Цвілий С.М.
Матеріали ІIІ Міжнар. наук.-практ. конф.
«Економіко-правові дискусії» (м. Кропивницький, 30 квітня
2022 р.). Кропивницький: ЛА НАУ, 2022. 403 с. С.77-79.

Маркетингове управління в посткризовій організації бізнесу туристичних підприємств

В умовах посилення конкуренції в туристичній сфері керівники компаній намагаються зрозуміти, що має представляти собою ефективний менеджмент в українських умовах господарювання. Піонерські зусилля більшості дослідників докризової епохи розвитку бізнесу, які звернулися до розгляду даної тематики, полягали у спробах адаптувати західні підручники до української практики.

Маркетингове управління в посткризовій організації бізнесу туристичних підприємств

Динаміка розвитку країни вимагає від вчених постійного переосмислення технологій, які використовуються в управлінні: теоретичні установки повинні розбиратися практиками, які мають власний досвід вдалого або невдалого їх використання. Треба скептично відноситися до частини джерел з менеджменту, оскільки зустрічаються «перекази» праць західних дослідників з управлінських наук, які іноді наповнені поверхневими прикладами з вітчизняної преси.

Дослідивши досвід великої кількості керівників туристичних підприємств Запорізької області слід зазначити, що в Україні зараз формується новий стиль управління і відрізняється від визнаних моделей американського, японського та європейського менеджменту. Однак, поки що відсутнє чітке формулювання його сутності. Крім того, завдяки специфічним обставинам український бізнес потребує власної управлінської школи, яка дозволить максимально використати переваги для успішного конкурування з іноземними компаніями. Сьогодні перед науковцями стоїть першочергове завдання щодо швидкої кристалізації основних принципів, моделей і прийомів вітчизняного управлінського стилю.

Військова «криза» парадоксальним чином зробила перерозподіл ролей між компаніями. Багато фірм в посткризовий період з учорашніх лідерів ринку туризму перетвориться в аутсайдерів або зовсім залишить його, і навпаки, на передній план вийдуть підприємства, які були малознайомі. Навіть не вдаючись до більш глибокого аналізу причин самого впливового з економічних потрясінь новітньої історії України, слід констатувати, що наслідки зазначеної кризи для вітчизняної економіки туризму носять системний характер не тільки з точки зору її макрорівня, а й також з позиції управління окремо взятими бізнесами.

Прорахунки в стратегії або її відсутність, структурний безлад, відсутність фінансового контролю в туристичних компаніях стануть наслідком не тільки помилкового цілеутворення в бізнесі, але й відсутністю вмінь наводити в ньому порядок. Між тим, посткризові реалії організації туристичної діяльності будуть ще більш жорсткішими. І, хоча, у короткостроковому періоді компанії-лідери достатньо швидко мають повернути втрачені позиції, у довгостроковому – поле конкурентної боротьби буде звужуватися настільки стрімко, що питання якості зростання актуальним стане для всіх: крупний, середній, малий та мікробізнес.

Перерахованих міркувань достатньо, щоб переконатися, що використання концепції маркетингового менеджменту, предметом якого є системний розгляд базисних питань управління туристичним бізнесом в посткризових умовах, є актуальним і необхідним. При цьому, кількість керівників, які відчувають таку потребу, незмінно зростає. Маркетингове управління повинно стати свого роду адаптером для українських компаній у пізнанні науки новітнього менеджменту та основою для формування школи. В цьому полягають переваги цієї концепції управління, які одночасно є і її недоліками, які пов’язані зі стрімким розвитком туристичного бізнес-середовища і постійними змінами завдань підприємств.

Сучасність, адекватність існуючим умовам функціонування бізнесу, рівню підготовки керівників є головною перевагою маркетингового управління. При цьому, етап пристосування світового досвіду до української дійсності успішно пройдено і, сьогодні, логіка розвитку вітчизняних підприємств та їх потреби в менеджменті спонукають науковців до розробки певних концепцій і підходів до використання ідей маркетингового менеджменту в сфері управління бізнесом туристичних підприємств. Маркетингове управління також повинно розглядати комплекс методологічних питань, які пов’язані з реструктуризацією бізнесу. Знання філософії та принципів побудови системи для управління структурними змінами в туристичному бізнесі має різко розширити межі творчості керівника і скоротити час на реалізацію ідей. Вказане відповідає специфіці українського бізнес-менталітету й надає додаткову можливість вітчизняним керівникам в умовах конкуренції, мінливого зовнішнього середовища, глобалізації бізнесу.

Взагалі, реалізація концепції маркетингового управління значно полегшить оволодіння туристичними компаніями складних інформаційних технологій, без яких сьогодні ні про які зміни говорити неможливо. Управління туристичним бізнесом сьогодні потребує, щоб компанія цілком, знизу догори, впроваджувала однакові підходи й методи роботи. Для цього потрібно:

  • по-перше, отримані менеджерами знання повинні представляти єдиний стандарт в управлінні;
  • по-друге, щоб цей стандарт став щоденною реальністю для працівників фірми, а не тільки для групи ентузіастів.

Тобто, першочерговим завданням маркетингового управління є спроможність туристичної фірми швидко створити та впровадити корпоративні управлінські стандарти в посткризовій організації бізнесу.

Список використаних джерел

1. Tsviliy S., Vasylychev D., Gurova D. Itroduction of Process Management into the Management System of the Tourist Company on the Basis of Informatization of Business Processes // The Role of Technology in the Socio-Economic Development of the Post-Quarantine World: monograph. Katowice 2020. pp.37-46.
2. Tsviliy S., Vasylychev D., Gurova D. Transformation of the Personnel Management System of a Typical Hospitality Enterprise into an Innovative Structure // Економічний простір. 2020. №164. С.129-133.