Котуха О.С., Олашин М.М.
Матеріали І Міжнар. наук.-практ. конф.
«Інновації, тренди та перспективи індустрії
гостинності» (м. Львів, 12 грудня 2019 р.)
Львів: ЛТЕУ, 2019. 192 с. С.127-131.
Нормативно-правове регулювання сільського зеленого туризму в Україні
Останні декілька років в Україні все більшої популярності набуває такий вид туризму як сільський зелений туризм, який приваблює не тільки вітчизняних туристів, але є і візитівкою та принадою для туристів з-за кордону. З кожним роком кількість туристів, які надають перевагу такому виду туризму збільшується з геометричною прогресією. Що дозволяє визначити, що наша держава є цікавою не тільки своєю історичною архітектурою та визначними місцями, але і ландшафтом, особливим побутом, якісним сервісом та гостинністю.
Сільський туризм - це надання (чи отримання) послуг туристичних атракцій, асоційованих з відпочинком, по використанню екосистемного потенціалу агропромислового комплексу та локальної інфраструктури певного регіону сільської місцевості або ж її характерної колоритної особливості (культурної, архітектурної, етнічної, господарської тощо [1].
На даний час становлення сільського туризму в Україні відбувається під дією різних факторів, серед яких є ті, що сприяють, і ті, що обмежують і гальмують його розвиток. До позитивних факторів, перш за все, відносять наявність в Україні сільської місцевості з унікальними природними, історико-етнографічними та рекреаційними ресурсами.
До господарських вигод, пов'язаних з розвитком туризму:
- збільшення фінансової платоспроможності фізичних осіб;
- зміцнення економіки (на рівні місцевості, регіону, держави) завдяки виробництву товарів і послуг для туристів;
- ріст рівня зайнятості сільського населення;
- розвиток інвестиційної діяльності, стимульованої значними розмірами туристичного руху;
- краще використання вже існуючої інфраструктури, розвиток сектора послуг, що супроводжують туристів та місцевих мешканців.
Водночас низький рівень рекламного забезпечення у цій сфері є суттєвою перешкодою для поінформованості потенційних вітчизняних та іноземних споживачів послуг сільського туризму. До негативних факторів належить нерозвинена сільська інфраструктура та комунікації, що певним чином нівелюється низькими цінами за відпочинок [5].
У сучасних умовах важливого значення набуває належна правова регламентація і визначення відповідної оцінки екологічної якості послуг сільського зеленого туризму. Так, до прикладу, у 2004 році система екологічного маркування садиб була запроваджена Спілкою сприяння розвитку сільського зеленого туризму. Така система оцінювання була розроблена в рамках Програми «Українська гостинна садиба» відповідно до європейських вимог, з урахуванням особливостей нашої держави, і визначає рівень існування та обслуговування туристів, внаслідок якого навколишнє природне середовище зазнає мінімального впливу, або навіть покращується його стан за рахунок кращого ставлення сільського населення до свого навколишнього середовища та розвиток природних ресурсів.
Сертифікація послуг не є обов’язковою, однак здійснюється на добровільних засадах особами, що їх надають. Держава, зі свого боку, намагається всіляко підтримувати сільський зелений туризм. Так, з 1999 р. ввели у правове поле нормативні акти для залучення незайнятого та частково зайнятого сільського населення, розвитку сільського зеленого туризму: законів - 1, законопроектів - 1, зокрема, 23.05.2017 р. у першому читанні прийнятий законопроект № 2232а «Про внесення змін до Закону України «Про особисте селянське господарство» щодо розвитку сільського зеленого туризму», Указів Президента - 2, актів Кабміну - 6, відомчих актів - 3, зокрема, наказу Мінагрополітики № 24 від 18.01.2013 про сприяння розвитку сільського туризму до 2015 р. та проведення конкурсу для визначення 100 кращих садиб сільського туризму України; 14 грудня 2017 р. зареєстрований законопроект № 7400 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів, отриманих у сфері сільського зеленого туризму»; в грудні 2107р. до Мінагрополітики поданий проект наказу «Про затвердження Рекомендацій власнику особистого селянського та сімейного фермерського господарства щодо надання послуг сільського зеленого туризму». Разом з тим, станом на сьогоднішній день щодо сільського зеленого туризму, в Україні не має достатньої якісної правової бази, оскільки він розглядається в Законі України «Про туризм» лише як вид туризму, поділяючи його на сільський та екологічний (зелений) і не містить чіткого визначення особливостей цього туризму [3].
Варто зауважити, що такі особливості не вказані і в інших законах України, в тому числі Законі України «Про особисте селянське господарство». У Верховній Раді України було зареєстровано законопроекти «Про сільський туризм» № 0920 від 25.06.2006 р. та «Про сільський зелений туризм» № 3467 від 12.04.2007 р [4]. Проте, восени 2007 р. Верховна Рада України зняла їх з розгляду з невідомих причин. І з того часу до даного питання не поверталась. Також, з метою стимулювання і заохочення особистих селянських господарств, до агротуристичної діяльності та розвитку підприємницької ініціативи Мінагрополітики розробило проект Закону України «Про аграрний туризм та агротуристичну діяльність», але жоден із проектів не дійшов свого логічного завершення.
У свою чергу, великою перешкодою для нормотворчої діяльності стає відсутність термінологічної єдності наукових поглядів у розглядуваній сфері, так як у різноманітних норматив-правових актах можна зустріти поняття «агротуризм», «екотуризм», «сільський туризм», «зелений туризм», «сільський зелений туризм» тощо. А єдиного чітко встановленого термінологічного визначення «сільський зелений туризм» не дає жоден нормативно-правовий документ. На нашу думку, дана прогалина в законодавстві потребує чіткого нормативного врегулювання з метою ведення належного, якісного агробізнесу в Україні. До прикладу, ГО «Спілкою сільського зеленого туризму України» розроблено проект Положення Про форму захисту власників садиб сільського зеленого туризму - членів Спілки СЗТ України [2], одним із завдань якого є організувати правову роботу, спрямовану на правильне застосування, неухильне дотримання та запобігання невиконанню вимог законодавства, інших нормативних актів. Однак, дане Положення не може належним чином використовуватись допоки не буде прийнято основний закон про «Сільський зелений туризм». Тому, надзвичайно важливим залишається формування туристичної політики та системи державного регулювання у сфері сільського зеленого туризму, визначення їх форм, засобів та інструментів. Головним завданням у формуванні цієї політики є координація зусиль уряду, парламенту, міністерств, відомств, інших органів державної влади, а також громадських організацій та підприємницьких структур для більш ефективного розвитку сільського зеленого туризму в Україні.
Отже, на сучасному етапі розвитку сільського зеленого туризму головним завданням, яке потребує розв’язання для ефективного функціонування сфери гостинності у сільській місцевості, є належне правове регулювання цієї галузі, а також наукове та законодавче визначення основних термінологічних понять, правових підходів та державного регулювання у даній галузі.
Список використаних джерел
1. Биркович В.І. Сільський зелений туризм - пріоритет розвитку туристичної галузі України / В.І. Биркович // Стратегічні пріоритети. 2008. №1(6). С.138-143.
2. Положення Про форму захисту власників садиб сільського зеленого туризму - членів Спілки СЗТ України (проект). URL: https://www.greentour.com.ua/en/statut/pro_formu_zahistu.
3. Про туризм: Закон України. №325/95-ВР від 15.09.1995 р. URL: https://tourlib.net/zakon/pro_turyzm.htm.
4. Проект Закону України «Про сільський зелений туризм». №4299 від 23.10.2003 р. URL: https://tourlib.net/zakon/pro_siltur.htm.
5. Самолюк Н.М. Сільський туризм як перспективний напрям самозайнятості сільського населення / Н.М. Самолюк // Соціально-трудові відносини: теорія та практика. 2012. №2(4). URL: https://tourlib.net/statti_ukr/samoljuk.htm.
6. Степанов В.Ю. Сільський зелений туризм в Україні: проблеми та перспективи / В.Ю. Степанов // Актуальні проблеми державного управління. 2018. №1(53). URL: https://tourlib.net/statti_ukr/stepanov.htm.
