Костинець В.В.
Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф.
"Проблеми та перспективи розвитку сучасної науки"
(м. Рівне, 21-22 травня 2020 р.). У 2-х ч.
Рівне: НУВГП, 2020. Ч.1. 597 с. C.337-339.

Ризикові аспекти організації пляжного туризму в Україні

Безумовним потенціалом для розвитку внутрішнього та в’їзного туризму володіють Причорноморський та Приазовський регіони [1, с.55] як постачальники внутрішнього пляжного турпродукту серед вітчизняних туристів: суттєві рекреаційні можливості курортів регіону дозволяють запропонувати туристам широкий спектр розваг - від класичного пляжного напрямку до екстремальних та тематичних видів відпочинку. Розвиток туризму в Причорноморському регіоні визначається багатьма факторами, серед яких найважливішу роль відіграють природно-географічні, соціокультурні, соціально-економічні, екологічні, політичні.

Курорти Причорноморського та Приазовського регіонів, володіючи значним і різноманітним рекреаційним потенціалом, виступають перспективним районом туристського руху, здатним забезпечити поступальний соціально-економічний розвиток. Водночас розвиток пляжного туризму як одного з головних напрямків внутрішнього туризму в Україні стримується негативним впливом ряду факторів ризикогенного характеру.

В першу чергу, це є група санітарно-гігієнічних ризиків. Так, відсутність засобів доступного гігієнічного обслуговування та послуг пляжного сервісу для забезпечення рекреаційних потреб туристів на загальному тлі завантаженості пляжів курортів є безумовною проблемою з точки зору забезпечення безпеки здоров’я туристів. Ще одним важливим фактором ризику для здоров’я туристів є мережа швидкого громадського харчування навколо пляжів, яка часто залишає бажати кращого з точки зору санітарно-гігієнічних норм приготування їжі та якості продуктів. Також серйозним ризиком для здоров’я любителів пляжного відпочинку є покупка у пляжних торговців морепродуктів, солодощів.

Другим аспектом є група економічних ризиків. Відсутність інвестицій в туристичну інфраструктуру, вкрай низький рівень платоспроможного попиту та незбалансований механізм господарювання є суттєвими проблемами, що стримують економічний та сталий розвиток пляжних курортів Причорноморського та Приазовського регіонів України.

Крім того, існуюча сьогодні економічна криза в Україні тягне за собою соціально-політичну напруженість і конфліктогенність [2, с.6], а потік негативної інформації в засобах масової інформації про кримінальну ситуацію в Україні в цілому, і на пляжних курортах, зокрема, знижує туристичні потоки як внутрішнього, так і зовнішнього, в’їзного туризму. Внаслідок криміногенної обстановки на курортах Причорноморського та Азовського регіонів, нестабільної економічної ситуації, зниження рівня і якості життя населення, виникнення соціокультурних ризиків для здоров’я, зростає агресія населення, що може привести навіть до зіткнень між туристами і місцевим населенням курортів. У такій ситуації туристи відчувають страх потрапити в епіцентр конфлікту, переживаючи за свою фізичну безпеку.

Окремо варто приділити увагу екологічним ризикам. Деякі пляжні зони Чорноморського та Азовського узбережжя перетворюються сьогодні в зону екологічного лиха, що представляє серйозну небезпеку для пляжного відпочинку і туристичного проживання людей. До групи екологічних ризиків внутрішнього пляжного туризму цілком можна віднести і природно-кліматичний ризик -поєднання імовірності небезпечного природного явища в пляжній акваторії і наслідків настання несприятливої події.

Ще одна група ризикогенних факторів - транспортні ризики. Відсутність розвиненої мережі сучасних транспортних магістралей поряд із незадовільною роботою транспортних підприємств є суттєвою проблемою туристичної України. При цьому інфраструктура пляжного туризму вимагає вирішення транспортної проблеми як основної умови доставки туристів в місця пляжної рекреації.

Насамкінець відзначимо групу ризиків, пов’язаних з професійною підготовкою кадрів пляжного туризму. Недостатня професійна підготовка працівників індустрії пляжної туристичної діяльності суттєво ускладнює рекреаційний пляжний туризм [2, с.4]. Факт нестачі кваліфікованих кадрів в індустрії особливо позначається в гостьовому секторі узбережжя.

Підводячи підсумок, відзначимо, що ми коротко охарактеризували основні групи ризиків організації внутрішнього туризму: санітарно-гігієнічні, економічні, екологічні, транспортні, а також дефіцит кваліфікованих кадрів. Ці ризики, безумовно, і є глибоко проблемними для ефективного розвитку пляжних курортів України.

Література

1. Костинець В.В. Розвиток національного ринку туристичних послуг в аспекті світових тенденцій // Туристичний та готельно-ресторанний бізнес в Україні: проблеми розвитку та регулювання: матеріали V Міжнар. наук.-практ. конф.. 2014. С.54-57.
2. Кузякина М.В., Пелина А.Н., Шкляр К.О. Оценка туристической привлекательности пляжей Черноморского побережья Краснодарского края // Научный журнал КубГАУ. 2017. №130. С.1-10.