Комарова К.С.
Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф.
«Стратегічні перспективи туристичної та готельно-
ресторанної індустрії в Україні: теорія, практика та
інновації розвитку» (м. Умань, 30-31 жовтня 2019 р.)
Умань: Візаві, 2019. 350 с. С.238-240.
Діловий туризм
Діловий туризм - один із найбільших сегментів світової туристичної галузі, що характеризується особливими вимогами до організації подорожей, сформованим профілем споживачів, тривалим впливом на функціонування національної економіки та підвищеними вимогами до наявних ресурсів, інфраструктури транспорту та зв’язку.
Ділові подорожі, або МІСЕ-туризм, вважаються одним із найприбутковіших для організаторів видів туризму і водночас такими, що стимулюють як розвиток інших його видів, так і діяльність навіть не пов’язаних із ним галузей національної економіки.
Вивчення різних визначень ділового туризму дозволяє зробити висновок, що трактування терміна «діловий туризм» відповідають поняттю «business travel» (англ. - ділова подорож) - подорож з діловою і професійною цілями в робочий час без отримання доходу за місцем перебування. Таким чином, діловий туризм - це сукупність відносин і явищ, які виникають під час поїздок людей в робочий час, основною мотивацією яких є участь в ділових зустрічах, конгресах, конференціях, виставках, ярмарках і інсентив-заходах в місцях поза їх звичайного проживання і роботи.
Поряд із поняттям business travel (англ. ділова подорож) на сьогоднішній день часто зустрічається поняття «MICE-туризм». Перші літери англійського терміну-абревіатури MICE вказують на структуру цього виду туризму: Meetings - М (зустрічі), Incentives - I (інсентів-заходи - від англійського слова incentive - стимул), Conventions - С (конференції), Exhibitions - Е (виставки).
Категорії business travel та MICE-туризм мають багато спільних рис, однак по сутності вони дещо відрізняються. Для вияснення що є свільного, а що відмінного в цих категоріях варто розглянути такі поняття, як подорож та туризм.
Подорожжю вважається переміщення людей в часі та безпосередньо в просторі, а людина, яка власне здійснює подорож, мандрівником, при цьому незалежно від заданих цілей чи напрямку, а також засобів пересування і часових проміжків. Подорож - це пересування людей по певній території.
Для ознайомлення та розширення світогляду, а також цілями подорожі можуть бути як загальноосвітніми так і пізнавальними або спортивними. Отже, основною особливістю терміна «подорож» є переміщення людей у просторі, незалежно від мети такого переміщення.
При дослідженні поняття «туризм» можна всі визначення об’єднати в три групи. Перша група включає визначення, які розкривають туризм як різновид рекреації, тобто вплив розширеного відтворення фізичних, інтелектуальних і емоційних сил на людину, а також як система та форма проведення дозвілля шляхом використання туристичних послуг в походах або поїздках, які можуть поєднувати і активний відпочинок, і зміцнення здоров’я людини з метою покращення його загальної культури та освіченості.
Манільська декларація по світовому туризму поняття «туризм» розглядає як один із форм саме активного відпочинку, який полягає у здійсненні подорожей для вивчення та ознайомлення з тими або іншими районами, новими країнами. Такі визначення мають вузькоспеціальний характер і стосуються лише окремих сфер туризму або його певних складових елементів.
Друга група визначає туризм як один із видів міграції населення та пов’язує з процесом руху, подорожі, подолання відстаней і виступає як механізм статистики туризму. Третя група характеризує туризм як досить складне явище соціально-економічного характеру, розкриває його внутрішню сутність та виражається в єдності різноманіття властивостей і відносин.
Отже, подорож і туризм - подібні поняття, при цьому подорож - більш ширше поняття, а туризм має конкретну мету й особливим способом життєдіяльності у відвідуваних місцях.
Нині діловий туризм відіграє значну роль у міжнародному та внутрішньому туризмі України і є перспективним видом розвитку туризму в нашій державі. Закордонні фахівці високо оцінюють потенціал попиту іноземних туристів на подорожі в Україну, виділяючи при цьому наступні мотиви.
- історія, культура і мистецтво нашої країни та різноманітність природи і національних особливостей викликають великий інтерес іноземців;
- бажання іноземців познайомитися із сучасним життям українців та з політичними і економічно-соціальними змінами в Україні, про які так багато пишуть і говорять за кордоном, виходять на перший план;
- значно спрощені візові, прикордонні, митні, валютні й інші формальності для іноземців;
- відкритість нашої країни, свобода пересування іноземців по території і ліквідація «закритості» багатьох міст.
Для ефективного розвитку ділового міжнародного туризму потрібно перш за все поліпшити політичну і соціально-економічну ситуацію в Україні та створити необхідні умови для ділових людей. Для цього необхідно модернізувати та розвинути матеріально-технічну базу інфраструктури ділового туризму та підготувати фахівців високого рівня для обслуговування ділових людей. Особлива увага повинна бути зосереджена на просуванні вітчизняного туристичного продукту за кордоном та створенні позитивного іміджу нашої країни.
