Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Другие

Кравченко (Алєшугіна) Наталія Олександрівна
Туристично-краєзнавчі дослідження. - 2004. - Вип.6. - С.168-180.

Стратегічні напрямки та перспективи подальшого розвитку туризму на Поліссі

Полісся З проголошенням туризму одним з пріоритетних напрямків розвитку економіки та культури [1, с.15] держава розпочала активну діяльність щодо створення передумов для подальшого успішного функціонування галузі в Україні. Заходи щодо цього ведуться спільними зусиллями органів державного управління, науковців, ділових та громадських кіл у різних напрямках, основними з яких є: удосконалення законодавчої та нормативно-правової бази туристичної діяльності, поліпшення управлінської структури та механізмів управління галуззю, налагодження міжнародних контактів, зміцнення науково-освітньої бази розвитку туризму, розповсюдження інформації про туристичні можливості держави тощо.

Наразі найбільш пріоритетними ареалами розвитку туристичної діяльності в Україні традиційно вважаються території Південного та Карпатського регіонів, що акумулюють потужний природний та соціально-культурний рекреаційний потенціал. Проте, не менша кількість рекреаційних ресурсів зосереджена і в інших регіонах України. З-поміж них багатством і різноманіттям, а також вдалим поєднанням природних та соціально-культурних об’єктів, які можуть бути використаними в рекреаційних цілях, виділяється Поліський регіон, що зосереджує у своїх межах 21% рекреаційних ресурсів країни. Невідповідність між забезпеченістю та використанням (9% [2, с.113]) рекреаційних ресурсів на Поліссі, потреба його економічного піднесення, а також велике рекреаційне навантаження, що відчувають на собі ареали розвитку масового туризму, актуалізували завдання розвитку в регіоні туризму. Вивченням передумов для організації туристичної діяльності на поліссі, можливостей для розвиту різноманітних видів туристичної діяльності, а також оцінці сучасного стану рекреаційного господарства в Поліському регіоні займаються В. Денисюк, В. Жученко, В. Павлов, В. Смаль, І. Смаль, І. Філоненко, Л. Черчик.

В контексті забезпечення передумов для розвитку туристичної галузі надзвичайно важливим є співробітництво органів державної влади з регіональними органами управління та самоврядування. Регіональний підхід до організації туристичної діяльності дозволить раціонально використати ресурси та переваги різних територій, створити єдиний туристичний простір, визначити пріоритетні види туристичної діяльності, розвиток яких на даних територіях буде найбільш ефективним. Першим етапом такого співробітництва є розробка концептуальних основ та визначення стратегічних напрямків розвитку галузі в регіоні, що базується на ґрунтовному аналізі сучасного її стану, а також можливостей та обмежень подальшого розвитку. Дана стаття присвячена вирішенню цього питання, а також оцінці впливу запропонованих заходів на результати роботи туристичної галузі Поліського регіону.

Головною метою розвитку рекреаційного господарства на Поліссі є формування екологічно і соціально орієнтованої збалансованої регіональної рекреаційної системи, здатної задовольняти специфічні потреби рекреантів у коротко- та середньотривалих видах відпочинку на високому рівні, а також приносити регіону економічні, комерційні, соціальні та екологічні вигоди.

Досягнення цієї мети повинно будуватись на наступних засадах:

- екологічності, що передбачає гармонізацію відносин між людиною та природою, відповідальність суспільства та кожного його члена, зокрема, за стан довкілля;
- невід’ємності рекреаційної діяльності і охорони та захисту тих ресурсів, що використовуються в її процесі;
- наукової обґрунтованості проведення тих чи інших видів рекреаційної діяльності на певних територіях;
- відповідальності, що полягає у повному усвідомленні органами місцевої влади та організаторами рекреаційної діяльності усіх загроз та негативних впливів на економічне, комерційне, соціальне та природне середовище, що супроводжують розвиток рекреаційного господарства та запобігання небажаним наслідкам шляхом раціональної організації регіональних рекреаційних систем;
- пріоритетності збереження екологічної рівноваги перед отриманням комерційного зиску;
- паритетності та пропорційності фінансування рекреаційної галузі;
- інноваційності, яка полягає у розробці та застосуванні новітніх механізмів урівноваження рекреаційних потреб з оптимальним рівнем рекреаційних навантажень на довкілля, що не порушуватиме природню рівновагу в екологічних системах;
- прозорості, що має забезпечити порозуміння органів влади та суб’єктів рекреаційної діяльності з місцевими громадами з приводу екологічної безпеки та соціально-економічного добробуту останніх, реалізації прав власності на рекреаційні об’єкти, легітимності дій і т.ін.

Втілення вищезазначеної мети передбачає постановку наступних задач та розробку комплексних заходів щодо їх реалізації по таким стратегічним напрямам:

В галузі координації і управління:

- вдосконалення системи управління рекреаційною галуззю на обласному, районному, місцевому рівнях шляхом оптимізації організаційно-управлінської структури;
- стимулювання місцевої ініціативи в управлінні галуззю та прийнятті рішень щодо її функціонування;
- створення сприятливого організаційно-правового та економічного середовища для залучення у сферу малого та середнього бізнесу, забезпечення рівних умов для їх участі в рекреаційній господарській діяльності;
- розробка ефективної системи моніторингу і оцінки в рекреаційній сфері.

В галузі ресурсокористування:

- оцінка екологічного потенціалу природних рекреаційних ресурсів, визначення їх екологічної місткості та регуляція на їх основі масштабів відвідуваності;
- створення кадастру рекреаційних ресурсів, надання їм спеціального статусу;
- ефективне та раціональне використання усіх видів рекреаційних ресурсів, забезпечення органами влади контролю за їх використанням;
- використання регіональних переваг у забезпеченні ресурсами, інфраструктурою для ефективного розвитку рекреаційного господарства.

У галузі фінансового забезпечення:

- вдосконалення та раціональне використання фінансово-кредитних важелів управління галуззю;
- розробка адресних інвестиційних програм для перспективних з точки зору стимулювання економічного зростання регіонів видів рекреаційної діяльності;
- забезпечення доступності до кредитних ресурсів;
- стимулювання інвестиційної діяльності в рекреаційній сфері регіону.

У галузі удосконалення матеріально-технічної бази рекреації:

- сприяння розвитку регіональної рекреаційної інфраструктури;
- забезпечення ефективного використання наявної рекреаційної інфраструктури шляхом реконструкції та модернізації діючих об’єктів рекреаційного господарства;
- піднесення на якісно вищий рівень стан регіональної та соціальної інфраструктури, що використовується в рекреаційній діяльності;

У галузі маркетингової діяльності:

- підтримка процесу поширення інформації про рекреаційні можливості регіону;
- забезпечення популяризації регіонального рекреаційного продукту на внутрішньому та зовнішніх ринках рекреаційних послуг;
- сприяння процесу удосконалення традиційних і розробці нових, специфічних для даного регіону рекреаційних послуг регіонального, загальнодержавного та міжнародного рівнів;
- забезпечення доступності рекреаційних послуг для всіх верств населення;
- сприяння просуванню рекреаційних послуг на внутрішній та зовнішній ринки.

У галузі зв’язків:

- розвиток міжрегіонального і міжгалузевого співробітництва в рекреаційній сфері, оптимально збалансоване регулювання суспільно-економічних відносин у сфері організації і розвитку галузі;
- забезпечення встановлення урівноважених, взаємовигідних зв’язків між рекреаційною та екологічною системами;
- створення механізму постійної взаємодії між рекреаційними підприємствами і науковими установами, що вивчають різні аспекти перебігу рекреаційної діяльності та функціонування рекреаційного господарства, а також навчальними закладами, що спеціалізуються на підготовці кадрів у галузь.

У галузі освіти та науки:

- створення багаторівневої системи підготовки кадрів для рекреаційної сфери, розробка і запровадження перспективних галузевих мінімальних освітніх стандартів;
- підготовка представників приватного сектору, бажаючих займатися наданням послуг у галузі альтернативних видів туризму, з основ бізнесу, соціальної реклами; проведення роз’яснювальної роботи, тренінгів та семінарів з основ організації альтернативних видів туризму, надання їх інформаційно-консультативних послуг;
- освітня робота серед туристів, котрі відвідують регіон з приводу способів поведінки в природі та місцевих громадах;
- всебічне вивчення аспектів перебігу рекреаційної діяльності та наукове обґрунтування засад організації та функціонування рекреаційного господарства.

Реалізація цих завдань повинна здійснюватись поетапно: створення програми та плану розвитку рекреаційного господарства у Поліському економічному районі; удосконалення нормативно-правової бази розвитку даної галузі в регіоні; безпосередньо розвиток галузі як результат проведення комплексних заходів.

Джерелами фінансування становлення та подальшого функціонування рекреаційного господарства можуть бути: державні кошти, що виділяються з бюджету на розвиток галузі, державні кошти, що виділяються на реалізацію цільових програм, фонди розвитку туризму, прямі іноземні інвестиції, інвестиції приватного сектора, місцеві бюджети, сама галузь.

З огляду на тенденції функціонування сучасного рекреаційного господарства регіону з одного боку, і розроблену концепцію та стратегічні напрямки його перспективного розвитку – з іншого, на основі застосування методів економічного прогнозування та експертної оцінки, а також врахування факторів та закономірностей розвитку рекреаційного господарства було розроблено два варіанти прогнозу стану сфери відпочинку у 2010 та 2015 роках: оптимістичний (ІІ) та песимістичний (І) (табл. 1).

Таблиця 1

Прогноз розвитку санаторно-курортної справи та туристичного бізнесу в Поліському економічному районі
Показники Волинська область Житомирська область
Базові роки* Прогноз Базові роки* Прогноз
І ІІ І ІІ
1995 2000 2003 2010 2015 2010 2015 1995 2000 2003 2010 2015 2010 2015
Кількість санаторіїв та пансіонатів з лікуванням, од. 5 6 7 9 10 10 12 11 9 8 5 3 10 11
Кількість місць у санаторіях та пансіонатах з лікуванням, од. 1331 1482 1983 2412 2793 2600 3100 1820 2750 2403 1525 915 3050 3350
Кількість будинків та пансіонатів відпочинку, од. 1 1 1 1 1 3 5 - - - - - 1 4
Кількість місць в будинках та пансіонатах відпочинку, од. 39 39 44 47 49 80 120 - - - - - 15 30
Кількість баз та інших закладів відпочинку, од. 65 72 62 64 65 85 90 17 15 10 5 1 13 15
Кількість місць на базах та в інших закладах відпочинку, од. 2317 2468 2177 2186 2210 2612 2834 1440 1513 1091 946 758 950 1000
Кількість дитячих оздоровчих таборів, од. 41 162 356 590 779 650 790 26 28 329 491 661 650 880
Кількість місць у дитячих оздоровчих таборах, од. 2120 2335 2325 2552 2689 2750 3000 3559 2709 2365 3437 4627 5200 6840

продовження таблиці 1
Показники Рівненська область Чернігівська область
Базові роки* Прогноз Базові роки* Прогноз
І ІІ І ІІ
1995 2000 2003 2010 2015 2010 2015 1995 2000 2003 2010 2015 2010 2015
Кількість санаторіїв та пансіонатів з лікуванням, од. 7 9 11 14 17 15 18 9 10 8 8 8 10 12
Кількість місць у санаторіях та пансіонатах з лікуванням, од. 859 1324 1979 2830 3506 3000 3500 1426 1759 1531 1770 1863 1750 2100
 Кількість будинків та пансіонатів відпочинку, од. 1 4 3 2 1 1 1 3 5
Кількість місць в будинках та пансіонатах відпочинку, од. 25 50 585 336 140 120 100 260 450
Кількість баз та інших закладів відпочинку, од. 21 21 16 13 11 20 30 54 43 37 22 11 50 60
Кількість місць на базах та в інших закладах відпочинку, од. 1705 83 81 65 55 150 280 5135 2864 3652 1614 550 2000 2230
Кількість дитячих оздоровчих таборів, од. ... 27 137 394 577 550 743 ... 56 379 450 500 650 790
Кількість місць у дитячих оздоровчих таборах, од. ... 2840 2255 3725 5025 4950 6687 ... 2952 3415 4050 4500 5850 6400

продовження таблиці 1
Показники Волинська область Житомирська область
Базові роки** Прогноз Базові роки** Прогноз
І ІІ І ІІ
2000 2002 2003 2010 2015 2010 2015 2000 2002 2003 2010 2015 2010 2015
Кількість туристів, чол. у т.ч. 73126 60701 60945 65650 68895 102663 131198 ... 13259 16006 17226 17808 23600 28740
іноземні туристи 1793 2138 2479 3975 5079 4175 5280 ... 1519 1467 1342 1310 1550 1680
громадяни України, що виїжджали за кордон 3299 4170 3870 5658 6784 5679 5814 ... 387 647 1259 1398 1400 1560
туристи, охоплені внутрішнім туризмом 68034 54393 54596 56017 57032 92809 120104 ... 11353 13892 14625 15100 20650 25500
Кількість готелів, од. 32 28 28 26 25 34 38 37 36 36 35 35 38 40
Кількість номерів у готелях, од. 1137 1071 1102 981 907 1150 1350 1155 1058 1053 985 985 1100 1150
Житлова площа всіх номерів, тис. м2 20,9 19,1 19,8 17,5 16,2 20,7 24,3 23,3 22,4 22,2 20,7 20,7 23,1 24,2
Місткість підприємств готельного господарства, місць 2378 2151 2108 1962 1814 2300 2700 2312 2058 2041 1970 1970 2250 2400
Обслуговано приїжджих, тис. чол. 92,6 79,7 91,2 89,7 95,3 93,0 96,5 59,8 54,2 53,6 52,7 51,5 60,5 63,7

продовження таблиці 1
Показники Рівненська область Чернігівська область
Базові роки** Прогноз Базові роки** Прогноз
І ІІ І ІІ
2000 2002 2003 2010 2015 2010 2015 2000 2002 2003 2010 2015 2010 2015
Кількість туристів, тис. чол. у т.ч. ... ... 41940 48043 51846 81272 90002 12121 13062 17592 19730 20298 33406 50250

іноземні туристи

... ... 2241 3918 4780 4706 4930 286 230 280 310 335 520 1480
громадяни України, що виїжджали за кордон ... ... 5663 7945 9627 8494 10193 1842 1613 1894 1770 1763 2050 2540
туристи, охоплені внутрішнім туризмом ... ... 34036 36180 37439 68072 74879 9993 11219 15418 17650 18200 30836 46230
Кількість готелів, од. 23 19 21 22 23 32 37 52 53 52 53 53 60 65
Кількість номерів у готелях, од. 1018 868 1286 1306 1435 1650 1850 822 836 829 820 800 960 1040
Житлова площа всіх номерів, тис. м2 15,9 14,0 22,0 21,3 24,1 29,7 33,3 13,3 13,5 136 13,6 13,6 16,3 17,7
Місткість підприємств готельного господарства, місць 1833 1547 2590 2650 2870 3200 3650 1887 1942 1897 1965 1999 1920 2150
Обслуговано приїжджих, тис. чол. 66,4 65,5 88,5 96,3 99,7 126,0 157,0 56,2 76,8 78,7 136 176 234 298

* Джерело [3]
** Джерело [4]


Таким чином, на основі аналізу стану та особливостей розвитку сфери рекреаційного обслуговування населення регіону, та за умови збереження їх у майбутньому (прогноз І), до 2015 року передбачається повільне збільшення кількості та місткості санаторіїв та пансіонатів з лікуванням (в середньому, в 1,4 разів), що пов’язано з комерціалізацією медицини. Найбільш яскравого прояву останні процеси можуть набути саме у санаторно-курортній справі. Виключення, можливо, становитиме Житомирська область, де в останні роки спостерігається скорочення закладів цього типу. Несприятливим чинником розвитку санаторно-курортного лікування може стати недостатня або неправильна інформованість населення щодо екологічної ситуації в регіоні. Ймовірно, що такі процеси триватимуть ще десять років.

Зберігатиметься тенденція до скорочення на Поліссі будинків, пансіонатів та баз відпочинку: від у 1,5 рази на Рівненщині до більш, ніж у 6 разів на Чернігівщині та Житомирщині. Можливе виключення становитиме Волинь, чому сприятиме потужний рекреаційний потенціал Шацьких озер. Такі перспективи даного сектору санаторно-курортного лікування пов’язані із нинішньою неспроможністю потенційної групи споживачів оплатити відпочинок, існуванням на сучасному етапі розвитку рекреації більш популяризованих видів відпочинку в інших регіонах, низьким рівнем комфортності та матеріально-технічного забезпечення, що визначає спроможність даних закладів відпочинку задовольнити смаки та уподобання більш заможних верств населення.

Зростатиме кількість (у 2-4 рази) і місткість (в 1,1-1,9 рази) дитячих оздоровчих таборів. Відбуватиметься це, в основному, за рахунок створення літніх пришкільних таборів та майданчиків відпочинку.

У перспективі можливе збільшення більш ніж у 1,5 разів обсягів міжнародного (в’їзного та виїзного) та внутрішнього (регіонального та міжрегіонального) туризму у Волинській та Рівненській області, зменшення у 1,1 разів обсягів в’їзного туризму на Житомирщині та у 0,9 разів виїзного туризму на Чернігівщині. Така можливість пов’язується із географічним положенням областей, регіональною структурою туристичних потоків, рівнем платоспроможного попиту населення. Полісся і надалі залишатиметься регіоном виїзного туризму. У зв’язку зі змінами показників туристичної активності, цін на землю та нерухомість певні трансформації торкнуться підприємств готельного господарства. З урахуванням нинішніх тенденцій незначне збільшення кількості закладів розміщення спостерігатиметься лише у Рівненській та Чернігівській областях. Проте номерний фонд буде зменшуватись – захід, спрямований на підвищення коефіцієнту місткості та збільшення доходності підприємств готельного господарства. За умови оптимальної пропозиції послуг розміщення щодо співвідношення ціни та якості спостерігатиметься зростання кількості обслугованих приїжджих.

Запорукою покращання прогнозних показників функціонування рекреаційного господарства може стати прийняття ряду комплексних заходів, по напрямкам, окресленим у концепції перспективного розвитку рекреаційного господарства Полісся, результатом виконання яких стане: активізація малого та середнього бізнесу в сфері відпочинку; раціоналізація рекреаційного ресурсокористування та територіальної організації рекреаційного господарства, більш повне використання регіонального потенціалу для його розвитку; покращання стану рекреаційної інфраструктури; забезпечення просування регіонального рекреаційного продукту на внутрішньому та зовнішньому ринках рекреаційних послуг і т. ін. Вказані заходи сприятимуть забезпеченню основних принципів розвитку рекреаційного господарства: покращання якості та збільшення доступності рекреаційних послуг в умовах збереження екологічної рівноваги між сферою відпочинку та довкіллям, - і знайдуть своє відображення у наступних показниках (прогноз ІІ).

Популяризація відпочинку на Поліссі, стійкий попит на немасові альтернативні його види, усі можливості для розвитку якого є в регіоні, зростання рівня добробуту населення, піднесення рівня рекреаційної інфраструктури та якості послуг, що надаються галуззю, сприятиме значному підвищенню туристичної активності в регіоні. Причому, можливе максимальне наближення або навіть зрівняння показників в’їзного та виїзного туризму. Збільшення активності туристів та підключення приватного сектору регіону до їх обслуговування призведе до збільшення у 1,5-2 рази і більше кількості баз відпочинку та закладів розміщення, причому частка дрібномасштабних підприємств у їх складі значно зросте. У зв’язку з цим показники, що характеризують кількість місць та номерів закладів відпочинку та розміщення, їх житлову площу та одноразову місткість зростатимуть повільнішими темпами, а також зменшуватиметься показник середньої місткості одного туристичного підприємства. Більш швидкими темпами (у 1,6 і більше разів) збільшуватиметься кількість закладів санаторно-курортного господарства та місць у них. За умови фінансування розвитку соціального туризму зростатиме кількість дитячих таборів відпочинку, при чому не лише за рахунок пришкільних майданчиків.

Значних масштабів розвитку галузь набуде у Шацькому, Любомльському та Луцькому районах Волинської області, Рівненському, Радивилівському, Дубенському та Березнівському районах Рівненської області, Житомирському та Бердичівському районах Житомирщини, Чернігівському, Козелецькому, Бахмацькому, Ічнянському та Прилуцькому районах Чернігівщини.

Таким чином, реалізація запропонованих напрямів сприятиме формуванню на Поліссі сучасної конкурентоспроможної туристичної галузі, що, в свою чергу, дозволить значно збільшити туристичні потоки в регіон, а також доходи від розвитку туризму, забезпечити зростання податкових надходжень від туристичної господарської діяльності до бюджетів різних рівнів та створити додаткову кількість робочих місць, піднести рівень економічного розвитку регіону.

Література

1. Про внесення змін до Закону України “Про туризм” // Урядовий кур’єр. - 2003. - 25 грудня. - с.15-19.
2. Національна доповідь про стан навколишнього середовища в Україні у 2001. – К.: Видавництво Раєвського, 2003. – 183 с.
3. Статистичний щорічник України 2003 рік. – К.: Техніка, 2004.
4. Туризм в Україні. Статистичний бюлетень – Державна туристична адміністрація України. – К., 2003.








© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.