Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Другие

Коваль П.Ф., Андрєєва Г.П.
Вісник ДІТБ. Серія: Економіка, організація та управління підприємствами
туристичної індустрії та туристичної галузі в цілому. - 2008. - №12. - С.199-204.

Шляхи підвищення конкурентоспроможності підприємств сільського туризму

сільський туризм У статті пропонуються шляхи підвищення конкурентоспроможності підприємств сільського туризму в Україні, зокрема в Чернігівській області. Розглянуто понятійний апарат сільського туризму, чинники, що впливають на його розвиток, та проблеми даного сегмента економіки. Звертається увага на необхідність регулювання даного виду туризму з боку держави. Особливо виділено розвиток анімаційних програм підприємств цього виду туризму, як важливий чинник привабливості відпочинку на селі.

Ключові слова: підприємства сільського туризму, конкурентоспроможність, категорійність, види туризму, анімаційні послуги в сільському туризмі.

За міжнародним поділом праці Україна визначена як держава, що має значний потенціал у сфері агропромислового комплексу. З іншого боку, Україна має значний туристичний потенціал і, відповідно до останніх заходів законодавчої і виконавчої влади повинна значно розширити туристичну інфраструктуру. Через це вона може і повинна розвивати сільський зелений туризм.

Питаннями сільського зеленого туризму займаються як вітчизняні, так і закордонні вчені-економісти, туризмознавці. Великий внесок зробили, Дроздов А.В., Зінько Ю.В., Квартальнов В.А., Кифяк В.Ф., Медлік С., Роглєв Х.Й., Сергеєва Т.К., Ейтінгон А.І., Храбовченко В.В., Рутинський М.Й., спеціалісти Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні (голова спілки Васильєв В.). Займаються цими проблемами і спеціалісти Всесвітньої туристичної організації. У той же час в Україні сільський туризм як окремий вид почав розвиватись лише після отримання незалежності, а в більшості областей, зокрема, наприклад, Чернігівській, перебуває в зародковому стані. Потребують подальших досліджень питання понятійного апарату, шляхи підвищення конкурентоспроможності таких підприємств і забезпечення їх стабільної роботи тощо. Саме це і визначило актуальність написання цієї статті.

За останні роки вітчизняні фахівці зробили великий внесок у розробку теоретичної бази сільського туризму. Зокрема, виокремлено поняття „сільський туризм”, „екологічний туризм”, „аграрний туризм”, розроблено багато рекомендацій щодо організації бізнесу агроосель, альтернативні шляхи фінансування і т. ін. Завдяки активній науковій і організаційній діяльності українських спеціалістів розвиток сільського туризму став помітнішим, створення нових агроосель говорить на користь цього. Але після того, як підприємство сільського туризму організоване, перед ним постають нові проблеми, пов’язані вже з процесом господарювання. Однією з таких проблем (як і в будь-якому іншому виді підприємництва) є наявність конкурентів. Питання конкурентних стратегій підприємств сільського туризму поки що не розроблено. Актуальність теми полягає в тому, що підприємства сільського туризму, не зважаючи на очевидне віднесення до підприємств малого бізнесу, стикаються з проблемами, що постають перед великими готелями і туроператорами, з якими їм необхідно конкурувати.

Відповідно до Закону України „Про туризм” визначені такі види туризму: дитячий, молодіжний, сімейний, для осіб похилого віку, для інвалідів, культурно-пізнавальний, лікувально-оздоровчий, спортивний, релігійний, екологічний (зелений), сільський, підводний, гірський, пригодницький, мисливський, автомобільний, самодіяльний, тощо, залежно від категорій осіб, які здійснюють туристичні подорожі, їх цілей, об’єктів, що використовуються або відвідуються [6]. Інші джерела подають дещо іншу класифікацію. Так, Кифяк В.Ф. при класифікації туризму за метою, визначає окремо екологічний туризм - екскурсії та подорожі з турботою про навколишнє середовище і сільський зелений туризм - тимчасове переміщення туристів у сільську місцевість з метою відпочинку та ознайомлення з її способом життя, культурою, традиціями, звичаями [2]. Інші автори крім цих видів туризму виділяють ще агротуризм - форма сільського туризму, яка безпосередньо пов’язана з селянським (фермерським) господарством, що одночасно надає послуги з проживання та харчування, знайомить із сільськогосподарською діяльністю, традиціями та звичаями даного регіону [1, c.4]. Рутинський М.Й. та Зінько Ю.В. наводять поняття сільського туризму, агротуризму і екологічного туризму (екотуризму) і при цьому наголошують на синонімічності таких понять, як „екотуризм”, „зелений туризм” (green tourism) і „природничий туризм” (nature tourism) [4, c.11-20]. Ми схиляємося до думки, що найбільш коректним є визначення Кифяка В.Ф.

Для України, яка має значний аграрний сектор, створення підприємств сільського (зеленого) туризму є досить економічно привабливим шляхом розвитку сільської місцевості. На розвиток сільського туризму, як в Україні, так і в більшості країн світу, впливає декілька чинників. По-перше, забруднення навколишнього середовища і збільшення темпу життя в містах. Через це багато міських жителів виявляють бажання відвідати для відпочинку ті місця, які відзначаються чистотою природи та помірним темпом життя. По-друге, даний вид відпочинку дешевший від подорожі за кордон. По-третє, під час відпочинку в широті постійного місця проживання не потрібно звикати до змін клімату та часу, що є важливим для дітей молодшого віку.

Чернігівська область є однією з найбільших за територією, але має найменшу густоту населення, і у той же час - значні туристичні ресурси: об’єкти загальнонаціонального, загальнодержавного та місцевого значення. Деякі фахівці вважають, що за туристично-рекреаційним потенціалом область належить до групи таких відомих туристичних центрів, як Крим, Карпати, Львівська, Закарпатська, Одеська області, Київ. Як відомо, Грушевський М.С. називав Чернігівщину українською Равенною.

Чернігівщина серед інших областей України посідає одне зі значимих місць. Тут знаходиться третина історико-архітектурних пам'ятників домонгольского періоду, що збереглися в Україні. Фахівець із Ніжина І. Смаль визначає дев’ять туристсько-рекреаційних районів. Базовими туристичними ресурсами в них здебільшого є річки Дніпро, Київське водосховище, Десна, Сейм, Снов, Убідь, Удай та інші, сотні озер. У сільській місцевості є значні історичні пам’ятки: Батурин, Седнів, Козелець, Лемеші, майже всі села Деснянського басейну [5].

На користь розвитку сільського зеленого туризму говорить декілька груп чинників.

По-перше, область має, як уже зазначалося, потужний історико-культурний і природно-ресурсний потенціал, який практично не використовується в рекреаційно-туристичній діяльності.

По-друге, область має вигідне географічне положення - близьке розташування від столичної агломерації і в той же час вона є прикордонною.

По-третє, мешканці міст Чернігівської області отримують заробітну платню, яка є, відповідно до статистичних даних, однією з найменших в Україні, відпочивають переважно в сільській місцевості, вважаючи такий відпочинок найбільш можливим у сьогоднішній економічній ситуації.

По-четверте, сільський туризм може стимулювати розвиток сільської місцевості: сприяти стабілізації економіки і покращити демографічну ситуацію внаслідок закріплення на селі населення молодших вікових груп, а також певного перерозподілу грошових потоків від міської частини населення до сільської.

У сільському туризмі поряд із перспективами існують і певні проблеми, без вирішення яких розвиток даного виду туризму в регіоні значно стримується. Існуючі проблеми можна поділити на види: проблеми, які виникають на кожному конкретному підприємстві та загальногалузеві проблеми регіону.

Джерелом проблем на підприємствах, як правило, є відсутність інформації (іноді, навіть, загальновідомої) у жителів сільської місцевості та відсутність грошових коштів для розвитку бізнесу. Через відсутність інформації, певних знань і навичок у сфері управління підприємством, керівники агросадиб допускають помилки, на виправлення яких необхідні додаткові кошти, час і зусилля.

На ці проблеми звертає також увагу проект „Економічне відродження депресивних сільських громад Чернігівського полісся шляхом самозайнятості в сфері народних промислів”, розроблений інститутом місцевого розвитку Чернігівщини (директор Кокоть О.Ф.). Для активізації розвитку сільського зеленого туризму в області пропонується виконання наступних заходів:

- пошуки налагодження контактів із сільськими громадами, фермерами й іншими категоріями сільських жителів, які зацікавлені у створенні відповідного туристичного продукту і його реалізації на ринку послуг;
- розробка механізму створення, сертифікації і просування на ринок послуг „зеленого туристичного продукту” Чернігівщини з власною торговою маркою, створеного з використанням місцевих ресурсів та його практичне опробування на основі фермерських господарств, розташованих уздовж річки Десна й інших привабливих районах області;
- об’єднання виробників відповідного туристичного продукту в громадську організацію „Сільський зелений туризм Чернігівщини” і створення під її егідою інформаційно-тренінгового центру, де здійснюватиметься консультування та навчання зацікавлених осіб з основ організації зеленого туризму в сільських агросадибах;
- розробка та практичне впровадження типових методик проведення тренінгів для потенційних виробників „зеленого туристичного продукту” в регіоні;
- налагодження соціологічного моніторингу на рівні виробника і споживача „зеленого туристичного продукту” для виявлення можливостей його створення з одного боку, та з’ясування уподобань і потреб з іншого;
- розробка екологічних та соціальних „правил поведінки” для виробників і споживачів „зеленого туристичного продукту”;
- створення комп’ютеризованої бази даних з інформацією законодавчого, ресурсного, організаційного, історико-краєзнавчого, спортивно-туристичного, методичного, рекламного характеру для виробників „зеленого туристичного продукту”;
- підготовка методичних рекомендацій для потенційних виробників „зеленого туристичного продукту” в області” [3, c.141-143].

Однак, щоб перетворити потенційного споживача на реального цього не досить. Функціонування агросадиб у традиційних туристичних районах України (Крим, Карпати, Причорномор’я, Приазов’я) ґрунтується на наявності основних туристичних ресурсів (море, гори), які є визначальними при розробці анімаційних програм. Останнім часом все частіше стали створювати агрооселі поблизу багатьох великих міст, де основними ресурсами виступають природні умови (ліс, водоймище, поле), які не є настільки аттрактивними, щоб повністю забезпечити анімаційну програму. Для того щоб споживач із потенційного перетворився в реального, необхідно його зацікавити, запропонувати такі послуги, які йому не нададуть у іншому виді туризму. Саме тому власникам агроосель необхідно постійно займатись розширенням портфеля анімаційних послуг на своїх підприємствах.

Анімаційні послуги в сільському туризмі мають великий потенціал. У більшості агросадиб для розважання гостей традиційно використовують заходи, які можна умовно згрупувати так:

а) заходи, в основу яких покладені національні традиції;
б) заходи, основані на проживанні в сільській місцевості,
в) екскурсії.

Перша група анімаційних послуг, як правило, набирає форми театралізованих національних свят, які заздалегідь включаються в тур. У випадку, якщо в регіоні сконцентровано багато агроосель, то є можливість організації сумісних театралізованих ярмарків. Досить цікавими для туристів є і козацькі турніри. Театралізовані вистави можуть не лише зустрічати і проводжати туристів, а і супроводжувати їх протягом усього туру у вигляді перевдягнених офіціанток, покоївок, музик.

Певною популярністю користуються анімаційні послуги, основані на особливостях проживання в сільській місцевості. Ініціативу розробки таких послуг, як правило, проявляють самі туристи, як наприклад; подоїти корову чи взяти участь у приготуванні їжі. Найпоширенішими розвагами цієї категорії є рибалка, полювання, збирання ягід, грибів, катання на конях і т. ін. Дана категорія є найменш витратною для підприємств сільського туризму, тому подібні послуги надають майже всі агрооселі.

Невід’ємною частиною будь-якого туру є екскурсії. Доречне розташування агрооселі на шляху популярних туристичних маршрутів або на незначній відстані від екскурсійних об’єктів. Це дає додаткові можливості для приваблення туристів до агрооселі.

Існує ще одна група анімаційних послуг, яка поки-що недостатньо розроблена підприємствами сільського туризму. Це організація спортивних заходів. Спортивні змагання, фестивалі, школи спортивного туризму на базі підприємств сільського туризму можуть привабити новий для даного виду туризму сектор споживачів - молодь. Цікавим є досвід використання при створенні анімаційних програм елементів змагань пішохідного, велосипедного, лижного, водного туризму, особливо тих, що не вимагають спеціальної підготовки, як з боку організаторів, так і учасників. Нескладні ділянки перешкод, які відповідають рівню 1-го класу і включають 4-5 етапів: вертикальні перила, купини, перехід через болото, маятник, навісна переправа, конкурс вузлів тощо.

Особливий інтерес викликає застосування спортивних елементів у так званих quest-програмах (від англ. quest - шукання, пошук, дізнавання), коли виконання ланцюжка завдань і елементів приводить до кінцевої мети (перемоги, призу). Такі програми успішно можуть застосовуватись при організації власниками агросадиб анімаційних послуг на корпоративних вечірках бізнес-структур, особливо під час weekend-турів (від англ. weekend - вихідний, кінець тижня), а також у рамках team-building (від англ. team - команда, building - будувати) - новий для нашої країни засіб мотивації персоналу та подолання конфліктів у колективі, який дедалі стає популярнішим. Оскільки саме в змаганнях проявляється командний, корпоративний дух, бажання пошуку нових методів менеджменту, маркетингу, бізнес-ідей.

Таким чином, зрозуміло, що використання анімаційних послуг при розробці конкурентної стратегії підприємства сільського туризму може стати вагомим чинником розвитку сільського туризму в Україні, зокрема і розвитком анімаційних спортивних послуг, в регіонах, що потребують підвищення аттрактивності для споживача. Важливо, що такі заходи не потребують великих витрат, хоча бажано, щоб до їх організації взагалі та суддівства, зокрема, запрошувались професіонали. Додаткові витрати на оплату їх праці, як правило, збільшують загальну вартість туру лише на 2-5%.

За умови виконання даних пропозицій підприємства зможуть привернути увагу потенційних відпочиваючих і підприємців до сільського туризму.

Погоджуючись із вищенаведеними пропозиціями проекту „Економічне відродження депресивних сільських громад Чернігівського полісся шляхом самозайнятості в сфері народних промислів”, вважаємо за можливе запропонувати наступне:

- ураховуючи, що в області створене відділення Федерації сільського зеленого туризму, вважати саме її базовою громадською організацією з покладенням на неї функцій, запропонованих авторами проекту;
- на базі науково-методичного центру управління культури і туризму на підставі договорів про співпрацю з Чернігівським державним інститутом економіки і управління, управління АПК в області, створити групу з вивчення проблем сільського зеленого туризму;
- використати можливості фахівців кафедр туризму, менеджменту та управління проектами, аграрного менеджменту, аграрних технологій, землевпорядкування, геоінформаційних систем для розробки науково-методичного, геоінформаційного забезпечення агросадиб і проведення занять з їх потенційними власниками;
- на базі управління культури і туризму створити центр анімації в сільському туризмі, метою якого буде навчання керівників агросадиб, організація регіональних анімаційних заходів (ярмарки, спортивні змагання, театралізовані святкування і т.ін.) із залученням фахівців необхідного рівня (спортивні судді, актори) і відповідною організацією безпеки туристів.

Література

1. Бібліотечка власника садиби. Сільський зелений туризм або відпочинок у селі. Поради початківцям // Туризм сільський зелений.
2. Кифяк В.Ф. Організація туристичної діяльності в Україні. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2003. – 300 с.
3. Розвиток народних промислів Чернігівщини: Методичний посібник за результатами проекту „Економічне відродження депресивних сільських громад Чернігівського Полісся шляхом самозайнятості в сфері народних промислів”. – Чернігів: Інститут місцевого розвитку Чернігівщини; Ніжин: ТОВ „Видавництво „Аспект-Поліграф”, 2005. – 200 с.
4. Рутинський М.Й., Зінько Ю.В. Сільський туризм: Навч. посіб. – К.: Знання, 2006. – 271 с.
5. Смаль І.В. Основи географії рекреації і туризму: Навч. посіб. – Ніжин: Вид-во НДПУ ім. М. Гоголя, 2004. – 264 с.
6. Туристична діяльність. Нормативна база / За ред. О.М Роїна. – К.: КНТ, 2005. – 448 с.
7. Чернігівщина incognita. – Чернігів: – Чернігівські обереги, 2004. – 400 с.

В статье предлагаются пути повышения конкурентоспособности предприятий сельского туризма в Украине, в том числе в Черниговской области. Рассмотрено категорийный аппарат сельского туризма, факторы, которые влияют на его развитие, и проблемы данного сегмента экономики. Обращено внимание на необходимость регулирования данного вида туризма со стороны государства. Особенно выделено развитие анимационных программ предприятий этого вида туризма, как важный фактор привлекательности отдыха в сельской местности. Рассмотрены виды программ туристической анимации, которые уже используются в сельском туризме и предложены новые ее виды.

In this article authors propose the ways to increase village tourism business competitive ability in Ukraine including Chernihiv region. In article conceptual apparatus of village tourism, factors, which influence on its development, and problems of this economics’ segment are considered. Authors turn attention to necessity to regulate this type of tourism by government. The development of animation programs of village tourism business as important attraction factor of the recreation in the village is especially underlined. The programmes of tourist animation which are already in use in village tourism are considered, new types of it are suggested.







© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.