Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Квартиры посуточно Гостиницы Контакты
Теория туризма
История туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Другие

Booking.com

Ліп'яніна Х.В.
Науковий вісник НЛТУ України. - 2016. - Вип. 26.2. - C.277-282.

Кластерний аналіз діяльності туристично-рекреаційних об'єктів адміністративних регіонів України

Проаналізовано динаміку туристичного потоку, регіональної структури доходів і витрат туристичної діяльності з метою визначення напрямів державного регулювання за регіонами України та видами туризму для забезпечення стійкого розвитку туристичного ринку на основі паритету інтересів держави, суб'єктів підприємницької діяльності та споживачів туристичних послуг. Досліджено потік туристів та визначено основні види туризму в Україні. Кластеризацію проведено за допомогою карти Кохонена у бізнес-аналітичній платформі Deductor.

Ключові слова: туризм, туристичний потік, рекреаційна зона, туристичний ринок, туристичний об'єкт, туристичний суб'єкт, Deductor, кластеризація, карта Кохонена.

Поставлення проблеми. Рекреаційна зона - складний елемент територіальної структури національної економіки, сприяє зняттю психічних і фізичних навантажень, відтворенню робочої сили і володіє специфічним господарським механізмом. В умовах планової соціалістичної економіки фінансування, фрондування, постачання рекреаційної зони належало централізовано через відповідні міністерства, відомства, профспілки, тому рекреаційну зону розглядали з економіко-географічного погляду. В умовах ринкової економіки рекреаційна зона є самостійним територіальним господарським об'єктом, і її економіка розвивається як самостійна економічна система. У рекреаційній зоні як господарській системі здійснюється відтворювальний процес, що охоплює виробництво робочої сили і засобів виробництва, будівництво, здійснення економічних і зовнішньоекономічних зв'язків і т.ін. Однак господарський механізм рекреаційної зони є відкритою системою, що виражається у взаємодії з іншими системами суспільства і є частиною господарського механізму держави, що є цілісною системою відносно неї. Тому під час планування та оптимізації туризму в рекреаційній зоні потрібно розглядати її як єдину систему, всі елементи якої вимагають взаємопов'язаного і пропорційного розвитку. При цьому виникає низка труднощів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання розвитку туризму та його роль в національній економіці розглянуто в працях учених туризмознавства, економіки, географії. Серед них: М.П. Мальська, В.В. Худо, Х.Й. Роглєв, Т.Г. Сокол, В.А. Смолій, В.К. Федорченко та ін. Соціальний та економічний розвиток туризму є актуальним, адже сприятиме зростанню державного бюджету та зайнятості населення, підтриманню високого рівня життя населення, запроваджуванню новітніх способів розповсюджування інформації, створенню передумов для покращення платіжного балансу країни, розвитку територій та інших ділянок економіки України.

Виклад основного матеріалу. В умовах розвитку української держави туризм стає дієвим засобом формування ринкового механізму господарювання, надходження значних коштів до державного бюджету, однією з форм раціонального використання вільного часу, проведення дозвілля, залучення широких прошарків населення до вивчення історико-культурного спадку. Сфера туризму підтримує майже 40 суміжних галузей і створює додаткові робочі місця. Уже сьогодні на частку туризму припадає 19,6% зовнішньоторговельного обороту України і 8% ВВП [4]. Обсяг туристичних послуг, які надають суб'єкти туристичної діяльності, у 2007 р. виріс на 44% і становив 5,5 млрд. грн. Всього туристичні підприємства обслужили 2,9 млн. туристів і 2,4 млн. екскурсантів. Загалом можна констатувати той факт, що Україна останніми роками перетворюється з постачальника туристів для зарубіжних країн у країну в'їзного і внутрішнього туризму.

Для достовірного аналізу здійснено кластеризацію даних щодо доходів, видатків і кількості туристів за різними видами туризму впродовж 2011-2014 рр. Кластерний аналіз проведемо за допомогою Deductor Academic 5.3.

Усі дані поділено на три кластери, щоб виокремити найсильніші регіони України в діяльності туризму та найслабші регіони за діяльністю. Перший показник - показник із доходів (рис. 1). Для цього аналізу вибрано дані щодо доходів від надання туристичних послуг (без ПДВ, акцизів і аналогічних обов'язкових платежів), щодо доходів від екскурсійної діяльності та суми комісійних, агентських й інших винагород [1; 3-5].

Карта Кохонена щодо доходів суб'єктів туристичної діяльності за регіонами
Рис. 1. Карта Кохонена щодо доходів суб'єктів туристичної діяльності за регіонами упродовж 2011-2014 рр. у Deductor Academic 5.3

До першого нульового кластера потрапив Київ, з показником доходів від надання туристичних послуг - 4357961,25 тис. грн, з відстанню від центра кластера на 779399,36 евклідової відстані та у комірку 20 з відстанню від центра ко-мірки на 2290153,76. До другого кластера потрапили: АР Крим - за доходом від надання туристичних послуг; м. Київ - за сумою по комісійних; м. Севастополь, Івано-Франківська обл. та Львівська обл. - за доходом від надання туристичних послуг.

Отже, за період з 2011 р. по 2014 рр. Київ є найбільш дохідним місцем від діяльності туристичних суб'єктів, проте якби не анексія АР Криму, то півострів загалом приносив би більший дохід, оскільки його показники з 2011 р. по 2013 рр. настільки великі, що дали змогу йому в аналізовану періоді потрапити до другого кластера за потужністю потоків доходу. Вагомий внесок у дохід туристичної діяльності вносять і західні регіони України, а саме Івано-Франківська та Львівська обл., сукупний дохід за 2014 р. яких становить 372,3 млн. грн.

Наступним і не менш важливим є показник з видатків суб'єктів туристичної діяльності за період 2011-2014 рр. (рис. 2). Для цього аналізу вибрано дані щодо матеріальних витрат, витрат на оплату праці, відрахувань на соціальні заходи, сум нарахованої амортизації, інших операційних витрат, витрат на розміщення і проживання у готелях та аналогічних засобів розміщення, витрат на розміщення і проживання у приватному секторі, витрат на харчування, витрат на медичне обслуговування, витрат на екскурсійне обслуговування (без транспортних послуг), витрат на візове обслуговування, витрат на транспортне обслуговування (залізничний транспорт, повітряний транспорт, водний транспорт, міський транспорт, екскурсійні автобуси, оренда автомобілів), витрат на послуги культурно-пізнавального характеру, витрат на інші послуги [1; 3-5].

Карта Кохонена щодо видатків суб'єктів туристичної діяльності за регіонами упродовж
Рис. 2. Карта Кохонена щодо видатків суб'єктів туристичної діяльності за регіонами упродовж 2011-2014 рр. у Deductor Academic 5.3

До нульового кластера за витратами потрапила Чернівецька обл. з кількома видами витрат, а саме: за витратами на розміщення і проживання у готелях зі значенням у 1461283 тис. грн. цей показник розмістився на відстані 198466,91 від центра кластера, у 15 комірці від її центра на 483967,83 евклідової відстані; за витратами на транспортне обслуговування, а саме на повітряний транспорт у розмірі 1096680,78 тис. грн., з відстанню від центра кластера на 198466,91 евклідової відстані. Також до цього кластера потрапили інші операційні витрати та матеріальні витрати у Києві в розмірі 1429370 тис. грн. з відстанню від центра кластера на 198466,91 евклідової відстані та 706218,05 тис. грн. з відстанню від центра кластера на 54414,91 евклідової відстані відповідно

Витрати на транспортне обслуговування, а саме повітряний транспорт зі значенням 366878,775 тис. грн. та витрати на інші послуги, які використовуються у виробництві в розмірі 326100,7 тис. грн. у Чернігівській обл. потрапили до другого за потужністю кластера. До цього кластера потрапили витрати АР Крим на розміщення і проживання у готелях у розмірі 267804,6 тис. грн. та матеріальні витрати у розмірі 231301,23 тис. грн., Івано-Франківська обл. з іншими операційними витратами у розмірі 206985,625 тис. грн., Київ з витратами на оплату праці у розмірі 130514,65 тис. грн. Найбільші витрати на розміщення і проживання туристів для суб'єктів туристичної діяльності за період 2011-2014 рр. має Чернівецька обл., а оплата праці у туристичних суб'єктів найбільша у Києві, також у Києві найбільше витрачають коштів на матеріальні та операційні види туристичної діяльності.

Розглянемо показник потоку туристів за метою їх поїздки на період 2011-2014 рр. (рис. 3). Для цього аналізу вибрано дані за метою поїздки: службова, ділова, навчання, дозвілля, відпочинок, лікування, спортивний туризм, спеціалізований туризм та інші туристичні поїздки [1; 3-5].

Карта Кохонена щодо потоку туристів за метою їх поїздки за регіонами
Рис. 3. Карта Кохонена щодо потоку туристів за метою їх поїздки за регіонами упродовж 2011-2014 рр. в Deductor Academic 5.3

До найбільш потужного кластера щодо потоку туристів увійшов Київ, до котрого туристи їдуть з метою дозвілля, відпочинку та служби, навчання у кількості 1024255 осіб на рік з відстанню від центра кластера 127657,68 у 20 комірці та у кількості 87097 осіб на рік з відстанню від центра кластера 51695,8 у 10 комірці. До цього кластера також увійшов АР Крим, куди туристи їдуть з метою дозвілля, відпочинку у кількості 95287 осіб на рік з відстанню від центра кластера 51695,8 у 10 комірці.

З метою дозвілля та відпочинку до другого кластера потрапили: Львівська обл. з кількістю туристів 58124 осіб на рік, м. Севастополь з кількістю туристів 55139 осіб на рік, Харківська обл. з кількістю туристів 54679 осіб на рік, Донецька обл. з кількістю туристів 39511 осіб на рік, Івано-Франківська обл. з кількістю туристів 37142 осіб на рік, Одеська обл. з кількістю туристів 34905 осіб на рік, Дніпропетровська обл. з кількістю туристів 33917 осіб на рік. Також до цього кластера потрапив АР Крим з кількістю туристів 39164 осіб на рік, котрі приїхали з метою лікування.

Висновки. Основною метою туристів за регіонами України є дозвілля та відпочинок, тому потрібно розвивати інші види туризму, щоб туристи мали більший вибір у туристичній діяльності.

Формування національного туристичного продукту має ґрунтуватися на об'єктивних передумовах розвитку, наявних туристсько-рекреаційних ресурсах, використанні класичного поєднання природних і культурно-історичних ресурсів, етнорелігійній самобутності регіонів країни. Важливим, на нашу думку, є сприяння розвитку туризму і його інфраструктури на основі врахування регіональних особливостей України. Пріоритетними напрямами для урізноманітнення туристичних пропозицій України на міжнародному ринку є розвиток культурно-пізнавального, екскурсійного, релігійного, екологічного, спортивного, а також сільського туризму.

Література

1. Туристична діяльність в Україні у 2011 році // Державна служба статистики України. - 2012 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2012/08_2012/bl_td_2011.zip.
2. Статистична інформація Державної служби статистики України // Державна служба статистики України. - 2011 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.
3. Туристична діяльність в Україні у 2012 році // Державна служба статистики України. - 2013 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2013/bl/07/bl_td__12.zip.
4. Туристична діяльність в Україні у 2013 році // Державна служба статистики України. - 2014 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2014/bl/05/bl_tyr_13.zip.
5. Туристична діяльність в Україні у 2014 році // Державна служба статистики України. - 2015 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2015/bl/04/bl_td_14.zip.
6. Стеченко Д.М. Науково-методичні основи підвищення ефективності використання природно-рекреаційного потенціалу регіону / Д.М. Стеченко, І.В. Безуглий // Вісник ДІТБ. Сер.: Економіка, організація та управління підприємствами туристичної індустрії та туристичної галузі загалом. - 2009. - №13. - С.117-125.

Липьянина К.В. Кластерный анализ деятельности туристическо-рекреационных объектов административных регионов Украины

Проанализирована динамика туристического потока, региональной структуры доходов и расходов туристической деятельности с целью определения направлений государственного регулирования по регионам Украины и видам туризма для обеспечения устойчивого развития туристического рынка на основе паритета интересов государства, субъектов предпринимательской деятельности и потребителей туристических услуг. Исследован поток туристов и определены основные виды туризма в Украине. Кластеризация проведена с помощью карты Кохонена в бизнес-аналитической платформе Deductor.

Ключевые слова: туризм, туристический поток, рекреационная зона, туристический рынок, туристический объект, туристический субъект, Deductor, кластеризация, карта Кохонена.

Lipjanina K.V. Cluster Analysis of Tourist Recreational Facilities of the Administrative Regions of Ukraine

The dynamics of tourist flow, the regional structure of income and expenditure of tou¬rism is analysed in order to identify areas of state regulation in regions of Ukraine and type of tourism to sustainable development of the tourism market on the basis of parity of interests of the state, businesses and consumers of tourism services. The subject of research is the analysis of tourist and recreational facilities administrative regions of Ukraine, through clustering. The aim of the research is to study the flow of tourists and identification of the main types of tou¬rism in Ukraine. Clustering was carried out using Kohonen maps in Deductor business analytic platform.

Keywords: tourism, tourist flow, recreational area, the tourist market, tourist attraction, tourist entity, Deductor, clustering, Kohonen map.









© 2002-2018 Все о туризме - образовательный туристический портал | Каталог сайтов | Реклама
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.