Карпенко Ю.В.
Матеріали І Всеукр. наук.-практ. конф.
«Модернізація економіки в умовах зростання
суспільної свідомості: людинорозмірність,
духовність, партнерство, кооперація»
(м. Полтава, 1 листопада 2016 p.)
Полтава: ПУЕТ, 2016. 231 с. C.94-97.
Роль органів місцевого самоврядування в розвитку туристичної сфери Полтавської області
В умовах підвищення ролі туризму в економіці України підвищується внесок органів місцевого самоврядування в реалізацію національної туристської політики, складовою якої є туристична політика територіальних одиниць органів місцевого самоврядування. Цьому сприяє Указ Президента України «Про Стратегію сталого розвитку «Україна-2020» в якому запропоновані осьові орієнтири програми популяризації України у світі та просування інтересів України у світовому інформаційному просторі. Головна мета якої формування довіри до України, спрямування її позиціонування у світі на користь політичним та економічним інтересам нашої держави, а також на зміцнення її національної безпеки і відновлення територіальної цілісності. Ключове завдання - формування позитивного іміджу України як європейської, демократичної, конкурентоздатної держави із сприятливим бізнес-кліматом, зі своїм унікальним місцем у світовому розподілі праці та інтегрованої у глобальні ланцюги створення доданої вартості. Зокрема, в сфері туризму програма фокусуватиметься на забезпеченні:
- підсилення інституційної спроможності для здійснення міжнародних стратегічних комунікацій;
- синергії зусиль органів влади, бізнесу та громадянського суспільства для просування України у світі;
- збільшення та оптимізації присутності України на міжнародних заходах та майданчиках; присутності у міжнародному академічному, культурному та громадському середовищі;
- комунікації щодо успіху реформ та перетворень, що здійснюються в Україні;
- формування і просування бренд-меседжів про Україну: Україна - країна, приваблива для туризму; Україна - країна із визначними культурними та історичними традиціями [1].
У цих процесах підвищується роль інститутів місцевого самоврядування в галузі фізичної культури, спорту та туризму. Згідно Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» [2] виконавчі органи сільських, селищних, міських рад мають самоврядні повноваження щодо управління закладами фізкультури й спорту, оздоровчими закладами, молодіжними, підлітковими закладами, організації їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення. Вони розв’язують питання організації медичного обслуговування й харчування в закладах фізичної культури та спорту, створюють умови для занять фізичною культурою й спортом за місцем проживання населення та в місцях масового відпочинку. Територіальні органи влади отримали широкі права в галузі управління господарством і соціально-культурним будівництвом, однак і основний тягар у вирішенні соціальних проблем лягає на місцеві фінанси. Органи місцевого самоврядування мають не тільки контролювати діяльність господарюючих суб’єктів, в тому числі сфери культури і мистецтва, що мають високу туристичну привабливість, але і стати їх «промоутерами», оскільки від них залежить ефективність реалізації туристської політики на місцевому рівні.
Для цього виконавчі комітети місцевих рад за участю структурних підрозділів міністерств і відомств на місцях розробляють регіональні програми розвитку фізичної культури, спорту та туризму. Так, рішенням третьої сесії Полтавської обласної ради затверджено «Обласну програма розвитку туризму і курортів на 2016-2020 роки» [3] розроблену відповідно до чинного законодавства України і враховує основні вимоги Законів України «Про туризм» [4], «Про курорти» [5] та спрямована на реалізацію положень Стратегії розвитку туризму і курортів яка спрямована на розв’язання істотних проблем розвитку туризму і діяльності курортів:
- нераціональне використання туристичних ресурсів області, зокрема природно-рекреаційних ресурсів та об’єктів історико-культурної спадщини;
- невідповідність об’єктів туристичної інфраструктури та туристичних послуг сучасним вимогам щодо технічної та функціональної якості;
- недосконалість системи державного управління туризмом і діяльністю курортів, низька ефективність взаємодії центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, приватного сектору та громадськості в управлінні розвитком туризму і діяльності курортів тощо;
- підвищення професійного рівня кадрів по забезпеченню діяльності туристичної галузі [6].
Зростаюча відповідальність за розвиток туристичної сфери, не тільки за рішення регіональних і місцевих, а й глобальних, загальних проблем країни. місцевих органів влади, повинна супроводжуватися адекватними змінами в розподілі ресурсів. Система ефективного управління сферою туризму в адміністративно-територіальних одиницях органами місцевого самоврядування може бути реально втілена на практиці лише за умови наявності достатніх фінансових ресурсів. Окрім, «створення сприятливих умов для залучення зовнішніх та внутрішніх інвестицій, грантів для впровадження інвестиційних та інноваційних проектів, спрямованих на розвиток туристичної інфраструктури...» [3] має підвищуватися роль нетрадиційних джерел надходження грошових коштів, таких як благодійність, недержавне місцеве оподаткування і т.п. Необхідно також поширювати серед господарюючих суб’єктів пайову участь у створенні об’єктів туристської інфраструктури, що зменшує навантаження на місцевий бюджет щодо фінансування її функціонування та розвитку. Альтернативним джерелом розвитку туристської інфраструктури територіальних одиниць може стати створення місцевих фондів соціально-економічного розвитку, що утворюються за рахунок добровільних внесків юридичних і фізичних осіб, доходів від аукціонів, оренди тощо. Їх створення повинно закріплюватися законодавчо рішеннями місцевих представницьких органів влади. Кошти фондів можуть фінансувати будівництво та реконструкцію об’єктів туристичної сфери, місцеві бюджети, комунальні організації та установи.
Все це, на наш погляд, може стати запорукою динамічного соціально-економічного розвитку місцевих громад, інфраструктури туризму і розширенню ємності туристського ринку в рамках адміністративно-територіального утворення.
Список використаних джерел
1. Про Стратегію сталого розвитку «Україна-2020»: Указ Президента України від 12.01.2015 р. №5/2015. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5/2015.
2. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21.05.1997 р. №280/97-ВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-вр.
3. Обласна програма розвитку туризму і курортів на 2016-2020 роки. Затв. рішенням III сесії Полтавської обласної ради сьомого скликання від 29.01.2016 р. №32. URL: http://poltava-tour.gov.ua/page/oblasna-programa-rozvitku-turizmu-i-kurortiv-na-2016-2020-rrzi-zminami.
4. Про туризм: Закон України від 15.09.1995 р. №324/95-ВР. URL: https://tourlib.net/zakon/pro_turyzm.htm.
5. Про курорти: Закон України від 05.10.2000 р. №2026-III. URL: https://tourlib.net/zakon/pro_kurorty.htm.
6. Про схвалення Стратегії розвитку туризму і курортів: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.08.2008 р. №1088-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1088-2008-р.
