Туристическая библиотека Booking.com
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Менеджмент
Маркетинг
Экономика
Другие

Гаврилюк С.П.
Матеріали Міжнародного конгресу “Проблеми інформатизації
рекреаційної та туристичної діяльності в Україні: перспективи культурного
та економічного розвитку”. – Трускавець. – 2000. – 275 с. - С.145-149.

Туристичне підприємство як суб'єкт конкуренції на ринку туристичних товарів та послуг в Україні

У статті визначено поняття туристичного підприємства як суб’єкту конкуренції на ринку туристичних товарів та послуг, визначені його основні функції; проведена класифікація та типізація туристичних підприємств, що є передумовою визначення їх конкурентоспроможності.

У відповідності із Законами України “Про підприємство” та “Про туризм” під туристичним підприємством розуміють самостійний господарюючий статутний суб’єкт, який має права юридичної особи, здійснює комерційну та науково-дослідну діяльність з метою отримання прибутку.

В спеціальній економічній літературі туристичне підприємство дуже часто трактують як будь-яке підприємство, яке виробляє туристичні товари, або надає послуги туристам. Такої думки дотримуються Азар В.І., Гуляєв В.Г., Копанєв Н.І. та інші.

Деякі автори (Азоєв В.І., Копанєв Н.І.) поділяють всі підприємства туристичної індустрії за критерієм належності до обслуговування туристів на 3 види: первинні, вторинні і третинні.

Первинні підприємства функціонують безпосередньо для обслуговування туристів (туроператори, транспортні підприємства спеціального призначення, готельні підприємства, пансіонати, санаторії, турбази, будинки відпочинку та ін.). В умовах замкнутого туристичного району всі підприємства туристичної індустрії, що обслуговують туристів, відносять до даного виду.

Вторинні підприємства функціонують переважно для задоволення потреб туристів, але їх послугами можуть користуватися також і місцеві жителі (підприємства громадського харчування, торгівлі, побутового і комунального обслуговування, що знаходяться в курортних районах тощо).

Третинні підприємства функціонують для обслуговування всього населення країни, але одночасно надають послуги туристам (міжміські транспортні підприємства та ін.). До туристичних підприємств відносять первинні і третинні підприємства, що функціонують переважно для надання послуг туристам [1].

В науковій літературі можна знайти і більш вузьке трактування туристичного підприємства, як підприємства, що займається збутом туристичних послуг споживачам (в роботах Бейдика О.О., Кабушкіна Н.І.та ін.).

На наш погляд, не всі суб’єкти туристичної діяльності можливо називати туристичними підприємствами. В зв’язку з цим в сукупності підприємств туристичної індустрії слід виділяти туристичні підприємства, основною функцією яких є виробництво (комплектування), надання та реалізація комплексного турпродукту і ця діяльність займає більше 50% його загальної виручки. Тобто в основу віднесення підприємств до туристичних слід положити галузеву ознаку видів діяльності згідно КВЕД, за які воно отримує основну долю виручки.

Всю діяльність туристичних підприємств в загальному вигляді можна звести до виконання трьох основних функцій: організаційної (формування комплексних маршрутів для туристських груп та туристів-індивідуалів на основі договорів підприємствами туристичної індустрії); посередницької (комплектування і продаж послуг та товарів туристського призначення за дорученням підприємств-постачальників туристичних послуг); торговельно-банківської (операції з обміну валют, страхування життя та майна туристів).

Основною метою функціонування туристичних підприємств є задоволення потреб споживачів в туристичних послугах. В зв’язку цим основним видом діяльності туристичних підприємств є комплектування та реалізація туристичного продукту - комплексу туристичних послуг, що задовольняють потреби туриста під час його подорожі. Білоруські вчені (Дурович О.П., Копанєв О.С, Кабушкін Н.І.) вважають, що за змістом та характером своєї основної діяльності туристичні підприємства є свого роду посередниками між споживачем (туристом) та виробником окремих туристичних послуг (засобами розміщення туристів, транспортними організаціями, підприємствами харчування та ін.) [2, 4].

Туристичні підприємства являються складовою частиною підприємств туристичної індустрії (рис. 1).

Види підприємств туристичної індустрії
Рис. 1. Види підприємств туристичної індустрії

Туристичною діяльністю в Україні займається велика кількість різних типів туристичних підприємств, що надають різні послуги туристам, задовольняючи їх попит. Діяльність туристичних підприємств певним чином розрізняється за специфікою виконуваних функцій, обсягами діяльності та задіяних ресурсів, що обумовлює їх класифікацію та типізацію.

Можна виділити наступні типи комерційних туристичних підприємств, які функціонують і розвиваються за власні фінансові кошти за рахунок отримання прибутку: туроператори, туристичні агентства, туристичні бюро, екскурсійні бюро, інші підприємства сфери туризму (Рис. 2).

Типізація туристичних підприємств та організацій
Рис. 2. Типізація туристичних підприємств та організацій

Туроператором є туристичне підприємство, що займається організацією внутрішніх та міжнародних подорожей з різноманітним асортиментом послуг. Вони комбінують пакети послуг безпосередніх виробників в комплексний стандартний туристичний продукт, який реалізується за єдиною ціною. Туроператор є свого роду оптовим підприємством, продукти якого реалізуються через мережу роздрібних турагенств.

Сполучною ланкою між туроператором і споживачем на ринку туристичних товарів та послуг виступає турагентство. Туристичне агентство являє собою роздрібне підприємство, що займається реалізацією турів, організованих туроператорами, та окремих туристичних послуг (транспортних, екскурсійних та ін.). Однією із важливих функцій турагентств, поряд зі збутом турпослуг, є інформування клієнта, надання консультацій відносно мети подорожі, порад з приводу її організації.

В Україні, де спостерігається слабке конкурентне середовище у сфері туристичного бізнесу, діють в основному незалежні турагентства. їх незалежність стосується в основному фінансової самостійності, оскільки турагент не може здійснити свою діяльність без тісного контакту з іншими підприємствами туристичної індустрії - готелями, транспортними підприємствами та ін. В країнах з розвинутою індустрією туризму турагентства являються, як правило, філіалами чи дочірніми підприємствами інших підприємств і організацій (як туроператорів, так і торговельних, транспортних підприємств, банків, страхових компаній, виробників товарів туристського призначення і т. д.) [1].

На ринку туристичних послуг функціонують і інші комерційні підприємства, основною діяльністю яких є надання туристичних послуг. Бюро екскурсій ми називаємо фірму, яка організує і проводить екскурсії. Бюро подорожей займається організацією турів і транстурів. Бюро подорожей і екскурсій організує тури, транстури і екскурсії. Бюро реалізації туристсько-екскурсійних послуг здійснює реалізацію туристських і екскурсійних путівок. Всі вищеназвані підприємства функціонують в різних організаційно-правових формах, на різних сегментах ринку туристичних послуг України (прийом, відправка, організація екскурсій, реклама, надання інформації тощо).

Поряд з комерційними туристичними підприємствами існує цілий ряд туристичних організацій, які діють на некомерційній основі підприємства. До некомерційних (соціально-спрямованих) слід віднести туристські клуби, туристичні союзи, туристські гуртки, клуби самодіяльного туризму та інші, існування яких забезпечується державним чи бюджетним фінансуванням і основною метою яких не являється отримання прибутку. Такі об’єднання існують на кошти, зібрані за рахунок членських внесків, асигнувань із суспільних і приватних фондів. іноді такі об’єднання проводять власні комерційні мироприємства, специфіка яких полягає в тому, що вони як правило мають цільову спрямованість і використовуються в подальшому для здійснення певних туристичних проектів, а не для отримання прибутку.

Туристичний клуб - це установа, завданням якої є пропаганда туризму та екскурсій серед населення, організація масового самодіяльного туризму в приміській зоні, підготовка туристів до категорійних туристських походів. Туристичні клуби створюються в містах, районах, на великих підприємствах; вони організують спортивні, учбові, агітаційні мироприємства.

Формою дозвілля школярів являються дитячі і юнацькі туристсько-краєзнавчі клуби - добровільні організації, які створюються для заняття туризмом і краєзнавством у школах, ПТУ, за місцем проживання і звичайно об’єднують різні туристсько-краєзнавчі гуртки і секції.

Туристська секція - первинна добровільна організація любителів туристичних походів і подорожей на підприємствах та в інших установах. Секція займається організацією походів, туристичних зльотів, змагань, вечорів відпочинку, конкурсів самодіяльного туристичного спорядження тощо2.

Туристсько-краєзнавчі гуртки організуються з метою засвоєння дітьми і підлітками (учнями) теорії і практики туризму та краєзнавства; вони створюються у школах, будинках дитячої творчості, за місцем проживання. Існують туристсько-краєзнавчі гуртки спортивного типу (лижного, водного, пішохідного і т.д.), краєзнавчого (історичні, географічні, археологічні і т.д.) та ін. Робота гуртка включає проведення пошукової, дослідницької та іншої суспільно-корисної роботи, виконання спортивних нормативів з туризму тощо. Існують також інші туристичні організації соціальної спрямованості.

Класифікацію підприємств туристичної індустрії можна провести і в залежності від їх розмірів (табл.1).

Таблиця 1.

Класифікація видів туристичних підприємств
Класифікаційна ознака Види туристичних підприємств
1. В залежності від мети діяльності - Комерційні
- Бюджетні
2. За розміром - Великі
- Середні
- Малі
3. За формою власності - Приватні
- Колективні
- Спільні
- Іноземні
- Індивідуальні
- Сімейні
- Загальнодержавні
- Комунальні
4. За регіоном діяльності - Міжнародні
- Міжрегіональні
- Регіональні
- Місцеві
5. В залежності від ступеню домінування на ринку - Підприємства-лідери на ринку
- Підприємства, що займають слабку конкурентну позицію.
- Підприємства, що мають сильну конкурентну позицію
- Аутсайдери ринку
6. В залежності від конкурентної стратегії - Комутанти
- Експлеренти
- Віоленти
- Патієнти

За цією ознакою розрізняють великі підприємства (які обслуговують за рік більше 100 тис. туристів), середні (з кількістю клієнтів 30-100 тис. за рік) та малі (які обслуговують не більше 30 тис. клієнтів за рік)1. За даними Державного комітету України з туризму у туристичній сфері України на сьогоднішній день функціонують лише середні та малі туристичні підприємства.

За регіонами діяльності розрізняють міжнародні (які пропонують свої продукти в декількох країнах), міжрегіональні (обслуговують декілька регіонів), регіональні (пропонують свої послуги в межах певної гаографічної території) та місцеві туристичні підприємства (діяльність яких обмежується радіусом досягаємості місцевої реклами).

В залежності від ступеню домінування на ринку всі туристичні підприємства можна поділити на:

- аутсайдери ринку, що займають найменшу долю на ринку, оскільки найменш ефективно використовують конкурентні переваги;
- підприємства, шо займають слабку конкурентну позицію;
- підприємства, шо мають сильну конкурентну позицію;
- підприємства-лідери на ринку, які відрізняються найкращим ступенем використання конкурентних переваг і мають найбільшу ринкову долю.

Підприємства можна класифікувати також в залежності від стратегії, якої вони дотримуються. За цією ознакою розрізняють: підприємства-комутанти, експлеренти, віоленти та патієнти.

Комутанти - невеликі підприємства з універсальним профілем діяльності, що прагнуть до задоволення невеликих за обсягами, а іноді і короткочасних, потреб певних груп споживачів.

Експлеренти - підприємства з експериментальним профілем діяльності, стратегія яких пов’язана зі створенням нових чи радикальним перетворенням старих сегментів ринку і головна перевага полягає у впровадженні принципових нововведень.

Віоленти - підприємства з масовим профілем виробництва, що, як правило, функціонують у сфері стандартного виробництва та реалізації туристичних продуктів (як правило, туроператори). Такі підприємства приваблюють споживачів порівняно дешевими і доброякісними (середнього рівня якості) продуктами, головна їх конкурентна перевага у високій продуктивності праці.

Патієнти - підприємства, що дотримуються стратегії вузької спеціалізації. Вони надають особливі, незвичайні туристичні послуги, як правило дорогі і високої якості, для вузького кола споживачів і прагнуть до завоювання максимальної частки невеликого ринкового сегменту.

За даними Державного комітету України з туризму на 1.01.99 р. у наданні туристичних послуг в Україні брали участь 3552 суб’єктів туристичної діяльності усіх форм власності. Розглянемо їх розподіл на прикладі туристських підприємств м. Києва у 1998 р. (таблиця 2).

Таблиця 2

Розподіл туристичних підприємств за розміром у 1998 р.
Назва групи підприємств Назви туристичних підприємств Кількість підприємств Обсяги продаж, тис. грн. Частка у структурі продаж, %
1. Підприємства з річними обсягами продаж від 1000 грн. і чисельністю працюючих більше 50 чол. “САМ”, “Атомпрофоздоровниця”, “Київоблтурист”, “Олімп тревел ЛТД”, “Лєда-універсал”, ТК”Пролісок”, “Енерготур”, “Червона рута”, “Укррічфлот”, “Гамалія”, “Інтурс-Київ” ін. 13 45593,67 61,91
2. Підприємства з обсягами продаж 250-1000 тис. грн. і чисельністю працюючих 10 -50 чол. “Олімпік трейдінг”, “Спорт лайн тревел”, “Профітур”, “Кий авіа”, “Либідь-Київ”, “Союзбіз-нестур”,“Нокс-фільм”, “Тріада тревел бюро”, “Супутник-Україна”, “Артекс-94”, “Відерш-траль”, “Венея”, КБПЕ, “Орбіта”, “АТВ-тур”, “Яна”, “Супутник” та ін. 44 19670,96 26,72
3. Підприємства з обсягами продаж до 250 тис. грн. та кількістю працівників до 10 чол. “Пінекл”, “Лад-тур”, “Вояж”, “Арт енд джорней”, “Азарія”, “Синдбад”, “Загор’є”, “ТВМ”, “Світ”, “Летючий голландець”, “Аль Джабаль”, “НТВ”, “Екс-тур”, “Мрія-тур”, “РЕЗЕ-у”, ін. 264 10259,41 13,94
  Всього по м.Києву   321 73606,4 100,0

Серед них лідируюче положення займають турпідприємства з обсягом продаж вище 1000 тис. грн. та чисельністю працюючих більше 50 чоловік, такі як “САМ”, “Олімп тревел ЛТД”, “Лєда-універсал”, “Червона рута”, “Гамалія”, що пропонують маршрути на будь-який смак, починаючи з недорогих курортів Болгарії та закінчуючи екзотичними подорожами на Канарські острови чи острів Арубу.

До другої групи відносяться 44 самостійних підприємств з обсягом продаж від 250 до 1000 тис. грн. та чисельністю працюючих від 10 до 50 чол., назви яких постійно зустрічаються на рекламних сторінках преси: “Олімпік трейдінг”, “Кий авіа”, “Либідь-Київ”, “Нокс-фільм”, “Супутник-Україна”, “Артекс-94”, “Відерштраль”, “Венея”, Київське бюро подорожей та екскурсій, “Орбіта”, “АТВ-тур”, “Яна”, “Супутник” та ін.

За ними слідує довгий ряд мікрофірм з обсягом реалізації послуг до 250 тис. грн. та кількістю працівників до 10 чол., що пропонують мінімум найбільш популярних і, як правило, недорогих маршрутів (до 3-х країн) і максимально підстроюються під кон’юнктуру ринку: “Пінекл”, “Лад-тур”, “Вояж”, “Арт енд джорней”, “Азарія”, “Синдбад”, “Загор’є”, “ТВМ”, “Світ”, “Летючий голландець”, “Аль джабаль”, “НТВ”, “Екс-тур”, “Мрія-тур”, “РЕЗЕ-у” та ін.. Такі фірми часто працюють як турагенти крупних вітчизняних туроператорів, поставляючи їм клієнтів, але водночас і самостійно встановлюють зв’язки із закордонними фірмами.

Таким чином, за критерієм обсягу діяльності та чисельністю працівників на туристичному ринку м. Києва слід виділяти 3 групи підприємств-конкурентів.

Враховуючи те, що в умовах ринкових відносин важливою умовою забезпечення виживаємості та ефективної діяльності туристичних підприємств є високий рівень їх конкурентоспроможності, в подальшому доцільним є дослідження методики її оцінки. Визначення сутності, типізація та класифікація туристичних підприємств за конкретними ознаками (за метою діяльності, за формою власності, за регіоном діяльності, за формою власності, регіонами діяльності, за ступенем домінування на ринку і в залежності від конкурентної стратегії) є необхідною передумовою розробки методичних підходів щодо визначення конкурентоспроможності туристичних підприємств на ринку.

Література

1. Азар В.И. Экономика и организация туризма. - М.: "Экономика", 1972.
2. Дурович А.П., Копанев А.С. Маркетинг в туризме: Учеб. пособие / Под общей редакцией З.М.Горбылевой. - Мн.: «Экономэкспресс», 1998.
3. Пасечный П.С. Туристская работа в трудовом коллективе. - М.,1983.
4. Кабушкин Н.И. Менеджмент туризма: Учеб. пособие.- Мн.: БГЭУ, 1999.

Присоединяйтесь к нам в Контакте, Фейсбуке, Твиттере, Одноклассниках и Google+








© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.
TrendStat