Надія Чир, Андрій Мельник
Матеріали XIV Міжнародної наукової конференції
«Географія, економіка і туризм: національний та
міжнародний досвід» (м. Львів, 9 жовтня 2020 р.)
Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2020. 458 с. С.368-371.
Демографічні аспекти в контексті рекреаційно-туристичної діяльності Карпатського регіону
На сучасному етапі розвитку глобалізаційні процеси охопили усі сфери світового господарства, в тому числі й регіональний ринок туристичних послуг. В основу формування місцевих ринків туристичних послуг покладено територіальні відміни, які включають, у тому числі, демографічні процеси, характер розселення та господарювання, що відбивається на рівні соціально-економічного розвитку.
Зважаючи на динамічні процеси зміни кон’юнктури регіонального туристичного ринку, виникає необхідність в краєзнавчо-географічних дослідженнях, зокрема аналізі структури, динаміки основних демографічних процесів на регіональному рівні.
З’ясування демографічних передумов розвитку туризму у різних за рівнем соціально-економічного розвитку регіонів країни є вкрай важливим, перш за все, для внутрішнього туризму, що сприятиме запровадженню ефективної стратегії регіональної та національної соціальної політики.
Чисельність наявного населення Карпатського регіону (Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Чернівецька області) станом на 1 травня 2020 року становила 6026,1 тис. осіб. Кількість постійного населення закономірно дещо нижча. У нашому випадку на 0,5% або 5999,1 тис. осіб.
Стрімке скорочення чисельності населення (на 13% по всій країні за два останні десятиріччя) пов’язане із загальною тенденцією до старіння населення, суттєвим зниженням фертильності (з 1990 року до рівнів, що не забезпечують відтворення населення), а також, частково, еміграцією.
У 2019 році чисельність населення Карпатського регіону скоротилась на 11,1 тис. осіб. У таблиці 1 представлений розподіл наявного населення за типом місцевості у межах досліджуваного регіону. Середній показник рівня урбанізації становить 46,2%. Лише у Львівській області за рахунок значної кількості населення у поліфункціональному Львові його показник доволі високий - 60,7% у порівнянні з іншими областями досліджуваного регіону.
Таблиця 1. Розподіл населення за типом місцевості (станом на 2019 рік)
| Адміністративні одиниці | Міське населення | Сільське населення | ||
| тис. осіб | % | тис. осіб | % | |
| Закарпатська | 467,01 | 37,2 | 788,39 | 62,8 |
| Івано-Франківська | 591,02 | 43,2 | 777,08 | 56,8 |
| Львівська | 1524,84 | 60,7 | 987,26 | 39,3 |
| Чернівецька | 388,59 | 43,1 | 513,01 | 56,9 |
Розраховано авторами на основі [1].
Зменшення чисельності населення Карпатського регіону відбулося внаслідок природного руху населення. Розглянувши динаміку природного приросту досліджуваної території впродовж 2015-2019 рр., фіксуємо постійне зменшення показників народжуваності, смертності та відповідно природного приросту, починаючи з 2016 року.
Рівень народжуваності є тим основним чинником, від якого залежить режим відтворення населення. А його зниження є визначальною причиною виникнення та поглиблення процесу депопуляції. Показник чітко диференціюється за типом місцевості. Так, до прикладу, рівень народжуваності на порядок вищий у всіх областях Карпатського регіону в межах України, крім Львівської області, у сільській місцевості.
Загалом за даними Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.П. Птухи НАН України до 2025 року прогноз сумарного коефіцієнту народжуваності становитиме в межах 0,89-1,5 [2].
Рівень смертності населення сільської місцевості зазвичай більший, ніж аналогічний показник у міській місцевості. Смертність чоловічого населення вища, ніж жіночого - різниця у рівні смертності за статевою ознакою коливається від 10% і до 24%.
Основними демографічними змінами в Україні загалом та Карпатському регіоні зокрема, в контексті світових тенденцій є зниження народжуваності та високий рівень міграції, особливо в сільській місцевості. Характерною ознакою демографічної ситуації досліджуваної території є також те, що криза народжуваності поєднується з різким погіршенням здоров’я населення, в тому числі репродуктивного, підвищенням смертності та скороченням тривалості життя, на відміну від розвинутих країн.
Такі результати дослідження змушують констатувати в подальшому дещо невтішні прогнози стосовно позитивної динаміки туристично-рекреаційної діяльності. Адже, депопуляція населення неодмінно веде за собою зниження кількості туристичних прибуттів, активності внутрішнього туризму та інтенсивності виїзних туристичних потоків. Демографічна ситуація впливає також і на формування типів туристів, туристичних маршрутів, і особливості організації туристичної діяльності. Однак, для більш повної картини впливу демографічних чинників на розвиток туризму наступні дослідження варто присвятити аналізу гендерних та вікових характеристик населення досліджуваного регіону.
Список використаних джерел
1. Державна служба статистики України. URL: https://ukrstat.gov.ua/.
2. Комплексний демографічний прогноз України на період до 2050 р. / за ред. проф. Е.М. Лібанової. К.: Український центр соціальних реформ, 2006. 138 с.
