Мальська М.П., Біланюк В.І., Зінько Ю.В., Андрейчук Ю.М.
Матеріали III Міжнар. наук.-практ. конф.
«Сталий розвиток туризму на засадах
партнерства: освіта, наука, практика»
(м. Львів, 23-24 листопада 2023 р.)
Львів: ЛТЕУ, 2018. 342 с. С.35-39.

Туристично-рекреаційні пропозиції Львівської агломерації

Проблематика розвитку рекреації і туризму в метрополіях найчастіше розглядається у структурному, функціональному та просторовому плані. Одночасно вона стосується міського [5] і приміського [3] туризму. Виконання метрополіями різноманітних функцій (адміністративних, господарських, культурних, освітніх) зумовлює розвиток широкого спектру рекреаційно-туристичних занять та різноманітність структури туристичного руху [5].

У представленому дослідженні щодо територіальної структури туристично-рекреаційної сфери Львівської метрополії була використана просторова модель метрополії, запропонована Інститутом «Містопроект» з відповідними авторськими корективами (рис. 1) [7].

Рис. 1. Схема зонування Львівської метрополії

Джерело: власне опрацювання з використанням: Львів: комплексний атлас, 2012.

За аналогією територіального поділу метрополій на функціонально-господарські зони, що використовується для рекреаційно-туристичних досліджень метрополій [1; 6] територія Львівської метрополії була поділена на:

• внутрішню зону - урбаністичну, з входженням території власне Львова;
• зовнішню зону - субурбаністичну, з входженням зони впливу, зокрема колишніх 2 міських, 2 селищних і 22 сільських Рад;
• а також периферійну зону, яка охоплює територію приміської забудови прилеглих колишніх 4-х адміністративних районів.

Для кожної із зон метрополії характерний свій набір туристичних атракцій, інфраструктурного забезпечення та домінуючих видів туристично-рекреаційних занять і послуг (продуктів). У певному контексті можна стверджувати, що урбаністичну зону можна представити як територію з домінуванням міського туризму, а субурбаністичну і периферійну - як території з ознаками приміського туризму.

Згідно з твердженням A. Matczak (2008) [4], у міському туризмі варто розглядати первинні (оточення, розваги), вторинні (інфраструктура) і додаткові елементи. Міський туризм в урбаністичній зоні Львівської метрополії зумовлений у першу чергу архітектурними цінностями, історією і урбаністичним укладом міста Львова, його культурними об’єктами (театри, музеї). В останні десятиріччя усе більшу роль у зростанні туристичного руху відіграють сакральні об’єкти, фестивалі, гастрономічні об’єкти, розважальні заклади, торговельні центри, а також тематичні ярмарки і конференційні заходи.

В урбаністичній зоні з врахуванням концепції Tourist Business District [2] виділено такі туристично-рекреаційні типи і підтипи комплексів:

1. існуючі туристично-рекреаційні комплекси:
   • старомістя з розвинутим культурно-гастрономічним туризмом і забезпеченою нічліжною і гастрономічно-розважальною інфраструктурою (компактний просторовий характер);
   • парково-сакральні території кластерного характеру з розвинутою рекреацією і меморіальним туризмом та рекреаційно-екскурсійною інфраструктурою;
   • садово-дачні території кластерного характеру з розвинутою рекреацією і присадибними заняттями з тимчасовими господарсько-житловими спорудами.
2. перспективні туристично-рекреаційні комплекси:
   • зі спортивно-розважальним туризмом на базі стадіону «Львів» і прилеглих територій (компактний просторовий характер);
   • шоп-туризму, розважальних занять та ділового туризму на базі торговельно-відпочинкових осередків та бізнес-центрів (кластерний характер).

Субурбаністичну і периферійну зони Львівської метрополії репрезентують різновидності приміського туризму. Більшість приміських адміністративних районів характеризуються значною лісистістю (від 17 до 33%), значна площа цих лісів має рекреаційно-оздоровче значення. Підвищують туристичну привабливість приміських територій метрополії природоохоронні території - Яворівський національний парк, заповідник «Розточчя», регіональний ландшафтний парк «Стільське горбогір’я» та значна кількість лісових заказників.

Для цих зон основними атракціями є лісопарки (Винниківський, Брюховицький), облаштовані водойми для водних занять (Брюховичі, Родатичі, Наварія, Винники) або частково рекультивовані під водойми кар’єри (Ясниська, Задорожне), а також стави для любительського рибальства.

У субурбаністичній і периферійній зонах Львівської метрополії виділено такі існуючі туристично-рекреаційні комплекси [7]:

• комплекси на базі приміських лісопарків з відпочинком у лісі і біля води та активним туризмом на облаштованих і необлаштованих місцях (субурбаністична зона);
• комплекси з обслуговуванням транзитного руху вздовж кільцевої дороги (субурбаністична зона);
• комплекси на базі водних об’єктів з відпочинком і активним туризмом (периферійна зона);
• спеціалізовані комплекси (готельно-ресторанні, відпочинкові) з широким спектром туристично-рекреаційних занять (субурбаністичні і периферійна зони).

Список використаних джерел

1. Basińska-Zych A., Hołderna-Mielcarek B. Social and Economic Conditioning of Recreational Activity and Migration of Inhabitants of the Poznań Metropolis. Physical, Recreational and Tourist Activity of the Inhabitants of the Poznań Metropolis // Studia Periegetica. 2017. Vol.4(20). pp.39-64.
2. Getze P. Planing for Tourism Business Districts // Annals of Tourism Research. 1993. Vol.20(4). pp.583-600.
3. Faracik R. Turystyka podmiejska // Turystyka. Kurek W. (ed.). Warszawa, 2008. S.328-330.
4. Matczak A., Płoński A. Badania turystyki miejskiej w Wielkiej Brytanii // Turystyka miejska. Matczak A. (ed.). Bydgoszcz: Wydawnictwo Uczelniane WSG, 2008. S.32.
5. Mika M. Turystyka miejska // Turystyka. Kurek W. (ed.). Warszawa, 2008. S.319-328.
6. Zamelska M., Kaczor B. Social and Geographical Conditions Influencing Tourist and Recreational Migrations of Inhabitants of the Poznań Metropolis. Physical, Recreational and Tourist Activity of the Inhabitants of the Poznań Metropolis // Studia Periegetica. 2017. Vol.4(20). pp.87-109.
7. Zinko Yu., Malska M., Bila T., Bilanyuk V., Andreychuk Yu., Kriba I. Tourist-Recreational Regionalization of the Lviv Agglomeration // Studia Periegetica. Tourism and Recreation in the Socio-economic and Spatial Development of Cities. 2019. Vol.3(27). pp.171-188.