Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Другие

Booking.com

Ганна Кармелюк
Галицький економічний вісник. - 2012. - №2(35). - С.62-70.

Економіко-математичне моделювання туристичної галузі України

Резюме. Побудовано дев’ять адекватних економетричних моделей залежностей висхідного та вхідного туристичних потоків від різних економічних чинників та п’ять економетричних моделей залежностей різних макроекономічних показників від туристичних потоків. Проведено аналіз даних моделей.

Ключові слова: туристична галузь України, туристи, туристичні потоки, економетричні моделі туристичних потоків, еластичність.

Постановка проблеми. Сьогодні туризм є найбільш розвиненою та динамічною галуззю економіки. Частка туристичних послуг перевищує 10% світової торгівлі послугами, а це дає змогу прогнозувати, що до 2020 р. туризм повинен вийти на перше місце. На туризм припадає близько 12% загальносвітового валового продукту та 7% світових інвестицій [8]. Безпосередньо у світовій сфері туристичних послуг зайнято понад 260 млн. осіб, що становить 10% працюючих. Більше як у 40 державах туризм є головним джерелом поповнення бюджету, а ще у 70 - однією з трьох основних статей.

Туризм - це саме та галузь економіки, яка заслуговує в Україні більшої уваги для розвитку, оскільки може забезпечити значний внесок в економіку держави у вигляді нових робочих місць, збільшення надходжень від зовнішньоекономічної діяльності та поповнення бюджету через сплату податків [4, с.215-216; 5, с.229-231].

Аналіз наукових досліджень і публікацій. Хоча проблемі розвитку туризму в Україні присвячено значну кількість досліджень, в основному вони містять описовий характер. Кілька економетричних моделей було запропоновано лише в роботах [1, с.170-171; 2, с.111-113].

Метою статті є побудова економетричних моделей залежностей висхідного та вхідного туристичних потоків від різних економічних чинників та моделей залежностей деяких макроекономічних показників від туристичних потоків з метою їх прогнозування в умовах стабільного розвитку економіки.

Виклад основного матеріалу. На основі статистичних даних туристичних потоків за період 2000-2010 рр. проведено аналіз їх динаміки, виявлено основні чинники, що на них впливають, та вплив туристичних потоків на деякі макроекономічні показники. З використанням кореляційно-регресійного аналізу [6, с.43-57, 60-69] запропоновано ряд економетричних моделей відповідних залежностей. Для розрахунків була використана програма MS Excel.

1. Світова економічна криза, яка почалась у США на початку 2008 р. і прийшла в Україну наприкінці 2008 р., призвела до суттєвого (на 25%) зменшення у 2009 р. в порівнянні з попереднім роком кількості туристів, які обслуговувалися туристичними організаціями України. Не зважаючи на позитивну динаміку кількості туристів, які обслуговувалися суб’єктами туристичної діяльності України за 2000-2008 рр., нестабільна політична ситуація (2004 р. - “помаранчева” революція, 2005 р. - зміна влади) негативно вплинула на кількість туристів, які обслуговувалися суб’єктами туристичної діяльності України. Ту ж саму динаміку (табл. 1, рис. 1) можна простежити відносно кількості іноземних туристів, які відвідали Україну [7, с.498]. Отже, потрібно покращувати імідж України.

Позитивна динаміка простежується для кількості іноземних громадян, що приїхали в Україну, та для кількості туристів - громадян України, які виїжджали за кордон [7, с.498].

Таблиця 1

Основні показники, що характеризують туристичну галузь України
Роки Кількість туристів, які обслуговували туристичні організації України Кількість громадян України, які виїжджали за кордон, осіб Кількість іноземних громадян, які відвідали Україну, осіб Кількість внутрішніх туристів та туристів-громадян, які виїжджали за кордон, осіб Кількість внутрішніх та іноземних туристів, осіб Доходи населення, млн. грн. Середньо-місячна зарплата, грн.
Усього, осіб У тому числі
Кількість внутрішніх туристів, осіб Кількість туристів-громадян, які виїжджали за кордон, осіб Кількість іноземних туристів, осіб
2000 2013998 1350774 285353 378000 13422320 6430940 1636127 1728774 128736 230
2001 2175090 1487623 271281 416000 14849033 9174166 1758904 1903623 157996 311
2002 2265317 1544956 302632 418000 14729444 10516665 1847588 1962956 185073 376
2003 2856983 1922010 344332 591000 14794932 12513883 2266342 2513010 215672 462
2004 1890370 1012261 441798 436000 15487571 15629213 1454059 1448261 274241 590
2005 1825649 932318 566942 327000 16453704 17630760 1499260 1259318 381404 806
2006 2206498 1039145 868228 299000 16875256 18935775 1907373 1338145 472061 1041
2007 2863820 2155316 336049 373000 17334653 23122157 2491365 2528316 623289 1351
2008 3042000 1387000 1282000 373000 15499000 25449000 2669000 1760000 845641 1806
2009 2290000 1094000 914000 282000 15334000 20798000 2008000 1376000 894286 1906
2010 2281000 649000 1296000 336000 17180000 21203000 1945000 985000 1101015 2239
2000 44,1 31 3224,3 115,6 2655800 3121,3 47,5 2,1   548,5
2001 57,2 32 3675,8 123,5 2455000 3338,0 59,0 2,5 282,1 635,6
2002 71,03 33 3827,3 183,2 2140700 3657,1 68,8 2,8 400,4 790,3
2003 86,6 33 4508,9 257,7 2008000 3752,4 87,6 3,0 526,7 932,1
2004 110,5 36 5987,7 282,5 1906700 3971,2 116,3 3,5 789,8 1276,4
2005 151,9 36 7089,2 325,1 1600800 4175,2 174,4 7,5 963,9 1633,3
2006 206,2 38 7366,6 426,6 1515000 4403,9 237,8 9,1 1219,0 2199,0
2007 267,5 38 9691,0 430,6 1417600 4564,4 325,1 11,7 1575,4 2964,8
2008 343,0 39 12176,0 412,9 1425100 4744,4 456,0 15,6 2601,3 3748,8
2009 245,0 43 11073,5 428,5 1958800 4729,1 444,3 15,4 2930,6 3407,5
2010 282,0 45 13128,0 458,3 1785600 4832,0 541,5 17,9 3179,9 4248,3

Таблиця складена автором на основі даних Держкомстату [7].

Динаміка туристичних потоків
Рисунок 1. Динаміка туристичних потоків

З таблиці стає очевидним, що у роки політичної нестабільності кількість внутрішніх туристів, маючи позитивну тенденцію до зростання, різко спадає, не зважаючи на постійне зростання доходів населення [7, с.393]. З незрозумілих причин кількість внутрішніх туристів у 2007 р. зросла в порівнянні з 2006 р. більш ніж у два рази і зменшилась у 2008 р. в півтора раза в порівнянні з 2007 р., хоч криза в Україні почалася наприкінці 2008 р. після закінчення туристичного сезону. Кількість українських туристів, які виїжджали за кордон, зберігаючи позитивну динаміку до зростання, не зважаючи на внутрішні процеси в Україні зменшилась у 2007 р. в порівнянні з 2006 р. у 2,5 раза і зросла в 2008 р. у 3,8 раза порівняно з 2007 р. Сумарна кількість українських туристів повторює динаміку кількості українських туристів, яких обслуговували туристичні організації досягши свого максимуму в 2008 р. і зменшилась з 2009 р., тобто з поглибленням економічної кризи в Україні. Зважаючи на сказане, деякі економетричні моделі ми будували для кількох часових рядів: за періоди 2000-2006, 2000-2007, 2000-2008 та 2000-2010 рр.

2. Росте довіра вітчизняних споживачів турпродукту до суб’єктів туристичної діяльності. Для ряду статистичних даних за 2000-2007 рр. це можна описати:

а) лінійною економетричною моделлю залежності кількості туристів Y, яких обслуговували суб’єкти туристичної діяльності України від кількості внутрішніх туристів X

Y = 0,8904X+ 957561; R2 = 0,814   (1)

Тут Y - кількість туристів, яких обслуговували туристичні організації України;
X - кількість внутрішніх туристів;
R2 - коефіцієнт детермінації, який показує, що на 81,37% варіація залежної змінної Y пояснюється за рахунок незалежної змінної X.

Коефіцієнт кореляції r = ±√R2 = 0,902 характеризує високий ступінь щільності лінійної залежності між випадковими величинами (X, Y).

Для оцінювання рівня адекватності побудованої економетричної моделі експериментальним даним використали критерій Фішера F [6, c.61-62]. Для n = 8, для k1 = 1, k2 = 6 і надійності Р = 0,95 (ймовірність помилки або значущість α = 1-Р = 1-0,95 = 0,05), Fкр = 5,99. Отже, статистичний критерій Фішера вказує на її адекватність. Як бачимо з даної моделі з десяти внутрішніх туристів України дев’ять користується послугами туристичних фірм.

Еластичність Ex(y) = (dy/dx)∙(x/y) = y´(x/y) виражає наближений відсоток приросту функції Y, який відповідає однопроцентному приросту аргумента. Коефіцієнт еластичності розраховувався при аргументі (даних) за 2007 р. і складав близько 0,7, а це означає, що збільшення потоку внутрішніх туристів на 1% призвело б до збільшення кількості туристів, яких обслуговували турфірми приблизно на 0,7% в порівнянні з 2007 роком;

б) параболічною економетричною моделлю

Y = 4∙10-7X2 - 0,4136X +2∙106; R2 = 0,836   (2)

Коефіцієнт еластичності Ex(Y), який складав 0,98, показує, що збільшення кількості внутрішніх туристів на 1% призвело б до збільшення кількості туристів, які обслуговуватимуться турфірмами приблизно на 0,98%. Отже, туристи довіряють організацію свого відпочинку вітчизняним туристичним фірмам. Включення в модель даних за 2009-2010 кризові роки суттєво погіршує модель. Не включення в модель українських туристів, що виїжджають за кордон, призвело до несуттєвого зменшення коефіцієнта детермінації.

3. Кількість українських туристів, що виїжджають за кордон Y, зростає з доходами населення X України [7, с.393]. Для статистичних даних за 2000-2006 рр. запропоновано дві кореляційно-регресійні моделі (рис. 2).

Кореляційно-регресійна залежність кількості туристів, що виїжджають за кордон від доходів населення
Рисунок 2. Кореляційно-регресійна залежність кількості туристів, що виїжджають за кордон Y від доходів населення X

а) лінійну

Y = 1,6641X + 8566,8; R2 = 0,941, r = 0,970   (3)

Використання статистичного критерію Фішера вказує на адекватність даної моделі. Як бачимо з моделі, збільшення доходів всього населення України на 10 млн. грн. призводило б до додаткової появи близько 17 українських туристів, що виїжджають за кордон. Коефіцієнт еластичності Ex(Y) = 0,992 показує, що збільшення доходів усього населення України на 1% збільшував би потік українських туристів, які виїжджають за кордон приблизно на 1% у порівнянні з 2006 роком;

б) параболічну

Y = 4∙10-6X2 - 0,743X + 308202; R2 = 0,986   (4)

Коефіцієнт еластичності Ex(Y) = 1,945 вказує, що збільшення доходів усього населення України на 1% збільшувало б потік українських туристів, що виїжджають за кордон, приблизно на 1,9%.

Для ряду статистичних даних за 2000-2010 рр. побудована лінійна економетрична модель Y = 1,027X + 1,3487; R2 = 0,772 з коефіцієнтом еластичності, що приблизно дорівнює одиниці.

4. Урядова політика щодо зростання доходів населення [7, с.26] (середньомісячна зарплата в грн.) комплексно вплинула на економіку в цілому і на туризм зокрема. Потік українських туристів, які виїжджали за кордон Y залежно від середньомісячної зарплати в гривнях X можна подати такими кореляційно-регресійними моделями:

а) лінійними:

Y = 721,7X + 46,508; R2 = 0,941   (2000-2006 рр.)
Y = 570,87X + 157392; R2 = 0,815   (2000-2007 рр.)   (5)
Y = 487X + 13572; R2 = 0,077   (2000-2010 рр.)

Використання критерію Фішера вказує на адекватність даних моделей. Згідно з моделями збільшення середньомісячної зарплати на 1 грн. у межах України призводило б до зростання кількості українських туристів, що виїжджали за кордон приблизно на 722,571 та 487 осіб відповідно. Коефіцієнт еластичності Ex(X) = 0,84 показує, що коли збільшити середньомісячну зарплату на 1% у порівнянні з 2007 р., то кількість українських туристів, які б виїжджали за кордон, зросла б приблизно на 0,84%;

б) параболічною

Y = 1,0055X2 - 591,22X + 397797; R2 = 0,980   (6)

Для квадратичної моделі коефіцієнт еластичності Ex(Y) = 2,05. Це означає, що коли збільшити середньомісячну зарплату на 1% у порівнянні з 2008 р., то кількість українських туристів, що виїжджали за кордон, зросла б приблизно на 2%.

5. Історично склалося, що в Україні розрахунковою вільноконвертованою валютою в основному виступає долар США. Тому між кількістю українських туристів, що виїжджають за кордон (Y) і середньомісячною зарплатою Х громадян України, вираженою в доларах [7, с.67], простежується більша кореляція. Для даних за 2000-2007 рр. це можна подати такою моделлю:

Y = 3475,9X + 88178; R2 = 0,934   (7)

Аналіз даної моделі показує, що збільшення середньомісячної зарплати громадян України на 1 долар США збільшує кількість українських туристів, що виїжджають за кордон, на 3476 осіб. Коефіцієнт еластичності Ex(Y) = 0,89 означає, що коли збільшити середньомісячну зарплату в доларах США на 1% у порівнянні з 2007 р., то кількість українських туристів, які виїжджають за кордон, зросла б приблизно на 0,89%.

Аналогічна тенденція простежується й щодо сукупної кількості громадян України, які виїжджають за кордон.

6. Державна підтримка зайнятості принесла позитивні результати і у сфері туризму. З 2001 року поряд зі зменшенням кількості безробітних Х [7, с.365] спостерігається зростання кількості українських туристів Y, які виїжджають за кордон. Для даних 2000-2007 рр. це відображено у такій економетричній моделі:

Y = 6∙10-7 X2 - 2,8823X + 4∙106; R2 = 0,9032   (8)

Критерій Фішера вказує на адекватність даної моделі. Коефіцієнт еластичності Ex(Y) = -2,03 показує, що коли кількість безробітних спала б на 1% у порівнянні з 2007 р., то кількість українських туристів, які виїжджають за кордон, зросла б приблизно на 2%.

7. Цільова програма держави зі збереження й примноження природної та культурної спадщини України збільшує кількість іноземців, які відвідують Україну. Особливо це стосується заповідників та природних національних парків [7, с.515]. Для статистичних даних за 2000-2008 рр. це може бути описано такою кореляційно-регресійною залежністю:

Y = 2∙106X - 6∙107; R2 = 0,944   (9)

де Х - кількість заповідників та природних національних парків;
Y - кількість іноземців, що відвідують Україну.

Аналіз даної моделі показує, що збільшення кількості заповідників та природних національних парків на одиницю збільшує кількість іноземних громадян, які приїжджають в Україну, на 2 млн. осіб.

8. Державна програма із залучення капітальних інвестицій та поточних витрат на охорону довкілля Х позитивно впливає на кількість іноземців Y, що відвідують Україну [7, с.532]. Для даних 2000-2008 рр. це відображено такими економетричними моделями:

а) Y = 2065X +2∙106Х; R2 = 0,951
б) Y = -0,154X2 +4360X-5∙106; R2 = 0,989   (10)

Аналіз моделі а) показує, що збільшення капітальних інвестицій та поточних витрат на охорону довкілля на 1 млн. грн. збільшує кількість іноземних громадян, що приїжджають в Україну, на 2065 осіб. Коефіцієнт еластичності E(Y) = 0,98 показує, що збільшення капітальних інвестицій та поточних витрат на охорону довкілля на 1% збільшує потік іноземців, що приїжджають в Україну, приблизно на 1%.

9. Вклад прямих іноземних інвестицій в інфраструктуру туристичної галузі X, а саме, у готелі та ресторани [7, с.270] збільшує кількість іноземців Y, що відвідують Україну. Для даних за 2000-2008 рр. це можна описати такою економетричною моделлю:

Y = 48764X + 2∙106, R2 = 0,903   (11)

Аналіз даної моделі показує, що збільшення прямих іноземних інвестицій в інфраструктуру туристичної галузі, а саме, у готелі та ресторани на 1 млн. доларів США збільшує кількість іноземців на 48764 особи. Eх(Y) = 0,81 показує, що збільшення прямих іноземних інвестицій в готелі та ресторани на 1% збільшує потік іноземців, що приїжджають в Україну, приблизно на 0,81%.

Отже, потрібно й надалі вкладати інвестиції та грошові засоби у створення й покращення туристичної інфраструктури України.

10. Завдяки мультиплікаційному ефекту зростає оборот роздрібної торгівлі, оборот ресторанного господарства [7, с.275] і обсяг реалізованих послуг від діяльності готелів і ресторанів зі зростанням кількості іноземців, що відвідали Україну, а серед них, відповідно, й кількості туристів. Залежність величини обороту роздрібної торгівлі Y від кількості іноземців Х, що відвідали Україну, для статистичних даних за 2000-2008 рр. може бути подана такими економетричними моделями:

а) Y = 2∙10-5X - 146,2; R2 = 0,898   (12)

Аналіз даної моделі показує, що збільшення приросту потоку на 1 іноземця збільшує оборот роздрібної торгівлі на 20000 грн. Коефіцієнт еластичності Eх(Y) = 1,27 показує, що збільшення потоку іноземних громадян на 1% збільшує оборот роздрібної торгівлі на 1,27%;

б) Y = 1∙10-12X2 - 1∙10-5X + 115,5; R2 = 0,988   (13)

Залежність величини обороту ресторанного господарства Y [7, c.275] від кількості іноземців Х, що приїжджають в Україну для статистичних даних за 2000-2008 рр. може бути подана такими економетричними моделями:

а) Y = 7∙10-7X - 4,623; R2 = 0,891   (14)

Аналіз даної моделі показує, що збільшення потоку іноземних громадян на 1 особу збільшує оборот ресторанного господарства на 700 грн. Коефіцієнт еластичності Eх(Y) = 1,3 показує, що збільшення потоку іноземних громадян на 1% збільшить оборот ресторанного господарства на 1,3%;

б) Y = 4∙10-14X2 - 5∙10-7X + 3,749; R2 = 0,969   (15)

11. Залежність обсягу реалізованих послуг від діяльності готелів та ресторанів Y [7, с.299] від кількості іноземних громадян, що відвідали Україну, Х для статистичних даних за 2000-2008 рр. може бути подана такими економетричними моделями:

а) Y = 0,00017X - 974,56, R2 = 0,929
б) Y = 8∙10-12X2 - 9∙10-5X + 780,3, R2 = 0,993   (16)

12. Кількість зайнятого населення в торгівлі, діяльності готелів та ресторанів Y (рис. 3) [7, с.360] незначно залежить від кількості туристів в Україні і тісно пов’язана з кількістю іноземних громадян X, які відвідували Україну і для даних з 2000-2010 рр. може бути описана однією з таких моделей:

а) Y = 9∙10-5X + 2577,8; R2 = 0,936
б) Y = 1322,1∙ln(X) - 17753; R2 = 0,936   (17)
в) Y = 15,689X0,3361; R2 = 0,954

Залежність кількості зайнятого населення в торгівлі, діяльності готелів та ресторанів від кількості іноземних громадян, які відвідали Україну
Рисунок 3. Залежність кількості зайнятого населення в торгівлі, діяльності готелів та ресторанів від кількості іноземних громадян, які відвідали Україну

За період 2000-2008 рр. моделі аналогічні, але з більшим коефіцієнтом детермінації. З моделі а) випливає, що збільшення іноземців в Україні на 100 осіб призводить до збільшення зайнятості на 9 осіб.

13. Позитивна динаміка реалізованих послуг з організації подорожувань (рис.4) [7, с.299] має різкий скачок у 2008 р. Незначна пряма лінійна залежність (R2 = 0,318) між величиною цих послуг і кількістю туристів, яких обслуговують турфірми, що має місце для даних 2001-2008 рр., викликана тим, що, можливо, статистичні дані не відображають реальну кількість цих послуг, або включають у себе інші чинники.

Динаміка реалізованих послуг з організації подорожувань
Рисунок 4. Динаміка реалізованих послуг з організації подорожувань

Величина цих послуг пов’язана з кількістю українських туристів (внутрішні туристи та українські туристи, що виїжджають за кордон) такою кореляційно-регресійною залежністю:

Y = 0,0012X - 1244; R2 = 0,456   (18)

З іншими типами туристів залежність не прослідковується.

Висновки. Розроблені економетричні моделі на основі кореляційно-регресійного аналізу мають високий ступінь узгодженості зі статистичними даними (коефіцієнт детермінації R2, t - тест Ст’юдента, F - критерій Фішера), а тому можуть мати практичне застосування в прогнозуванні туристичних потоків залежно від економічних факторів, що на них впливають в умовах стабільного розвитку економіки.

Результати аналізу деяких економетричних моделей, у яких прослідковується дуже незначний зв’язок або цей зв’язок взагалі не прослідковується, очевидно, пояснюється тим, що до цього часу значна частина економіки перебуває у “тіні” (суб’єкти господарювання приховують реальні прибутки, виплачують зарплату “у конвертах”, мінімізують податки), а суб’єкти господарювання постійно стикаються з таким явищем, як корупція. Статистичні дані через зазначені причини насправді є суттєво спотвореними.

Використана література

1. Булатова О.В. Закономірності та прогноз розвитку туристичної галузі України / О.В. Булатова, Я.А. Дубенюк // Вісник ДІТБ. - 2006. - №10. - С.168-175.
2. Головчан А.И. Экономико-статистическое моделирование управления развитием туристических дестинаций / А.И. Головчан // Вісник ДІТБ. - 2008. - №12. - С.108-114.
3. Державна служба туризму та курортів (доступно на http://www.tourism.gov.ua).
4. Кармелюк Х.В. Державне регулювання міжнародної туристичної діяльності / Х.В. Кармелюк // Матеріали VI Міжнародної науково-практичної конференції молодих учених “Економічний і соціальний розвиток України в XXI столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації” (м. Тернопіль, 26-27 лютого 2009 р.). - Тернопіль: Економічна думка, 2009. - С.215-217.
5. Кармелюк Х.В. Роль державного сектору в індустрії туризму / Х.В. Кармелюк // Матеріали Міжнародної наукової конференції молодих учених “Формування нового світового економічного порядку” (м. Тернопіль, 14-15 травня 2009 р.). - Тернопіль: Економічна думка, 2009. - С.229-231.
6. Новак Е. Введение в методы эконометрики: сборник задач / Едвард Новак; пер. с польск; под ред. И.И. Елисеевой. - М.: Финансы и статистика, 2004. - 248 с.
7. Статистичний щорічник України за 2010 рік / Держ. ком. статистики України; відп. за вип. О.Г. Осауленко. - К.: Август Трейд, 2011. - 559 с.
8. The Travel & Tourism Competitiveness Report (March 05, 2008). - Available at: http://www.weforum.org/en/initiatives/gcp/TravelandTourismReport/index.htm.

The summary. Nine adequate econometric models of tourism outgoing and incoming flows depending on various economical aspects and five econometric models of macroeconomic factors depending on tourist flows were considered. Analysis of these models was carried out.








© 2002-2018 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.