Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Менеджмент
Маркетинг
Экономика
Другие

Кратінов Р.О.
Вісник Луганського національного Університету ім. Тараса Шевченка.
Серія: Педагогічні науки. - 2009. - №10 (173). - С.122-127.

Методологічні засади створення регіонального рекреаційно-туристичного комплексу

Методологічні засади створення регіонального рекреаційно-туристичного комплексу У статті розглянуті теоретико-методологічні принципи формування рекреаційно-туристських комплексів (РТК). Поряд з вже відомим принципом функціонально-цільового підходу, організація та управління РТК розглядається з позиції теорії інтеграції економічних структур. Мотивована об'єктивність інтеграційних процесів, визначена та проаналізована стадія еволюційного циклу розвитку РТК в Україні.

Ключові слова: регіональний рекреаційно-туристський комплекс, міжгалузевий комплекс, система аналізу, інтеграційні процеси, економічна інтеграція, цільова функція, еволюційний цикл.

Постановка проблеми. Виконання завдань, окреслених “Державною програмою розвитку туризму на 2002-2010 роки”, значно актуалізувало проблеми підвищення ефективності функціонування галузі. Успіх та досягнення окреслених планів повною мірою залежить від участі та залучення в цю сферу економічної діяльності регіонів України, що вимагає подальших досліджень теоретико-методологічних засад формування регіональних рекреаційно-туристичних комплексів (РТК).

Проблемам створення й розвитку регіональних рекреаційно-туристичних утворень присвячено чимало досліджень вітчизняних та зарубіжних учених: О. Амоші, І. Балабанова, М. Борущака, О. Дуровича, В. Євдокименка, В. Квартального, Б. Кліяненко, Н. Коніщевої, В. Кифяка, О. Любіцевої, М. Мальської, В. Мамутова, В. Павлова та ін.

У переважній більшості робіт методологічною основою формування РТК є функціонально-цільовий підхід. Але лише його застосування не є цілком достатнім для більш повного об’єктивного обґрунтування складного процесу формування й подальшого функціонування РТК, виявлення еволюційних особливостей та якісно нових можливостей, що досягаються при створенні РТК.

Мета публікації – удосконалення теоретико-методологічних засад формування регіональних РТК на основі системного аналізу та теорії інтеграції економічних структур.

Принципи системного підходу дають підстави визначити РТК як самостійну соціально-економічну систему (субсистему) із вхідними та вихідними параметрами, яка входить до складу іншої системи – економіки регіону. Рекреаційно-туристична підсистема розглядається у вигляді двох складових – суб’єкта та об’єкта туризму, кожна з яких має свою достатньо складну внутрішню організацію й виконує свої специфічні функції.

Суб’єкт туризму – це людина, турист (рекреант), з його мотивами до подорожей, особистістю, потребами, доходами, соціальним станом тощо.

Об’єкт туризму – це та упорядкована єдність елементів, заходів, процесів, результатом якої є комплекс послуг, що виробляє рекреаційно-туристичний комплекс і здатен задовольнити різноманітні потреби споживача.

Цільова функція рекреаційно-туристичного комплексу як системи полягає у виробленні рекреаційно-туристичних послуг з метою задоволення потреб споживачів територій при екологічно збалансованому використанні рекреаційних ресурсів та економічно-соціальній вигоді для суспільства. Виробництво соціально-корисного продукту – рекреаційної послуги та наявність економічного результату у вигляді прибутку від виробничої діяльності, а також створення робочих місць дозволяє характеризувати рекреаційно-туристичний комплекс як соціально-економічну систему.

Однією з особливостей рекреаційної послуги є той відомий факт, що в процесі її створення беруть участь багато підприємств, тобто задоволення рекреаційних і туристичних потреб кожного споживача й суспільства в цілому здійснюється підприємствами різних галузей і різних форм власності, які створюють окремі складники комплексного продукту – рекреаційної послуги. Ці підприємства і є головними елементами системи, що розглядається як рекреаційно-туристичний комплекс. До їх складу входять підприємства, що створюють комплексний продукт та організовують його споживання, надають послуги гостинності, транспортні послуги, розважальні та інші.

Рекреаційні комплекси як економічні утворення на території колишнього СРСР відомі ще з 70-80 років минулого століття, коли в плановій економіці отримали поширення ТВК – територіально-виробничі комплекси [1, с.328]. У сфері рекреацій з’являються територіальні рекреаційні комплекси (ТРК) та об’єднання. Наприклад, найвідоміший з них – Кримський ТРК, який у 1985 р. об’єднував 696 рекреаційних установ [2, с.99].

Аналіз останніх досліджень. У науковій літературі існує декілька близьких за змістом узагальнених визначень територіально-рекреаційних утворень.

У роботі [3, с.5] територіальний рекреаційний комплекс характеризується єдиною територією, яка має значний рекреаційний потенціал, сукупність рекреаційних установ з тісними виробничими зв’язками, єдністю організаційних форм правління, що забезпечують ефективне використання природних рекреаційних ресурсів і соціально-економічних умов, що склалися на цій території.

У роботі [4, с.2] “рекреаційно-туристичний комплекс” трактується як система, що включає суб’єкти господарювання рекреаційно-туристичної сфери, суміжні та обслуговуючі їх підприємства інфраструктури, які мають тісні виробничо-господарчі зв’язки, спільно використовують економічні ресурси з метою задоволення різноманітних пізнавальних, культурних, оздоровчих потреб споживачів.

У ряді інших робіт [5, с.5] поряд з туризмом виділяється санаторно-курортний комплекс, а їх поєднання отримує назву “туристично-оздоровчого” або “рекреаційно-оздоровчого комплексу”.

Виклад основного матеріалу. Відмінність деяких існуючих визначень РТК пов’язана не стільки зі змістовною й узагальнюючою сутністю, скільки з авторськими підходами до структурування рекреації – перш за все визначення тих підприємств рекреаційного профілю, які можуть бути поєднані в РТК. І все частіше це не тільки туристичні та санаторно-курортні підприємства, а й підприємства профілактичні, оздоровчі, сфери відпочинку, розваг та дозвілля взагалі.

Аналіз опрацьованих наукових джерел дає підстави зробити висновок про те, що при формуванні ТРК не існує жорстких обмежень щодо різновиду рекреаційних за призначенням підприємств, що входять до його складу (туристичні, санаторно-курортні, оздоровчі та ін.), а підходи до структурування є віддзеркаленням особливостей структури конкретного регіонального господарства взагалі й рекреаційного зокрема.

Таким чином, формування рекреаційно-туристичного комплексу відбувається згідно з функціонально-цільовим критерієм: комплексний характер виробництва рекреаційного продукту та спільна мета виробничої діяльності, а також прагнення підвищення якості продукту й оптимізації витрат породжує цілком природну ідею створення виробничого комплексу відповідного профілю. Причому функціонування такого комплексу обумовлює цю сферу господарювання як ресурсно та екологічно сумісну, що відповідає принципам екологічної безпеки соціально-економічного розвитку. Крім того, досягається можливість скоординованого управління інвестиціями та загальною стратегією розвитку ТРК як невід’ємної частини економіки регіону.

Але економічна доцільність та екологічна відповідність – не єдині аргументи на користь створення рекреаційно-туристичного комплексу в регіоні. Комплексування суб’єктів господарювання різних галузей та різних форм власності в цілісний господарський механізм по суті є процесом економічної міжфірмової інтеграції з притаманними їй ознаками: поєднанням та взаємопроникненням бізнес процесів, деякими структурними змінами в економічних системах окремих суб’єктів господарювання, що ввійшли до складу рекреаційно-туристичного комплексу (ліквідація дублюючих та зайвих підрозділів), виділення структур, що здійснюють функції управління комплексом.

Цільова функція економічної інтеграції може бути визначена за допомогою теорії системного аналізу. Так, у роботі [5, с.36] сформульована теорема: “…будь-який об’єкт (елементи й інтегровані структури) володіють властивістю вступати у такі взаємодії, при яких їх здатність до виживання підвищується”. Звідси випливає, що цільовою функцією економічної інтеграції може бути лише одна – збереження системи (підвищення здатності до виживання). Усі інші цілі – вторинні. [6, с.44]

Поширення цього висновку на рекреаційно-туристичний комплекс як на інтегровану систему розкриває нову якість, що виникає при його створенні, а саме – захист від зовнішньої конкуренції як між рекреаційно-туристичними комплексами у масштабах країни, так і між галузями економіки в межах адміністративних областей. Ця теза також дає підстави пояснити більш високу стійкість інтегрованих систем в умовах глобалізаційних викликів, коли суб’єктами конкуренції виступають не окремі підприємства, а концерни, корпорації, фінансово-промислові групи та інші інтегровані структури.

Інтеграційні процеси в рекреаційно-туристичній галузі зумовлені комплексністю і в сфері виробництва туристичної послуги, і у сфері безпосереднього обслуговування туристів, що передбачає стійкі й безперервні, різномасштабні та різнорівневі виробничо-технологічні, інформаційно-управлінські, фінансово-розподільчі та інші взаємозв’язки між суб’єктами господарювання, що й обумовлює процеси внутрігалузевої та міжгалузевої інтеграції. Такі зв’язки сприяють розвитку рекреації й туризму, а з іншого боку, рівень цих зв’язків залежить від конкретних економічних і соціальних умов того чи іншого регіону та від того, наскільки розвинена рекреаційно-туристична галузь у регіоні.

Інтеграційні процеси не є одномоментними й розглядаються в часі як еволюційні. Вибір організаційної форми існування РТК, його юридичне оформлення та початок функціонування можна розглядати як перехід від стихійних (неформальних) і нижчих стадій економічної взаємодії підприємств, не підкріплених створенням для цього спеціальних сприятливих умов і відповідних формальних механізмів, до керованого процесу економічної інтеграції та його поступового поглиблення. Як випливає з роботи [7, с.88], “кількісний поріг, що відділяє інтеграцію від доінтеграційних процесів “...у кожному випадку може бути встановлений лише емпірично з урахуванням конкретних умов того чи іншого регіону, тої чи іншої сфери відтворення”.

Згідно з теоретичними підходами, що викладені в роботі [6, с.45], інтеграційний процес незалежно від того, яка сфера життєдіяльності розглядається, передбачає чотири основні стадії еволюційного циклу взаємодії елементів системи. Стосовно процесів внутрірегіональної інтеграції, завдяки яким створюється рекреаційно-туристичний комплекс, еволюційний цикл може виглядати таким чином.

Перша стадія еволюційного циклу відповідає початковій, фактично стадії дезінтеграції, коли економічні зв’язки і стосунки між підприємствами, які забезпечують випуск туристичного продукту, мінімальні, а спеціалізація підприємств ще досить широка й характеризується деяким набором послуг у створюваному туристичному продукті. Наприклад, одне підприємство забезпечує послуги розміщення, харчування та побутового обслуговування. Друге – транспортні послуги та послуги екскурсійного обслуговування тощо.

При позитивному розвитку подій і успішності бізнесу туристичні потоки починають зростати. Висока якість послуг і зменшення виробничих витрат можуть бути досягнуті шляхом звуження спеціалізації, що неодмінно приведе до залучення нових підприємств-партнерів і зумовить необхідність їх економічної взаємодії. Ці процеси є ознакою другої стадії інтеграції. Третя стадія характеризується подальшим посиленням спеціалізації, формуванням стійких економічних зв’язків, їх організаційним закріпленням, якщо це не сталося на другій стадії, та більш-менш тривалим функціонуванням ТРК. На четвертій стадії внаслідок вичерпання організаційно-економічних можливостей системи або її нездатності адекватно реагувати на зовнішні умови, що змінилися, спостерігається занепад, втрата і розпад зв’язків між підприємствами ТРК та перехід до першої стадії наступного циклу.

Висновки та перспективи досліджень. Теоретико-методологічні засади формування регіонального РТК полягають у застосуванні системного аналізу, функціонально-цільового підходу та теорії інтеграції економічних структур. Інтеграційні процеси, завдяки яким формується регіональний рекреаційно-туристичний комплекс, є об’єктивно закономірними. Їх певна активізація, координація та підтримка з боку владних і підприємницьких структур сприятиме створенню цілісного господарського механізму РТК та підвищенню його стійкості, оптимізації регіональних міжгалузевих зв’язків, раціональному вирішенню проблем комплексного розвитку територій. Конкретизація та пошук оптимальних механізмів та форм інтеграції в цій сфері повинні бути розв’язані в подальших дослідженнях.

Література

1. Краткий экономический словарь / под ред. Ю.А. Белика и др. – М.: Политиздат, 1987. – 399 с.
2. Рекреационное обеспечение промышленности (экон.-правовые аспекты): сб. науч. тр. / АН УССР, Ин-т экономики промышленности. – Донецк, 1988. – 144 с.
3. Фоменко Н.В. Рекреаційні ресурси та курортологія / Н.В. Фоменко -К.: Центр навч. л-ри, 2007. - 312 с.
4. Молнар О.С. Управління розвитком туристично-рекреаційного комплексу регіону (на прикладі Закарпатської області): автореф. канд. екон. наук: 08.02.03 / Молнар О.С. – Ужгород, 2006. – 20 с.
5. Амбросов В.А. Теория интеграции: обобщение интеграции экономических структур / В.А. Амбросов. – М.: Эслан, 1997. – 271 с.
6. Сторонянська І.З. Еволюційна концепція міжрегіональних інтеграційних процесів / І. З. Сторонянська // Економика и право. - 2007. - № 2 (18). - С.42-46.
7. Шишков Ю.В. Формирование интеграционного комплекса в Западной Европе: тенденции и противоречия / Ю.В. Шишков – М.: Наука, 1979. – 112 с.

Кратинов Р.А. Методологические основы создания регионального рекреационно-туристского комплекса

В статье рассмотрены теоретико-методологические принципы формирования рекреационно-туристских комплексов (РТК). Наряду с уже известным принципом функционально-целевого подхода, организация и управление РТК рассматривается с позиции теории интеграции экономических структур. Объективность интеграционных процессов в изучаемой сфере мотивирована, определена и проанализирована фаза эволюционного цикла развития РТК в Украине.

Ключевые слова: региональный рекреационно-туристский комплекс, межотраслевой комплекс, система анализа, интеграционные процессы, экономическая интеграция, целевая функция, эволюционный цикл.

Kratinov R.A. Methodological bases of foundation regional recreation-tourist complex

The theorist-methodological principles of forming regional recreation-tourist complex (RTC) are considered In the article. Alongside with known principle of function-target approach, the organization and operation RTC is considered with position of the theories to integrations of the economic structures. Objectivity of integration processes in investigation sphere is motivated, the stage of evolution cycle of the development RTC in region of the Ukraine are determined and analyzed.

Key words: regional recreation-tourist complex; interindustry complex; system analysis; integration processes; economic integration, target function, evolution cycle.

Присоединяйтесь к нам в Контакте, Фейсбуке, Твиттере, Одноклассниках и Google+








© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.