Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Другие

Aнджей Ліманський, Яцек Ружковський
Журнал Європейської економіки. - Вересень 2005. - Том 4 (№ 3). - С.295-303.

Міжнародний туризм в епоху глобалізації

Резюме

Глобалізація світової економіки, що динамічно розвивалася наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст., мала вагомий вплив на розвиток світового та польського туристичного сектору. Підвищений попит на туристичні послуги польських фірм свідчить не лише про зміни в тенденціях міжнародного туризму, а й про конкурентоспроможність держави на європейському ринку.

Ключові слова

Глобалізація в туризмі, тенденція в міжнародному туризмі, регіони міжнародного туризму за СОТ, ринок міжнародного туризму, еволюція міжнародного туризму до 2020 р., конкурентність регіонів міжнародного туризму.

Вступ

Глобалізація світової економіки, що динамічно розвивалась у 1990-х рр. – на початку XXI ст., вплинула і на розвиток туристичного сектору. Зростання попиту на туристичні послуги призвело до утворення гострої конкуренції та поширення багатьох наднаціональних корпорацій у туристичній торгівлі та готельній індустрії [1]. Розповсюджене використання найновітніших технологічних рішень, поряд із іншими сучасними засобами транспорту, комп’ютерними системами бронювання та резервування готелів, продажем туристичних подорожей чи сучасних ліній обслуговування призвело до зародження феномену міжнародного масового туризму, який отримав назву «технізований туризм». Сучасний туризм відкриває особливості масового туристичного продукту разом із його стандартизацією та серійним виробництвом, спеціалізацією та різноманітністю його пропозицій, а також із сучасним продажем та рекламою, часто віртуальною. Розвиток світової економіки туризму є результатом задоволення людських потреб, починаючи з потреби на відпочинок та дозвілля, відновлення фізичних сил, споживацьких потреб і закінчуючи розумовими потребами: новий досвід, сприйняття та пізнання [1]. Значення та роль туризму на регіональному та міжнародному рівнях можна помітити завдяки обсягу туристичних маршрутів, кількості робочих місць у туризмі та суміжних галузях, обсягу валютних надходжень завдяки туризму та витратам на туризм і дозвілля. Нові напрямки та тенденції в міжнародному туризмі є також похідною геополітичних змін. Розпад тоталітарної системи, демократизація суспільств у колишніх соціалістичних країнах, а також становлення Європейського Союзу стали найвражаючими подіями, що вплинули на масовий розвиток міжнародного туризму, який можна вважати унікальним феноменом ХХ ст.

Напрямки міжнародного туризму

Відповідно до результатів досліджень та проведених аналізів СОТ за 2004 р., кількість міжнародних подорожей у світі зросла на 10%, тоді як у Європі цей показник становив лише 4% [1]. Можливо, однією з причин є зниження популярності туризму в регіоні, що користується найбільшою популярністю серед туристів. З-поміж усіх країн Старого Світу вирізняються держави Центральної та Східної Європи (приріст становить 8%) та Північної Європи (7%). Досліджено нижчий показник популярності в країнах Південної (3%) та Західної Європи (2%). Така ситуація свідчить про високий рівень стабілізації в цих регіонах. Високе зростання характерне для Литви (38% B), Чехословаччини (23% B), Сербії та Чорногорії (21% B), Tуреччини (27% T), Болгарії (15% T), Латвії (24% P) та Великобританії (+ 11% P)

Варто також відзначити суттєве підвищення кількості іноземних туристів-відвідувачів у Польщі в 2004 р., яка становила 21/1% (T)[2]. Водночас найдинамічніше падіння відбулось в Італії (–6%) та Андоррі (–11%). Проте в п’яти державах: Франції, Португалії, Словаччині, Данії та Фінляндії – не було зареєстровано жодних змін. Цікавим залишається той факт, що до цієї групи належать дві країни, які традиційно визнані найпривабливішими для іноземних туристів. Причиною такої ситуації стало, мабуть, значне підвищення цін на готельні та туристичні послуги, особливо у Франції та, частково, у Португалії.

У результаті зростання кількості відвідувачів бюджет багатьох країн, завдяки грошовим надходженням від туризму, помітно збільшився. Минулого року найвищий показник було зареєстровано в Туреччині (+25%), Україні (+24,9%), Болгарії (+23,8%), Росії (+21,7%) та Латвії (+20,3%). Цей процес супроводжувався помітним зростанням грошових витрат туристів із багатьох європейських країн. Зареєстроване збільшення витрат, переважно іноземних туристів, у Хорватії (+33,3,%), Литві (+32,1%), Україні (+27,6%) та на Кіпрі (+27,2%), а найменший відсоток становили туристи з найважливіших ринків: Норвегії (+17,7%), Швеції (+13,6%), Франції (+11,5%) та Голландії (+7,4%). Динаміку міжнародних туристичних подорожей упродовж 2000–2004 рр., а також грошові надходження від міжнародного туризму за регіонами СОТ зображено в табл. 1 та 2.

Taблиця 1.

Світові маршрути іноземних туристів за регіонами СОТ за 2000–2004 рр. (в млн.)
Регіони / перельоти 2000 2001 2002 2003 2004 Ринкова частка в 2003 (%) Ринкова частка в 2004 (%)
Загальна частка у світі 686 684 703 691 760 100 100
Aфрика 29 29 30 31 33 4,5 4,3
Aмерика (Пн., Пд.) 128 122 117 113 124 16,4 16,3
Aзія та територія Тихого океану 115 121 131 119 153 17,3 20,2
Європа 390 388 397 399 414 57,7 54,6
Північна 47 45 46 47 51 6,9 6,7
Західна 140 136 138 136 139 19,7 18,3
Центральна та Східна 62 63 66 68 73 9,8 9,6
Південна 141 144 148 148 152 21,4 20,0
Середній Схід 24 24 28 29 35 4,2 4,6

Джерело: WTO, World Tourist Barometer, Vol. 3, No. 1, January 2005. http://www.world-tourism.org/facts/wtb.html, змінений.

Таблиця 2.

Країни з найвищим показником міжнародних туристичних рейсів за 1998–2003 рр. (кількість рейсів у мільйонах)
Країни / роки 1998 1999 2000 2001 2002 2003 Джерело даних
Франція 70,109 73,147 77,190 75,202 77,202 75,048
Іспанія 43,396 46,776 47,898 50,094 52,327 52,477
США 46,396 48,492 50,945 44,898 41,892 40,356
Італія 34,933 36,516 41,181 39,563 39,799 39,604
Китай 25,073 27,047 31,229 33,167 36,803 32,970
Великобританія 25,745 25,394 25,209 22,835 24,180 24,785 ВК
Канада 18,870 19,411 19,627 19,679 20,057 17,486 ТК
Мексика 19,392 19,043 20,641 19,810 19,667 18,665
Австрія 17,352 17,467 17,982 18,180 18,611 19,078 TУП
Німеччина 16,511 17,116 18,983 17,861 17,969 18,399 TУП
Гонг-Конг 10,160 11,328 13,060 13,725 16,566 15,537 ВК
Греція 10,916 12,164 13,096 14,057 14,180
Польща 18,780 17,950 17,400 15,000 13,980 13,720
Малайзія 5,551 7,931 10,222 12,775 13,292 10,577
Tуреччина 8,960 6,893 9,586 10,783 12,790 13,342
Португалія 11,295 11,632 12,097 12,167 11,644

Джерело: (СОТ): Compendium of Tourism Statistics. Дані 1998–2002 рр.; 2004 видання, та World Tourism Barometer, випуск 2, № 2, June 2004 – змінений.

Примітки:
TК – прибуття туристів на кордон (за винятком відвідувачів того ж дня);
ВК – прибуття відвідувачів на кордон (включно відвідувачі того ж дня);
TУП – прибуття туристів в усі призначені для проживання установи.

На рис. 1. представлено «Грошові надходження від міжнародного туризму в Європі та у світі» за період з 1980–2001 рр.

Грошові надходження з міжнародного туризму у світі та Європі в 1980–2003 рр.
Рисунок 1. Грошові надходження з міжнародного туризму у світі та Європі в 1980–2003 рр. (в млн. $ США та євро)

Джерело: Світова організація туризму (СОТ), 2004.

За цими даними можна зробити висновок про те, що в найбільших регіонах СОТ тенденція зростання була помітна впродовж 2000–2004 рр. Європа, незважаючи на спад частки світового туризму до 3%, досягла підвищення міжнародних туристичних рейсів на 6%. Спад також спостерігався у Південній та Північній Америці, тоді як регіон Азії та Океанії відзначився суттєвим підвищенням – до 33%.

Диверсифікований характер цих даних є причиною обмеженого зіставлення показників кількості приїжджих, які було представлено у СОТ. Фактично, приблизна кількість приїжджих до Польщі та Австрії не є однаковою, оскільки кількість туристів загалом та туристів, що приїжджали в усі призначені для проживання установи, є різною.

Тоді як Росія представляє кількість усіх приїжджих, Угорщина, займаючи нижчий щабель у списку, порівняно з Польщею, представляє число усіх приїжджих удвічі менше (у випадку з Польщею кількість приїжджих туристів у п’ять разів менша, ніж кількість усіх приїжджих, зареєстрованих на кордонах). Cаме з цієї причини показники приїжджих залишаються до певного рівня непорівнюваними.

Країни з найвищим показником туристичних маршрутів у 2002 та 2003 рр.
Кількість подорожей в мільйонах

Рисунок 2. Країни з найвищим показником туристичних маршрутів у 2002 та 2003 рр. (кількість рейсів у мільйонах)

Джерело: Tourism Highlights 2003, World Tourism Barometer, WTO (Vol. 2, No. 2, June 2004). Прибуття туристів в усі призначені для проживання установи.

«Туризм 2020» є довготерміновим прогнозом та оцінкою розвитку туризму перших двох декад нового тисячоліття, представленим Світовою організацією туризму. Суттєвим значенням для «Туризму 2020» є кількісні прогнози, зроблені на 25 років, які включають основний 1995 р. і прогнози на 2000, 2010 та 2020 рр.

Хоча еволюція туризму за останніх декілька років набула неправильних форм, СОТ забезпечує її довготривалий прогноз на даний момент. Очевидно, що структурні напрямки, які лежать в основі прогнозу, не зазнали жодних суттєвих змін. Досвід показує, що за короткий проміжок часу періоди швидкого зростання (1995, 1996, 2000 рр.) змінюються періодами повільного зростання (2002 та 2002 рр.). Оскільки темп зростання до 2000 р. фактично переважав прогноз, зроблений щодо «Туризму 2020», очікувалось, що сучасне помірне сповільнення компенсуватиметься довготривалими темпами.

Довготривалі перспективи: Туризм 2020 р.

«Туризм 2020» СОТ передбачає, що міжнародні рейси до 2020 р. перевищать 1,56 млн. З-поміж цих світових рейсів в 2020 р., 1,2 млн. будуть міжрегіональними та 0,4 млн. – становитимуть ті, що подорожують далекими рейсами. Загальна кількість туристичних рейсів свідчить про те, що до 2020 р. до трьох регіонів, які відвідує найбільша кількість туристів, належатимуть Європа (717 млн. туристів), Східна Азія та Океанія (397 млн.), Північна і Південна Америки (282 млн.), за ними йдуть Африка, Середній Схід і Південна Азія.

Таблиця 3.

Країни з найвищими показниками грошових надходжень із міжнародного туризму (у млн. дол. США)
Країни 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003
США 73,400 71,325 74,801 82,400 71,893 66,547 65,054
Іспанія 26,700 29,839 32,497 31,454 32,873 33,609 41,708
Франція 28,000 29,931 31,507 30,754 29,978 32,329 36,347
Iталія 29,700 29,866 28,359 27,500 25,796 26,915 31,286
Німеччина 16,700 17,911 17,225 18,479 18,422 19,158 22,829
Великобританія 20,000 20,985 20,221 19,374 16,276 17,591 19,511
Китай 12,100 12,602 14,099 16,224 17,792 20,385 17,406
Aвстрія 11,100 11,276 11,035 9,931 10,118 11,237 14,068
Tуреччина 8,100 7,809 5,203 7,636 10,067 11,901 13,203
Греція 5,200 6,188 8,783 9,221 9,447 9,741 10,629

Джерело: (WTO): Tourism Highlights 2003, World Tourism Barometer (Vol 2, No. 3, October 2004), змінений.

Міжнародні туристичні рейси, 1950–2020 рр.
Рисунок 3. Міжнародні туристичні рейси, 1950–2020 рр.

Джерело: Tourism 2020 Vision, Volume 4, Europe, World Tourism Organization.

Таблиця 4.

Бачення туризму СОТ: прогноз розвитку закордонного туризму за регіонами світу, що поділені на міжнародні туристичні рейси (в млн.)
Світ і регіон Основний рік
1995
Прогнози Середньорічні темпи зростання (%)
1995–2020
Ринкова частка
2010 2020 1995 2020
Світ 565,4 1006,4 1561,1 4,1 100 100
Aфрика 20,2 47,0 77,3 5,5 3,6 5,0
Aмерика (Пн. і Пд.) 108,9 190,4 282,3 3,9 19,3 18,1
Сх. Азія та Океанія 81,4 195,2 397,2 6,5 14,4 25,4
Європа 338,4 527,3 717,0 3,0 59,8 45,9
Середній Схід 12,4 35,9 68,5 7,1 2,2 4,4
Пд. Азія 4,2 10,6 18,8 6,2 0,7 1,2
Міжрегіональні (a) 464,1 790,9 1183,3 3,8 82,1 75,8
Довгі рейси (b) 101,3 215,5 377,9 5,4 17,9 24,2

Джерело: World Tourism Organization (WTO), 2004.

Примітки:
(a) Міжрегіональні рейси включають поїздки, де не вказано країну чи регіон;
(b) Визначено дальні рейси, крім міжрегіональних поїздок.

Згідно з прогнозами, показник зростання в Східній Азії та Океанії, Південній Азії, на Середньому Сході та в Африці сягне 5% на рік, що порівняно із середнім світовим показником становитиме 4,1%. Передбачається, що показник темпів зростання в найрозвиненіших регіонах Європи та Америки буде нижчим від середнього. Незважаючи на спад із 60% в 1995 р. до 45% в 2020 р., найвища частка світових рейсів належатиме Європі.

Впродовж 1995–2020 рр. рівень далекорейсових світових поїздок зростатиме на 5,4% в рік швидше, порівняно з міжрегіональними поїздками, показник яких становить 3,8%. Відповідно, коефіцієнт регіональних поїздок та далекорейсових світових поїздок зміститься з 82:18 в 1995 р. та наблизиться до 76:24 в 2020 р.

До 2020 р. 346 млн. туристів відвідають середземноморські країни, що становитиме близько 22% усіх світових поїздок. Незважаючи на підвищення популярності Середземноморського регіону – найзначнішого світового місця призначення багатьох туристів, за прогнозами, регіональна частка глобального туризму впродовж 1995–2020 рр. зменшиться[1].

Прогноз міжнародного туристичного маршруту: приклад Польщі

Згідно з прогнозом Польського інституту туризму, середня річна динаміка туристичних рейсів в Польщу між 2004 та 2007 рр. зросте до 5%. Враховуючи видачу віз для туристів з країн, що не належать до Європейського Союзу, чисельність туристичних рейсів з Росії, Білорусії та України також зросте, а кількість туристів з Литви, Латвії та Естонії залишиться на тому ж рівні. За прогнозами, очікується значне збільшення кількості приїжджих з Німеччини (близько 5% щорічно), країн, що не є сусідами в Європейському Союзі (показник 8,4% щорічно), Північної Америки та решти заокеанських країн. Чисельність туристичних рейсів зросте з 14,3 у 2004 р. до 16,5 у 2007 р.

Передбачається ряд структурних змін стосовно туристичних рейсів у Польщу. В результаті змін росту головних сегментів: показник типових туристичних рейсів та робочих відряджень суттєво падатиме. Це відображатиметься на зростанні кількості туристичних рейсів в усі установи, призначені для проживання. Після дослідження, проведеного в 2004 р., не варто очікувати й суттєвих змін у кількості транзитних рейсів.

Туристичні рейси в Польщу в 1994–2004 рр. та прогноз на 2007 р.
Рисунок 4. Туристичні рейси в Польщу в 1994–2004 рр. та прогноз на 2007 р.

Джерело: оцінка та прогноз поїздок в усі установи, призначені для проживання: Польський інститут туризму у Варшаві (березень 2005 р.).

Туристичні поїздки в Польщу за основними групами країн (в млн.) у 2000–2004 рр. та прогноз на 2007 р.
Рисунок 5. Туристичні поїздки в Польщу за основними групами країн (в млн.) у 2000–2004 рр. та прогноз на 2007 р.

Джерело: оцінка та прогноз, зроблені Польським інститутом туризму у Варшаві: (березень 2005).

Конкурентоспроможність у регіонах міжнародного туризму

Незважаючи на нещодавнє стрімке зростання популярності Азії та Океанії, Середземноморський регіон залишається найбільшим світовим туристичним регіоном, що становить 33% світового туристичного маршруту. І хоча наслідки атаки 11 вересня, Палестино-Ізраїльського конфлікту та ситуації в Іраку в деяких країнах помітні й досі (Ізраїль, Єгипет, Сирія, Кіпр та Італія), вони змогли зберегти та навіть зміцнити свої позиції. Це було результатом глобалізації та масштабної популяризації наддержавних туристичних інтересів, а також концентрації, фактично, всіх вирішальних факторів у конкурентоспроможності туристичних напрямків, оскільки, потрібно зазначити, що всі ці фактори є вкрай суттєвими.

Важливі відмінності багатьох природних та антропогенних факторів (клімат, природа, історична та культурна спадщина, розвиток готельної інфраструктури, фольклор, спортивні розваги та товариські місцеві організації тощо) у цьому регіоні позитивно впливають на конкурентоспроможність окремих держав та регіонів.

Нещодавні надходження від туризму в деяких країнах регіону також свідчать про вплив факторів глобальної охорони (небезпечні терористичні змови, катаклізми та катастрофи тощо). Проте очевидним є те, що цей фактор, із туристичної точки зору, є релятивізованим у глобальному контексті стосовно відновлення туристичного маршруту в Єгипет та Туніс після нападів у Балі, сумнозвісних подій у Всесвітньому торгівельному центрі, спроб відновити туризм у Таїланді, Індонезії, на Шрі-Ланці після низки катастрофічних цунамі. Зі свідчень інформативних джерел очевидним є те, що вплив нещодавньої катастрофи є скороминучим.

Іншою проблемою міжнародного туризму є зростання конкурентних цін між різними територіями Середземноморського регіону (зокрема Балкан, Малої Азії та Північної Африки). Така боротьба є очевидною та особливо агресивною у випадку з Єгиптом і Тунісом, які конкурують із новими ринками (Хорватією та Герцеговиною), Туреччиною, Грецією та Болгарією – країною на Чорному морі, яка нещодавно доволі вдало повернулась на міжнародний туристичний ринок із дуже привабливими та відносно дешевими туристичними пропозиціями.

Однак довгострокові прогнози свідчать про те, що конкурентна першість Середземноморського регіону має тенденцію до зниження, що частково спричинена зношенням «простих резервів» та збереженням конкурентної позиції завдяки сприятливим кліматичним умовам, а також високим стандартам туристичних послуг. Внаслідок впливу міжрегіональної  конкурентності, орієнтованої на показник туристичного маршруту та прибуток, який призводить до руйнації природнього та культурного середовища, особливо гостро постає проблема зниження конкурентності. У результаті це призводить до зниження її конкурентності на туристичних ринках. Зростання інтересу з приводу туристичних особливостей Польщі (збільшення кількості поїздок до 20% в 2004 р.) свідчить на користь не лише змін у міжнародному туризмі, а й також конкурентоспроможності нашої держави на європейському ринку.

Література

1. H. Borne, A. Doliński, Organizacja turystyki. WSiP, Warszawa, 1998.
2. Compendium of Tourism Statistics. Date 1998-2002; 2004 edition. and World Tourism Barometer, Vol. 2, No 2, June 2004.
3. The GUS, prognosis of Polish Tourism Institute, Warsaw (March 2005).
4. World Tourist Barometer, Vol. 3, No.1 Madrid ,January 2005.
5. «Wiadomości Turystyczne» 3/2005.
6. Megatrends of tourism in Europe to the year 2005 and beyond. ETC – ETA.G January 2001.
7. A. Limański, J. Ruszkowski, Zmiany w światowym popycie turystycznym w świetle globalizacji // Вісник Тернопільської академії народного господарства. – Випуск 5. – Тернопіль, Eкoнoмiчнa дyмкa. – 2002.
8. Year of Tourism statistics –2004 edition WTO Madrid 2004.
9. Tourism in a Global Society WTO, Alexandria Egypt 2003.
10. Tourism 2020 Vision, Vol.4. Europe. WTO Madrid 2004.
11. F. Bédard, Global Forecast and profiles market segments. Vol. 7 , WTO, Montreal 2001.
12. The future of small and medium enterprises in European Tourism Faced with Globalization. WTO, 2002.
13. Tourism Highlights 2003, World Tourism Barometer, WTO (Vol. 2, No. 2, June 2004).
14. Report of International Tourist WTO, Madrid 2004.


[1] B - information about accommodation, T – tourists' arrivals, P – total arrivals.
[2] «Wiadomości Turystyczne» 3/2005.
[3] Megatrends of tourism in Europe to the year 2005 and beyond. ETC – ETAG January 2001 & Report of International Tourist WTO, 2004.

Переклад: Людмила Хайнюк








© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.