Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
История туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Спортивный туризм и альпинизм
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Другие

Лозинський Р.М., Кушнір Л.П.
Матеріали I Міжнародної науково-практичної конференції
«Сталий розвиток туризму на засадах партнерства: освіта,
наука, практика» (м. Львів, 31 жовтня - 1 листопада 2018 р.)
Львів: ЛТЕУ, 2018. - 342 с. - С.209-213.

Концепція серйозного дозвілля та її роль у розвитку теорії туризмознавства

Щороку в сучасному світі з’являється велика кількість нових інноваційних туристичних продуктів, виникають оригінальні види туризму, орієнтовані на найрізноманітніші сегменти туристів. Проблематика появи і розвитку нових видів туризму є важливою складовою сучасних туризмознавчих досліджень. Фахівці з туризму в різних країнах шукають відповідей на питання: «Які сучасні тренди в поведінці туриста?», «Як змінюються туристичні потреби людей?», «Що спричиняє появу нових видів туризму?», «Які з нових видів туризму є перспективними для довготривалого розвитку?» тощо. У пошуку відповідей значну допомогу їм надають фахівці з суміжних наук, зокрема, економісти, психологи та соціологи, які пропонують нові оригінальні теорії та концепції споживчої поведінки.

Наприкінці ХХ - на початку ХХІ ст. для розвитку теорії туризму важливу роль відіграла соціологічна концепція «серйозного дозвілля» (serious leisure), яку розробив відомий канадський соціолог Роберт А. Стеббінс (нар. 1938 р.), професор Університету Калгарі (Канада), член Всесвітньої асоціації дослідників дозвілля. Перші його концептуальні розробки з цього питання з’явилися ще на початку 1980-х років [6]. Усього з цієї проблематики Р.А. Стеббінс опублікував десятки статей та декілька монографій [4-5; 7-8].

серйозне дозвілля

Р.А. Стеббінс проаналізував зміну поведінки споживачів внаслідок поступового зростання в індустріально розвинених країнах у людей вільного часу (відповідно - часу на дозвілля). З одного боку, це було зумовлено вивільненням часу в людей внаслідок автоматизації чи роботизації, а з іншого, - свідомим вибором на користь безробіття, неповної зайнятості чи завчасного виходу на пенсію. Науковець виділив «звичайне дозвілля» і «серйозне дозвілля». Звичайне дозвілля - це відпочинок без певних складних цілей. Серйозне дозвілля в трактуванні Р.А. Стеббінса - це постійні заняття любителя чи волонтера, які захоплюють людину численними можливостями і властивою їм комплексністю [5].

Любителів різного роду занять він поділив на аматорів-любителів (amateur) та любителів хобі (hobbyist). Перші займаються певною діяльністю, у якій є також і професіонали. Аматори-любителі пов’язані зі сферою мистецтва, науки, спорту, дозвілля. Любителів хобі (hobbyist) Р.А. Стеббінс поділив на п’ять базових категорій:

- колекціонери;
- «умілі руки»;
- учасники самодіяльності;
- учасники спортивних заходів;
- любителі різних галузей мистецтва.

Деякі хобі з часом перетворюються у професії, відповідно любителі hobbyists стають любителями amateurs.

Займаючись серйозним дозвіллям людина набуває спеціальних навичок, знань, навчається чогось, навіть реалізовує певну кар’єру поза роботою (т.зв. «дозвіллєві кар’єри»). Серйозне дозвілля передбачає певні зусилля, переживання важливих моментів, досягнення цілей. Воно має чимало переваг, духовних і матеріальних. Це самореалізація, духовне зростання, самовираження, відродження або оновлення особистості, відчуття досягнення, підвищення самооцінки, участь в соціальній взаємодії і почуття приналежності до спільноти, а також просто виготовлення виробів тривалого користування (наприклад, живопис, наукова стаття, предмет інтер’єру). Серйозне дозвілля є елементом ідентифікації людини, може стати способом життя, центральним життєвим інтересом, особливо, коли робота і сім’я не приносять належного задоволення.

Концепція серйозного дозвілля дозволяє пояснити низку сучасних тенденцій в розвитку туризму, зокрема, появу і розвиток нових його видів і особливо - т.зв. «туризму спеціального інтересу».

Поняття «особливий інтерес» (special interest), яке є у назві виду туризму, - це зацікавленість людини у період дозвілля певною темою, заняттям. Ця зацікавленість може перерости у хобі (hobby - захоплення), в аматорську діяльність (в мистецтві, науці, спорті), або у волонтерство - добровільне надання допомоги, не пов’язане з роботою або військовою повинністю. Розвиток у людини особливого інтересу до певної теми чи заняття породжує потребу в подорожах, пов’язаних з цим інтересом. Внаслідок цього, наприклад: аматор, що цікавиться археологією, влаштовується волонтером для участі в археологічних експедиціях; людина, що захоплена творчістю В. Шекспіра, намагається відвідати місця пов’язані з його життям або з його творами; любитель йоги подорожує світом в пошуку найкращих учителів та однодумців.

Уперше виділив «подорож спеціального інтересу» як окремий вид турів (special interest travel - SIT) в 1980 р. С. Рід у статті «Провідна сила у зростанні туризму в наступному десятилітті: подорож спеціального інтересу». До цього виду туристичних мандрівок він відніс переміщення туристів до «специфічних регіонів чи дестинацій особливого інтересу» (movement within a specific region or destination of particular interest). Відповідно, туризмом спеціального інтересу С. Рід назвав провідні напрями туризму (mainstream tourism), що пов’язані з специфічними галузями й невеликими обсягами [2]. У 2001 р. Р. Дерет визначив SIT як «надання індивідуального дозвілля та рекреаційної програми, обумовлених конкретним вираженим інтересом окремих осіб та груп» [1].

Концепція серйозного дозвілля пояснює виникнення та активний розвиток туризму спеціального інтересу. Адже серйозне дозвілля передбачає здійснення подорожей, пов’язаних з інтересами людини, тобто туризм спеціальних інтересів. Люди, вибираючи спеціалізовані тури, пов’язані з їх зацікавленням, підтверджують фактом подорожі свою успішність, обізнаність, статус у сфері їх спеціального інтересу, вони набувають нового досвіду, який сприяє особистому зростанню. У майбутньому частка вільного часу в людей зростатиме, відповідно зростатиме роль «серйозного дозвілля» у житті людини, а отже, й з’являтимуться нові види туризму спеціального інтересу .

Сам автор концепції серйозного дозвілля, Р.А. Стеббінс, ще у 1980-90-х роках обґрунтував її зв’язок із розвитком SIT, а також опублікував окрему статтю, в якій проаналізував культурний туризм, як приклад серйозного дозвілля [7].

В останні десятиріччя у світі розвивається також ще одна концепція - SAVE-туризм (scientific - науковий, alternative - академічний, volunteer - волонтерський, educational - освітній). Її активно просуває на міжнародному туристичному ринку SAVE Travel Alliance, некомерційна глобальна мережа, започаткована в 2003 р. студентами з Університету Джорджа Вашингтона [3]. Ця концепція також частково перетинається з концепцію серйозного дозвілля Р.А. Стеббінса, зокрема, в поясненнях щодо розвитку волонтерського й освітнього видів туризму.

Концепція serious leisure також значною мірою пояснює швидкий розвиток у останні десятиріччя MICE-туризму (від. англ. meetings - зустрічі (корпоративні), incentives - заохочувальні та мотиваційні тури, conferences - конференції, конгреси та ін. подібні заходи, exhibitions - виставки). Адже, багато занять серйозного дозвілля передбачають проведення конференцій, з’їздів, форумів, виставок й т.п.

Список використаних джерел

1. Derrett R. Special Interest Tourism: Starting with the Individual // In N. Douglas, N. Douglas, R. Derrett (eds.) Special Interest Tourism. - Brisbane: Wiley, 2001. - pp.1-28.
2. Read S.E. A Prime Force in the Expansion of Tourism in the Next Decade: Special Interest Travel // In: E.L. Hawkins, E.L. Shafer, J.M. Rovelstad (eds.) Tourism Marketing and Management Issues. - Washington : The George Washington University Press, 1980. - pp.193-202.
3. SAVE Travel Alliance [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.save-travel.org.
4. Stebbins R.A. Serious Leisure: A Perspective for Our Time / R.A. Stebbins. - Transaction, New Brunswick, NJ, 2006.
5. Stebbins R.A. Amateurs, Professionals and Serious Leisure / R.A. Stebbins. - Montreal, QC and Kingston, ON: McGill Queen’s University Press, 1992.
6. Stebbins R.A. Serious Leisure: A Conceptual Statement / R.A. Stebbins // Pacific Sociological Review. - 1982. - No.25. - pp.251-272.
7. Stebbins R.A. Cultural Tourism as Serious Leisure / R.A. Stebbins. Annals of Tourism Research. - 1996. - No.23(4). - pp.948-950.
8. Stebbins R.A. Between Work and Leisure: The Common Ground of Two Separate Worlds / R.A. Stebbins. - Transaction Publishers, New Brunswick, NJ, 2004.








© 2002-2019 Все о туризме - образовательный туристический портал     каталог туристических сайтов
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.