Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Другие

Харічков С.К.
Матеріали доповідей ІІІ науково-практичної конференції
"Інформаційні технології в управлінні туристичною та курортно-рекреаційною
економікою". - Бердянськ: АУІТ "АРІУ", 2007.

Пріоритетні напрями забезпечення сталого розвитку регіональних рекреаційно-туристичних комплексів

Однією з найактуальніших проблем забезпечення сталого розвитку регіональних рекреаційно-туристичних комплексів є проблема ефективного природокористування (земле- та водокористування, збереження унікальної флори і фауни тощо). Особливої уваги ця проблема потребує щодо розвитку, збереження та переходу до сталого розвитку рекреаційно-туристичних систем, розташованих у прибережній зоні Чорного та Азовського морів, що визначає предметну орієнтацію доповіді на постановку проблеми та визначення шляхів її вирішення до регіональних рекреаційно-туристичних комплексів, розташованих у приморських зонах України.

Стратегічне планування переходу до сталого розвитку рекреаційно-туристичних комплексів у приморських зонах України має базуватися на низці базових принципів відповідно до світової та європейської практики:

- уважному відношенні до біорізноманіття, природним та культурним особливостям, якості води, повітря, землі, ландшафтів;
- уважному ставленні до соціально-культурної самобутності місцевого населення;
- необхідністю пошуку рівноваги між цілями великого бізнесу та місцевого населення, розвитком туризму и охороною навколишнього середовища. У випадках, коли інтереси охорони навколишнього середовища не співпадають з інтересами розвитку туризму, пріоритет залишається за першими;
- використання частини ресурсів, отриманих від туризму для реалізації заходів, спрямованих на відновлення навколишнього середовища відповідних територій;
- поєднанні зусиль центральних органів влади, місцевих громад і ділових структур в розвитку території та чітко визначеної відповідальності за збереження природного та культурного ландшафту.

Водночас, при плануванні туристичного розвитку мають діяти загальноєвропейські принципи (Рекомендація Комітету міністрів державам - членам Ради Європи № (97)9 «Про політику розвитку сталого туризму з урахуванням навколишнього середовища в прибережних зонах» від 2 червня 1997 року), а саме:

- розвиток туризму з урахуванням вимог якості туристичного продукту та з урахуванням специфіки кожної зони;
- обмеження розвитку туризму до рівня екологічної та соціальної ємності місцевості;
- строго контрольована урбанізація, що забезпечує охорону зон, що мають екологічну, культурну, археологічну або наукову цінність;
- таке планування розвитку туризму, що забезпечує потреби місцевого населення та захищає його соціально-економічні інтереси;
- вільний доступ до морського берегу;
- збалансованість розвитку туризму та інших видів традиційної економічної діяльності, зокрема риболовства, виноробства, місцевих промислів.

Узагальнення теоретичного підґрунтя та наявного практичного досвіду дає можливість до переліку пріоритетних напрямів забезпечення сталого розвитку регіональних рекреаційно-туристичних комплексів приморських зон України (в частині ефективного рекреаційно-туристичного природокористування) визначити такі:

- чітке визначення статусу курортних територій державного та місцевого значення у прибережній смузі;
- проведення інвентаризації земель оздоровчого, рекреаційного та іншого природоохоронного призначення, а також виявлення земель, що мають природні лікувальні властивості;
- екологізація містобудівної політики та забезпечення управління містобудуванням на прибережних територіях;
- визначення спеціалізації курортів та туристичних центрів регіонів;
- проведення інвентаризації об’єктів наявного рекреаційно-туристичного потенціалу та підвищення ефективності їх функціонування незалежно від форм власності та підпорядкованості;
- створення умов для розвитку інфраструктури;
- забезпечення інженерного захисту узбережжя від негативної дії зсувних та абразійних процесів;
- приведення стану звалищ та полігонів твердих побутових відходів у приморських населених пунктах у відповідність з технічними, санітарними та екологічними нормами;
- очищення прибережних територій та акваторії морів від боєприпасів, що залишилися з часів Великої Вітчизняної війни;
- збереження унікальної флори і фауни.

Реалізація вищезазначених принципів та напрямів дасть змогу створити умови для забезпечення збалансованого соціально-економічного розвитку курортних територій, значно підвищити їх інвестиційну привабливість, зокрема завдяки створенню сучасної інфраструктури, збереженню та ефективному використанню природних ресурсів, пам'яток історії і культури.







© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.