Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Другие

Мацука В.М.
Економіка. Управління. Інновації. - 2014. - Випуск №1(11).

Інвестиційна привабливість туристичної галузі України

Узагальнено теоретичні основи інвестиційної привабливості, проаналізовано сучасні тенденції та інвестиційну привабливість туризму, визначено заходи щодо створення позитивного туристичного іміджу України.

Ключові слова: туризм (в’їзний, виїзний), туристичний потенціал, інвестиції, інвестиційна привабливість, туристичний імідж.

Постановка проблеми. Розвиток туристичного бізнесу дозволив багатьом країнам з менш привабливими, ніж в Україні, природними та культурно-історичними передумовами підвищити рівень соціально-економічного розвитку. Але навіть значний туристичний потенціал ще не дає гарантії успішного розвитку туристичної індустрії. Саме тому досить актуальним постає питання дослідження інвестиційної привабливості та залучення інвестицій у туристичну галузь України.

Аналіз досліджень і публікацій. Проблеми інвестиційної привабливості туризму знайшли своє відображення в наукових працях багатьох вчених: Н.І. Ведмідь, В.Ф. Кифяка, Н.Й. Коніщевої, М.П. Мальської, С.В. Мельниченко, Т.І. Ткаченко, В.В. Худо, І.М. Школи, В.А. Квартальнова, Н.І. Кабушкіна, Дж.К. Холловей, Н. Тейлора, але більшість з них досліджують перспективність цього процесу, не оцінюючи реальну ситуацію сьогодення. Отже, сьогодні постає нагальна потреба змістовного розгляду інвестиційної привабливості туризму.

Формування цілей статті. Оцінка інвестиційної привабливості туристичної галузі України, що передбачає такі наукові завдання: узагальнити теоретичні основи інвестиційної привабливості, проаналізувати сучасні тенденції та інвестиційну привабливість туризму, визначити заходи щодо створення позитивного туристичного іміджу України.

Теоретичну та методологічну основу дослідження становлять методи загальнонаукового пізнання, статистичного та математичного аналізу.

Виклад основного матеріалу. Інвестиційна привабливість може розглядатися на рівні країни, галузі, регіону, підприємства. Розглянемо більш детально умови формування інвестиційної привабливості країни. В економічній літературі існують різні підходи до визначення інвестиційної привабливості, інвестиційного клімату держави як сукупності політичних, правових, економічних та соціальних умов, що забезпечують інвестиційну діяльність національних та зарубіжних інвесторів [8, с.7]. У найбільш загальному вигляді можна представити наступну систему факторів: політико-правове середовище, економічне середовище, ресурси та інфраструктура, соціально-культурне середовище, екологія.

До числа найбільш відомих західних систем оцінок інвестиційної привабливості, ризику, кредитоспроможності належать рейтинги Institutional Investor, Euromoney, Business Environment Risk Index (BERI).

При виборі галузевих напрямів інвестування Світовий банк керується наступними групами чинників як критеріями для прийняття рішень: ринкові, конкуренції, бар’єри входження в галузь, бар’єри виходу підприємства з галузі, взаємовідносини з постачальниками, технологічні фактори, соціальні фактори.

У контексті визначеного проаналізуємо динаміку соціально-економічних показників України протягом 2007-2013 рр. (табл. 1) та розглянемо умови ведення бізнесу.

Таблиця 1

Основні показники соціально-економічного розвитку України за 2007-2013 рр.
Показник Темп зростання, %
2008 р. до 2007 р. 2009 р. до 2008 р. 2010 до 2009 р. 2011 до 2010 р. 2012 до 2011 р. 2013 до 2012 р.
Індекс промислової продукції 96,9 78,1 111,2 107,6 99,5 95,3
Експорт 141,4 56,5 129,8 134,3 102,1 90,8
Імпорт 149,4 50,0 134,0 138,1 102,9 91,1
Індекс будівельної продукції 84,2 51,8 94,6 111,0 91,7 85,5
Оборот роздрібної торгівлі 118,1 82,6 109,8 114,8 115,0 109,5
Обсяг продукції сільського господарства 117,1 98,2 98,5 119,9 95,5 113,7
Пасажирооборот 104,3 77,6 100,0 103,2 98,7 97,1
Вантажооборот 99,4 51,8 106,1 105,8 92,4 96,1
Середньомісячна заробітна плата: реальна 106,3 90,8 110,2 108,7 114,7 108,4
номінальна 133,7 105,8 120,0 117,6 115,4 107,9
Кількість зареєстрованих безробітних 131,5 62,9 102,5 93,4 105,0 х
Індекс цін виробників промислової продукції 123,0 114,3 118,7 114,2 100,3 101,7
Індекс споживчих цін 122,3 112,3 109,1 104,6 99,8 100,5

Так, індекс промислової продукції у 2009 р. скоротився на 21,9% порівняно з 2008 р. Позитивна динаміка даного показника спостерігалася у 2010 та 2011 рр. І вже у 2012 та 2013 рр. індекс знову скоротився. За підсумками 2013 р. індекс промислової продукції в Україні становив 95,3%. Порівняно з 2012 р. випуск продукції скоротився на 4,2%. Скорочення відбувалося за рахунок випуску продукції переробної промисловості. Нестабільно працювали у 2013 р. підприємства металургії та машинобудування.

Показники зовнішньої торгівлі товарами в Україні протягом 2009-2012рр. свідчать про зростання темпів експорту та імпорту. У 2013 р. темпи експорту та імпорту України значно скорочуються. Найактивніше здійснювали експортно-імпортні операції підприємства м. Києва, Донецької, Дніпропетровської, Київської, Луганської, Запорізької та Одеської областей. Зовнішньоторговельні операції проводились з партнерами із 222 країн світу.

Оборот підприємств роздрібної торгівлі в Україні протягом 2007-2012 рр. зменшився лише у 2009 р. порівняно з попереднім роком. Обсяги та темпи зростання обороту роздрібної торгівлі в Україні відбувалися за рахунок Луганської області, Запорізької області, Донецької області. Оборот ресторанного господарства (з урахуванням обороту фізичних осіб-підприємців) за 2013 р. проти 2012 р. збільшився на 1,4% і становив 24,3 млрд. грн.

У 2013 р. розмір середньомісячної номінальної заробітної плати штатних працівників підприємств, установ, організацій (з кількістю працюючих 10 осіб і більше) порівняно з відповідним періодом 2012 року збільшився на 7,9% і становив 3234 грн. В усіх регіонах середній розмір оплати праці був вищим за мінімальну заробітну плату. Низький рівень заробітної плати спостерігався у працівників текстильного виробництва, поштової та кур’єрської діяльності, тимчасового розміщування й організації харчування та сільського господарства і не перевищував 70% від середнього рівня по економіці [7].

За 2013 р. рівень зареєстрованого безробіття в цілому по країні зріс (найбільше в сільській місцевості). Найвищим цей показник був у Кіровоградській області, а найнижчим – у м. Києві [7]. Аналіз соціально-економічних показників України протягом 2007-2013 рр. свідчить про спад у 2009, 2012 та 2013 роках.

Результати експертних оцінок, що проводилися останніми роками, свідчать про досить низьку інвестиційну привабливість України. У різних рейтингах їй відводиться місце від 120-го до 150-го серед держав світу.

Важливим напрямом розвитку економіки України має стати піднесення туристичної галузі. Туризм все більше набирає всіх ознак самостійної галузі національної економіки. Протягом 2001-2007 рр., 2010-2013 рр. в Україні спостерігалися позитивні тенденції розвитку виїзного туризму, хоча темп приросту потоків уповільнився. За 2008-2009 роки кількість громадян України, які виїжджали за кордон зменшилася. За останній рік кількість громадян України, які виїжджали за кордон збільшилася. Так, у 2013 році кількість українських туристів, які виїжджали за кордон склала 23,76 млн. чол., це на 2,5 % (або 2,33 млн. чол.) більше ніж у 2012 році (рис. 1).

Туристичні потоки України у 2001-2013 рр.
Рис. 1. Туристичні потоки України у 2001-2013 рр.

З 2001-2008 рр., 2010-2013 рр. в Україні продовжувалися позитивні тенденції розвитку в’їзного туризму. У 2009 році спостерігалося зменшення кількості іноземних громадян, які відвідали Україну. З 2001-2008 рр., 2010-2013 рр. в Україні продовжувалися позитивні тенденції розвитку в’їзного туризму.

У 2009 році спостерігалося зменшення кількості іноземних громадян, які відвідали Україну. Протягом 2013 року Україну відвідали 24,67 млн. в’їзних (іноземних) туристів, що на 5,8% або майже на 3,26 млн. осіб більше, ніж у 2011 році (таблиця 2). Пріоритетними видами туристичної діяльності з 2010-2013 рр., залишаються внутрішній та виїзний туризм.

Таблиця 2

Туристичні потоки України у 2001-2013 рр.
Роки Кількість громадян України, які виїжджали за кордон Кількість іноземних громадян, які відвідували Україну
усього, осіб темп зростання, % усього, осіб темп зростання, %
2001 14849033 110,6 9174166 142,7
2002 14729444 99,2 10516665 114,6
2003 14794932 100,4 12513883 119,0
2004 15487571 104,7 15629213 124,9
2005 16453704 106,2 17630760 112,8
2006 16875256 102,6 18935775 107,4
2007 17334653 102,7 23122157 122,1
2008 15498567 89,4 25449078 110,1
2009 15333949 98,9 20798342 81,7
2010 17180034 112,0 21122157 101,6
2011 19773143 115,1 21415296 101,4
2012 21432836 108,4 23012823 107,5
2013 23761287 110,9 24671227 107,2

Розраховано автором за даними Держприкордонслужби та Держкомстату України [7]

В цілому по Україні на внутрішній туризм припадає 26,6% туристів, обслугованих ліцензіатами, 64,5% - на виїзний туризм та 8,9% на в’їзний (таблиця 3).

Таблиця 3

Структура туристичних потоків (в’їзні, виїзні, внутрішні) України у 2001-2012 рр.*
Роки Кількість туристів, обслугованих суб’єктами туристичної діяльності України Із загальної кількості туристів:
іноземні туристи туристи-громадяни України, які виїжджали за кордон внутрішні туристи
чол. % чол. % чол. % чол. %
2001 2175090 100,0 416186 19,1 271281 12,5 1487623 68,4
2002 2265317 100,0 417729 18,4 302632 13,4 1544956 68,2
2003 2856983 100,0 590641 20,7 344 332 12,0 1922010 67,3
2004 1890370 100,0 436311 23,1 441798 23,4 1012261 53,5
2005 1825649 100,0 326389 17,9 566942 31,0 932318 51,1
2006 2206498 100,0 299125 13,6 868228 39,3 1039145 47,1
2007 2863820 100,0 372455 13,0 336049 11,7 2155316 75,3
2008 3041655 100,0 372752 12,3 1282023 42,1 1386880 45,6
2009 2290097 100,0 282287 12,3 913640 39, 9 1094170 47,8
2010 2280757 100,0 335835 14,7 1295623 56,8 649299 28,5
2011 2199977 100,0 234271 10,7 1250068 56,8 715638 32,5
2012 3033647 100,0 269969 8,9 1956483 64,5 807195 26,6

Розраховано автором за даними Держтуризмкурорту та Держкомстату України [1, 7]

Всього протягом 2012 року туристичними підприємствами обслуговано 3,03 млн. туристів (на 37,9% більше, ніж у 2011 році) та 0,86 млн. екскурсантів (на 5,1% більше) в т. ч. за видами туризму: в’їзний – 269,96 тис. осіб (на 15,2% більше, ніж у 2011 році); виїзний – 1,95 млн. осіб (на 56,5% більше, ніж у 2011 році); внутрішній – 807,19 тис. осіб (на 12,8% більше, ніж у 2011 році).

Розглянемо обсяги і структуру туристичних потоків України за мотивацією. В обсязі в’їзного потоку протягом 2013 року поїздки з приватною метою (туристи з країн: Росія, Молдова, Узбекистан, Туреччина, Румунія та ін.) у порівнянні з 2012 роком збільшилися на 8,1%. Поїздки з організованого туризму зменшилися на 48,0 %. Поїздки з службовою метою зменшилися на 52,2%. Найбільше падіння туристичного потоку спостерігається з таких країн: Німеччина, Словаччина, Польща та ін. Виїзний туристичний потік збільшився за рахунок приватних поїздок. В приватних поїздках спостерігається збільшення на 13,2%. Українські туристи виїжджали до: Польщі, Росії, Молдови, Єгипту, ОАЕ, Туреччини. Організовані поїздки зменшилися на 44,7%, службові поїздки - на 24,1%. В структурі в’їзного туристичного потоку у 2013 році частка приватного туризму складає 73,64%, культурний і спортивний обмін – 23,68%, частка організованого туризму - 1,98%, частка службових поїздок - 0,68%, імміграція – 0,02% (рис.2).

Структура в'їзного туристичного потоку України за мотивацією у 2013 році
Рис. 2. Структура в'їзного туристичного потоку України за мотивацією у 2013 році

В структурі виїзного туристичного потоку України у 2013 році частка приватного туризму складає 97,35%, частка організованого туризму - 1,49%, частка службових поїздок - 1,16% (рис. 3).

За останні роки до України спрямовані туристичні потоки із близько 170 країн світу. Спостерігається зростання в’їзного потоку з: Білорусі, Молдови, Росії, Туреччини, а також країн Африки, Східної Азії та Тихоокеанського басейну. Зменшується потік з країн Європи (Німеччина, Словаччина, Польща).

Структура виїзного туристичного потоку України за мотивацією у 2013 році
Рис. 3. Структура виїзного туристичного потоку України за мотивацією у 2013 році

На ринку іноземного (в’їзного) туризму спостерігається значна сезонність, пік якої припадає на липень-серпень, оскільки основною метою приїзду в Україну іноземних туристів є рекреація і відпочинок та бізнес.

Відповідно до мотивації потік іноземних туристів розподіляється й територіально: Крим, Київ, Одеська та Львівська області. Змінюється мотиваційна структура туристичних подорожей українців за кордон. Провідне місце займають поїздки з рекреаційною та екскурсійною метою. Постійно популярні країни Західної Європи (Франція, Німеччина, Австрія, Швейцарія) та Середземномор’я (Італія, Іспанія, Туреччина, Греція). Зростають туристичні потоки до країн Східного Середземномор’я (Кіпр) та Північної Африки (Єгипет, Туніс, Марокко).

Рейтинг 10 головних країн в’їзного туризму наведено в таблиці 4.

Таблиця 4

Рейтинг 10 головних країн в’їзного туризму України у 2013 році
Назва країни Іноземні громадяни, які відвідували Україну 2013 у % до 2012
осіб частка, %
  Всього 24671227 100 107,2
1. Російська Федерація 10284782 41,69 107,9
2. Молдова 5417966 21,96 111,7
3. Білорусь 3353652 13,59 108,5
4. Польща 1259209 5,10 89,7
5. Румунія 877234 3,56 110,9
6. Угорщина 771038 3,13 103,9
8. Словаччина 424306 1,72 89,03
7. Німеччина 253318 1,03 92,4
9. Узбекистан 235361 0,95 126,9
10. Туреччина 151706 0,61 129,5
  Разом 10 країн 23028572 93,34  

Розраховано автором за даними Держкомстату України [7]

Рейтинг 10 головних країн виїзного туризму наведено в таблиці 5.

Таблиця 5

Рейтинг 10 головних країн виїзного туризму України у 2013 році
Назва країни Громадяни України, які виїжджали за кордон 2013 у % до 2012
осіб частка, %
  Всього 23761287 100 110,9
1. Польща 6991778 29,43 121,3
2. Російська Федерація 6140406 25,84 103,4
3. Молдова 2395258 10,08 110,2
4. Угорщина 1900469 7,99 108,0
5. Білорусь 1738907 7,32 103,9
6. Румунія 791845 3,33 144,0
7. Туреччина 573840 2,42 102,0
8. Словаччина 571266 2,41 112,5
9. Німеччина 376316 1,58 98,9
10. Єгипет 336173 1,41 113,1
  Разом 10 країн 21816258 91,81  

Розраховано автором за даними Держкомстату України [7]

В цілому можна відзначити формування певних тенденцій розвитку туризму в Україні:

- пожвавлення туристичної активності чергується із спадами, відтворюючи в цих коливаннях не лише стан внутрішнього ринкового середовища, але і світової ринкової кон’юнктури, де імідж України залишається ще невизначеним;
- спостерігається тенденція перевищення в’їзного потоку над виїзним в структурі міжнародного туризму, яка позначена зростанням потоку іноземних туристів до нашої країни;
- незважаючи на позитивні зрушення на національному ринку туристичних послуг, слід відмітити мотиваційний і географічний перерозподіл виїзного туризму;
- в структурі туристичних потоків як з України, так і до України за мотивацією домінує приватний туризм;
- в географічній структурі туристичних потоків як з України, так і до України домінуюче значення мають перш за все країни-сусіди.

Інвестування галузі туризму передбачає сукупність умов, ресурсів і заходів, необхідних для здійснення інвестиційного процесу. Оцінка інвестиційного забезпечення здійснюється за чотирма основними напрямами [5].

Оцінка інвестиційного забезпечення за джерелами інвестування. До джерел інвестиційного забезпечення розвитку туристичної галузі слід відносити: вкладення в туристичні підприємства іноземного та вітчизняного капіталу, кредитні фінансові ресурси, внутрішні інвестиційні джерела підприємств, заощадження населення.

У сучасних реаліях України для підвищення інвестиційного інтересу з боку іноземного інвестора є безліч суперечливих умов. Відсутність у даний час ефективної конкуренції серед вітчизняних туристичних підприємств, дешева робоча сила, відносно недорогий ринок матеріально-технічної бази, неосяжний споживчий ринок і, насамперед, можливість одержання значно більш високих норм прибутку в порівнянні з розвинутими країнами – все це повинно робити українську економіку особливо привабливою для іноземних підприємців. У той же час більшість іноземних експертів виділяють вирішальними факторами інвестиційної привабливості країни стабільність економічної, політичної та соціальної ситуації в регіоні, відсутність яких в Україні фактично ліквідує всі попередньо зазначені умови.

Стосовно внутрішніх джерел інвестування слід визнати, що потреби туристичної індустрії в прямих капіталовкладеннях значно перевищують існуючу на вітчизняному фінансовому ринку інвестиційну пропозицію.

Оцінка інвестиційного забезпечення за галузевим принципом передбачає виокремлення сукупності видів діяльності, що забезпечують розвиток туризму, а саме: готелів та ресторанів; транспорту та зв’язку (в т.ч. послуги з організації подорожей); санаторно-курортних закладів; у сфері культури та спорту, відпочинку та розваг; інші види діяльності (виробництво сувенірів, видавнича, фінансова діяльність, оренда машин та устаткування, прокат побутових виробів і предметів особистого вжитку, здавання в оренду власного нерухомого майна тощо).

Розглянемо індекси капітальних інвестицій за видами економічної діяльності в Україні за 2008-2013 рр. (табл. 6).

Таблиця 6

Індекс капітальних інвестицій за видами економічної діяльності в Україні за 2010-2013 рр. [7] (у відсотках до відповідного періоду попереднього року)
Показник 2008 2009 2010 2011 2012 2013
Діяльність готелів та ресторанів 96,1 72,1 118,2 104,3 118,8 85,8
Діяльність готелів 92,1 84,8 127,4 95,0 140,6 82,7
Діяльність транспорту і зв’язку 82,4 66,7 104,8 102,5 113,4 56,8
Діяльність у сфері культури та спорту, відпочинку та розваг 106,7 82,5 132,9 78,1 67,7 141,3

КВЕД-2005

Україна не здобула серйозних досягнень у забезпеченні національної конкурентоспроможності та інвестиційної привабливості галузей економіки. Так капітальні інвестиції у види діяльності, що забезпечують розвиток туризму в Україні свідчать про їх скорочення у 2008-2009 рр. та 2013 році (в діяльність готелів та ресторанів; транспорту та зв’язку, в т.ч. послуги з організації подорожей). Позитивні тенденції капітальних інвестицій спостерігалися у 2010-2012 рр. (в діяльність готелів та ресторанів; транспорту та зв’язку) та 2013 році (в діяльність у сфері культури та спорту, відпочинку та розваг).

Оцінка інвестиційного забезпечення за об’єктами інвестування. Об’єкти інвестування в туризмі можна розділити на:

- природні: водойми, ліси, гори, степи тощо;
- історико-культурні: пам’ятники археології, історії та культури, музеї, культові споруди;
- об’єкти інфраструктури: засоби розміщення, приміщення для проведення конференцій, семінарів та інших бізнес-заходів, засоби транспорту, наявність та якість доріг тощо.

Оцінка інвестиційного забезпечення за інноваційним аспектом передбачає оцінку вкладання інвестиційного капіталу в розвиток нових видів туризму, розробку новітніх туристичних маршрутів та способ ів відпочинку. Так, слід звернути особливу увагу на необхідність інвестицій в розвиток сільського туризму, який у більшості країн розглядається як невід’ємна складова частина комплексного соціально-економічного розвитку села та як один із засобів вирішення багатьох сільських проблем. Такі інвестиційні проекти повинні передбачати будівництво та облаштування сільських садиб та відповідної туристичної інфраструктури села.

Отже, підсумовуючи все вищезазначене, можемо стверджувати, що ні існуючий регуляторний механізм, ні політичні, економічні і соціальні передумови не змогли забезпечити достатній інвестиційній потік капіталу в розвиток галузі туризму за останні роки, що визначає необхідність пошуку шляхів підвищення інвестиційної привабливості туристичної індустрії України.

Стратегічними цілями інвестиційної політики в галузі туризму повинні бути:

- створення законодавчої бази та забезпечення гарантій інвестиціям в туристичний бізнес, як іноземним, так і внутрішнім;
- формування сприятливого іміджу країни, її туристичних регіонів;
- створення сприятливого інвестиційного клімату;
- стимулювання припливу капітальних вкладень у реконструкцію і будівництво сучасних туристичних комплексів, санаторіїв, готелів, відповідних до міжнародних вимог і стандартів;
- розробка нових турів, які повинні ураховувати етнокультурні, геополітичні, екологічні чинники туристичної місцевості.

Висновки. Стан туристичної галузі визначається соціально-економічними та політичними процесами, що відбуваються в Україні, відтворюючи перебіг реформування суспільного життя. В цілому можна відзначити формування певних тенденцій розвитку туризму в Україні: пожвавлення туристичної активності чергується із спадами, відтворюючи в цих коливаннях не лише стан внутрішнього ринкового середовища, але і світової ринкової кон’юнктури, де імідж України залишається ще невизначеним; спостерігається тенденція перевищення в’їзного потоку над виїзним в структурі міжнародного туризму, яка позначена зростанням потоку іноземних туристів до нашої країни; незважаючи на позитивні зрушення на національному ринку туристичних послуг, слід відмітити мотиваційний і географічний перерозподіл виїзного туризму; в структурі туристичних потоків як з України, так і до України за мотивацією домінує приватний туризм; в географічній структурі туристичних потоків як з України, так і до України домінуюче значення мають країни-сусіди. Значний туристичний потенціал України та наявність всіх ознак самостійної галузі економіки свідчать про необхідність вироблення чіткої інвестиційної політики в сфері і впровадження дійових механізмів її реалізації на міжнародному, регіональному та національному рівнях.

Список використаної літератури

1. Довідка про динаміку туристичних потоків в Україні за 2010 рік / Держтуризмкурорт [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.tourism.gov.ua.
2. Кабушкин Н.И. Менеджмент туризма / Н. Кабушкин. - Мн.: Новое издание, 2007. – 408 с.
3. Квартальнов В.А. Иностранный туризм / В. Квартальнов. – М.: Финансы и статистика, 2003. – 232 с.
4. Кифяк В.Ф. Організація туристичної діяльності в Україні: навч. посіб. / В.Ф. Кифяк. – Чернівці: Зелена Буковина, 2003. – 400 с.
5. Колесник О.О. Оцінка інвестиційного забезпечення розвитку туризму в Україні [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://tourlib.net/statti_ukr/kolesnyk6.htm.
6. Мальська М.П. Основи туристичного бізнесу: навч. посіб. / М.П. Мальська, В.В. Худо, В.І. Цибух. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 272 с.
7. Про соціально-економічне становище України за 2013 рік / Держкомстат. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.
8. Савчук В.П., Прилипко С.И., Величко Е.Г. Анализ и разработка инвестиционных проектов. – Учебное пособие. / В.П. Савчук, С.И. Прилипко, Е.Г. Величко. – К.: Абсолют – В, Эльга, 1999. - 304 с.
9. Ткаченко Т.І. Сталий розвиток туризму: теорія, методологія, реалії бізнесу: монографія / Т.І. Ткаченко. – К.: КНТЕУ, 2006. – 537 с.
10. Холловей Дж.К. Туристический бизнес / Дж.К. Холловей, Н. Тейлор; пер. с 7-го англ. изд. – К.: Знання, 2007. – 798 с.
11. Чорненька Н.В. Організація туристичної індустрії: Навчальний посібник / Н.В. Чорненька. – К.: Атіка, 2006. – 264 с.
12. Школа І.М. Менеджмент туристичної індустрії: навч. посіб. / І.М. Школа, Т.М. Ореховська, І.Д. Козьменко. – Чернівці: Книги–XXI, 2005. – 596 с.
13. Eber S. Beyond the Green Horizon: Principles of Sustainable Tourism, Tourism Concern / S. Eber; WWF, 1992.

Мацука В.Н. Инвестиционная привлекательность туристической отрасли Украины

Обобщены теоретические основы инвестиционной привлекательности, проанализированы современные тенденции и инвестиционная привлекательность туризма, определены меры по созданию позитивного туристического имиджа Украины.

Ключевые слова: туризм (въездной, выездной), туристический потенциал, инвестиции, инвестиционная привлекательность, туристический имидж.

Matsukа V.N. Investment Attractiveness of Tourism Industry of Ukraine

The theoretical foundations of investment attractiveness are summarized. Current trends and investment attractiveness of tourism are analyzed. Measures towards creation of a positive Ukrainian tourism image are identified.

Keywords: tourism (inbound, outbound), tourism potential, investments, investment attractiveness, tourist image.








© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.