Краля В.Г., Єрьоміна Т.Ю.
Матеріали І Всеукр. наук.-практ. конф.
"Сучасний стан та потенціал розвитку індустрії гостинності
в Україні" (м. Херсон, 23 квітня 2021 р.)
Херсон: ХДАЕУ, 2021. 327 с. C.33-35.
Цільовий розвиток персоналу як фактор успішної діяльності організацій у сфері гостинності
Розвиток готельного бізнесу в Україні, зростаюча конкуренція, що вимагає постійного підвищення якості готельних послуг, потребують підвищення вимог до всіх категорій персоналу готелів, оскільки якість готельного сервісу в першу чергу визначається роботою служб, що відповідають за стан номерного фонду і безпосередньо контактують з клієнтами. Потребу в систематичному підвищенні кваліфікації персоналу обумовлює також глобалізація ринків.
Вплив зазначеного чинника виявляється в тому, що якість послуг і обслуговування вітчизняних готелів має зіставлятися з міжнародними стандартами. Проте, як показує практика, більшість працівників обслуговуючого персоналу готелів країни не мають спеціальної освіти, не володіють ні навичками роботи з сучасними інформаційними та готельними технологіями, ні знаннями з психології і етики роботи з клієнтами; виконувана ними робота переважно не відповідає сучасним стандартам якості послуг та обслуговування.
Але з іншого боку, ця частина персоналу має значний досвід роботи, якого бракує випускникам навчальних закладів. Саме тому першочерговим завданням сучасних готелів сьогодні є перебудова методів організації та управління підприємством, формування ефективної кадрової політики, що спрямована на підготовку компетентного персоналу. Готельні комплекси зацікавлені в тому, щоб в складі персоналу дедалі більшу питому вагу мали працівники з аналітичним мисленням, здатні до пошуку нового у сфері своєї діяльності. Кадрова робота в готелі повинна бути зосереджена на підготовці і насиченні усіх ланок виробництва робочою силою з творчими можливостями. Адже сучасний працівник має бути не тільки професійно компетентний, а й ініціативний, більш самостійний у прийнятті рішень [5].
Це висунуло на порядок денний вимогу розробки цільового підходу до безперервного розвитку персоналу, тобто проведення комплексу заходів, що сприяють повному розкриттю особистого потенціалу працівників і росту їхньої здатності вносити вклад в діяльність організації сфери гостинності за допомогою ефективного досягнення її стратегічних і тактичних цілей.
Майже кожна людина має значний потенціал особистого і професійного зростання, і в міру подорожчання людських ресурсів стає все більш важливим задіяти цей потенціал. За допомогою цілеспрямованого заохочення організація відкриває своїм співробітникам можливість підвищувати професійні навички і розвивати особисті якості для вирішення майбутніх завдань. Тим самим створюється кадрове ядро, що складається з висококваліфікованого персоналу, здатного вирішувати поставлені цілі і завдання, і здійснюється випереджальна підготовка персоналу [4].
Формування цільового розвитку персоналу в сфері гостинності має будуватися на врахуванні трьох чинників:
- Знання - є основою розвитку здібностей персоналу, вони сприяють формуванню зусиль людини;
- Можливості - означають умови використання отриманих знань, вони визначають індивідуальний коефіцієнт корисної дії знань, їх реалізацію.
- Поведінка персоналу. Без урахування особливостей поведінки, взаємовідносин, міжособистісних і неформальних комунікацій, а тільки на основі підвищення знань і можливостей не можна забезпечити розвиток персоналу.
Найважливішим засобом цільового розвитку персоналу є професійне навчання, що представляє собою процес безпосередньої передачі нових професійних навичок або знань співробітникам організації.
В цілому система цільового розвитку персоналу організації в сфері гостинності складається з комплексу елементів, що сприяють підвищенню кадрового потенціалу організації відповідно до її цілями [1].
В даний час все більш активно починають входити в готельну практику сучасні методи навчання персоналу, що перекочували з Заходу. До числа таких методів належать: модульне навчання, дистанційне навчання, наставництво, навчання дією, навчання в робочих групах, метафорична гра, навчання за методом Shadowing, навчання за методом Secondment, навчання за методом Buddying [3].
Цільовий розвиток персоналу в організаціях готельної індустрії передбачає використання, перш за все, активних методів навчання персоналу готелю, максимальне впровадження в процесі навчання комп'ютерних та інформаційних технологій.
Готельне господарство в даний час являє собою галузь із високим рівнем конкуренції. Нові концепції створюються з метою максимального задоволення потреб клієнтів. І чим вище культура і якість послуг обслуговування гостей, тим вище імідж готелю, тим привабливішим він для клієнтів [2].
Таким чином, процес формування цільового підходу до розвитку персоналу в організаціях сфери гостинності є найважливішим фактором їх успішної діяльності, досягнення поставлених цілей і завдань.
Це особливо справедливо в сучасних умовах, коли розвиток інноваційних підходів до ведення бізнесу значно прискорює процес старіння професійних знань і навичок.
Впровадження в діяльність готелю пропонованих методів і способів навчання персоналу дозволить поліпшити систему управління персоналом, що безпосередньо вплине на результати конкурентоспроможності організації готельного господарства, допоможе підвищити якість послуг, що надаються в готелі і залучити більшу кількість клієнтів [5].
В цілому можна констатувати, що система кадрового забезпечення готельного господарства України перебуває на стадії формування та вимагає значних зусиль щодо узгодження кількісного та якісного рівнів підготовки нових спеціалістів з потребами готельних підприємств.
Список літератури
1. Селюков М.В., Рогова А.В. Целевое развитие персонала как фактор успешной деятельности организации в сфере гостеприимства // Современные проблемы науки и образования. 2012. №4.
2. Кибанов А.Я. Основы управления персоналом: учебник. М.: ИНФРА-М, 2010. 304 с.
3. Колот А.М. Соціально-трудові відносини: теорія і практика регулювання: монографія. К.: КНЕУ, 2003. 230 с.
4. Морозов О.Ф. Ціна думки - інтелектуальний капітал: монографiя. Донецьк: ТОВ «Юго-Восток, Лтд», 2005. 352 с.
5. Уокер Дж.Р. Введение в гостеприимство. М.: ЮНИТИ, 1999. 463 с.
