Валентин Чирченко
Збірник виступів учасників XIII науково-практичної конференції
студентів вищих навчальних закладів Укоопспілки
«Інноваційні процеси і їх вплив на ефективність діяльності підприємства».
Частина 1. К.: НМЦ «Укоопосвіта», 2016. 184 с. С.143-147.
Космічний туризм: фантазія чи наукова реальність?
Анотація. У роботі досліджено нову сферу туристичного бізнесу - космічний туризм та його перспективи.
Ключові слова: міжнародна космічна станція, космос, туризм, космічний туризм.
Постановка проблеми. В класичному значенні туризм - це тимчасовий виїзд особи з місця постійного проживання в оздоровчих, пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях без здійснення оплачуваної діяльності в місці перебування. В наш час все більшої популярності набирають екстремальні види туризму: водні, наземні, гірські, повітряні та екзотичні: космічний туризм, кайтсерфінг, джайло туризм, туризм на Північному і Південному полюсах. Найдорожчим і найекзотичнішим серед них є космічний туризм. Космічний туризм - це польоти в космос або на навколоземну орбіту в розважальних чи науково-дослідних цілях, за приватні кошти. Відповідно до досліджень громадської думки, багато людей мають велике бажання полетіти в космос, і на думку фахівців, це бажання може стати важливим джерелом подальшого розвитку космонавтики. Згідно з прогнозами дослідження, проведеного спільно фахівцями Університету Делавер (University of Delaware) (СІЛА) і Університету Ля Сапієнс (Universitety La Sapienze) (Рим, Італія), світ уже знаходиться на порозі ери космічного туризму.
Аналіз основних досліджень. Теоретичними аспектами космічного туризму займались такі вчені як О.А. Базалук, А.А. Герасименко, А.А. Шумілін.
У грудні 2010 р вперше на території колишнього Радянського Союзу в м. Київ (Україна) пройшла Міжнародна науково-практична конференція «Космічні подорожі: наука, освіта, практика».
Над правовими засадами космічного туризму працювали такі вчені, як Е.Л. Писаревський і заступник директора Центру Міжнародного Космічного Права України, академік Н.Р. Малишева.
Мета. Метою даного дослідження є висвітлення питання екзотичного виду екстремального туризму - космічного туризму.
Виклад основного матеріалу. В даний час єдиним пунктом призначення космічного туризму є Міжнародна космічна станція. Польоти на міжнародну космічну станцію здійснюються за допомогою російських космічних кораблів «Союз», а також приватних компаній таких, як «Space 8», їх космічним кораблем «Dragon». Організацією польотів туристів займаються «Роскосмос» і «Space Adventures». Всього за допомогою цих компанії в космосі вже побували сім туристів.
В таблиці 1 наведено коротку характеристику кожного з космічних турів, що були здійснені станом на квітень 2016.
Таблиця 1. Характеристика здійснених космічних турів
| № | Космічний турист | Тривалість подорожі | Вартість, млн. дол. | Діяльність у космосі |
| 1 | Американський бізнесмен, фінансовий аналітик Денніс Ентоні Тіто | 28.04.2001-06.05.2001 | 20 | Брав участь в експериментах, пов'язаних з дослідженнями генома і Синдрому набутого імунного дефіциту |
| 2 | Бізнесмен з Південно-Африканської Республіки Марк Шаттлуорт | 25.04.2002-05.05.2002 | 20 | |
| 3 | Американський бізнесмен Грегорі Олсен | 01.10.2005-10.10.2005 | 20 | |
| 4 | Американка Ануше Ансарі | 18.09.2006-29.09.2006 | 20 | Виконала кілька наукових експериментів пов'язаних з впливом космічної радіації і невагомості на членів екіпажу і на мікроорганізми. Перша людина, яка вела блог під час космічного польоту |
| 5 | Американський мільярдер, винахідник угорської нотації Чарльз Сімоні | I політ: 07.04.2007-21.04.2007 II політ: 26.03.2009 -08.04.2009 |
20 | Реалізував заплановані експерименти на замовлення Європейського космічного агентства по дослідженню впливу невагомості на кров, а також власну наукову програму про вплив радіації |
| 6 | Американський мільйонер Річард Герріот | 12.10.2008-24.10.2008 | 30 | Виконав наукові експерименти на замовлення комерційних організацій, зокрема, з вирощування білкових кристалів |
| 7 | Американський мільярдер Чарльз Симоні | 26.03.2009-08.04.2009 | 40 |
Як зазначено в таблиці 1 з 2007 року вартість космічного туру зросла до 30-40 мільйонів доларів. Крім того, була оприлюднена ціна нової послуги - виходу космічного туриста у відкритий космос - 15 мільйонів доларів.
У 2011 році в Україні стартував проект «Космічна Україна», основне завдання якого: актуалізувати проблему освоєння космосу на території колишнього Радянського Союзу, починаючи з формування космічного світогляду в молодших і середніх класах школи, що повинно збільшити попит на космічний туризм серед підростаючого покоління.
Існують також і приватно фінансовані проекти, які упродовж декількох років намагаються розробити власну ракету-носій, космічні кораблі та «орбітальні готелі» для довготривалого перебування туристів на орбіті.
Крім складності доставки туристів міжнародна космічна станція має ряд недоліків щодо туризму. Вона призначена для проведення серйозних експериментів, і на її борту постійно працюють представники 16 країн, тому турист не оточений сервісом і його дії досить обмежені: він не може в будь-який час підійти до ілюмінатора, не має права відволікати професіоналів від їх роботи і т.д.
На космічній станції, як для професійних космонавтів, так і для туристів діє жорсткий розпорядок дня. Приклад розпорядку дня туристів на міжнародній космічній станції наведено в таблиці 2.
Таблиця 2. Розпорядок дня космічних туристів
| 7:00 | підйом |
| 7:10-7:30 | конференція |
| 7:30-8:00 | сніданок та підготовка до роботи |
| 8:00-12:00 | проведення запланованих експериментів |
| 12:00-12:30 | обід |
| 12:30-18:00 | проведення експериментів |
| 18:00-19:30 | вечеря, перегляд новин з Землі |
| 19:30-00:00 | прибирання, ознайомлення з планом робіт на наступний день, спілкування з рідними, відпочинок |
На думку академіка Російської академії космонавтики імені Ціолковського Олександра Железнякова, орбітальний космічний туризм деякий час ще буде залишатися досить рідкісним явищем, одиничними польотами, а суборбітальний туризм, або «стрибки» на межу атмосфери і космосу - такі польоти незабаром будуть масовими.
Суборбітальний політ буде проходити по еліптичній траєкторії, без виходу на орбіту штучного супутника Землі і недовго. Під час нього туристи зможуть побачити космічний простір, Місяць і Сонце як повноцінні космічні об'єкти, округлості Землі і відчути невагомість. Серед переваг суборбітального польоту можна виділити також більш низьку вартість квитка в порівнянні з польотом на МКС і відсутність великих перевантажень. Кораблі будуть злітати і приземлятися як звичайні літаки, що дасть свободу у виборі злітних майданчиків.
Створенням приватного пілотованого суборбітального космічного корабля для доставки туристів в космос займається компанія Virgin Galactic. За розрахунками, корабель буде виходити в безповітряний простір на швидкості, що в три з половиною рази перевищує швидкість звуку, пасажири будуть відчувати невагомість протягом всього декількох хвилин.
Перший приватний пілотований суборбітальний політ відбувся 21 червня 2004 на кораблі «SpaceShipOne». Оголошеною метою розробників проекту є здешевлення польотів в рамках космічного туризму. У 2008 році у Росії розпочався продаж квитків на польоти «SpaceShipTwo», вартістю 150 тис. доларів США.
У розвиток суборбітального космічного туризму вносить свою лепту Роберт Бігелоу. Він планує будівництво комерційної космічної станції з легких матеріалів. Таким матеріалам не страшні зіткнення з мікрометеоритами, а їх здатність стискатися незамінна під час транспортування. Компанія «Bigelow» вивела на орбіту кілька таких космічних приватних станцій і планує до кінця 2016 роки вивести велику станцію, місткістю до десяти чоловік. Канадська організація «Space Island Group» бачить обґрунтовану перспективу в створенні космічного готелю, а всесвітньо відома компанія «Hilton» всерйоз почала розробку можливих проектів орбітального житла.
Висновки. Таким чином, як ми бачимо, хронологія розвитку космічного туризму вказує на очевидний факт: дана тема зріє в надрах людської цивілізації і починає набувати масового характеру. Факт зацікавленості і допуску приватних компаній до розвитку космічного туризму свідчить про початок довгого шляху в сфері розвитку навколоземних космічних подорожей.
Література
1. Бабкин А.В. Специальные виды туризма: учебник / А.В. Бабкин. Ростов-на-Дону: Феникс, 2008. 252 с. URL: https://tourlib.net/books_tourism/babkin11.htm.
2. Все о туризме. Туристическая библиотека. Космічний туризм. URL: https://tourlib.net/statti_ukr/cosmic_tourism.htm.
3. Герасименко А.А. Космический туризм: путёвка в другой мир. URL: http://www.3dnews.ru/editorial/space-ships.
4. Космические путешествия: наука, образование, практика: материалы Междунар. науч.-практ. конф. (2 дек. 2010 г., г. Киев) / отв. ред. О.А. Базалук. К.: КУТЭП, 2010. 257 с.
5. Космический туризм - экзотический вид экстремального туризма. URL: https://tourlib.net/statti_tourism/space-tourism.htm.
