Курепін В.М.
Матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф.
«Сучасні тенденції розвитку індустрії туризму
та гостинності: глобальні виклики»
(м. Харків, 15 квітня 2024 р.). Харків:
ХНУМГ імені О.М. Бекетова, 2024. 342 с. С.47-49.

Відновлення сфери агротуризму у післявоєнній відбудові сільських територій

Важливі аспекти післявоєнного періоду відбудови економіки України роблять питання відродження сектору агротуризму актуальним. З одного боку, це виправлення матеріального становища населення, відновлення багатьох зруйнованих сільських населених пунктів та територій за рахунок приваблення туристів на постраждалі від війни території, з іншого боку, це залучення інвестицій в розвиток сільських територій, підвищення рівня життя населення, збільшення зайнятості у сфері розвитку сільської інфраструктури.

агротуризм

Агротуризм має потенціал розвитку та відновлення у повоєнний період [1, с.111]. Вихід із складного становища може бути здійснений завдяки розробки моделей розвитку агротуристичної діяльності на регіональному рівні. Кожен регіон в Україні не є ідентичним, тому агротуристичні напрями можуть бути різними, в той же час специфічні для кожної області. Популярними можуть бути: тури відвідування брендових аграрних туристичних господарств, тематичний аграрний туризм, відпочинковий аграрний туризм тощо.

Запровадження таких видів туризму стане важливим джерелом доходу для місцевих жителів та допоможе розвинутися регіональним громадам у післявоєнний період. Втрата роботи через воєнний конфлікт спонукає до бажання працювати, також сприймати, як допомогу туристичному бізнесу можно повернення населення з міграції, більша частка якого здобула певний досвід в країна Європейського Союзу.

Чи будуть проблеми? Так, зрозуміло, вони в першу чергу будуть пов’язані із недостатністю коштів і досвіду ведення такого роду бізнесу [2, с.270]. Тому власникам аграрного бізнесу треба бути активно шукати нові джерела інвестицій. Фінансування розвитку агротуризму може бути з різних джерел: гранти, кредитні програми, інвестиції приватних інвесторів, державні та міжнародні субсидії, власні кошти фермерських господарств і підприємств туристичного бізнесу, пільгове державне кредитування тощо. Будуть доступні міжнародні програми підтримки підприємництва в Україні, зокрема туристичного бізнесу.

У довоєнний період особливо вдало агротуризм був розвинений у південних областях України. Великим попитом у туристів були тури до агросадиб [3, с.153] де вирощували екзотичні культури та інші привабливі для туристів рослини та тварин. Спеціалізація по вирощуванні шафрану і квітів; винограду і плодів з яких виготовляли крафтові вина; утримання страусів та інших декоративних тварин; поєднання історичного і гастротуризму завжди були візитною карткою таких регіонів, як Миколаївська та Херсонська області. Вони вдало конкурували з туристичними маршрутами на морські узбережжя Азовського і Чорного морів у курортний сезон [4, с.68].

Активні потоки туристів треба повертати на деокуповані території вже сьогодні за рахунок розробки дієвих заходів, які активізують діяльність туристичного бізнесу та зможуть відродити галузь у сільській місцевості. Найвагомішим негативним чинником для розвитку агротуризму на Півні Україні є високий рівень замінованості і забруднення воєнною технікою деокупованих територій. Такі роботи потребують часу [5, с.14].

Тільки розробка та реалізація ефективних стратегій розвитку аграрного туризму допоможе вистояти та відродитися, зрозуміло, це відбудеться за допомогою та підтримки місцевого населення та співпраці з зацікавленими сторонами.

Відтак, успіх аграрного туризму буде залежати від:

  • інклюзивного підходу;
  • розробки ефективної стратегії розвитку;
  • належних умов розвитку підприємництва у сільській місцевості;
  • розбудови та підтримки якісної інфраструктури.

Важливо враховування потреб та побажань туристів, ринкових тенденцій та туристичних продуктів.

Список літератури

1. Іваненко В.С. Перспективи розвитку сільського зеленого туризму на Миколаївщині // Academician Leo Berg - 140 years: Collection of Scientific Articles (Bendery, March 12, 2021). Bendery: Eco-TIRAS International Association of River Keepers, 2021. pp.110-115.
2. Курепін В.М., Іваненко В.С. Екологія та війна, погляд через минуле у майбутнє, глобальні виклики, загрози // Ekologia i racjonalne zarządzanie przyrodą: edukacja, nauka i praktyka: materiały z Międzynarodowej konferencji naukowo-praktycznej (Łomża - Żytomierz, 15.11.2023 r.). Łomża: MANS w Łomży, 2023. S.265-275.
3. Іваненко В.С. Перспективи розвитку екологічного туризму на Миколаївщині // Розвиток територіальних громад: правові, економічні та соціальні аспекти: матеріали II Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Миколаїв - с. Коблеве, 9 червня 2022 р.). Миколаїв: МНАУ, 2022. С.152-154.
4. Kurepin V., Batsurovskaya I. Ecological and Economic Balance on Kinburn: Circumstances of the Reserve Territories of Pre-war, War and Post-war Times // Modern Economics. 2023. №42. pp.62-69.
5. Дідняк А.В. Моделі оцінки ризику об’єктів господарювання: відмови і наслідки // Участь молоді у розбудові агропромислового комплексу країни: матеріали 35-ї студентської наук.-теор. конф. (м. Миколаїв, 22-24 березня 2023 р.). Миколаїв: МНАУ, 2023. C.12-16.