Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Менеджмент
Маркетинг
Экономика
Другие

Грабовенська С.П.
Матеріали міжнародної науково-практичної конференції
«Актуальні питання менеджменту та маркетингу»
(м. Івано-Франківськ, 22-23 квітня 2016 р.).
Херсон: Видавничий дім "Гельветика", 2016. - C.24-27.

Маркетинг як складова туристичної дестинації

Еволюція наукових поглядів і практичний досвід фахівців у країнах із розвиненою індустрією туризму та пріоритетами ринку покупця обумовили виокремлення специфічних у сфері туризму «точкових» територіальних зон концентрації туристських потоків. Відповідно, це сприяло фокусуванню в них суб'єктів туристичного бізнесу та вироблення якісно нових підходів управління ними, що набуває особливої актуальності у контексті сталого розвитку. У науці ці процесу ознаменувалися появою нових понять «дестинація» (з англ. - місце призначення, мета подорожі або походу), а також «стратегічний менеджмент туристських напрямів» [1, с.56].

Узагальнюючи різні наукові погляди вчених, визначаємо, що дестинації - це об'єкт (місто, регіон, район, місцевість, місце, заклад), що має туристично-рекреаційні ресурси (унікальні або специфічні), які є привабливими для подорожуючих, доступними завдяки наявності необхідної інфраструктури, доведені до споживача у формі сформованого та підготовленого до продаж туристичного продукту сучасними засобами маркетингових комунікацій в системі важелів інтегрованого управління суб'єктами господарювання.

Вчені деталізували поняття дестинації та відокремили його основні елементи, в наслідок чого спочатку появилася модель «чотири А», яка згодом шляхом конкретизації та доповнення, трансформувалася у модель «шість А» (табл. 1).

Таблиця 1

Система компонент дестинації «шість А»
Компонента Характеристика
Атракції (attractions) Природні, культурно-історичні, архітектурні та інші туристичні ресурси, що приваблюють туристів, спонукають до здійснення подорожі
Доступність (accessibility) Наявність налагоджених транспортних і комунікаційних зв'язків як зовнішніх, так і внутрішніх щодо дестинації
Зручності (amenities) Сукупність підприємств, що пропонують якісні туристичні послуги і товари
Посередники та допоміжні служби (ancillary services) Рекламні агентства, маркетингові компанії, банки, теле- та радіокомунікації, поштові об'єкти, лікарні
Організація діяльності туристів (activities) Організація діяльності туристів згідно з метою їх подорожей (відпочинок, рекреація, діловий туризм, конференції та ін.)
Наявність підготовленого туристичного продукту (available packages) Пропозиція сформованого та підготовленого до продажу туристичного продукту відповідно до попиту туристів

Джерело: [2, с.160]

Датська модель розкриває склад і призначення компонент дестинації.

Перший компонент дестинації «атракція» можна визначити як комплекс засобів задоволення потреб туристів у розвагах і змістовному проведенню дозвілля з використанням туристичних ресурсів об'єктів природного або штучного походження на визначеній території. Всі інші компоненти поняття дестинація відносяться до заходів та засобів за допомогою яких забезпечується задоволення потреб туристів. Це сукупність інфраструктурних об'єктів для транспортування туристів на об'єкти дестинації та внутрішніх перевезень, об'єкти для забезпечення комфортного та зручного проживання на території дестинації, а також заходи по інформаційному забезпеченню туристичних потоків, організації їх дозвілля та відпочинку в відповідності до мети їх подорожі. Крім того до компонентів дестинації входять посередницькі підприємства, які забезпечують управління процесами виробництва та реалізації туристичного продукту в широкому розумінні цього слова - від формування програм розвитку дестинації, регулювання та координація взаємодії усіх задіяних у процесі виробництва та реалізації дестинації суб'єктів господарювання до створення власного іміджу та просування його на ринку засобами маркетингу [3].

Таким чином поняття туристичної дестинації значно ширше, тому що крім традиційних суб'єктів та об'єктів туристичного ринку містить ще й маркетингову складову (рис. 1).

Схема туристичної дестинації
Рис. 1. Схема туристичної дестинації

Джерело: Розробка автора.

Прямий взаємозв'язок між рівнем конкурентоспроможності регіону та туристичними потоками можна прослідкувати лише в 52% випадків для рейтингу європейських країн прямий взаємозв'язок відбувається лише в 30% випадків. Таким чином можна припустити, що маркетингова складова у конкурентоспроможності туристичної сфери регіону займає не менш 50% в формуванні туристичних потоків, а модель туристичної дестинації можна представити у вигляді функції:

D = f(R1M1)

де R1 = (ΣWiRi) - конкурентоспроможність регіону (дестинації) за методологією Світового економічного форуму;
М1 = (ΣWiMi) - конкурентоспроможність регіону за окремими складовими маркетингової стратегії.

До маркетингової складової відповідно до класичного маркетингу можна віднести наступні фактори:

1. Позиціонування туристичної дестинації на туристичному ринку країни та світу;
2. Просування туристичної дестинації;
3. Формування комплексу послуг для задоволення потреб туристів в розвагах, змістовного та активного проведення дозвілля, що в цілому формує враження від подорожі в дестинацію та її імідж.

З точки зору моделі туристичної дестинації до маркетингової складової доцільно віднести:

1. Формування стимулів до подорожей в дестинацію;
2. Формування іміджу дестинації;
3. Аналіз цільової аудиторії і формування характеристик туристичної дестинації відповідно до потреб цільової аудиторії, або окремих сегментних груп туристичного ринку (для прикладу невідповідність позиціонування курорту Буковель потребам цільової аудиторії привела до різкого скорочення туристичних потоків в регіоні).

Маркетингова складова туристичної дестинації - це частина загальної концепції розвитку території, що працює на комплексний стійкий соціально-економічний розвиток

Тільки при узгодженні маркетингових цілей і стратегій з усіма учасниками процесу маркетингу можна домогтися успіху. Взаєморозуміння і згода має бути досягнуто ще на рівні планування, тому основним принципом формування конкурентоспроможності туристичної дестинації регіону має бути формування балансу між окремими складовими для задоволення потреб мандрівників з урахуванням інтересів бізнесу, громадськості та владних структур.

Список використаних джерел

1. Ткаченко Т.І. Територіально сфокусований розвиток суб'єктів туристичного бізнесу // Культура народов Причерноморья. - 2006. - №81. - С.56-64.
2. Головчан А.І. Теоретико-методологічні підходи до визначення сутності туристичних дестинацій та управління ними // Торгівля і ринок України. - 2009. - №27. - С.157-162.
3. Бабкин А.В. Специальные виды туризма [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://tourlib.net/books_tourism/babkin09.htm.

Присоединяйтесь к нам в Контакте, Фейсбуке, Твиттере, Одноклассниках и Google+








© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.