар. наук.-практ. конф. (23-24 квітня 2009 р.). Харків, 2009. С.221-223.
5. Бучко Ж. Музейна культурна спадщина Чернівецької області в маршрутах етнотуризму // Історія української географії та картографії. Ч.1: Збірник мат. конф. Тернопіль, 2010. С.194-197.
6. Бучко Ж. Народні звичаї та традиції населення Українських Карпат у контексті фестивального туризму // Вісник наукових досліджень. Серія: Туризм. 2006. Вип.2. С.183-185.
7. Бучко Ж.І., Гольча А.І., Чупак В.П. Народні традиції в туристичній індустрії Карпатського регіону // Сфера розваг - важлива складова у підвищенні ефективності туристичного бізнесу: Зб. наук. праць. Донецьк, 2006. С.231-234.
8. Бучко Ж.І., Явкін В.Г., Ефрос В. Територіальна структура туристичних ресурсів Буковини // Дністровський каньйон - унікальна територія туризму: міжнар. наук.-практ. конф. (16-18 травня 2009 р.). Тернопіль: Підручники і посібники, 2009. С.169-171.
9. Грицку-Андрієш Ю.П., Бучко Ж.І. Фестивальний туризм у системі рекреаційно-туристської діяльності // Науковий вісник Чернівецького університету. Географія. 2010. Вип.519-520. С.56-60.
10. Кифяк В.Ф. Організація туристичної діяльності в Україні. Чернівці: Зелена Буковина, 2003. 312 с.
11. Крачило Н.П. География туризма. К.: Вища школа., 1987. 208 с.
12. Лесик А., Бучко Ж. Фестивалі Карпатського регіону як чинник туристичної привабливості // Проблеми розвитку депресивних регіонів: мат. Міжнар. конф. Ніжин: Аспект-поліграф, 2007. С.174-177.
13. Школа І.М. Менеджмент туристичної індустрії: Навчальний посібник. Чернівці: Книги-ХХІ, 2005. 596 с.
14. Efros V., Purici S., Iavkin V., Baisanu S., Dorneanu A., Buchko Zh. Oameni si locuri in Bucovina. Suchava, 2009. 248 p.

Бучко Жанна Ивановна. Фестивали Карпатского региона как фактор развития этнотуризма

Рассмотрены фестивали как вид организации досуга и отдыха туристов. Проанализированы факторы, по которым могут классифицироваться фестивали; проведена классификация фестивалей. Такой подход к понятию фестивального туризма позволит расширить существующие виды туризма, разработать концепцию дальнейшего развития туризма и места фестивалей в экономике регионов, где они происходят.

Ключевые слова: фестиваль, туризм, фестивальный туризм, этнотуризм.

Buchko Zhanna. Festivals of Carpathians Region as Factor of Ethnotourism Development

There are festivals as a form of recreation and leisure at the tourist market. In this article considered the whole set of factors, which may be classified festivals; done typing festivals, a classification scale of festivals. This approach to the concept of festival tourism will enhance the existing forms of tourism, developed the concept further development of tourism and a place of festivals in the economy of regions where they occur.

Keywords: festival tourism, festival tourism, ethnotourism.