Дзюба Оксана Олександрівна
Матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф.
"Актуальні проблеми, пріоритетні напрямки та стратегії
розвитку України" (м. Київ, 13 жовтня 2021 р.)
К.: ІТТА, 2021. 1463 с. С.991-996.

Сучасні технології управління готельними підприємствами

Розумне управління будь-яким підприємством є однією з найважливіших ланок у його розвитку, функціонуванні, отриманні прибутку та й взагалі запорукою успіху. Готельні підприємства не є винятками. Ефективне й раціональне розпорядження матеріальними та трудовими ресурсами має великий вплив на діяльність закладу і на якість послуг, які він надає. Тому для кожної людини, причетної до сфери управління у цій галузі, важливо знати про мінімальні доступні опції для удосконалення системи управління. Використання цих можливостей на практиці сприяє підвищенню якості послуг та покращенню конкурентоспроможності готелю в перспективі.

Управління всіма закладами розміщення в наш час неможливе без використання новітніх інформаційних технологій, що зумовлено стрімким зростанням розповсюдженості і популярності персональних комп’ютерів та Інтернету, які невпинно проникають в повсякденне життя кожного з нас.

Управління готельними підприємствами - це професійне вміння раціонально та ефективно використовувати та організовувати роботу трудових, матеріальних та інформаційних ресурсів закладу. Вдало налагоджене керівництво створює умови, що дозволяють підприємству досягти своєї основної мети - отримувати прибутки і забезпечувати своїх відвідувачів послугами проживання, харчування та дозвілля [1].

Організаційно-функціональна структура управління - це упорядкована система управлінських ланок, взаємопов’язаних між собою за принципом підкорення ланок, якими керують, власне, керуючим ланкам. Така система дозволяє ефективно розподіляти права та обов’язки між її підрозділами-учасниками та слідкувати за якістю виконання роботи.

Структурі управління готельних підприємств характерна певна вертикальна ієрархія, що передбачає існування трьох ланок: нижчої, середньої та вищої. До нижчої ланки відносяться представники технічного рівня управління - старші портьє, старші покоївки, старші офіціанти тощо. Вони організовують роботу у своїх підрозділах, керуючись загальними вказівками та дорученнями, що надаються представниками вищих ланок [2].

Середня ланка і являє собою буквальний, управлінський рівень, до якого відносять старших зміни, менеджерів відділів та служб. До їх обов’язків входить ефективне керівництво всіма підрозділами, координація діяльності працівників, пошук кадрів, розробка маркетингових заходів, розподіл ресурсів, моніторинг інформації щодо ринку послуг тощо.

До вищої ланки, або інституційного рівня управління, відносяться генеральний директор та власник готелю. Вони відповідають за організацію та направлення роботи персоналу в необхідних напрямках, за ведення та контроль звітів про фінансову та господарську діяльність закладу, організовують профілактичні огляди приміщень, розробляють шляхи для покращення використання матеріально-технічної бази, загалом забезпечують та організовують ефективну діяльність готелю.

У кожному готелі, для повноцінної роботи, створюють різноманітні служби, кожна з яких виконує свої конкретні обов’язки і розгалужується ще на кілька підрозділів. До основних служб, обов’язкових для кожного готелю, відносять: службу управління номерним фондом, організації харчування, адміністративну, комерційну, технічну та допоміжні служби. Всі вони разом відповідають за мінімальний набір функцій, що відбуваються при обслуговуванні відвідувачів: бронювання, обслуговування, прийом, розрахунок, експлуатація номерного фонду, безпека.

Для забезпечення коректного функціонування всіх згаданих управлінських організацій, та операцій, що відбуваються між ланками, для комфортної та зручної взаємодії з гостями, існують різноманітні програмні забезпечення - електронні системи управління готелями (ЕСУ) або HMS (Hotel Management Systems). Це сукупність бази даних підприємства та комплексу програмного устаткування для обробки інформації, що зберігається в цій базі даних. Ця система, у свою чергу, відноситься до класу систем управління нерухомістю - PMS (Property Management Systems), якими користуються не лише в готелях, а й ресторанах, магазинах, державних установах тощо [3].

Такі системи автоматично виконують більшість рутинних зобов’язань - від комп'ютерного бронювання номерів, реєстрації, розміщення і виписки гостей, до управління номерним фондом, ведення бухгалтерії й фінансів. ЕСУ роблять управління готелем дуже гнучким, а керівництво - здатним оперативно реагувати на зміни ринку, передбачувати втрати та запобігати ним. Особливо корисними та необхідними такі системи є для готелів, які працюють мережею, адже програма дозволяє аналізувати діяльність підприємства з будь-якого боку, а не змушує задовольнятися підсумковими показниками, отриманими з розрізнених систем.

Україна значно відстає від своїх західних колег у питанні автоматизації. В більшості українських готелів електронні системи управління почали впроваджуватись ще в кінці минулого століття, але зараз вони використовуються лише частково, що призводить до зниження конкурентоспроможності та якості послуг готелю.

Найвідомішими ЕСУ в Україні та світі є «Logus HMS» (готелі «Premier», «Radisson», «Hyatt»), «Servio HMS» (готель «Reikarz»), «MICROS» (готелі «Sheraton», «Hilton», «Marriott», «Hyatt»). У кожному готелі є свої нюанси, під які треба підлаштовувати перелічені програми. Тому часто необхідно вкладати ресурси в консультації з експертами з питань розробки підходящих систем [4].

Проте ефективність інвестицій в автоматизовані системи, зазвичай, виправдана, а визначають її за трьома основними показниками:

1. Досягнення конкурентної переваги.
2. Підвищення продуктивності роботи.
3. Продуктивне використання наявних ресурсів готелю.

При порівнянні минулих та поточних результатів у цих показниках визначають раціональність інвестування та підходящий тип устаткування для подальшого користування.

Загальна автоматизація управління готелю приносить найбільші вигоди за умови дотримання трьох основних етапів:

1. Автоматизація бізнес-процесів всередині готелю, що передбачає використання електронних систем управління, створення структурованої бази даних тощо.
2. Створення зовнішньої інформаційної системи, тобто інтеграція послуг готелю в мережі Інтернет, створення власного сайту, кооперація з туроператорами, сайтами для бронювання тощо.
3. Об’єднання Інтернет та Екстранет-систем в одну базу, тобто використання захищених від несанкційного втручання корпоративних мереж для обміну даних, представлення інформації та пропозицій діловим партнерам тощо [5].

Отже, в сучасному світі однією з головних запорук підтримання конкурентоспроможності готелю є інтеграція інноваційних технологій в управління закладом. Зараз, коли готельна сфера займає лідерські позиції в переліку галузей, що дуже стрімко розвиваються, існує безліч програм та додатків, які можуть якісно та доступно допомогти організувати управління, покращити рівень надаваних послуг, максимізувати ефективність та раціональність роботи. Їх використання є необхідним, адже економічні та функціональні вигоди від їх впровадження є беззаперечними. Головне - правильне інвестування в професійне обладнання та кваліфіковані кадри, що повноцінно налагодять роботу електронних систем управління.

Література

1. Головко О. Організація готельного господарства: навч. посіб. К.: Кондор, 2011. 408 с.
2. Мальська М.П., Пандяк І.Г. Готельний бізнес: теорія і практика: підручник. К.: ЦУЛ, 2010. 472 с.
3. Білак Г.Г. Впровадження інноваційних технологій в управління готельним підприємством // Перспективи розвитку готельно-ресторанної індустрії України: теорія, практика, інновації розвитку: тез доп. Всеукр. наук.-практ. конф. Мукачево: РВВ МДУ, 2018. 114 с.
4. Ткаченко В. Гостиничные системы: функции и возможности // Сети&Бизнес. 2011. №2. С.4-84.
5. Миронов Ю.Б. Інформаційні технології в діяльності санаторно-готельних підприємств // Вісник Львівської комерційної академії. Серія економічна. 2007. Вип.26. С.193-200.