Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Менеджмент
Маркетинг
Экономика
Другие

Литвак І.В.
Збірник матеріалів за результатами IV науково-
практичної конференції студентів та молодих вчених
«Сталий розвиток України: проблеми і перспективи».
Кам'янець-Подільський: Медобори-2006, 2016. - 230 с. - C.135-139.

Пам'ятки садово-паркового мистецтва в системі туристичних маршрутів Хмельниччини

У статті висвітлено місце садово-паркового мистецтва Хмельниччини у туристичній індустрії України і його великий потенціал розвитку не тільки у всеукраїнському масштабі, а й на європейському рівні.

Ключові слова: Хмельниччина, садово-паркове мистецтво, туризм, туристичний потенціал.

Постановка проблеми. Хмельниччина - одна з небагатьох областей України, терен якої був помережений старовинними парками. Паркове будівництво тут започатковане у середині XVIII століття. Найбільшого розквіту сягло в першій половині XIX століття. Багато творчого хисту в паркобудування вклав паркознавець Діоніс Клігер.

Кожен парк - це неповторний художній витвір своєї доби, найбільший скарб історичних надбань людини. Ось чому старовинні парки становлять велику наукову, історико-культурну, народногосподарську, і художньо-естетичну цінність. Нині на Хмельниччині зареєстровано 27 старовинних парків. Найбільша кількість паркових ансамблів розташована в центральній та південній частині області.

Аналіз досліджень і публікацій. Найбільший внесок у дослідження садово-паркового мистецтва Хмельниччини зробила Л.П. Казімірова [1], видавши працю «Парки пам'ятки садово-паркового мистецтва» Також дослідженням даної теми займались К.І. Геренчук, І.М. Свинко, С.В. Трохимчук [2] та ін.

Метою статті є: обґрунтувати важливість розвитку садово-паркового мистецтва Хмельницької області з точки зору туристичної сфери.

Результати дослідження. Будівництво парків здійснювалось виключно на берегових схилах річок Студениці, Ушиці, Тернави, Смотрича, Хомори, Случа, Ікопоті. Старовинні парки по-справжньому були осередками культурної спадщини людства. Саме вони мали найразючіший вплив не лише на населення прилеглих сіл, але і на приїжджих. Вони не тільки прививали любов до природи, але й кували культуру поведінки, розуміння краси в цих майстернях людського розуму. Старовинні парки несли людям красу, естетичну насолоду аж поки на них не впала доба післяреволюційного тоталітаризму. Почалась навала непростимого їх руйнування. їх розцінювали ворожими осередками. Так ворожі витвори стали жертвою дикого волюнтаризму державних вождів. Парки нищились, а маєтки розорялись. Великої шкоди паркам завдало воєнне лихоліття Другої Світової війни. Проте знищення садово-паркового мистецтва продовжувались і після війни. Негативну послугу при цьому відіграла марксистсько-ленінська ідеологія, яка у всьому вбачала ворогів. Руйнування парків наближалось до руйнування духовних храмів.

З усіх старовинних парків області, які зберегли вигляд паркового мистецтва, є Малієвецький, Михайлівський і Голозубинецький на Дунаєвеччині, Виноградівський і Куявський Ярмолинецького району, Новоселицький і Самчиківський парк Старокостянтинівського району [2].

В найкращому стані нині перебуває Самчиківський парк, якому на 200-ліття від заснування і присвячувалась всеукраїнська науково-практична конференція (серпень, 2001). Його збереження завдячує його палким захисникам - Олександру Пажинському та його прихильнику Івану Раковському. Це їх настирливою повсякденною виснажувальною працею вдалось зберегти сам вигляд парку і палац на його терені [3].

Палацово-парковий ансамбль «Самчики» належить до найкращих пам'яток стилю в країні. Палац є одним з найкраще збережених, що дало змогу облаштувати музей-садибу. У всеукраїнському конкурсі «Сім чудес України», проведеному в 2007 році, садиба у Самчиках була одним із номінантів від Хмельницької області [4].

У 1754-1843 pp. полковник, гайсинський староста Петро Чечель купив в Старокостянтинівському повіті Волині багато сіл в тому числі і маєток Самчики, що належав на той час Казиміру Хоєцькому. Чечель перетворив Самчики на унікальний палацово-парковий ансамбль з розкішною резиденцією. Автором ансамблю був польський архітектор Якуб Кубицький.

До палацо-паркового комплексу, крім палацу, входять також два прибрамні корпуси з парадною брамою, старий маєток Хоєцьких та цікавий Китайський будинок-льодовня [5].

Палацово-парковий ансамбль «Самчики»

Всього у маєтку є п'ять залів: Кругла, Велика, Римська, Спочивальня та Японський кабінет. Саме Японський кабінет, розписаний за мотивами епохи Едо або Самураїв, вважається родзинкою палацу. Інтер'єри будівлі містять багате художнє оздоблення у стилі ампіру. Автором унікальних фресок є знаменитий художник Михайло Врубель, а ліпнину, скульптури левів та горельєфів богинь парадного порталу виконав італійський скульптор Жан Батісто Цагпяно.

Палацовий комплекс з одного боку оточує старовинний парк з фонтаном, створений відомим пейзажним архітектором Діонісієм Міклером, а з іншого - мальовниче озерце. Парк зберігав свій вигляд аж до 1950-х років, поки в 1956 році на базі Палацу «Самчики» не заснували Хмельницьку державну сільськогосподарську дослідну станцію.

Крім сільськогосподарської дослідної станції, місцевий радгосп використовував маєток Самчики під житло, клуб, бібліотеку, фельдшерсько-акушерський пункт, в літній час - під піонерський табір [6].

Під час Другої світової війни маєток Самчики дуже постраждав, але найбільших руйнувань зазнав сам палац. Після війни у маєтку знову господарює радгосп, саме тоді у 1958 році знищили унікальний комплекс господарських споруд маєтку Хоєцьких початку XVIII століття, побудованих в характері оборонної споруди. Подібних споруд в Україні не збереглося. А в 1971 році повністю зруйнували найкрасивіший елемент парку - альтанку.

На щастя у 1960 році парк було оголошено пам'яткою садово-паркового мистецтва, а у 1979 році палацо-парковий ансамбль «Самчики» було оголошено пам'яткою історико-культурної спадщини України.

Зараз Заповідник «Самчики» відкритий для екскурсійного відвідування.

В 1972 році була виділена окрема заповідна категорія - парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного і місцевого значення. Це в значній мірі покращило захист парків від руйнування, хоч і цей крок з боку держави був запізнілим. Більшість із них практично загинула і реставрації не підлягає. Нині всі парки області втратили свою первозданність. Під охороною держави є 27 парків, з яких 8 державного, 19 місцевого значення [6].

Михайлівський парк розміщений на околиці села Михайлівка Дунаєвецького району на площі 15 га. Підпорядкований сільській раді [7].

Михайлівський парк

Парк засновано в середині XIX ст. Стефаном Маковецьким - Червоноградським скарбником. Він побудував тут оранжереї, старий занедбаний сад перетворив на красивий парк англійського зразка, розширив і прикрасив панський будинок різними прибудовами - балконом, балюстрадою [8].

Планувальна структура алей та доріжок, прийоми групування та розташування рослин відзначають Михайлівський парк як типово ландшафтний. Проїжджою трасою парк розділений на дві частини. Ближня є основною. Тут на різноплановому рельєфі знаходяться руїни панського палацу, оригінальний кам'яний грот з джерельною водою та озерцем, став з вільно окресленою береговою лінією та острівцем, обсадженим вербами. Навколо ставу прокладені доріжки, влаштовані зручні майданчики та галявини. Саме на цій частині парку ростуть найбільш цінні деревні рослини: гінкго дволопатеве, псевдотсуга Мензиса форми голубої, модрина польська, ялиця біла, сосна Веймутова, ялівець віргінський, ялина колюча форми сизої канделябровидної, бузок угорський, бук лісовий форми пурпурнолистої тощо [8].

Стефана Маковецького михайлівчани часто називали мандрівником-непосидою, дослідником, а то й просто диваком. І це зрозуміло: у пошуках екзотичних дерев, кущів невтомний ентузіаст добирався до спекотного африканського континенту. Тому його колекції славилися далеко за межами Кам'янецького Придністров'я. У Михайлівку їхали з України і Польщі, аби придбати саджанці плодових і декоративних дерев, кущів і квітів. Парк на той час набув вишуканого і чарівного вигляду. Під час революційних подій селяни повністю розгромили садибу. Було зруйновано палац, оранжерею, архітектуру малих форм. Не пройшли безслідно і подальші роки, зокрема Друга світова війна. Ось чому зараз від колишньої краси цього парку залишилось небагато. Зникла більшість дерев, втрачено первісне планування, але мальовничий став з острівцем, грот із джерелом води «Іспекті» та збережені насадження справляють велике враження [9].

Палацово-парковий комплекс в Маліївцях споруджений в 1788 р. графом Я. Орловським, який купив маєток у Ю. Свірського. Палацу стилі раннього классицизму побудований за проектом арх. Д. Мерліні.

Малієвецький парк розташований у межах Дунаєвецького району Хмельницької області, при східній околиці села Маліївці [10].

Малієвецький парк

Площа 17,2 га. Сучасний статус - з 1960 року. Природоохоронний статус наданий з метою збереження парку, закладеного в кінці XVIII ст., як частину маєтку поміщиків Орловських.

Парк розташований на лівому березі струмка, що впадає в річку Ушку (притока Ушиці). Рельєф характеризується мальовничими ландшафтами -похилі (місцями круті) схили балки, що переходять у рівнинну ділянку заплави струмка. Зведений у класичному стилі. Тут об лаштовані доріжки, природні джерела, створено два ставки з острівком, а також штучний водоспад.

З рослинності парку особливу цінність становлять 200-річні сосни Веймутові, а також сосна чорна, сосна європейська, ялина колюча, модрина польська, бук лісовий, горіх чорний. Є стара бузкова алея і 300-річний ясен звичайний. Загалом тут зростає 84 види та форми деревних рослин.

Парк є цінним туристичним та історико-культурним об'єктом. Особлива історична цінність - 18-метрова скеля вапняку з двоярусним гротом і штучним водоспадом. Зараз на території розміщений Малієвецький обласний дитячий туберкульозний санаторій «Світанок» [11].

Висновки. Отже, пам'ятки садово-паркового мистецтва Хмельниччини, на прикладі палацово-паркового ансамблю «Самчики», Михайлівського парку, Малієвецького парку мають значне культурно-історичне і мистецьке значення для розвитку туризму в Хмельницькій області. В системі туристичних маршрутів Хмельниччини ці паркові ансамблі роблять великий внесок в становлення туристичного бізнесу області.

Список використаних джерел

1. Казімірова Л.П. Парки - пам'ятки садово-паркового мистецтва Хмельницької області / Л.П. Казімірова // Серія «Terrain-cognita: Хмельниччина». - Кам'янець-Подільський: ПП Мошинський B.C., 2006. - 228 с.
2. Геренчук К.І. Природа Хмельницької області: монографія / К.І. Геренчук, І.М. Свинко, С.В Трохимчук. / За ред. К.І. Геренчука. - Львів: Вища школа, 1980. - 152 с.
3. Садово-паркове мистецтво [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://studeasy.in.ua/load/arkhiv/kulturologija/sadovo_parkovo_mistectvo/14-1-0-304.
4. Парки пам'ятки садово-паркового мистецтва [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://perspekt.org.ua/articles.
5. Палацово-парковий ансамбль «Самчики» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Палацово-парковий_ансамбль_«Самчики».
6. Державний історико-культурний заповідник «Самчики» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://samchikmuseum.wordpress.com.
7. Про стан садово-паркового мистецтва в Хмельницькій області [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.tovtry.km.ua/ua/info/articles/press_npp/25.html.
8. Михайлівський парк [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Михайлівський_парк.
9. Природно-заповідний фонд Хмельницької області [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://pzf.land.kiev.ua/pzf-obl-21.html.
10. Парки пам'ятки садово-паркового мистецтва [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://sdamzavas.net/2-19143.html.
11. Малієвецький парк [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Малієвецький_парк.

Присоединяйтесь к нам в Контакте, Фейсбуке, Твиттере, Одноклассниках и Google+








© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.