Любчук О.К., Михальова Г.А., Чабан А.Д.
Матеріали I Міжнар. наук.-практ. конф.
«Сучасні тенденції, проблеми та перспективи
управління розвитком туризму»
(м. Дніпро, 23-24 березня 2023 р.)
Дніпро: ДВНЗ «ПДТУ», 2023. 250 с. С.14-18.
Планування як традиційна та новітня функція менеджменту в туристичному бізнесі
В сфері управління планування є дуже вагомою функцією, оскільки це одна із базових функцій управління, серед яких виділяють: планування, організацію, керівництво, координацію та контроль. Тому удосконалення функцій управління в туристичному бізнесі відповідно до вимог економіки є актуальним та затребуваним.
Планування забезпечує підготовку організації до завтрашнього дня, оцінюючи сьогодні, чого організація хоче досягти і як вона буде йти до поставленої мети. Завдяки плануванню керівництво обирає кращу серед інших альтернативу для здійснення різноманітних управлінських функцій, спрямованих на досягнення попередньо визначених цілей [4].
Планування в туристичному бізнесі розглядається як певна система дій і рішень, які призводять до формування конкретних стратегій, направлених на реалізацію цілей туристичних організацій. Планування є основним інструментом управління туризмом. Як провідна функціональна підсистема в структурі управління туризмом, вона ґрунтується на результатах функціонування решти підсистем і паралельно активно впливає на них, передусім на підсистему, що охоплює комплекс заходів з метою підвищення ефективності функціонування туристичної діяльності [1].
Стратегія розвитку дестинації повинна включати планування туризму, оскільки це сприяє довгостроковій життєздатності дестинації та заохочує співпрацю між важливими зацікавленими сторонами [5]. Планування туристичного напряму має відігравати життєво важливу роль як складова частина плану розвитку туризму кожного напряму, щоб одержати найкращі результати і вдовольнити всі зацікавлені сторони. Тоді як в одних країнах проводиться велика робота з підтримки усталеного туризму, в інших ( переважно в країнах, що розвиваються) варто відзначити необхідність комплексного планування розвитку туризму. Планування в туристичній галузі призводить до збільшення туристичних переваг, таких як:
- популяризація місцевої спадщини та міжкультурної емпатії;
- оптимізація надходжень від туристичного бізнесу;
- захист навколишнього середовища та ресурсів.
Більш того, туристичне планування мінімізує недоліки туризму, а саме:
- надмірний туризм і, як наслідок, антитуристичні настрої;
- економічні збитки;
- неповага до місцевої культури;
- шкода навколишньому середовищу.
Вважається, що планування є фундаментальною частиною менеджменту. Планування пов’язане з іншими управлінськими функціями, зокрема з організацією, керівництвом, підбором персоналу, контролем:
- планування визначає, як найбільш ефективно здійснювати підприємницьку діяльність. Воно охоплює визначення необхідних майбутніх заходів, доручення їх відповідному персоналу, делегування повноважень;
- наявність плану дій сприяє керівництву, оскільки інструкції, вказівки та мотивація ґрунтуються на маркетинговій стратегії туристичного бізнесу;
- планування впливає на підбір працівників, оскільки визначає, які фахівці знадобляться підприємству;
- встановлення нормативів і вимірювання фактичної ефективності -контролінг що здійснюється відповідно до очікувань, передбачених у плані та ін.
Неформальне планування дає короткостроковий прогноз, який може бути необхідним для функціонування бізнесу. В організації різноманітні підрозділи можуть використовувати власні неформальні плани. Однак, якщо підприємство хоче зростати і досягати амбітних цілей, процес планування мусить бути офіційним, письмовим, конкретним і враховувати єдині організаційні цілі.
Розмаїття функції планування охоплює низку напрямів робіт у туристичному бізнесі, а саме:
- участь у формуванні встановлюваних управліннями туризму цілей розвитку регіону;
- поточний аналіз конкурентоспроможності місця (ринок, прямі та непрямі конкуренти, попит, постачальники, галузь);
- розроблення стратегії конкурентоспроможності регіону, його особливої позиції;
- впровадження в життя стратегії конкурентоспроможності регіону - насамперед надання консультацій туристським підприємствам, проведення інноваційного менеджменту.
Єдиного методу планування, котрий би відповідав кожній ситуації, не існує. Процес планування здійснюється згідно з рівнями організації. Так, стратегічне планування - це спроба поглянути в довгостроковій перспективі на основоположні компоненти організації; визначити, які спостерігаються тенденції в її середовищі; визначити, якою ймовірніше за все буде поведінка конкурентів. Головне завдання планування на цьому рівні полягає в тому, щоб визначити, як організація поводитиметься у власній ринковій ніші [2].
Нові тенденції в плануванні є недостатньо відомими й популярними. Ринок туризму стає дедалі конкурентнішим, особливо для напрямків зі схожим кліматом або природними особливостями. Щоб виділитися, туристичні напрямки повинні зосередитися на своїх відмінних рисах. Місця повинні ідентифікувати бренд призначення, який підкреслює їхню культуру та унікальні враження, які вони пропонують туристам, замість того, щоб брендувати загальні та широко доступні методи туризму.
Прикладом унікальності напрямку як напрямку планування туризму є Уганда, широко відома як місце для сафарі. Країна провела ребрендинг, зосередившись на своїх унікальних культурах, ландшафтах, їжі та традиціях, назвавши себе «Перлиною Африки». Це один з аспектів процесу планування туризму в Уганді. Визначаючи і просуваючи бренд напряму, Уганда прагне розвивати імерсивний туризм (театралізовані пригоди в найрізноманітніших локаціях, де кожен турист стає повноправним учасником подій) для отримання значущого і перетворюючого досвіду за кордоном.
Ще однією новітньою тенденцією вважається чистота і безпека. Пандемія COVID-19 призвела до значних змін у туризмі та у сприйнятті туристів мандрівками. Туристів зараз більше хвилюють питання щодо безпеки та чистоти. Вони віддають перевагу оренді приватного будинку, безконтактним платежам і гнучкості бронювання через постійно мінливу глобальну ситуацію в галузі охорони здоров'я. Вони також охочіше відвідують природне середовище і менш велелюдні місця, де вони почуваються в більшій безпеці.
Мандрівники дедалі більше усвідомлюють свій вплив на довкілля і з більшою готовністю обирають екологічний стиль подорожей. Це означає не тільки нанесення меншої шкоди навколишньому середовищу, а й позитивний вплив на культуру та економіку, створення взаємовигідних стосунків між туристами та місцевими жителями. Чудовим прикладом країни, що випереджає тенденції в плануванні туризму, є Ямайка. Замість того, щоб стимулювати розвиток сонячного і пляжного туризму, Ямайка нещодавно зосередилася на громадському туризмі, надаючи низку можливостей, які розширюють можливості місцевих жителів. Зосередивши увагу на скороченні бідності, розширенні прав і можливостей жінок, рівності та зайнятості, Ямайка використовує туризм для досягнення цілей соціальної справедливості [3].
Висновки. Таким чином, планування може позитивно або негативно впливати на туристичний бізнес. Воно робить контроль більш ефективним, а роботу більш продуктивною. Неякісне та недостатнє планування призводить до неефективності в діяльності турфірм. Це може вплинути на місцеву економіку, спровокувати інфляцію та негативні наслідки для місцевого населення і бізнесу. Тому для профілактики негативних впливів і відбувається удосконалення планування в туристичному бізнесі.
Література
1. Любчук О.К. Менеджмент у туризмі: конспект лекцій з курсу «Менеджмент у туризмі» для студентів спеціальності 242 «Туризм» денної форми навчання. Маріуполь: ПДТУ, 2019. 90 с.
2. Характеристика основных функций менеджмента. Функция планирования. URL: https://studfile.net/preview/5265661/page:29/.
3. Dallan G. 7 New Trends in Tourism Planning You Must Know. URL: https://www.solimarinternational.com/7-new-trends-in-tourism-planning-you-must-know/.
4. Planning - a Management Function. URL: https://www.ispatguru.com/planning-a-management-function/.
5. Tourism Planning: Importance, Benefits, Types & Levels. URL: https://www.tboacademy.com/en/blog/tourism-planning.
