Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Другие

Дутчак С.В.

Туристсько-рекреаційний ландшафт – ієрархічна структура таксономічних одиниць та їх функціональна характеристика

Вступ. Головні складові сучасної теорії ландшафтознавства виходять за рамки традиційних ландшафтно-морфологічних положень. Нині все більшої популярності набувають “новітні бачення земних ландшафтних утворень” [7]. Серед них: уявлення про парагенетичні (Ф. М. Мільков, Г. Є. Гришанков) та парадинамічні ландшафтні комплекси (Ф. М. Мільков, А. В. Дроздов, Г. І. Швебс ), просторово-часову поліструктурність утворень ландшафтного ряду (К. Г. Раман, В. А. Боков, В. М. Солнцев, В. В. Штейнс), про ландшафтні територіальні структури – генетико- морфологічну, позиційно-динамічну, парагенетичну, парадинамічну, басейнову (Г. І. Швебс, П. Г. Шищенко, М. Д. Гродзинський), геотехсистеми (К. М. Дьяконов, А. Ю. Ретеюм) та ін.” [7].

Метою даної публікації є обґрунтування доцільності виокремлення туристсько-рекреаційного ландшафту (ТРЛ) в окремий клас антропогенних ландшафтів (АЛ). Процес туристсько-рекреаційного використання території має два варіанти. По- перше, певні види туристсько-рекреаційної діяльності відбуваються в межах уже існуючих ландшафтів, які мають інше функціональне призначення. Туристсько- рекреаційну функцію вони виконують тільки за умови, що саме в цьому ландшафті відбувається туристсько-рекреаційна діяльність. Тобто спостерігається своєрідне сумісництво різноманітних функцій конкретного ландшафту. По-друге, туристсько- рекреаційне використання території передбачає заплановане реконструювання, внесення змін в ландшафт, задаючи йому певну функціональну програму (наповнення, властивості, тощо).

Виокремлення туристсько-рекреаційних ландшафтів в окремий клас антропогенних, доцільно розглядати з позиції генезису ландшафту – способу (процесу) виникнення ландшафтного комплексу, обумовленого певними чинниками [5].

Усе різноманіття антропогенних ландшафтів Ф.М. Мільков поділив на дві великі групи, залежно від цілеспрямованості виникнення, на прямі та супутні антропогенні ландшафти [4]. У його роботах, а пізніше Г. І. Денисика, В. М. Воловика та інших враховуються, в основному, тільки рекреаційні ландшафти, як території, придатні для відпочинку людей – узбережжя рік, озер, водосховищ, території лісів тощо. Виділяють власне рекреаційні ландшафти, які ще придатні для відпочинку, і рекреаційно-деградовані – які вже не можуть, або мало використовуються в силу неможливості задоволення відповідних потреб людини.

Але туристсько-рекреаційний ландшафт є специфічним класом ландшафтів по відношенню до часу свого існування, його практично неможливо прив’язати (співставити) із натуральними (в основу виділення класів АЛ покладено діяльність людини, а натуральних ландшафтів особливості макрорельєфу). Туристсько- рекреаційний ландшафт слід сприймати і як парагенетичний комплекс, і як парадинамічний. Крім цього антропогенне ландшафтознавство має спільний із традиційним ландшафтознавством об’єкт вивчення – ландшафтну сферу Землі. Але предмет вивчення у них є різний. У традиційного (природного, натурального) ландшафтознавства – це натуральний ландшафт, а в антропогенного – антропогенні ландшафти, ландшафтно-техногенні та ландшафтно-інженерні системи [1; 5]. Доцільно, також, туристсько-рекреаційний ландшафт слід розглядати в постійній динаміці, виходячи із сегментації туристсько-рекреаційної діяльності [3].

Туристсько-рекреаційні ландшафти (з позиції функціонального призначення) це своєрідні природні, природно-антропогенні чи антропогенні комплекси (залежно від виду ТРД та ступеня перетвореності натурального середовища), які забезпечують потребу людини в туристсько-рекреаційній діяльності і виконують особливу соціально-економічну функцію – відновлення життєвої енергії людини, задоволення інтересів та потреб людини у відпочинку, оздоровленні, пізнанні та ін. Закономірно виникає питання: якщо ми відносимо їх до класу антропогенних ландшафтів, то причому тут природні? Відповідь закладена в наступному твердженні “залежно від виду ТРД та ступеня перетвореності натурального середовища”.

Питання виділення туристсько-рекреаційних ландшафтів в окремий клас антропогенних є досить дискусійним. Але з позиції конструктивно-географічного підходу, це твердження має місце. У цьому випадку “чинниками антропогенного впливу на ландшафти є різні спрямування господарської діяльності” [6]. Внаслідок їх дії “ландшафти перебувають у найрізноманітніших станах стабільних і тривалих, або короткочасних, коли вони мобільно набувають нових якостей. Це питання суто об’єктне і саме тому воно таке визначальне для методичної частини досліджень. Об’єктами визначається специфіка дослідження, а отже – застосовуваний підхід, метод, прийом, увесь дослідницький апарат, що має бути адекватний об’єктам” [6]. У нашому випадку об’єктами, які визначають специфіку дослідження є сегменти туристсько-рекреаційної діяльності [3].

Отже, туристсько-рекреаційний ландшафт виділяємо як клас антропогенних ландшафтів. У процесі освоєння території туристсько-рекреаційним господарством, доцільно зупинитися на конкретнішому функціональному призначенні певної території. Це дозволяє виділити наступний щабель класифікаційного ряду - підклас туристсько-рекреаційного ландшафту. Серед них, зокрема, такі структурні одиниці: екологічний, спортивно-оздоровчий, оздоровчо-рекреаційний, екзотично-екстремальний, сакральний, поселенський.

Структурними одиницями кожного з підкласів ТРЛ, логічно виділяти варіанти ТРЛ. За критерій виділення, закономірно, пропонуємо брати генезис ландшафтної системи, а також можливість залучення відповідного туристсько-рекреаційного ресурсу (явища, об’єкту, компоненту тощо) до ТРД.

Підклас екологічних ТРЛ очевидно матиме такий набір варіантів: природоохоронні території, незаселені території, незмінені або мало змінені людською діяльністю території, території не залучені до господарської діяльності тощо. Йому відповідатиме екологічний сегмент туристсько-рекреаційної діяльності (діяльності туристів (рекреантів) та організаторів, яка не призводить до порушення рівноваги в природному середовищі).

Підклас спортивно-оздоровчих ТРЛ – це території сучасних (тобто уже існуючих, функціонуючих) спортивно-туристичних комплексів з різною спеціалізацією та необхідною інфраструктурою, розташованих в урочищах з певним набором природних чи антропогенних туристсько-рекреаційних ресурсів (ТРР). Варіанти даного підкласу, залежатимуть від спеціалізації спортивно-оздоровчого комплексу – гірськолижні комплекси, туристичні бази, альптабори, території яхт-клубів, дайвінг-клубів тощо.

Підклас оздоровчо-рекреаційних ТРЛ має своєрідний набір варіантів – території баз відпочинку на морських узбережжях, на берегах ставків, водосховищ, території лісових ландшафтних комплексів, будь-які мальовничі урочища, які можуть бути придатними для рекреаційної діяльності. Крім готельно-ресторанної інфраструктури, в таких ландшафтах обов’язково будуть облаштовані місця для масового відпочинку людей: пляжі, доріжки для прогулянок, спортивні майданчики. Окремо необхідно виділити варіант курортно-лікувальної ландшафтної системи. Обов’язковим елементом (компонентом) мають бути природні ресурси з лікувальними властивостями (мінеральні води, грязі), а також відповідна інфраструктура, що забезпечує можливість їх використання.

До підкласу екзотично-екстремальних ТРЛ відносимо варіанти ландшафтних комплексів протилежних за своїми властивостями, але подібних за функціональним призначенням. З одного боку це ландшафти, досить близькі за змістом до екологічних ТРЛ, коли мова йде про унікальні природні явища, пам’ятки природи, нетипові для конкретного географічного середовища, або про природні азональні утворення. З іншого боку, до таких ландшафтних комплексів відносимо території, що не можуть використовуватися в інших сферах діяльності, або вже вилучені із господарської діяльності (деградовані землі, закинуті заводи, підземні міські комунікації, карстові утворення, тощо). Тобто, цей підклас ТРЛ– це ландшафти, використання властивостей яких в туристсько-рекреаційній діяльності потребує спеціально підготовлених інструкторських кадрів та специфічних, не типових для масового туриста, умов організації перебування людей в їх межах.

Підклас сакральних ТРЛ – це території монастирів, території, що прилягають до культових споруд (діючих чи недіючих в наш час), місця паломництва віруючих. Варіантами таких ТРЛ відповідно будуть ландшафтні комплекси, антропогенною складовою яких є великі сакральні об’єкти (монастирі поза межами населених пунктів), а також, невеликі за площею території існуючих нині (діючих та недіючих) сакральних об’єктів у межах поселенських ландшафтів.

Підклас поселенських туристсько-рекреаційних ландшафтів включає наступні варіанти – міські та сільські. Перш за все, необхідно виокремити старовинні міста, із своєрідною архітектурною, культурною, історичною спадщиною, що становить єдине ціле і подається туристам, як частина турпродукту у вигляді програми перебування в даному місті. До сільських поселенських ландшафтів доцільно підходити з декількох позицій. Перш за все, їх необхідно розглядати як складову цілісної ландшафтної системи з основним типовим для конкретного сегменту ТРД набором туристсько-рекреаційних ресурсів, беручи до уваги тип ландшафту – рівнинний, передгірський, гірський. Саме від цього залежатиме основний напрямок змін сільського поселенського ландшафту, та формування відповідного господарського комплексу туристичного призначення. Наступна позиція полягає в необхідності врахування величини села. І не стільки за кількістю жителів, скільки за розмірами території яку охоплює село. Від розмірів села залежить, в першу чергу, стан інфраструктури (дороги, системи водопостачання та водовідведення, системи зв’язку тощо), екологічна ситуація на території села і т.д. Ці моменти є ключовими у вирішенні основних економічних питань, зокрема величини капіталовкладень, швидкості їх повернення і на основі цього доцільності розвитку обраного напрямку туристсько-рекреаційного господарства.

Все різноманіття класифікаційного ряду ТРЛ можемо згрупувати за типами туристсько-рекреаційних ландшафтів. За критерій виділення типів, на нашу думку, доцільно взяти основні форми макрорельєфу: рівнини, передгір’я, гірські території. Причиною вибору саме цього критерію бачимо особливості здійснення туристсько-рекреаційної діяльності в межах відповідних форм макрорельєфу. Власне з таким критерієм пов’язані й простежуються основні типові для відповідної території напрямки та способи господарської діяльності населення в цілому і туристсько-рекреаційної зокрема. Скажімо, спосіб забудови та структури поселенських ландшафтів рівнин буде значно відрізнятися від способу забудови гірських поселень, різноманітність та якість мінеральних вод в передгір’ях значно відрізняється від рівнинних територій, тощо. Типи поділяємо на підтипи. Критерієм виділення бачимо наявність типових наборів основних видів туристсько- рекреаційних ресурсів у відповідному ландшафті.

Розглядаючи сучасні ландшафтні комплекси як парагенетичні системи, доцільно виокремлювати види туристсько-рекреаційного ландшафту. розуміючи при цьому ступінь антропогенної перетвореності ландшафтних систем.

Критерієм виділення видів ТРЛ, очевидно, є генетична ознака сучасного ландшафтного утворення (структурної одиниці ландшафтного комплексу, ландшафтної системи). Відповідно це будуть – природні, природно-антропогенні та антропогенні ландшафти. Кожен з видів доцільно поділяти на підвиди, враховуючи конкретний (галузево-господарський у випадку антропогенних чи природно-антропогенних ландшафтів) генетичний чинник, підкреслюючи сучасний (теперішній) стан ландшафтної структурної одиниці.

Висновки. Туристсько-рекреаційний ландшафт доцільно розглядати як середовище туристсько-рекреаційної діяльності і з позиції споживача турпродукту, і з позиції організаторів ТРД (виробників турпродукту). Саме це середовище (ТРЛ), є носієм (або джерелом) туристсько-рекреаційних ресурсів. А кожен сегмент (підсегмент, вид) туристсько-рекреаційної діяльності потребує певного набору (комплекту) туристсько-рекреаційних ресурсів – як основних передумов для можливості свого розвитку.

Клас ТРЛ доцільно розрізняти за особливостями макрорельєфу і говорити про тип гірських ТРЛ, тип передгірних ТРЛ та тип рівнинних ТРЛ. Отже, особливість та сутнісне наповнення поняття “туристсько-рекреаційний ландшафт” полягає в єдності системи “людська діяльність – середовище цієї діяльності”.

Література

1. Денисик Г.І. Лісополе України. – Вінниця: Тезис, 2001. – 284 с.;
2. Дутчак С.В. Туристсько-рекреаційний ландшафт – як клас антропогенних ландшафтів.// Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського. Серія: Географія – 2005. – Вип. 9. – С. 18–23.;
3. Дутчак С.В. Туристсько-рекреаційні ресурси ландшафтів (на прикладі Чернівецької області). Автореф. дис. на здобуття наук. ст. канд. геогр. наук. - Київ, 2007. – 21 с.;
4. Мильков Ф.Н. Рукотворные ландшафты. Рассказ об антропогенных комплексах. – М.: Мысль, 1978. – 86 с.;
5. Мильков Ф.Н. Парагенетические ландшафтные комплексы // Научные записки Воронежского отдела географического общ. СССР. – Воронеж, 1966. – 156 с.;
6. Пащенко В.М. К развитию теории ландшафтоведения // География и природные ресурсы. – 1990. – № 2. – С. 143–153.;
7. Пащенко В.М. Нові дослідницькі підходи у ландшафтознавстві // УГЖ. – 1998. – № 2. – С. 8–13.

Summary

S.V. Dutchak. The tourist-recreation landscape as a hierarchical structure of a taxonomical units and their functional characteristics.

This research gives authority definition of the concept “tourist-recreation landscape” as a class of anthropogenic landscape and hierarchical structure of the taxonomical units. In present work showed essence criterions of the selection classes, subclasses, variants, types, subtypes, kinds and sub-kinds of tourist-recreation landscape.

Keywords: tourist-recreation landscape; tourist-recreation activity segments.







© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.