Краля В.Г., Драгун Т.П.
Матеріали І Всеукр. наук.-практ. конф.
"Сучасний стан та потенціал розвитку індустрії гостинності
в Україні" (м. Херсон, 23 квітня 2021 р.)
Херсон: ХДАЕУ, 2021. 327 с. C.30-32

Механізм управління як необхідний компонент розвитку системи управління туризмом

Управління туристичною галуззю в Україні в умовах глобалізації та євроінтеграції вимагає пошуку нетрадиційних підходів і нових поглядів, впровадження європейських норм і стандартів, тобто удосконалення методів управління туристичною галуззю, розробка й оцінка моделей розвитку сфери туризму в системі державного і регіонального економічного розвитку, розробка економічної політики різних категорій туристичних підприємств, визначення цілей їхньої діяльності й стратегії розвитку на найближчу й подальшу перспективу, оцінка потенційних можливостей наявних ресурсів [1].

Система управління має такі ознаки:

• складається з множини (як мінімум двох) елементів (підсистем), ієрархічних і взаємопов’язаних через прямі і зворотні зв’язки;
• становить нерозривну єдність, цілісну систему для нижчих ієрархічних рівнів;
• має фіксовані зв’язки із зовнішнім середовищем [2].

У менеджменті, система - це упорядкована сукупність елементів, між якими існує або може бути створена тісний взаємозв’язок. Система управління туризмом не є відокремленою, а існує як важливий елемент державної і регіональної систем управління, тому слід звернути увагу й на вирішення питань, пов’язаних з туристичним комплексом в регіонах.

У науковій літературі термін «механізм управління» є широко вживаним, але існує багато різних точок зору стосовно його формулювання. У загальному в економічній і управлінській науці «механізм» означає «внутрішню будову, систему чого-небудь» [3]. Механізм управління розглядають як складову частину системи управління, що забезпечує дієвий вплив на фактори, стан яких обумовлює результат діяльності об’єкту управління.

Структурно-організаційний підхід визначає механізм як сукупність певних складових елементів, що створюють організаційну основу певних явищ та процесів. Структурно-функціональний підхід акцентує увагу не тільки на організаційній основі його побудови, але й на його динаміці, реальному функціонуванні.

Як відомо, механізм управління містить у собі такі компоненти, як: цілі управління, елементи об’єкта та їх зв’язки, на які здійснюється вплив заради досягнення цілей, принципи і задачі управління, методи управління, форми та інструменти управління, організаційну структуру управління, інформацію та засоби її обробки [4].

Об’єктом механізму управління виступає результат діяльності туристичної галузі. На її розвиток впливають різноманітні й багатогранні фактори. Наявність сприятливих факторів приводить до лідерства окремих регіонів і країн у світовому туризмі, і, навпаки, небажані фактори знижують туристичний потік

Деякі автори поділяють основні фактори на дві групи: статичні і динамічні. Статичні мають незмінне в часі значення. До цієї групи належать природно-кліматичні, географічні, культурно-історичні фактори. До динамічних факторів відносять:

• демографічні;
• соціальні;
• економічні;
• культурні;
• науково-технічний прогрес;
• міжнародні фактори.

За кордоном до найбільш важливих факторів, що зумовлюють розвиток туризму, відносяться наступні:

• підтримка з боку державних органів;
• зростання суспільного багатства і доходів населення;
• скорочення робочого часу;
• розвиток транспорту і засобів комунікації;
• урбанізація;
• пріоритети в системі духовних цінностей суспільства.

Ефективність управління розвитком туризму багато в чому залежить від правильно поставлених цілей і раціональному використанні наявних ресурсів, а найголовніше в правильному виборі механізмів управління туристичною галуззю. Сьогодні формування ефективного механізму управління розвитку туризму в Україні перебуває на етапі становлення. Тому, серед науковців, які займаються дослідженням функціонування національного туристичного ринку, його регулювання, існує багато точок зору, щодо формування діючих механізмів управління розвитку туризму.

Найважливішим механізмом в управлінні регіональним розвитком туризму також є інституційний механізм, який реалізується законодавчою та виконавчою гілками влади. Основні інститути держави (або інколи за участю держави), організації і структури (міністерства, комітети, ради, агентства, фонди та ін.), уповноважені формувати і здійснювати управління регіональним розвитком. Вони є частиною державного апарату, що спеціалізується на вирішенні регіональних проблем і питань взаємодії центру з регіонами [5].

Механізм управління реалізацією Концепції розвитку туризму в регіоні може включати декілька етапів [6].

На першому етапі передбачається забезпечити:

• формування конкурентоспроможного національного туристичного продукту;
• активізацію підприємницької діяльності та діяльності суб’єктів господарювання у сфері туризму і курортів;
• інформаційну підтримку сфери туризму і курортів;
• проведення моніторингу природних туристичних і природних лікувальних ресурсів;
• підвищення ефективності управління сферою туризму і курортів;
• розвиток в’їзного та внутрішнього туризму;
• залучення інвестицій для розвитку матеріально-технічної бази сфери туризму і курортів;
• поліпшення якості надання послуг з екскурсійного обслуговування;
• безпеку туристів і осіб, що подорожують.

На другому етапі буде забезпечено:

• розвиток туризму і курортів з урахуванням рівня життя, традицій та культури населення;
• розвиток кадрового потенціалу у сфері туризму і курортів;
• збереження ресурсного потенціалу у зазначеній сфері;
• встановлення контролю за використанням туристичних і природних лікувальних ресурсів;
• створення системи маркетингової підтримки національного туристичного продукту;
• поглиблення міжнародного співробітництва.

На третьому етапі передбачається забезпечити:

• раціональне використання та охорону туристичних і природних лікувальних ресурсів;
• узгодженість інтересів суб’єктів підприємницької діяльності, громадян у сфері туризму і курортів;
• збалансованість усіх складових елементів розвитку туризму і курортів як соціально відповідальної, екологічно спрямованої та економічно ефективної діяльності;
• надання високоякісних послуг відповідно до потреб туристів і осіб, що подорожують;
• дотримання конституційних прав громадян у сфері туризму і курортів.

На всіх етапах повинен проводитися постійний моніторинг і контроль за здійсненням зазначених заходів.

Список літератури

1. Фоменко Н.В. Рекреаційні ресурси та курортологія. К.: Центр навчальної літератури, 2017. 312 с.
2. Кіптенко В.М. Менеджмент туризму: підручник. К.: Знання, 2010. 502 с.
3. Назарчук Т.В., Косіюк О.М. Менеджмент організацій: навч. посіб. К.: Центр учбової літератури, 2016. 560 с.
4. Рогач C.М., Гуцул Т.А., Ткачук В.А. Економіка і підприємництво, менеджмент. К.: Видавничий центр НУБіП України, 2015. 726 с
5. Семенов В.Ф., Герасименко В.Г. та ін. Управління регіональним розвитком туризму: навч. посіб. Одеса: ОДЕУ, 2011. 225 с.
6. Концепція розвитку туризму в Харківській області до 2020 року. URL: https://ts.lica.com.ua/b_text.php?type=3&id=8096&base=77.