Гусаренко К.М.
Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф.
«Світові досягнення і сучасні тенденції розвитку
туризму та готельно-ресторанного господарства»
(м. Запоріжжя, 25 листопада 2022 р.). Запоріжжя:
НУ «Запорізька політехніка», 2022. 770 с. С.515-518.

Мотивація працівників як метод підвищення ефективності діяльності підприємств туристичної сфери

Для отримання найкращого результату підприємству потрібно проводити заходи мотивації для працівників. Без цього воно не зможе реалізувати в повній мірі свій потенціал для економічного зростання в конкуруючому середовищі. Тільки за допомогою мотивації працівників реально досягти поставленої мети за умови проведення ефективних заходів мотивації, яка включає особливості праці та індивідуальність робітників. Працівники з високим рівнем мотивації є важливою складовою будь-якого підприємства туристичного підприємства. Адже саме від старанності та сумлінності ставлення персоналу до клієнтів залежить лояльність останніх до підприємства в цілому, а також чи звернуться наступного разу до послуг фірми. Незадоволені клієнти виступають джерелом негативної інформації в бік підприємства, що сформує негативне ставлення до бренду компанії та знизить її конкурентоспроможність. Отже, недостатня мотивація персоналу виступає стримуючим фактором розвитку як працівників, так і в цілому підприємства, що призводить до падіння ефективності його діяльності.

У роботі [1, с.165] мотивацію формулюють як «процес спонукання, стимулювання себе чи інших до цілеспрямованої поведінки або виконання певних дій, спрямованих на досягнення власної мети або мети організації». Рогач С.М. у роботі [2, с.61] наводить наступне визначення мотивації праці: «спонукання людини до виробничої чи невиробничої діяльності для задоволення своїх матеріально-побутових потреб і запитів, яке досягається за рахунок її праці».

Мотивацію формує сукупність внутрішніх і зовнішніх рушійних сил, які стають імпульсами до виконання певних дій людиною та формують її поведінку. Важливим елементом у механізмі мотивації є мотиви трудової діяльності людини, основою яких виступають різні потреби, серед яких виділяють [2]:

• фізіологічні;
• безпеки і захищеності;
• потреба у належності до колективу, у визнанні та прийнятті у цьому колективні;
• потреба у повазі;
• необхідність отримувати нові знання та досвід;
• тяжіння до краси, гармонії та порядку;
• бажання реалізувати свої цілі та здібності.

Заходи по мотивації персоналу повинні передбачати реалізацію не тільки цілей туристичної організації, але й враховувати індивідуальний підхід до кожного робітника. Науковці вирізняють різноманітні види мотивації, у роботі [2] акцентують увагу на наступних видах:

• матеріальна мотивація, яка здійснюється через систему оплати праці, а також участі працівників у розподілі прибутків. Проте, окрім матеріального стимулювання до цього виду мотивації відносять й застосування матеріальних санкцій;
• моральна мотивація, що передбачає застосовування системи оцінювання заслуг, ділових якостей працівників, розуміння важливості свого внеску в діяльність фірми, відчуття необхідності та потрібності на підприємстві;
• адміністративна мотивація, яка базується на дисципліні праці, відповідальності працівника, використанні різних форм дисциплінарного покарання (зауваження, догана, звільнення з роботи) і дисциплінарні заохочення.

Оскільки для підприємств туристичної сфери характерна низька заробітна плата, тому особливо важливого значення набувають інструменти матеріальної мотивації персоналу, які можна поділити на такі методи [3]:

• прямі економічні: діючі на підприємстві форми та системи оплати праці; преміювання працівників за раціоналізацію та винахідництво; преміювання працівників за високі результати праці; оплата навчання; виплати за відсутність невиходів на роботу.
• непрямі економічні: доплати за стаж роботи; оплата додаткових відпусток, передбачених чинним законодавством; оплата співробітникам туристичних путівок на лікування та відпочинок; пільгове харчування, користування житлом і транспортом; встановлення надбавок до пенсій, одноразова допомога при виході на пенсію; оплата страхування від нещасних випадків та медичного страхування.

При цьому не менш важливою складовою у системі мотивації персоналу є негрошові (соціальні) методи такі як:

• раціональний режим праці, гнучкі графіки роботи;
• можливість професійного розвитку через наданні підтримки у підвищенні кваліфікації;
• забезпечення високого рівня охорони праці;
• підвищення змістовності, привабливості праці;
• підвищення по службі;
• участь в управлінні виробництвом та в розподілі прибутків [3].

Отже, конкуренція на ринку туристичних послуг змушує підприємства шукати шляхи підвищення власної конкурентоспроможності, в цих стратегіях важливе місце займає мотивація персоналу. Керівництво підприємства усвідомлює, що для зміцнення ринкових позицій фірми потрібно використовувати різні методи мотивації. Оскільки наразі набувають важливого значення такі елементи ринку праці як індивідуальний підхід, емпатія та соціальна складова, то для максимальної результативності діяльності організації потрібно використовувати методи нематеріальної мотивації колективу. Наприклад, коли у підприємства обмежені фінансові ресурси, коли немає можливості встановити високу заробітну платню, організація вдається до нематеріальної мотивації працівників, ефективно з’єднує стандартні та нестандартні мотиваційні заходи і складає гнучку систему мотивування. Також при застосовані нематеріальної мотивації потрібно звернути увагу на індивідуальні особливості працівника, такі як: культурні, психологічні та ментальні особливості, щоб досягнути найкращого результату.

Література

1. Михайлов С.І., Балановська Т.І., Степасюк О.С. Менеджмент: навч. посіб. К.: Центр учбової літератури, 2012. 536 с.
2. Рогач С.М. Економіка і підприємництво, менеджмент: навчальний посібник. К.: ЦП «Компринт», 2018. 714 с.
3. Філіппов В.Ю., Кучінский А.С. Інструменти мотивації управлінського персоналу // Обліково-аналітичне забезпечення інноваційної трансформації економіки України: тези доп. ІХ Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Одеса, 19-22 травня 2015 р.). Одеса, 2015. С.79-80.