Ковач М.Й.
Сталий розвиток економіки. 2011. №1. С.141-145.

Санаторно-курортне господарство Закарпатської області: стан та перспективи розвитку

Анотація. На основі статистичних даних за 2000-2009 рр. проаналізовано стан та перспективи розвитку санаторно-курортного господарства Закарпатської області. Спрогнозовано тенденцію фінансових показників діяльності санаторно-курортних закладів області у найближчій перспективі.

Ключові слова: санаторно-курортне господарство, прогноз, модель тренду.

Постановка проблеми. Розвиток санаторно-курортного господарства (СКГ) є одним із ключових чинників зростання економіки Закарпатської області. Крім того, від функціонування санаторно-курортних та оздоровчих закладів, попит на послуги яких щорічно зростає, залежить відпочинок, лікування та оздоровлення людей, що має важливе соціальне значення як регіонального, так і національного масштабу. Зважаючи на це, виникає потреба у постійному дослідженні тенденцій розвитку СКГ для розроблення дієвих заходів щодо інтенсифікації цього процесу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Санаторно-курортна діяльність є предметом досліджень багатьох вітчизняних та зарубіжних вчених. Зокрема, питання щодо аналізу ефективності фінансово-господарської діяльності, перспектив розвитку та конкурентоспроможності підприємств санаторно-курортного типу вивчали І.О. Федоров, І.Т. Балабанова, М.М. Вороновицький, М.В. Грідчина, В.В. Петрова, Л.В. Щербина [7], В.Ф. Москаленко, Б.Ф. Омецинський, К.Д. Бабаєв [4, с.5-14], розробленням стратегії маркетингових комунікацій підприємств санаторно-курортного бізнесу займалися Т.І. Ткаченко, В.І. Рачко [9, с.345-352]. Різним аспектам розвитку санаторно-курортного комплексу присвятили свої праці С.Ю. Цьохла [12, с.107-109], О.А. Нікітіна [5], Н.М. Влащенко [2], І.А. Рахмана [8], П.А. Петриченко [6], К.С. Ващук, М.П. Висоцька [1] та ін.

Закарпатська область має значний санаторно-курортний потенціал, який слід розглядати як один із основних чинників соціально-економічного розвитку регіону, що й актуалізує дослідження сучасного стану та перспектив розвитку санаторно-курортного господарства.

Постановка завдання. Мета статті - дослідити основні тенденції розвитку санаторно-курортного господарства Закарпатської області та окреслити проблеми, що йому перешкоджають.

Виклад основного матеріалу дослідження. Санаторно-курортна діяльність є одним з пріоритетних напрямів розвитку економіки Закарпатської області. Станом на 1 жовтня 2009 р. мережу санаторно-курортних та оздоровчих закладів Закарпатської області формували 20 санаторіїв, 7 санаторіїв-профілакторіїв, 28 баз відпочинку, по одному пансіонату з лікуванням та відпочинку, одна курортна поліклініка та два дитячі оздоровчо-санаторні позаміські заклади цілорічної дії. З них 41 заклад перебуває на самостійному балансі, 21заклад звільнений від земельного податку. Загальна площа території, яку займають заклади становить 248,43 га. Найбільше їх зосереджено у Свалявському, Мукачівському, Виноградівському та Хустському районах.

Слід зазначити, що з 2000 р. їх кількість зменшилась із 69-ти до 60-ти (табл. 1). Найбільше скорочення відбулося у період 2007/2008 рр. (на 8 закладів). Загалом за цей період на 50% зменшилась кількість санаторіїв-профілакторіїв та на 20% баз відпочинку, у той час як кількість санаторіїв зросла майже на 35%.

Таблиця 1. Санаторно-курортні та оздоровчі заклади (од)

Джерело: [3, с.39-58.]

Крім того, за останнє десятиліття ліжковий фонд санаторно-курортних та оздоровчих закладів скоротився на 12% (рис. 1). Здебільшого це відбулося у санаторіях-профілакторіях, пансіонатах відпочинку й дитячих оздоровчо-санаторних позаміських закладах цілорічної дії у таких районах як Великоберезнянський (на 367 одиниць у місяць максимального розгортання), Тячівський (на 338), Перечинський (на 271) та Міжгірський (на 196).

Рис. 1. Наявність ліжкового фонду у санаторно-курортних та оздоровчих закладах Закарпатської області
Побудовано за: [3, с.39-58].

Позитивною динаміка ліжкового фонду є у Іршавському (на 125 одиниць у місяць максимального розгортання), Мукачівському (на 187 одиниць) та Свалявському (на 155 одиниць) районах. В основному нарощення потенціалу ліжкового фонду відбулося у санаторіях, у т.ч. дитячих, та пансіонатах з лікуванням.

Незважаючи на скорочення кількості санаторно-курортних і оздоровчих закладів, а також їх ліжкового фонду, кількість оздоровлених ними осіб до 2008 р. зростала. Лише у 2009 р. оздоровлено 76,4 тис. осіб, що на 17,1% менше, ніж торік, що обумовлено низькою купівельною спроможністю населення через світову фінансово-економічну кризу 2008-2009 рр. Понад 65% усіх оздоровлених перебували у санаторіях. У Західному регіоні Закарпатська область (615 осіб) займає друге місце після Львівської (1016 осіб) за кількістю оздоровлених осіб на 10 тис. населення у санаторно-курортних закладах.

У 2009 р. за віковою структурою оздоровлено 70,3 тис. дорослих осіб, 5,0 тис. дітей та 1,1 тис. підлітків. Із загальної кількості оздоровлених - 0,4 тис. це особи, що постраждали від аварії на ЧАЕС, з них 85,9% діти та підлітки [3, с.39-58.]. Серед оздоровлених іноземних громадян протягом 2008/2009 року у санаторно-курортних та оздоровчих закладах області найбільше було з Російської Федерації (1667 осіб), Молдови (121 особа), Німеччини (112 осіб), Білорусії (107 осіб), США (101 особа).

На жаль, третина санаторно-курортних та оздоровчих закладів області не працювали протягом 2008/2009 року. Серед основних причин можна виділити: перебування на капітальному ремонті - 2 санаторії, 1 санаторій-профілакторій, 5 баз відпочинку; відсутність коштів на експлуатацію закладу - 1 санаторій-профілакторій, 3 бази відпочинку, 1 дитячий оздоровчо-санаторний позаміський заклад цілорічної дії; відсутність дозволу СЕС на експлуатацію - 1 база відпочинку. Усі вони розташовані у Берегівському, Виноградівському, Іршавському, Мукачівському, Перечинському, Раєвському, Свалявському, Тячівському, Ужгородському та Хустському районах.

Результати діяльності санаторно-курортних та оздоровчих закладів відображаються двома такими основними показниками як: сума продажної вартості всіх путівок (курсівок) та фактичні витрати на один ліжко-день (людино-день) у середньому за рік. У 2008/2009 році сума продажної вартості всіх путівок (курсівок) санаторно-курортних та оздоровчих закладів, що працювали, становила 193288,5 тис. грн., а фактичні витрати на один ліжко-день (людино-день) у середньому за рік - 197 грн.

Для прогнозування фінансових показників діяльності санаторно-курортних та оздоровчих закладів Закарпатської області застосуємо метод експоненційного згладжування Брауна [11, с.139-142]. Для прогнозування нами обрано саме цей метод, оскільки в ньому значення за останні роки мають більший вплив на результуючий показник, ніж початкові. В умовах світової фінансово-економічної кризи, якою обумовлено низку проблем функціонування українських та закордонних підприємств різних галузей господарювання, є необхідність врахування показників за останні роки для виявлення тенденцій розвитку в подальшому. Спрогнозуємо суму продажної вартості всіх путівок (курсівок) санаторно-курортними організаціями Закарпатської області, використовуючи дані за 2000-2009 рр. Дослідження тренду динамічного ряду (рис.2) показало, що найкращою моделлю для опису залежності суми продажної вартості путівок (курсівок) від часу є квадратичне рівняння регресії:

ỹ = 3017,7x² -12034x + 44294, R² = 0,9671   (1)

Значення експоненційних середніх, оцінкових коефіцієнтів та значення прогнозу наведено у табл. 2.

Таблиця 2. Результати розрахунків для побудови прогнозу

Рис. 2. Аналітичне вирівнювання суми продажної вартості всіх путівок санаторно-курортними організаціями Закарпатської області у 2000-2009 рр.
Побудовано за: [3, с.39-58]

Прогнозні значення суми продажної вартості путівок (курсівок) санаторно-курортними організаціями на наступні періоди будемо знаходити за формулою:

y^prog_t+τ = 181631 + 42743,3τ + ½·6077,93τ²   (2)

Прогнозне значення та його межі на наступні п’ят 2 періодів наведено у табл. 3.

Таблиця 3. Прогноз суми продажної вартості путівок (курсівок) санаторно-курортними організаціями Закарпатської області

Таким чином, з ймовірністю p=0,5 можна стверджувати, що упродовж наступних п’ять періодів сума продажної вартості путівок (курсівок) санаторно-курортними організаціями Закарпатської області зростатиме (рис. 3).

Рис. 3. Фактичні та прогнозні значення суми продажної вартості всіх путівок (курсівок) санаторно-курортними організаціями Закарпатської області

Як бачимо, прогнозні значення суми продажної вартості всіх путівок (курсівок) санаторно-курортними організаціями Закарпатської області є доволі високими. Досягнути їх буде вкрай важко через наступні проблеми функціонування санаторно-курортного господарства області:

- недостатність капітальних вкладень для збереження і зростання ліжкового фонду та поліпшення його якості;
- низька купівельна спроможність населення країни;
- структура санаторно-курортних послуг і рівень сервісу не відповідають світовим стандартам;
- низький рівень курортної розважальної інфраструктури;
- відсутність джерел одержання достовірної інформації про стан і розвиток санаторно-курортного господарства й елементів його інфраструктури;
- висока залежність фінансово-господарської діяльності санаторіїв від продажу путівок фондам соціального страхування;
- зменшення ліжкового фонду;
- низький рівень матеріально-технічної бази санаторно-курортних комплексів;
- недостатній рівень культури обслуговування і якість медичної й курортної допомоги.

Висновки з проведеного дослідження. Сучасний стан санаторно-курортного господарства Закарпатської області вимагає низки заходів, спрямованих на його покращення. Зокрема, це залучення інвестицій, активація інноваційної діяльності, розширення асортименту санаторно-курортних послуг, координація діяльності в цій сфері усіх зацікавлених суб’єктів підприємництва для підвищення ефективності функціонування даного господарства тощо.

Бібліографічний список

1. Ващук К.С. Аналіз проблем та шляхи вдосконалення фінансово-господарської діяльності підприємств санаторно-курортного комплексу ЗАТ „УКРПРОФОЗДОРОВНИЦЯ” / К.С. Ващук, М.П. Висоцька. URL: www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/ppei/2010_25/vashuk.pdf
2. Влащенко Н.М. Потенціал санаторно-курортного комплексу: завдання дослідження і розвитку ⁄ Н.М. Ващенко [Електрон. ресурс] . URL: https://tourlib.net/statti_ukr/vlaschenko2.htm
3. Закарпаття - санаторії та туризм. Статистичний збірник / Державний комітет статистики України, Головне управління статистики у Закарпатській області. Ужгород, 2010. С. 39-58.
4. Москаленко В.Ф. Курортна галузь та перспективи її розвитку / Москаленко В.Ф., Омецинський Б.Ф., Бабаєв К.Д. // Український бальнеологічний журнал. 2001. №4. С.5-14.
5. Никитина О.А. Приоритеты экономического развития регионального санаторно-курортного рынка / О.А. Никитина [Електрон. ресурс]. URL: https://tourlib.net/statti_tourism/nikitina2.htm
6. Петриченко П.А. Формування стратегії підприємств санаторно-курортного комплексу на підставі життєвого циклу клієнтів / П.А. Петриченко [Електрон. ресурс]. URL: www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Tiru/2010_29/Petrich.pdf
7. Петрова В.В. Дослідження конкурентоспроможності підприємств санаторно-курортного типу в Харківському регіоні / В.В. Петрова, Л.В. Щербина [Електрон. ресурс]. URL: https://tourlib.net/statti_ukr/petrova.htm
8. Рахмана І.А. Реорганізація підприємств санаторно-курортного комплексу як інструмент поліпшення результатів їхньої фінансової діяльності / І. А. Рахмана [Електрон. ресурс]. URL: www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/VSUNU/2008_10_2/raxmana.pdf
9. Ткаченко Т.І. Стратегія маркетингових комунікацій підприємств санаторно-курортного бізнесу / Т.І. Ткаченко, В. І. Рачко // Ученые записки Таврического национального университета им. B. И. Вернадського. Серия «Экономика и управление». Том 22(61). 2009. №2. С.345-352.
10. Федоров І.О. Оцінка ефективності фінансово-господарської діяльності підприємств санаторно-курортного комплексу: автореф. дис. на здобуття наук ступеня канд. екон. наук: спец. 08.04.01 «Фінанси, грошовий обіг і кредит» / І.О. Федоров. Суми, 2002. 19 с.
11. Фещур Р.В. Статистика: [навч. посібник] / Р.В. Фещур, А.Ф. Барвінський, В.П. Кічор. [2-е вид. перероблене і доповнене]. Львів: Інтелект-Захід, 2003. 576 с.
12. Цёхла С.Ю. Основные экономические проблемы санаторно-курортного комплекса Крыма / C.Ю. Цёхла // Экономика Крыма. 2006. №17. С.107-109.

Аннотация. На основе статистических данных за 2000-2009 гг. проанализировано состояние и перспективы развития санаторно-курортного хозяйства Закарпатской области. Спрогнозировано тенденцию финансовых показателей деятельности санаторно-курортных учреждений области в ближайшей перспективе.

Ключевые слова: санаторно-курортное хозяйство, прогноз, модель тренда.

Annotation. On the basis of the statistical data for 2000-2009 the condition and prospects of development of a sanatorium economy of the Zakarpatye area is analysed. It is predicted a tendency of financial indicators of activity of sanatorium establishments of area in immediate prospects.

Key words: Sanatorium economy, the forecast, trend model.