Ільюшина Катерина

Маркетингові аспекти формування маршруту екскурсії

екскурсія Динамічний розвиток ринку туристичних послуг вимагає принципово нового підходу до організації екскурсійної діяльності як до одного з основних продуктів сучасного туризму.

Туроператори, які розробляють екскурсійні послуги, повинні мати свою оригінальну марку, враховувати споживчий попит і різноманітність споживчих переваг. Це повинно накладати свій відбиток на організацію системи обслуговування клієнтів. Формування нових маршрутів веде до появи нових екскурсійних об'єктів, різноманітності екскурсійних послуг.

Якість і конкурентоспроможність екскурсійних послуг багато в чому залежить від програми і маршруту самих екскурсій. Екскурсійний маршрут - це раціонально розроблений шлях проходження екскурсійних груп, або індивідуальних туристів, який сприяє найбільш повному розкриттю теми [1].

Особливості розробки екскурсійного маршруту полягають в прагненні екскурсійних компаній, охопити найбільш значущі архітектурні та історико-культурні пам'ятки, розташувавши час і порядок їх огляду в логічній і хронологічній послідовності.

Розробка екскурсійних маршрутів є трудомістким і багатогранним процесом, які базуються не тільки на досвіді роботи і високій кваліфікації співробітників екскурсійних компаній в області історії, культури і мистецтва, а й на тонкому розумінні кон'юнктури ринку та сучасних економічних тенденцій та перспектив. І якщо знання, кваліфікація та досвід залежать від особистісних аспектів, то оперативне реагування на мінливі фактори зовнішнього середовища - багато в чому прерогатива маркетингової політики.

У практиці екскурсійних установ існують три варіанти побудови маршрутів:

- хронологічний маршрут (екскурсії, присвячені життєдіяльності відомих людей);
- тематичний маршрут (екскурсії, пов'язані з певним періодом життя міста);
- тематико-хронологічний маршрут (за таким принципом будуються оглядові екскурсії по місту, що охоплюють найрізноманітніші теми і періоди часу)[1].

Залежно від ступеня значимості архітектурних і історико-культурних об'єктів і рівня їх відповідності екскурсійній програмі вони можуть бути розподілені на:

- основні об'єкти. На них будується вся екскурсійна програма;
- додаткові об'єкти. Вони не є центральними об'єктами екскурсійної програми, і акцентують увагу на них, як правило, під час переїзду або переходу екскурсійних груп. Разом з тим, своєчасна згадка екскурсоводом про інші об'єкти, дозволяє йому побудувати максимально цікаву і різноманітну екскурсійну програму для своєї групи.

Ефективно розроблений екскурсійний маршрут повинен базуватися на принципах логіки і послідовності при огляді об'єктів.

При формуванні маршруту необхідно враховувати наступні вимоги:

- демонстрація екскурсійних об'єктів повинна відбуватися у чіткій логічній послідовності, а маршрут прямування повинен бути максимально раціональним. Це дозволить виключити повторні поїздки по одній і тій же ділянці маршруту (вулиці, площі, тощо);
- для найбільш ефективного сприйняття інформації і огляду об'єкта екскурсантами необхідно забезпечити його доступність. З цією метою необхідно визначити місце, яке було б максимально зручним і безпечним для його огляду;
- екскурсійна програма повинна бути спланована таким чином, щоб переїзд або перехід між основними пам'ятками не займав більше 10-15 хвилин. Це необхідно для того, щоб екскурсія не втрачала своєї динаміки, а розповідь екскурсовода не переривати тривалими паузами;
- програма екскурсії повинна передбачати достатню кількість зупинок, щоб у екскурсантів була можливість споглядати місцеві пейзажі і визначні пам'ятки не лише з вікна комфортабельного автобуса. Крім того, необхідно передбачити і санітарні зупинки, і місця для паркування транспортного засобу;
- при проведенні екскурсій потрібно враховувати особливості місцевості (району), де буде проводитися екскурсія. Бажано, щоб програма екскурсії мала не менше двох варіантів руху групи. Необхідність внесення коректив в маршрут прямування часто може бути продиктований транспортними «пробками», а також всілякими будівельними та ремонтними роботами, як в межах міста, так і на міських магістралях [2].

На завершальній стадії формування автобусного екскурсійного маршруту здійснюється погодження та затвердження паспорта і схеми маршруту, проводиться розрахунок кілометражу і часу використання транспортного засобу. Все це береться до уваги при формуванні цінової політики.

У тому випадку, якщо екскурсійна компанія постарається врахувати представлені вище вимоги і рекомендації, то вона, не без підстави, зможе розраховувати на позитивні результати від своєї діяльності.

Література

1. Емельянов Б.В. Экскурсоведение / Б.В. Емельянов. М.: Советский спорт, 2007. 216 с. URL: https://tourlib.net/books_tourism/ekskurs23.htm.
2. Миронов Ю.Б. Маркетинг в туризмі / Ю.Б. Миронов. Дрогобич: ДДПУ, 2005. 52 с. URL: https://tourlib.net/books_ukr/mark_tur.htm.