Оксана Малиновська
Вісник Львівського університету. Серія
географічна. 2013. Вип.42. С.233-242.

Космічний туризм: стан та перспективи розвитку

Розглянуто сутність космічного туризму, передумови його виникнення та історію польотів туристів у космос. Проаналізовано стан та виявлено перспективи розвитку космічного туризму. Особливу увагу приділено огляду матеріально-технічної бази космічного туризму (космопорти, космофлот, космічні готелі), попиту і цін на послуги для космічних туристів.

Ключові слова: космічний туризм, космічний готель, космопорт, Міжнародна космічна станція, Комерційна космічна станція.

Поява платоспроможного попиту на космічні подорожі, відкриття спеціалізованих туристичних агенцій, розробка транспортних засобів, призначених винятково для перевезення туристів у космос - усе це свідчить про те, що космос незабаром може перетворитися з об’єкта наукового дослідження на туристичну дестинацію.

З огляду на сучасний динамічний розвиток туризму, глобалізаційні процеси та появу інноваційних напрямів розвитку змінюється традиційне розуміння сутності туризму та його сприйняття. Теоретики і практики космічної справи (К. Ціолковський, Ю. Кондратюк, С. Корольов, М. Янгель, О. Засядько, М. Кибальчич, В. Глушко, В. Браун та ін.) зробили величезний внесок у розробку космічних апаратів та започаткували космічні програми СРСР, США та інших країн. Сьогодні маємо щораз більше інформації щодо комерційного використання космосу, зокрема, розвитку космічного туризму, питання перспектив розвитку якого активно обговорюють на наукових конференціях. Дедалі більше українських науковців цікавиться цією проблематикою (Т. Сильчук, Т. Голікова, Г. Макушенко, В. Хомич). Тому висвітлення стану та перспектив розвитку космічного туризму, передусім його матеріально-технічної бази, попиту та цін на космічний туризм, а також технології обслуговування космічних туристів є актуальним.

Наша мета - огляд передумов виникнення, аналіз сучасного стану та виявлення перспектив розвитку космічного туризму.

Космічним туризмом називають політ або серію польотів однієї чи кількох людей у космос (під космосом зазвичай розуміють висоту, що перевищує 100 км над рівнем моря - так звану лінію Кармана, умовну верхню межу атмосфери Землі) або на навколоземну орбіту, оплачену на комерційних засадах з розважальною або науково-дослідною метою. Людей, які вирушають у космос за свої кошти з розважальною метою, зазвичай називають космічними туристами, однак їхня офіційна назва - учасники космічного польоту (УКП), тому що на орбіті вони стають учасниками наукових експериментів, пізнають, що таке ризик космічного польоту, і працюють нарівні з екіпажем. Тому космічний туризм часто називають експедицією-відвідуванням, оскільки підготовка до польоту в туристів й екіпажу однакова.

Ідея космічного туризму з’явилася у творах письменників-фантастів задовго до початку польотів людини в космос, однак повноцінна реалізація цієї ідеї починається лише сьогодні.

Б. Хілтон (Barron Hilton) і К. Еріке (Kraft Ehricke) у 1967 р. опублікували кілька праць, присвячених космічному туризму, серед них - «Готелі в космосі» («Hotels in Space»). На жаль, ця спроба привернути увагу громадськості до питань комерціалізації космосу не увінчалася успіхом [8].

У 1984 р. у Великій Британії вийшла перша серія публікацій Д. Ешфорда (David Ashford), присвячена створенню літального апарату для туристичних польотів у космос.

Г. Хадсон (Gary Hudson, компанія Pacific American Launch Systems) 1985 р. представив громадськості проект дизайну багаторазового одноступінчастого повітряно-космічного апарата «Phoenix» (вертикальні зліт і посадка). Того ж року Pacific American Launch Systems разом з туристичною компанією Society Expeditions дали старт проекту «Project Space Voyage» [8].

Рік 1986 міг би ввійти в історію як рік, коли в космосі побував перший турист: на борту космічного апарата «Челленжер», який зазнав аварії під час зльоту, перебувала шкільна вчителька Крісті Маколіфф. Після цього випадку уряд США заборонив непрофесіоналам літати у космос. Тоді ж під час Міжнародного конгресу астронавтики (International Astronautical Congress) представлено доповідь на тему «Ймовірні економічні наслідки розвитку космічного туризму» (Potential Economic Implications of the Development of Space Tourism), яка мала значний резонанс у наукових та ділових колах [8].

На Міжнародному конгресі астронавтики 1989 р. компанія Shimizu Corporation, що працює в сфері будівництва, представила дизайн проекту орбітального готелю (Feasibility of Space Tourism - Cost Study for Space Tour).

У 1990 і 1991 рр. перші комерційні космонавти (Тоехіро Акіяма з Японії та Хелен Шарман з Великої Британії) здійснили польоти на радянську орбітальну станцію «Мир», фінансовані корпораціями TBS і «Джуно» (сплачена сума зазначена у ЗМІ по-різному (25, 28 або 37 млн. дол.) [8].

Д. Ешфорд (David Ashford) і П. Коллінс (Patrick Collins) у 1990 р. опублікували матеріал «Ваша інструкція з космічних польотів: як стати космічним туристом протягом 20 років» (Your Spaceflight Manual: How you could be a tourist in space within 20 years).

Організація Japanese Rocket Society (JRS) 1993 р. оголосила про старт кампанії з розвитку космічного туризму як виду підприємницької діяльності.

У 1997 р. в Німеччині відкрився Перший міжнародний симпозіум з питань космічного туризму (First International Symposium on Space Tourism), організований компанією Space Tours Gmbh. Один із партнерів-спонсорів симпозіуму - компанія Daimler-Benz Aerospace GmbH - почав власну програму з вивчення питань космічного туризму.

Першого січня 1998 р. зареєстровано першого японського космічного туроператора Spacetopia Inc. Тоді ж у США засновано компанію Space Adventures, діяльність якої почалася з організації комерційних польотів на російських реактивних винищувачах, а також на літаючій лабораторії «Іл-76» для підготовки космонавтів.

Р. Бренсон (Richard Branson) у 1999 р. заснував Virgin Galactic - першу в світі компанію, мета якої - організація суборбітальних польотів для приватних осіб.

У 2000 р. оголошено ім’я першого «платного» гостя орбітальної станції «Мир». Ним став американський бізнесмен італійського походження Д. Тіто (Dennis Tito), фінансовий аналітик, засновник компанії Wilshire Associates.

Початок ери космічного туризму припав на 28 квітня 2001 р., коли було запущено космічний корабель «Союз ТМ-32» з першим космічним туристом на борту Д. Тіто (до складу екіпажу також входили російські космонавти Т. Мусабаєв та Ю. Батурин) [8]. Десятиденна подорож коштувала 20 млн дол. (150 тис. дол. за кожний зі 128 витків навколо Землі). Компанія MirCorp (яка експлуатує орбітальну станцію «Мир») 24 серпня 2001 р. оголосила про укладення з урядом Росії, Ракетно-космічною корпорацією ім. С. Корольова «Енергія» і Російським авіаційно-космічним агентством («Росавіакосмос») угоди, яка передбачала розробку і запуск першої в світі приватної космічної станції MiniStation-1.

У 2002 р. в Жуковському продемонстровано прототип космічного апарата «Cosmopolis XXI» для доставки на орбіту космічних туристів, розроблений за участю дослідно-конструкторського бюро Мясищева та американської компанії Space Adventures.

Двадцять п’ятого квітня 2002 р. бізнесмен з ПАР М. Шаттлворт (Mark Shuttleworth) став другим в історії космічним туристом (до складу екіпажу також входили російський космонавт Ю. Гідзенко та італієць Р. Вітторі) [8].

Катастрофа шатла «Колумбія» (Columbia) із сімома членами екіпажу на борту 1 лютого 2003 р. змусила громадськість задуматися про продовження розвитку космічного туризму як виду екстремального відпочинку та підприємницької діяльності. У пустелі Мохаве 20 квітня компанія Scaled Composites представила суборбітальний космічний корабель багаторазового використання SpaceShipOne і літак-носій White Knight. Дев’ятнадцятого травня SpaceShipOne здійснив свій перший політ, а 10 серпня вперше відбулася реєстрація космічного весілля (російський космонавт Ю. Маланченко перебував на орбіті, а наречена - К. Дмитрієва - на Землі) [12], 17 грудня - SpaceShipOne уперше подолав звуковий бар’єр.

Двадцять першого червня 2004 р. приватний космічний корабель багаторазового використання SpaceShipOne здійснив перший суборбітальний політ; 17 липня компанія Constellation Services International (CSI) уперше представила програму організації польотів до Місяця (Lunar Express Space Transportation System); 23 грудня у США підписано закон, що регламентує права на проведення приватних польотів людей у космос, згідно з яким громадяни США мають повне право здійснювати польоти в космос на приватних літальних апаратах на свій страх і ризик.

Компанії Scaled Composites і Virgin Group 27 липня 2005 р. оголосили про створення спільного підприємства Spaceship Company для розробки і запуску літальних апаратів SpaceShipTwo і White Knight2. Першого жовтня американський учений і бізнесмен Г. Олсен (Greg Olsen) став третім в історії космічним туристом (до складу екіпажу Союз ТМА-7 також входили російський космонавт В. Токарєв та американський астронавт У. МакАртур) [8]. Компанія Virgin Galactic 17 жовтня почала прийом заявок від бажаючих стати космічними туристами. Того ж року «Роскосмос» і Space Adventures підписали меморандум про наміри щодо підбору інвесторів та космонавтів-непрофесіоналів для реалізації проекту щодо польоту навколо Місяця, запропонованого РКК «Енергія». Відповідно до меморандуму, Space Adventures отримала ексклюзивні права з маркетингу, а РКК «Енергія» - право на технічне виконання цього проекту. Польоти планували виконувати на доопрацьованому кораблі «Союз».

У 2006 р. компанія Prodea Systems розпочала співпрацю з Space Adventures і Федеральним космічним агентством Росії, у рамках якої планували створити цілий флот багаторазових космічних кораблів для комерційних польотів. А 18 вересня того ж року американка іранського походження А. Ансарі (Anousheh Ansari) стала першим космічним туристом-жінкою, вона пройшла підготовку в Росії та Хьюстонському центрі NASA [8].

Сьомого квітня 2007 р. американський мільярдер угорського походження Ч. Сімоні (Charles Simonyi) став п’ятим космічним туристом. Він брав участь в експериментах на замовлення Європейського космічного агентства (дослідження впливу невагомості на кров), а також за власною програмою дослідження впливу радіації [8].

У Росії 23 червня 2008 р. розпочато продаж квитків на польоти корабля Space-ShipTwo компанії Virgin Galactic, його провадив представник Virgin Galactic у Росії - компанія Elegant Resorts (вартість квитка - близько 200 тис. дол.); 12 жовтня того ж року відбувся політ шостого космічного туриста - американського мільйонера Р. Герріота. Він був першим космічним туристом, який виконав наукові експерименти на замовлення комерційних організацій (вирощування білкових кристалів) [8].

Двадцять шостого березня 2009 р. відбувся політ сьомого космічного туриста (американець Ч. Сімоні полетів у космос удруге), а 30 вересня - політ восьмого космічного туриста Гі Лаліберте (засновника і керівника канадської компанії Cirque du Soleil) [8].

У 2009 р. комерційні космічні польоти на Міжнародну космічну станцію (МКС) припинилися, оскільки США припинили перевезення вантажів на МКС шатлами після катастрофи «Колумбії». «Роскосмос» виявився єдиною організацією, здатною забезпечити постачання МКС. Навантаження на «Союзи» зросло, і це не дає змоги використовувати їх ще і з туристичною метою. Крім того, збільшився штат МКС до повної комплектності - шести осіб.

У червні 2012 р. у Британському королівському товаристві аеронавтики компанія Excalibur Almaz провела презентацію і оголосила про свої плани щодо початку в 2015 р. туристичних космічних польотів навколо Місяця.

Що стосується сучасного стану розвитку інфраструктури космічного туризму, то:

1. монополістом у сфері комерційних польотів на орбіту Землі є Російська федеральна агенція «Роскосмос», а космічних туристів перевозять російськими космічними кораблями «Союз» (доопрацьовані модифікації за вимогами NASA - серія «Союз-ТМА») на російський сегмент Міжнародної космічної станції;
2. підготовку космічних туристів проводять у Зоряному містечку (м. Щелкове під Москвою), а також на невеликих літаках, які симулюють невагомість;
3. розробляють нові засоби розміщення для космічних туристів - орбітальну Комерційну космічну станцію (розробка компанії «Орбітальні технології» та РКК «Енергія»), Комерційну космічну станцію Bigelow (розробка приватної компанії BigelowAerospace) та космічні готелі;
4. є приватні фінансовані проекти, спрямовані на розробку власних ракет-носіїв, суборбітальних та орбітальних космічних кораблів, заявлена мета яких - зробити польоти в космос доступними за порівняно невелику плату (очікують польоти на таких туристичних апаратах, як LYNX компанії XCOR, аеростатно-ракетних апаратах типу ARCASPACE та ракетних апаратах типу Copenhagen Suborbitals);
5. у галузі орбітального туризму найбільш суттєві та частково впроваджені проекти мають компанії Bigelow Aerospace, SpaceX, Excalibur Almaz, Orbital Sciences.

Для розміщення космічних туристів пропонують такі засоби розміщення: Міжнародну космічну станцію (єдиний сьогодні засіб розміщення) та космічні готелі (перебувають на стадії проектів).

Міжнародна космічна станція - пілотована орбітальна станція, яку використовують як багатоцільовий космічний дослідницький комплекс. Це спільний міжнародний проект, у якому беруть участь 15 країн (Бельгія, Бразилія, Данія, Іспанія, Італія, Канада, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Росія, США, Франція, Швейцарія, Швеція, Японія). Управління МКС забезпечують: російським сегментом - з Центру управління космічними польотами в Корольово, американським сегментом - з Центру управління польотами у Хьюстоні (між центрами відбувається щоденний обмін інформацією). МКС є найбільш відвідуваним орбітальним космічним комплексом в історії космонавтики (на 17 січня 2012 р. кількість відвідувань становила 328; якщо не рахувати повторних візитів, то на станції побувало 204 космонавти; для порівняння - на станції «Мир» за всю історію її існування кількість відвідувань становить 137, побувало 104 космонавти). Відстань від Землі до МКС майже наполовину менша, ніж відстань від Москви до Санкт-Петербурга - 350-370 км [1]. Станом на початок 2013 р. МКС відвідали вісім космічних туристів, кожний з яких заплатив від 20 до 30 млн. дол. [9].

Космічний готель - орбітальна станція, призначена для проживання космічних туристів і обслуги індустрії космічного туризму. Проекти космічних готелів розробляють приватні компанії Bigelow Aerospace та «Орбітальні технології». Запуски готових проектів планують у 2015-2016 рр. [7].

Наприклад, російська компанія «Орбітальні технології» та РКК «Енергія» розробляють проект Комерційної космічної станції (ККС) для орбітального космічного туризму й інших космічних місій. Порівняно з МКС, яка не призначена для комфортного проживання туристів, космічний готель забезпечуватиме достатній рівень комфорту. Планують, що перший модуль ККС матиме об’єм близько 20 м³. Спочатку в космічному готелі буде чотири каюти і в ньому зможуть одночасно перебувати до семи осіб. Проектом передбачена можливість стикування російських, європейських, американських та китайських космічних кораблів. ККС планують використовувати не тільки для туризму, а й як платформу для наукових досліджень. Клієнти готелю зможуть обрати тип ліжка (вертикальний чи горизонтальний) та користуватися душем. Передбачають, що п’ять днів перебування в готелі коштуватиме 100 тис. фунтів стерлінгів, а всі витрати на космотур загалом становитимуть 500 тис. фунтів стерлінгів [5].

У 2007 р. іспанська компанія Galactic Suite презентувала проект першого космічного готелю Galactic Suite Space Resort (виведення на орбіту планували у 2012 р.) [14]. Оголошена вартість триденного перебування - 3 млн дол. Розробники очікували, що цей готель стане першим у найбільшій мережі космічних готелів Galactic Suite Limited (GSL). Незважаючи на високу вартість проживання, з січня 2008 р. готель уже отримав 38 замовлень від туристів (переважно із США). Люкс матиме три спальні з вікнами і сягатиме 7 м у довжину та 4 м у висоту. Стіни матимуть спеціальні виступи, а гостям видаватимуть спеціальні костюми з липучками, щоб можна було закріпитися для сну або приймання їжі й уникнути стану невагомості. Проект також передбачає перший космічний СПА і космодром на острові у Карибському морі [15].

На стадії проекту перебуває Комерційна космічна станція Bigelow - приватний орбітальний космічний комплекс, розроблений BigelowAerospace. Станція складатиметься з двох надувних елементів, стикувального вузла, сонячних батарей і пристикованих пілотованих капсул. Виведення на орбіту призначене на кінець 2015 р. Проектом передбачена можливість стикування кораблів різних типів. Планують, що цим космічним готелем користуватимуться приватні особи, професійні екіпажі, а також корпоративні дослідники. Відбиратиме кандидатури, можливо, компанія Space Adventures [6].

Компанія Bigelow Aerospace також розробляє ідею космічного готелю «Nautilus», який планували вивести на орбіту до 2010 р., однак фактично досі виведено лише два апарати, які демонструють можливості компанії. Для реалізації проекту розробники використали закинутий проект надувної космічної станції «Nautilus», розроблений NASA. Модуль здатний забезпечити 330 м³ корисного простору, призначеного для космічних туристів або дослідників [13]. У 2004 р. заявлена вартість перебування в майбутньому космічному готелі становила 14,5 млн дол. за чотири тижні, у 2010 р. прозвучала цифра 1 млн дол. за добу. Незважаючи на те, що 2010 р. готель не відкрили, компанія розпочала набір астронавтів, які обслуговуватимуть космічний готель і приватну орбітальну станцію. Прийом перших гостей намічено на 2015 р.

Стосовно розвитку космофлоту зазначимо таке.

1. Для перевезень у космос використовують орбітальні літаки та повітряно-космічні літаки - крилаті літальні апарати, які виходять, або їх виводять на орбіту штучного супутника Землі вертикальним або горизонтальним стартом і повертаються після виконання завдань, роблячи горизонтальну посадку на аеродром. Вони поєднують у собі характеристики як літака, так і космічного корабля. Залежно від способу виходу на орбіту їх поділяють на космоплани та космолети [10].
2. Космоплани та космолети можуть також бути суборбітальними - призначеними лише для перевищення межі космосу у 100 км.
3. Космоплани виводять на орбіту не лише за допомогою власних двигунів, а й за допомогою ракети-носія. У США наразі триває проект з польотами на орбіту експериментального космоплана Boeing X-37. Розробляють такі проекти: в Індії - космоплан RLV/AVATAR, у Китаї - «Шеньлун», в Україні - «Сура» та ін. [10].
4. На початку ХХІ ст. почали розвивати декілька проектів приватних суборбітальних космопланів. У 2004 р. здійснено польоти першого з таких апаратів SpaceShipOne компанії Virgin Galactic. Наступними очікують приватні суборбітальні космоплани XCOR LYNX [10].
5. Космолети виходять на орбіту за допомогою власних двигунів у разі вертикального або горизонтального старту, однак через складність конструкційних технологій жоден з проектів поки що не реалізовано. Серед таких проектів у Росії - РАКС, у США - VentureStar і NASP, у Великій Британії - HOTOL [10].

У грудні 2009 р. компанія Virgin Galactic представила ракетоплан SpaceShipTwo, який бере на борт двох пілотів і шість пасажирів. Спочатку компанія зробила замовлення на два літаки-носії WhiteKnightTwo і п’ять ракетопланів SpaceShipTwo. Перші випробування SpaceShipTwo без відстикування від WhiteKnightTwo успішно відбулися в березні 2010 р., а з повним екіпажем на борту - у липні 2010 р. [10].

Росія у 2010 р. розпочала будівництво нового орбітального пілотованого космічного корабля «Союз ТМА», призначеного і для космічного туризму. Екіпаж корабля складається з двох-трьох осіб. Перший політ до МКС «Союзу ТМА» відбувся 2012 р.

Співробітники РКК «Енергія» створюють принципово новий легкий космоліт багаторазового використання «Русь». Передбачають, що він досягатиме МКС за добу, тоді як нині стикування відбувається в «дводобовому режимі», вибраному свого часу не тільки за балістичними, а й за медичними показниками. Початок випробувань заплановано на 2015 р. Запуски спочатку робитимуть з космодрому «Байконур» (Казахстан), а потім з космодрому «Східний» (Амурська обл.), який передбачають зробити базовим для «Русі». РКК «Енергія» заявила, що «Русь» буде втричі економічнішою, ніж аналог NASA. Планують створення кількох модифікацій цього корабля, які призначені для польотів на земну і навколомісячну орбіту, ремонту космічних апаратів, а також для виведення з орбіти великих фрагментів космічного сміття. Новий корабель використовуватимуть і для космічного туризму. Базова модель корабля зможе взяти на борт шість осіб і не менше 500 кг корисного вантажу за автономного існування до п’яти діб. Корабель розрахований на багаторазове використання (до 10 польотів у космос) [4].

У 2005 р. компанія Virgin Galactic взяла участь у роботах зі спорудження першого приватного космопорту Землі Spaceport America на території штату Нью-Мексико у США. Космопорт має площу 11 тис. м², на яких розташовано ангар, розрахований на два космічні кораблі класу White Knight Two (літак-носій) і два кораблі класу SpaceShipTwo (космічний шатл), приміщення для адміністрації та космічних туристів [11].

Проектувальники 90% приміщень і споруд космопорту розмістили під землею, а будівлю пасажирського термінала зробили схожою на «Тисячолітнього сокола» з культового фільму 1970-х років «Зоряні війни». Планова пропускна спроможність космопорту - чотири польоти в день. Вартість проекту - 225 млн дол. У грудні 2008 р. космодром отримав ліцензію на прийом та відправку приватних космічних кораблів, призначених для суборбітальних польотів. Компанія Virgin Galactic є першим офіційним користувачем космопорту «Америка», вона вже здійснила п’ять суборбітальних запусків з цього космодрому [6]. Випробовувальний запуск ракети STIG-A, створеної для потреб космічного туризму (максимальна висота підйому ракети перевищила 80 км), здійснено 28 грудня 2012 р. Уже сьогодні є черга з 400 осіб, які заплатили по 200 тис. дол. за право здійснити суборбітальний політ у рамках проекту Virgin Galactic [11].

У перспективі приватні земні космопорти побудують у Вашингтоні, Токіо, Сіднеї, Лондоні, Пекіні, Дубаї, Кейптауні, Бразиліа, Москві, Алмати, Нью-Делі, Сінгапурі та на базі космодрому «Кіруна» у Швеції, для того, щоб пов’язати земну кулю мережею високошвидкісних перельотів.

Першим космопортом на орбіті Землі вчені припускають зробити МКС, термін експлуатації якої завершується в 2020 р., а ресурс експлуатації становитиме ще не менше десяти років. МКС - імовірний стартовий майданчик для експедиції на Марс, яку прогнозують на 2030-ті роки, а також для інших міжпланетних експедицій майбутнього.

Незабаром поряд із традиційними туроператорами може з’явитися безліч космічних тур агенцій. Найближчі до реалізації доступних для масового космічного туризму польотів приватні компанії Virgin Galactic і Space Adventures. Проект суборбітальних (100-110 км від Землі) польотів розробляє також Європейський аерокосмічний і оборонний концерн (European Aeronautic Defence and Space Company (EADS)).

Найвідомішою компанією, яка працює в цій галузі, є Virgin Galactic. Вона проводить випробування спеціального транспорту для туристів SpaceShipTwo. Вартість путівки в космос на такому кораблі становитиме близько 200 тис. дол. за двогодинний політ із короткочасним підйомом до висоти 110 км. На кораблі у космос одночасно зможуть полетіти чотири туристи і два члени екіпажу. Туристи зможуть випробувати перевантаження під час зльоту та посадки, а також кілька хвилин невагомості. Попит на послугу передбачають великий - квитки на перші рейси вже розкуплені, а на решту утворилася черга в десятки тисяч осіб. Компанія планує відправляти по три-чотири ракети з туристами в день. З 250 людей, які першими придбали путівки в космос, - 11 росіян. У рамках світового конкурсу «Полети хлопцем - повернися героєм!» з понад 20 тис. претендентів відібрано двох українців. Політ у Virgin Galactic можна замовити в 33 країнах світу. Компанія Virgin Galactic обіцяє допускати до суборбітальних польотів усіх бажаючих після невеликого медичного огляду та триденної підготовки на космодромі. Зазначимо, що для орбітального (340-360 км від Землі) польоту на МКС потрібно набагато ретельніший відбір і не менш ніж шестимісячна підготовка; такі правила були узгоджені країнами-учасницями у 2002 р. в «Принципах, що стосуються процесів та критеріїв відбору, призначення, підготовки і сертифікації членів основних екіпажів МКС і експедицій відвідування».

Компанія-конкурент Space Adventures має намір здійснювати не тільки суборбітальні польоти, а й обліт Місяця (спільний проект з РКК «Енергія»). Вона будує космопорти в ОАЕ і Сінгапурі.

Американська компанія Armadillo Aerospace, яка співпрацює зі Space Adventures, оголосила 2010 р. про найменшу вартість польотів - 102 тис. дол. за 15 хв. у космосі. Перед польотом кожен космічний турист пройде багатоденну підготовку. Зарубіжні експерти вважають, що ринок суборбітальних польотів дасть змогу знизити вартість квитка в космос у 2014 р. до 50-100 тис. дол.

Стимулом для зародження і розвитку космічного туризму з боку світової громадськості був попит - споживачі, готові заплатити гроші за яскраву пригоду (вартість туру на орбіту становить від 20 до 40 млн дол., вартість виходу у відкритий космос - 15 млн. дол.) [2]. Організація польотів у космос на комерційних засадах - це повноцінний і, що найголовніше, рентабельний бізнес. Зарубіжні та вітчизняні інвестори сходяться на думці, що стимулів для розвитку космічного туризму багато, серед них називають такі: наявність попиту, можливість втілення багатьох ідей, можливість заробити на «невичерпних космічних ресурсах», можливість поєднання багатьох земних видів бізнесу (починаючи з маркетингу, моди, архітектури, технологій і закінчуючи виготовленням сувенірів та наданням оригінальних послуг для найбільш ексцентричних клієнтів).

Частково космічний туризм можна порівняти із «земним»: основний потік клієнтів становить середній клас. Однак на ринку є місце для послуг класу «люкс» - дорогий ексклюзив, який теж користується попитом. Незважаючи на всі переваги і можливості сервісів для космічних туристів, популярність і попит на цей вид бізнесу багато в чому залежить від вартості путівки. У цьому випадку споживчий ринок послуг космічного туризму можна розділити на дві групи: перша - це ринок заможних клієнтів, готових заплатити за подорож у космос не один мільйон доларів, друга група - ринок менш забезпечених клієнтів, для яких можуть бути доступними суборбітальні польоти.

Сьогодні в колах банкірів і підприємців ведуть дискусії щодо кредитування космічних подорожей. Ще один варіант популяризації польотів, запропонований астронавтом і головою ShareSpace Foundation Б. Олдрином (Buzz Aldrin), - космічна лотерея, коли шанс виграти путівку з’являється в кожного. Крім того, космічний турист зможе продати свої ексклюзивні фотографії та інші відеоматеріали, зняті ним під час космотуру, і частково окупити свою подорож (за правилами надання послуг космічного туризму всі права на використання таких матеріалів належать винятково туристу).

Агенції, які працюють у сфері космічного туризму, пропонують також альтернативні, дешевші варіанти послуг:

• політ на літаку по параболічній траєкторії з можливістю відчути невагомість (у США це коштує близько 3,5 тис. дол.);
• політ на великій висоті на літаку МіГ-24 або МіГ-31 з можливістю побачити Землю з висоти 26 км за 24 тис. дол.;
• як перше ознайомлення з космічною галуззю можна здійснити груповий або індивідуальний тур на Байконур;
• найдешевший варіант побувати в космосі запропонував програміст із Санкт-Петербурга М. Антонов (у 2010-2011 pp. за 33 руб. він пропонував відправити в космос фотографію людини або логотип фірми площею 1 см²).

Отже, за 12 років від початку комерційних польотів у космос відбулося вісім стартів. Такі темпи розвитку індустрії космічного туризму дають підстави сподіватися, що в недалекому майбутньому туристичні оператори зможуть запропонувати клієнтам космічний готель з вікнами на Австралію або подалі від орбіти захоронения космічного сміття та екскурсії у відкритому космічному просторі. Подальші ж наукові дослідження можуть стосуватися маркетингових аспектів розробки інноваційного космічного турпродукту, особливостей організації обслуговування космічних туристів, специфіки організації підприємницької діяльності в галузі комерційних космічних польотів, економічних та екологічних наслідків розвитку космічного туризму.

Список використаної літератури

1. Азарова А. Космос. URL: https://tonkosti.ru/Космос.
2. Азарова А. Туры в Космос. URL: https://tonkosti.ru/Туры_в_Космос.
3. Америка (космопорт). URL: https://ru.wikipedia.org/wiki/Америка_(космопорт).
4. Военные одобрили проект нового российского космолета "Русь". URL: https://www.newsru.com/russia/18jun2010/rus.html.
5. Коммерческая космическая станция. URL: https://ru.wikipedia.org/wiki/Коммерческая_космическая_станция.
6. Коммерческая космическая станция Бигелоу. URL: https://ru.wikipedia.org/wiki/Коммерческая_космическая_станция_Бигелоу.
7. Космический отель. URL: https://ru.wikipedia.org/wiki/Космический_отель.
8. Космический туризм. URL: https://ru.wikipedia.org/wiki/Космический_туризм.
9. Международная космическая станция. URL: https://ru.wikipedia.org/wiki/Международная_космическая_станция.
10. Орбитальный самолет. URL: https://ru.wikipedia.org/wiki/Орбитальный_самолёт.
11. Открылся первый частный космопорт - Spaceport America. URL: https://novate.ru/blogs/261011/19158/.
12. Первая космическая свадьба едва не стоила космонавту карьеры. URL: https://ria.ru/20080810/150249971.html.
13. Федоров А. Космический отель Nautilus. URL: http://www.mobiledevice.ru/Nautilus-NASA-Bigelow-Aerospace-modul-kosmicheskii-turizm-otel.aspx.
14. Galactic Suite Space Resort. URL: http://galacticsuitespaceresort.com/.
15. Unusual Hotels: Galactic Suite Space Resort in Barcelona, Spain. URL: http://layyourheadhere.com/.

Оксана Малиновская. Космический туризм: состояние и перспективы развития

Рассмотрено сущность космического туризма, условия его возникновения и историю полетов туристов в космос. Проанализировано состояние и выявлено перспективы развития космического туризма. Особенное внимание уделено обзору материально-технической базы космического туризма (космопорты, космофлот, космические отели), спроса и цен на услуги для космических туристов.

Ключевые слова: космический туризм, космический отель, космопорт, Международая космическая станция, Коммерческая космическая станция.

Oksana Malynovska. Space Tourism: State and Ways of Development

There were looked out the essence of the space tourism, the conditions of its beginning and the history of flights of the space tourists. There were analyzed the state and ways of development of the space tourism. The main attention was devoted to the facilities of the space tourism (space ports, space aviation and space hotels), demand and prices for the services for space tourists.

Key words: Space tourism, Space hotel, Spaceport, International Space Station, Commercial Space Station.