Карапузь Є.В.
Матеріали І Всеукр. наук.-практ. конф.
«Модернізація економіки в умовах зростання
суспільної свідомості: людинорозмірність,
духовність, партнерство, кооперація»
(м. Полтава, 1 листопада 2016 p.)
Полтава: ПУЕТ, 2016. 231 с. C.89-91.

Проблеми розвитку мисливського туризму в Україні

Мисливський туризм - різновид туризму, метою якого є пошук, вистежування, переслідування та здобич деяких видів диких тварин. Даний вид туризму набув широкого розвитку в багатьох країнах світу незважаючи на високі ціни послуг, що оплачують іноземні мисливці. Мисливський туризм, це водночас і промисел і розвага, що складається з пошуку, переслідування та здобичі (захоплення або вбивства) деяких видів диких тварин (переважно птахів і ссавців). У багатьох країнах мисливський туризм викликає протести захисників дикої природи, які вказують на його шкоду для природи, і на те, що рекреаційне полювання розвиває жорстокість, та навіть часто прирівнюють його до вбивства людини.

В Україні організації та розвитку мисливства приділяється значна увага і підтримка з боку держави. Діяльність мисливського господарства регулюється законами, підзаконними актами, галузевими рішеннями та організаційними заходами, ведуться пошуки шляхів підвищення його ефективності. Водночас, у мисливському господарстві України існує низка проблем функціонального, інституційного, організаційного спрямування, що негативно впливають на результати його діяльності, знижують рівень ефективності, призводять до збитковості. Зокрема, це - проблеми, пов'язані з користуванням мисливськими угіддями, охороною мисливських видів тварин, компетенцією мисливських органів, компетентністю посадових осіб, відшкодуванням збитків, завданих мисливськими тваринами, регулюванням допуску мисливців до права полювання, охороною мисливських угідь від незаконного полювання тощо.

Для оптимізації ведення мисливського туризму нагальним є питання вирішення низки проблем, які наведені вище. Необхідне реформування ведення мисливського господарства на засадах збалансованого розвитку, невиснажливого природокористування, підвищення культури ведення полювання та ролі мисливського господарства в економіці держави загалом це:

• удосконалення нормативно-правової бази, приведення її у відповідність до критеріїв європейських стандартів;
• розроблення засад державної мисливської політики;
• розроблення нормативних засад вольерного розведення мисливських тварин;
• ефективне використання мисливських видів тварин;
• розроблення заходів щодо розвитку іноземного мисливського туризму;
• розвиток міжнародного співробітництва у сфері мисливського господарства.

Важливо, щоб галузь мисливського господарства органічно вписалася в еколого-економічну систему країни, забезпечила використання сприятливих природних умов і ресурсів та сприяла зросту економічної привабливості регіонів, їх самофінансуванню. Мисливська культура, етика та відповідальність дає можливість мати мисливські угіддя з достатньою чисельністю дичини, утримувати оптимальну чисельність диких тварин і провадити ефективне та рентабельне національне мисливське господарство згідно з принципами сталого управління природними ресурсами.

Тому, виконання заходів і проведення реформ дозволить вийти на ефективну, рентабельну роботу користувачів мисливських угідь. Таким чином надходження мисливських господарств від реалізації дозволів на полювання, надання послуг мисливцям під час організації полювання, мисливського туризму та інших видів мисливсько-господарської діяльності, може збільшитися на 30-50%.