Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Другие

Кобанець Л.О.
Вісник ДІТБ. Серія: Економіка, організація та управління підприємствами
туристичної індустрії та туристичної галузі в цілому. - 2008. - №12. - С.136-142.

Рентні платежі за використання рекреаційних територій як основа ефективного природокористування

критий аквапарк У статті доведено економіко-екологічну ефективність рентних платежів за користування рекреаційними територіями. Розраховано економічний ефект від запровадження ренти на прикладі інноваційного підприємства - критого аквапарку високої пропускної спроможності.

Ключові слова: рента, рекреаційні території, природокористування, економіко-екологічна ефективність.

На сучасному етапі в Україні основна увага надається нормативним і правовим методам регулювання рекреаційного природокористування. Вчені-теоретики формують понятійний апарат, будують концептуальні схеми і розробляють програми розвитку рекреаційної діяльності. Але оподаткування рекреаційного природокористування більшою мірою розглядається в загальному контексті. Розроблені та впроваджені заходи із підвищення економіко-екологічної ефективності оподаткування здатні впливати на основні показники природокористування, економічні й екологічні.

Актуальність проблеми підтверджується дослідженнями, проведеними вітчизняними і закордонними вченими. Наприклад, ті чи інші аспекти економічної оцінки рекреаційних ресурсів чи оподаткування рекреаційної діяльності досліджували у своїх працях О.В. Єфремов, В.М. Козирєв, А.І. Тарасенюк, Ю.Ю. Туниця, Л.М. Саломатіна [1; 2; 5].

Мета статті полягає у висвітленні альтернативного виду оподаткування рекреаційного природокористування - рентної форми, яка є найбільш ефективною з економічної та екологічної точок зору.

Для цього у статті вирішено наступні завдання:

- визначено суть економіко-екологічної ефективності оподаткування рекреаційної діяльності та доведено раціональність упровадження рентної форми оподаткування;
- визначено та обґрунтовано альтернативні форми рентного оподаткування рекреаційної діяльності у природних парках України;
- продемонстровано економічну ефективність рекреаційної ренти на прикладі інноваційного підприємства - критого аквапарку високої пропускної спроможності.

Ефективність оподаткування розглядається як його результативність і визначається як співвідношення ефекту, результату (приріст інвестицій, промисловий приріст) до потенційних втрат бюджету (витрат), що забезпечили його отримання. Суть економіко-екологічної ефективності оподаткування рекреаційної діяльності полягає у встановленні платежів за природокористування, які напряму залежать від рекреаційного навантаження на територію [4]. За умови однакової кількості відвідувань рекреаційне навантаження тим сильніше, чим, по-перше, цінніший природний ресурс, по-друге, вищий природоохоронний статус території. Ці платежі повинні здійснювати безпосередні суб’єкти рекреаційного природокористування - рекреанти та рекреатори. Підвищення економіко-екологічної ефективності оподаткування повинне здійснюватися так, щоб інтереси отримання фінансово-економічної вигоди тільки за рахунок використання кращих рекреаційних ресурсів мінімізувалися у мотивації суб'єкта природокористування, а отримання економічного ефекту через поліпшення якості рекреаційних послуг, менеджменту, маркетингу та збереження рекреаційних ресурсів зводилися до максимуму. Таке оподаткування має примусити рекреантів при виборі місця відпочинку, а підприємців при виборі території керуватися принципом отримання адекватності вкладеного капіталу рекреаційному ефектові, що одержується.

Цінність природних рекреаційних ресурсів визначається їх якісними характеристиками та географічним положенням відносно центрів рекреаційного попиту. Чим вищі ландшафтно-естетичні властивості, комфортніші кліматичні умови, багатший природний і культурно-історичний потенціал території, чим ближче ця територія до географічних центрів рекреаційного попиту, тим вища цінність її рекреаційних ресурсів. Природоохоронний статус території визначається, перш за все, уразливістю її екосистем від антропогенної діяльності. Статус території тим вище, чим більшою мірою виявляються означені характеристики. На величині ренти, що формується внаслідок рекреаційної діяльності на природних територіях, що охороняються (ПТО), позначаються цінність рекреаційних природних ресурсів і обмеження природокористування, що зумовлені відповідним статусом. Тому основою економіко-екологічної ефективності оподаткування рекреаційного природокористування є рекреаційна рента, яка відображає економічну цінність рекреаційних ресурсів ПТО і залежить від чіткості природоохоронного режиму. Різні типи ПТО, різною мірою обмежують антропогенну діяльність, і чим сильніші природоохоронні обмеження, тим умови для здійснення людської діяльності (зокрема й рекреаційної) гірші. Отже, чим вищий природоохоронний статус території, тим рівень рекреаційної ренти нижчий, порівняно з потенційно можливим.

Перехід від традиційної системи оподаткування, де велику роль відіграє податок на додану вартість, до рентних платежів може стати важливим кроком на шляху до вирішення сучасних екологічних проблем, пов'язаних із нераціональним використанням природних ресурсів і забрудненням навколишнього середовища. Рекреаційна рента на сьогоднішній день є недостатньо вивченою категорією. Проблеми її суті, передумов створення та використання з метою оптимізації природокористування обговорювали ще на початку 1970-х рр. Проте по-справжньому актуальним дане питання стало в 1990-і роки, що пов'язано з переходом до ринкових відносин і ліквідацією державної монополії на засоби виробництва. Сьогодні держава - монопольний власник природних ресурсів, але виробничий капітал належить не тільки державі, але й приватному сектору. У зв'язку з цим економіка рекреації повинна знову звернутися до проблеми ренти. Рекреаційна рента є реальним джерелом додаткових надходжень до бюджету, оскільки рекреаційні ресурси є власністю держави, а рента є перевищенням додаткової вартості над середнім прибутком на капітал. Слід приділити більшу увагу можливості використання рентних платежів як регулятору рекреаційної експлуатації природних ресурсів.

Рекреаційна рента - це частина витрат населення на відпочинок, оздоровлення та відновлення духовних і фізичних сил або фіксована величина від реалізації рекреаційних послуг, яка може бути спрямованою на інвестування, відновлення та розширення ресурсної бази рекреаційної діяльності. Рекреаційна рента, як і будь-який інший вид ренти, утворюється в рекреаційній сфері завдяки праці людей, що в ній зайняті та створюють додаткову вартість з використанням засобів виробництва (основного капіталу). Вона може виступати у трьох основних формах: абсолютній, диференціальній та монопольній [1, с.65-74]. Важливість формування рекреаційної ренти походить із того очевидного факту, що, якщо немає обліку утворення, розподілу та використання рекреаційної ренти, то немає і впливу цього інструмента на розвиток рекреації. Функціонування усіх рекреаційних організацій цілком виключає облік рекреаційної ренти. Передбачається, що її немає ні в житті, ні в науці. Рентне джерело фінансування розвитку рекреації не згадується і у Державній Програмі розвитку туризму до 2010 р. Складність її розробки виходить із відсутності аналогу та досвіду цієї роботи в нашій країні. Крім того, її формування та впровадження зачіпає багато інших не вирішених питань економіки й права.

Облік утворення, розподілу та використання ренти в рекреації як особливому секторі економіки повинен включати такі економіко-правові положення:

1. Усі рекреаційні організації реалізують свої послуги як товар за ринковими цінами рівноваги на підставі законів вартості, попиту та пропозиції, конкуренції. Місцеві органи влади звільняються від адміністративного втручання у підприємницьку діяльність організацій. На сучасному рекреаційному ринку України вже реально панує недержавний сектор економіки у вигляді турагенств, туроператорів, приватних готелів тощо.
2. Вільні ринкові відносини не означають свободу від контролю суспільства та держави. Характер втручання державних органів влади у систему ринкових стосунків має бути економіко-правовим, тобто таким, який законодавчо закріпив би розподіл прав власника між усіма учасниками, що господарюють у сфері рекреації. Щоб розподіл прав власництва набув реального економічного сенсу, у договірних стосунках визначаються не тільки елементи прав власництва, але і склад витрат і прибутків кожного учасника цих стосунків. Рекреаційні організації надають органам влади результати фінансового аналізу та обліку, які не є комерційною таємницею на відміну від управлінського обліку та які у всьому світі публікуються у відкритій пресі, а саме: прогноз обсягів продажу рекреаційних послуг; баланс грошових витрат і надходжень; баланс прибутків та витрат; зведений баланс активів і пасивів; баланс прибутку та його розподілу, тобто звичайні елементи бухгалтерського обліку. З іншого боку, органи влади і, перш за все місцеві органи влади, надають свої бюджетні (або соціальні) витрати. Це можуть бути такі види витрат, які несуть органи влади та бюджетні організації, що фінансуються ними. Наприклад: витрати на будівництво й експлуатацію доріг і відповідних приміщень дорожньої служби; витрати на утримування автоінспекції та дорожньої служби; витрати на утримування пожежної служби, міліції тощо, серед яких, зокрема, витрати на розробку кадастру рекреаційних ресурсів. Головна мета розподільного обліку витрат полягає у тому, що, з одного боку, індивідуальні бухгалтерські витрати та прибутки рекреаційних організацій, а з іншого - бюджетні соціальні витрати органів влади створюють економічну основу для майбутнього розподілу рекреаційної ренти.
3. Розмежування прав власництва та зобов’язань регулюється угодами між органами влади та рекреаційними організаціями, у яких позначаються форми, засоби стягнення та розміри рентних сплат за використання рекреаційних ресурсів.

Можливі такі форми рентних сплат:

1) сплати, узгоджені з обсягом та якістю рекреаційних ресурсів, які використовуються даною організацією;
2) сплати у вигляді твердої ставки із маси прибутку (загальної або чистої, що залишається після сплати податку);
3) сплати у формі твердої відсоткової ставки із норми прибутку або із норми рентабельності;
4) сплати у вигляді твердої ставки з розміру валової виручки від реалізації рекреаційних послуг.

У сучасних умовах в Україні за відсутністю кадастру рекреаційних ресурсів доцільно було б упровадити третю або четверту форму платежів.

За четвертою формою платежів показник валової виручки - найпростіший і найоб’єктивніший - широко використовується у сучасній Україні. Якщо стягнення рекреаційної ренти узгоджується з обсягом валової виручки від реалізації рекреаційних послуг, то ця рента набуває форми фіксованих відсоткових ставок сплат від обсягів валової виручки або, іншими словами, фіксованої ставки у копійках з кожної гривні за рекреаційні послуги. Виникає питання, чи буде рекреаційна рента у такому випадку відтворювати розбіжності щодо обсягу та якості рекреаційних ресурсів, що використовуються рекреаторами. Питання це принципове, оскільки з ним пов’язана дієвість даного економічного інструменту, його вплив на ефективність розвитку рекреаційної діяльності. Гострота даного питання доповнюється тим, що процентні ставки сплат з валової виручки не узгоджуються з використанням кадастрових оцінок рекреаційних ресурсів. Але, не зважаючи на усю важливість і корисність кадастрових оцінок рекреаційних ресурсів, слід мати на увазі, що ці оцінки є суб’єктивним відтворенням об’єктивних чинників виробництва рекреаційних послуг. Справжню економічну, тобто споживчу та вартісну оцінку тому чи іншому рекреаційному ресурсу, врешті-решт, дає ринок рекреаційних послуг. Кадастрові споживчі, вартісні та бальні оцінки лише спробують заздалегідь з’ясувати та передбачити ті якісні відмінності у рекреаційних ресурсах, які пізніше підтвердить або спростує ринок.

Таким чином, в умовах відсутності кадастру рекреаційних ресурсів проблема аналізу процесу відтворення сукупної рекреаційної ренти може бути вирішена на основі соціально орієнтованих ринкових чинників. Саме розбіжності в результатах господарської діяльності рекреаційних організацій є зовнішнім ринковим виявленням розбіжностей щодо якості рекреаційних ресурсів. В узагальненому ринковому просторі результатом такої діяльності виступає валова виручка від реалізації рекреаційних послуг. Різниця в якості рекреаційних ресурсів, урешті-решт, виявляється у валовій виручці від реалізації рекреаційних послуг за приростом обсягу продаж. Безумовним показником валової виручки від реалізації рекреаційних послуг є його простота, доступність у розрахунках та інформації. Враховуючи зазначене, можна передбачити, що найпростішою формою сукупної рекреаційної ренти в умовах української економічної дійсності могли б стати платежі за твердою ставкою з обсягу валової виручки від реалізації рекреаційних послуг. Причому загальний розмір ставки рентних платежів, за рекомендаціями фахівців, повинен складати не більше 10% валової виручки [2].

Щодо третьої форми платежів, то величина рекреаційної ренти, утвореної внаслідок експлуатації рекреаційних ресурсів, формується завдяки витратам рекреантів на споживання товарів і послуг. Витрати на рекреацію складаються з витрат на проїзд до місця відпочинку й назад, ціни путівки (якщо рекреант відпочиває організовано), повсякденних грошових витрат на щоденне споживання товарів і послуг під час відпочинку. Витрати на рекреацію - це різниця між загальними витратами за час відпочинку і звичними витратами у місці постійного проживання, які складаються з витрат на товари й послуги поточного і майбутнього споживання, необхідні для нормальної та звичної життєдіяльності людини. Ця різниця характеризує цінність відпочинку в конкретній місцевості з погляду рекреанта і показує додаткові економічні витрати, які він здійснює заради поновлення сил. Отже, рекреаційна рента є частиною витрат населення на відпочинок, які визначаються платоспроможністю споживачів і розвиненістю різних фондів соціального споживання, наприклад, профспілкових.

Витрати на відпочинок є сумарною виручкою різних підприємств від реалізації товарів і послуг рекреантам. Ця частина загальної виручки підприємств обслуговування формується завдяки розширенню ринку збуту за рахунок збільшення кількості сезонних споживачів та більш високої ціни на всі продукти харчування та інші загальні послуги порівняно з другими регіонами, як це має місце на курортах Криму в Україні. Сезонні міграції рекреантів здійснюються лише завдяки можливості споживати рекреаційні послуги, виробництво яких засноване на експлуатації рекреаційних ресурсів. Отже, рекреаційна рента прихована у виручці від реалізації послуг різних підприємств. Величину рекреаційної ренти можна визначити, знаючи середню рентабельність реалізації рекреаційних послуг та інших товарів до сплати податків.

Як видно з приведеного аналізу, рекреаційна рента залежить від величини потоку відвідувачів та їх платоспроможності. Кількість відвідувачів визначається привабливістю природних парків. Оцінка структури рекреаційної привабливості, яка була організована автором методом соціологічного опитування у Криму протягом двох сезонів 2004-2005 рр., показала, що найважливішим елементом привабливості у той час була наявність природно-екологічних умов (море, клімат, відсутність промисловості), а не рекреаційна інфраструктура, тобто люди приїздили б у ці місця навіть якщо Південне узбережжя Криму не мало б ніякої рекреаційної інфраструктури. Разом з тим, між рекреаційною інфраструктурою і рекреаційним потоком є і зворотній зв'язок - мережа підприємств обслуговування рекреантів інтенсивніше розвивається там, де відпочиває більше туристів, що пов'язано з орієнтацією виробництва рекреаційних товарів і послуг на споживача.

Виявлені взаємозв'язки між рівнем розвитку інфраструктури, обсягом рекреаційних потоків та розміром рекреаційної ренти - основа розробки ефективних економічних важелів управління рекреаційними потоками та інвестиціями в рекреаційний комплекс на основі рентної платні з метою досягнення рівномірного розподілу рекреаційного навантаження між природоохоронними територіями.

Рентні платежі повинні здійснювати безпосередні організатори рекреаційного природокористування. В рекреаційному використанні ресурсів безпосередніми природокористувачами виступають:

- виробники послуг гостинності, що розташовані в межах рекреаційної території;
- виробники цільових рекреаційних послуг, незалежно від місцеположення;
- неорганізовані рекреанти, туристи та екскурсанти.

Всі вони фактично сплачують рекреаційну ренту за природокористування з урахуванням обсягу споживання. Тому методика встановлення рентних платежів з метою підвищення ефективності рекреаційного використання природоохоронних територій повинна враховувати інтенсивність рекреаційних потоків, додаткову вартість послуг рекреаційних підприємств і площу рекреаційної зони. На думку автора статті, для рекреаційних підприємств, що діють у межах природоохоронної території, в узагальненому вигляді вона може бути відображена формулою встановлення платежів за одного рекреанта:

  (ΣPi) / Sn - Pn  
Ii = –––––––––––– (1)
  N  

де Ii - додаткова вартість послуг рекреаційних підприємств на 1 рекреанта на 1 га, грн./га на чол.;
Pi - додаткова вартість, що виробляється i-м підприємством на n-й рекреаційній території, грн.;
Sn - площа n-ї рекреаційної території, га;
Рn - додаткова вартість з одиниці площі базової природоохоронної території (усі зони НПП за винятком зони стаціонарної рекреації), тобто питома вартість з базової природоохоронної території, грн./га;
N - кількість людей, що оздоровилися на даній рекреаційній території, осіб.

Тоді рентна платня з одного рекреаційного підприємства буде становити:

Ri = Ii · Si ·Ni · Q   (2)

де Ri - рентна платня і-го рекреаційного підприємства на n-й рекреаційній території, грн.;
Si - площа, яку займає і-те рекреаційне підприємство, га.;
Ni - кількість рекреантів, що скористались послугами i-го рекреаційного підприємства, осіб;
Q - процент, що стягується з підсумкової суми додаткової вартості як рентна платня (пропонується в розмірі 100%).

Як приклад для розглянутої методики розрахунку рекреаційної ренти візьмемо запропоноване автором підприємство інноваційного типу - рекреаційний комплекс, що включає аквапарк підвищеної пропускної потужності [3, с.99-104]. Припустимо, що цей комплекс розташований на площі 2,5 га (200 м. × 125 м.) та включає ряд підприємств рекреаційного призначення (табл. 1).

Таблиця 1

Орієнтовні вихідні дані для інноваційного рекреаційного комплексу
Вид рекреаційного підприємства Площа, м² Валовий дохід (щомісяця), €, тис. Додаткова вартість, €, тис. Кількість обслужених рекреантів, тис.осіб Примітки
1. Аквапарк та кемпінги 120 375 275 3 При продажній ціні тур в €500 на сім’ю (4 особи) на 20 днів
2. Зимовий сад, ресторани та буфети:
1-й ресторан 50 3 2 0,3 Припустимо, що кожний відвідувач залишає €10 за раз
2-й ресторан 50 5 4 0,5
3 буфети 3×20 3×1,5 3×0,5 0,45
3. Атракціони та гральні автомати 2×50 1×30 75 70 0,75 Припустима відвіду­ваність 25% (750 осіб /місяць), кожний з яких залишає біля €100/заїзд
4. Стереокінозал 60 6 5 3 З вартістю вхідного квитка €3
5. Гральний та силовий спортзали:
прокат спортінвентарю 100 0,6 0,5 0,3 Прокат - €2/комплект;
дискозал (танцзал) 22,5 20 22,5 (0,75×30дн) Вхідний квиток €1 (біля 25% відвідувачів)

Наведений приклад має приблизний (демонстраційний) характер і потребує подальших уточнень та апробації. Враховуючи те, що автор орієнтувався на європейський досвід, розрахунки наведено не в національній валюті, а в євро (€).

Розрахунок рентної платні здійснювався за формулами (1) та (2).

Якщо сума додаткової вартості з базової території природного парку (від розвитку екологічного туризму, екскурсійної діяльності тощо) становить біля €35 з 1 га щороку, або біля €3 щомісяця (згідно з світовим досвідом), тоді:

Iі = (€ тис. (275 + 2 + 4 + 1,5 + 70 + 5 + 0,5 + 20) / 2,5 га - €3) / 3000 = €50,4 на 1 га/особа;

Рентна платня кожного з рекреаційних закладів становить відповідно:

1. Аквапарк та кемпінги: R1 = €50,4/га. на особу × 0,012 га × 3000 осіб × 0,3 = €1814,3 (щомісяця)
2. Ресторани: 1-й R2.1 = €50,4/га. на особу × 0,005 га × 300 осіб × 0,3 = € 75,6 (щомісяця); 2-й R2.2 = € 50,4 / га. на особу × 0,005 га × 500 осіб × 0,3 = €126 (щомісяця); 3 буфети: R2.3 = €50,4/га. на особу × 0,006 га × 450 осіб × 0,3 = €136 (щомісяця)
3. Атракціони та гральні автомати: R3 = €50,4/га. на особу × 0,013 га × 750 осіб × 0,3 = €491,3 (щомісяця)
4. Стереокінозал: R4 = €50,4/га. на особу × 0,006 га × 2000 осіб × 0,3 = €604,6 (щомісяця)
5. Гральний та силовий спортзал (кожного другого вечора - дискозал): R5 = €50,4/га. на особу × 0,01 га × 22700 осіб × 0,3 = €11440,8 (щомісяця)

Тоді підсумкова рентна платня з рекреаційного комплексу щомісяця буде становити біля €15 тис. або близько 110 тис. грн.: R = €1814,3 + €75,6 + €126 + €136 + €491,3 + €604,6 + €11440,8 = €14688,6.

У разі встановлення платежів на основі запропонованої методики, природні рекреаційні території з погляду рекреантів та рекреаційних підприємств придбають нові ціннісні характеристики, що виявляються в економічній зацікавленості рекреантів у виборі місця відпочинку і рекреаційних підприємств в раціональному використанні основних фондів і рекреаційних ресурсів. Розрахункова рентна платня при порівнянні з обсягом прибутку, що був одержаний за певний період, може виявитися вищою за прибуток. У разі переходу до рентних платежів підприємства, що мають негативну різницю між прибутком і рентними платежами, повинні підвищити економічну ефективність використання наявного капіталу і рекреаційних ресурсів, або повинні інвестуватися з фондів своєї організації. Інакше підприємству загрожує банкрутство та зміна власника капіталу. З цього виходить, що заміна традиційних податків, і, перш за все, ПДВ рентними платежами, сприятиме, з одного боку, впровадженню ефективніших методів організації праці та збуту путівок, і раціональнішому використанню основних засобів, а з другого боку, вдосконаленню програм обслуговування рекреантів і раціональнішому використанню рекреаційних ресурсів. Одночасно рентні платежі стримуватимуть капітальні інвестиції в природоохоронні території з високим рівнем розвиненості рекреаційної інфраструктури, а це, в свою чергу, сприятиме залученню капіталу в менш привабливі для рекреантів природоохоронні території. Залучення інвестицій викличе розвиток в них рекреаційної інфраструктури і підвищить привабливість їх рекреаційних територій, що сприятиме більш рівномірному розподілу рекреаційних потоків і раціональному використанню природних рекреаційних ресурсів.

У переході від традиційної системи оподаткування з податком на прибуток та ПДВ до рентних платежів бачиться можливість вирішення сучасних екологічних проблем, пов'язаних із нераціональним, виснажливим використанням природних ресурсів і забрудненням навколишнього середовища, тому що більша їх частка повинна бути направлена на вирішення саме цих проблем. З іншого боку, рекреація - це ефективний важіль для одержання валюти. А для цього необхідно забезпечити конкурентноздатність рекреаційної галузі України на світовому ринку. Справа в тому, що неповоротний ПДВ не додає нічого до конкурентноздатності вітчизняної рекреаційної сфери. По-третє, у Фінляндії, Скандинавських та деяких інших країнах Західної Європи рекреаційна діяльність дотується, бо вважається “корисною для здоров’я нації”. У нашому випадку йдеться про полегшення податкового тягаря для галузі, яку ще потрібно створити конкурентноздатною, а для цього потрібно, щоб інвестиції повертались в економічно прийнятний термін, особливо у випадку інноваційних науковоємних підприємств. Термін повернення таких інвестицій, навіть при стягненні ренти, сягає, за розрахунками, від десяти і більше років. Держава ж матиме інші податки, зайнятість і добробут населення, валюту та багато чого іншого. Ось чому з двох розглянутих варіантів стягнення ренти для рекреаційної сфери є більш прогресивною формою оподаткування.

Таким чином, основою удосконалення оподаткування рекреаційного природокористування є теорія рекреаційної ренти, яка потребує подальшого розвитку, теоретичного обґрунтування, апробації та практичного впровадження в Україні.

Література

1. Тарасенюк А.И. Рентный механизм эколого-экономической оптимизации туристского природопользования // Европа - наш общий дом: экологические аспекты: Сб. тематич. докл. междунар. науч. конф. (Минск, 6-10 дек. 1999 г.). - Минск, 2000. - Ч.2. - С.65-74.
2. Козырев В.М. Туристская рента: Метод. рекомендации. - М.: Финансы и статистика, 1998. - 80 с.
3. Кобанець Л.О., Овчаренко Т.Л. Розвиток інноваційних напрямів у рекреаційній діяльності // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. - 2006. - №6(100). - С.99-104.
4. Кобанець Л.О. Економіко-екологічна ефективність оподаткування рекреаційного природокористування // Экономика Крыма. - 2006. - №18. - С.73-75.
5. Ефремов А.В. Соображения по экономической оценке пляжей // Экономика Крыма. - 2003. - №6. - С.57-60.

В статье доказано экономико-экологическую эффективность рентных платежей за использование рекреационных территорий. Рассчитан экономический эффект от внедрения ренты на примере инновационного предприятия - крытого аквапарка высокой пропускной способности.

Economic and ecological efficiency of the rent payments for the use of recreational territories in the article is proved. An economic effect from introduction of rent on the example of innovative enterprise - the indoor water park of high carrying capacity is calculated.








© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.