Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Менеджмент
Маркетинг
Экономика
Другие

Матюхін В.О., Кобзєва О.В.
Вісник ДІТБ. Серія: Економіка, організація і управління підприємствами
(в туристичній сфері). - 2007. - №11. - С.182-186.

Сфера розваг як складова маркетингової стратегії туристичного бізнесу

У статті розглянуто два варіанти стратегії розвитку туристичного продукту за рахунок упровадження індустрії розваг у різні види туризму. Запропонована динамічна модель комплексу маркетингу туристичних послуг. Проаналізовані особливості моделі та наведена оцінка відносної вагомості елементів “7Р”. Подано характеристики елементів моделі для різних видів туристично-рекреаційної сфери: туризму та готельних послуг, курортних послуг та сільського зеленого туризму. Визначені особливості компонент комплексу маркетингу сфери розваг.

Сучасний туризм - це найбільш динамічна галузь світової економіки, на частку якої в 2007 році очікується до 7 трлн. дол. обігового капіталу, а в 2010 році - 1 млрд.. подорожуючих. Збільшення українських та іноземних клієнтів на туристичні об’єкти України є важливою умовою розвитку вітчизняної галузі туризму. Створення нових робочих місць, підвищення кваліфікації кадрів, отримання прибутків від продажу туристичних послуг позитивно впливає на економіку країни.

Комерціалізація туристичної діяльності, загострення конкуренції призвели до необхідності впровадження та практичного використання основних елементів маркетингу в туристичному бізнесі. Маркетинг перетворився на одну з найважливіших підсистем системи управління будь-якою фірмою, яка функціонує в умовах конкурентної боротьби. Швидкі зміни в галузі телекомунікації та засобів масової інформації привели до росту сподівань клієнтів у різноманітності пропонованих туристичних послуг.

Відомо, що складовими компонентами туризму є подорожі, проживання, харчування, відпочинок та дозвілля, невід’ємною компонентою яких є сфера розваг [1]. Тому метою роботи є дослідження впливу сфери розваг на маркетингову стратегію туристичного бізнесу. Завданням дослідження є вивчення взаємозв’язку між компонентами комплексу маркетингу туризму і видами індустрії розваг.

У туристичному бізнесі портфель стратегії - логіка бізнесу, яка визначає, завдяки чому компанія може отримати конкурентні переваги та завоювати нові сегменти туристичного ринку. Оптимальним варіантом може бути стратегія розвитку туристичного продукту, коли на існуючому ринку виникає необхідність покращення або створення нової туристичної послуги за рахунок упровадження індустрії розваг у різні види туризму. Практична реалізація такої стратегії відбувається у двох варіантах:

- поетапне додавання нових видів розваг до вже відомого туристичного асортименту для освоєння нових сегментів існуючого ринку;
- покращення розважальних послуг за рахунок удосконалення їх характеристик, розвитку зон обслуговування і впровадження сучасних технологій сфери розваг.

Відомо, що на відміну від матеріального виробництва, де існує комплекс маркетингу 4Р (product - продукт, promotion - просування, place - місце, price - ціна), у сфері послуг розглядають маркетинг-мікс 7Р (додатково: people - персонал, physical evidence - матеріальне оточення, process - процес, спосіб надання послуг) [2].

У працях [3-5] запропонована динамічна модель маркетингу-мікс 7Р (рис. 1) і описані особливості її елементів для різних видів туристично-рекреаційної сфери: туризму, готельних послуг, курортних послуг та сільського зеленого туризму.

Комплекс маркетингу туристичних послуг
Рис. 1. Комплекс маркетингу туристичних послуг

Установлено, що Р6 - процес, здійснення діяльності закладів туризму, яке забезпечує, з одного боку, індивідуальний одно- і багатоетапний підхід до кожного клієнта, а з іншого боку, регулюється вимогами щодо стандартизації закладів розміщення і туристичних послуг та їх сертифікації на відповідність державним і міжнародним стандартам, зокрема серії ІСО 9000. Р7 - матеріальні елементи оточення, це дизайн об’єктів, їх функціональність, зручність, оснащення сучасними засобами зв’язку, медичної допомоги та діагностики, форма персоналу закладів розміщення, проспекти та інше.

Відмінною рисою для курортних послуг є також елементи Р6 і Р7. Елемент Р6 - це процес, що визначає лікувальний вплив санаторно-курортних факторів на показники самопочуття відпочиваючих до й після лікування, а також оцінку якості курортних послуг. Елемент Р7 - набір реабілітаційних чинників (мінеральні води, бруди, наявність морської води, гірського повітря, ландшафт території, її клімат, а також індустрія рекреації).

У сільському зеленому туризмі встановлено наступні тенденції: елемент Р6 характеризується дотриманням технічних умов із сертифікації послуг, стандартів безпеки життєдіяльності в туризмі. Можливість участі туристів у сільськогосподарських роботах: косовиця, збір фруктів і овочів, грибів, доїння корів, виготовлення сирів, сметани, ковбас та ін. Елемент Р7 - це тісний контакт із природою, споживання екологічно-чистих продуктів, гірське повітря, сонячні ванни, купання в річках і озерах, а також традиційна сільська архітектура, доісторичні об’єкти, замки, церкви, національний одяг і традиційний селянський побут, а також народні промисли (ткацтво, вишиванка, килимарство, в’язанка, художня обробка шкіри, гончарство, гутництво, художній метал, деревообробка, художнє плетіння, іграшки, писанкарство).

Моделі, яка представлена на рисунку, притаманні такі особливості:

1) багатофункціональна нелінійна залежність між її елементами; таку модель можна описати на основі теорії графів;
2) для різних туристичних бізнес-проектів відносна вагомість елементів 7Р змінюється;
3) для різних видів туризму змінюється зміст елементів 7Р;
4) принцип центризму моделі: основним елементом маркетингу-мікс 7Р є Р1 (персонал);
5) принцип “стабільного трикутника”: в оперативному маркетинговому плануванні слід враховувати зв’язок кожного елементу 7Р, як мінімум, з трьома іншими.

Аналіз комплексу маркетингу туристичних послуг “7Р” дозволяє зробити оцінку відносної вагомості елементів (рис. 2) за умови , що ΣPi = 1,0.

Оцінка вагомості елементів
Рис. 2. Оцінка вагомості елементів

Сума вагомості класичних елементів “4Р” становить:

ΣPi = 0,55

Сума вагомості елементів “3 Р”, які притаманні сфері послуг, становить:

ΣPi = 0,45

Достатньо висока вагомість елементу Р1 пояснюється важливістю якісного кадрового складу суб’єктів туристичної діяльності.

Розглядаючи різні види індустрії розваг як складову частину туристичного продукту, можна визначити наступні особливості компонент комплексу маркетингу туризму.

По-перше, Р3 (product - послуга) визначається різними видами розваг:

- традиційними (естрадні концерти, кінофільми, спортивні ігри, читацькі конференції);
- сучасними (дискотеки, атракціони, казино, більярд, боулінг);
- клуби за інтересами;
- розваги в сільському зеленому туризмі (риболовля, полювання, верхова їзда, їзда на санях і велосипедах, пішохідні та водні прогулянки).

По-друге, Р6 (process - процес, спосіб надання послуг) визначається наступними видами:

- анімація, яка дозволяє організувати дозвілля через гру, театралізацію культурного середовища (наприклад, козацькі забави, рицарські турніри );
- тематичні фестивалі (пісні, гумору, пива тощо);
- народні свята;
- сільські весілля;
- народні ярмарки;
- паркові музичні оркестри;
- презентації відомих фірм;
- спосіб надання послуг у сільському зеленому туризмі (збирання фруктів і грибів, косовиця, доїння корів, виготовлення сувенірів, молочних продуктів).

По-третє, Р7 (physical evidence - матеріальне оточення) характеризується наступними видами:

- музеї (живопису, краєзнавчі, етнографічні, літературні, історичні);
- старовинні церкви та монастирі;
- меморіальні цвинтарі;
- замки та печери;
- історичні та архітектурні пам’ятки;
- тематичні парки;
- ресторани з національною кухнею та традиційною архітектурою;
- матеріальне оточення в сільському зеленому туризмі - це, перш за все, народні промисли (ткацтво, вишиванка, килимарство, в’язанка, художня обробка шкіри, гончарство, гутництво, художній метал, деревообробка, художнє плетіння, іграшки, писанкарство).

Основною компонентою комплексу маркетингу залишається Р1 (people - персонал). Тому постає питання підготовки сучасних менеджерів розваг у вищих навчальних закладах. У Прикарпатському інституті ім. М. Грушевського МАУП у навчальних планах за спеціалізацією “Менеджмент сільського зеленого туризму” передбачені навчальні дисципліни: “Організація дозвілля в сільській місцевості”; “Етнографія та народні промисли”; “Основи ведення домашнього господарства і гостинності”. Планується також ввести факультативні спецкурси “Менеджмент анімації ” та “Менеджмент розваг” для підготовки менеджерів туризму, готельного бізнесу і курортної сфери.

Таким чином, у статті встановлено взаємозв’язок інфраструктури розваг та маркетингу-мікс туристичного бізнесу, що надає можливість підвищити його економічну ефективність та забезпечити якісний відпочинок і дозвілля туристів. Подальшою перспективою досліджень є вивчення впливу сфери розваг на просування туристичного продукту.

Література

1. Уоркер Дж. Р. Введение в гостеприимство: Учеб. пособие / Пер. с англ. - 2-е изд. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. - 607 с.
2. Скобкин С.С. Маркетинг и продажи в гостиничном бизнесе: Учебно-практич. пособие. - М.: Юристъ, 2001. - 224 с.
3. Матюхін В.О., Кашуба Я.М. Інноваційний навчальний проект туристичного менеджменту // Наукові праці МАУП. - К. - 2002. - Вип.3.
4. Матюхин В.А. Инновационный учебный проект «Менеджмент курортной сферы». Культура народов Причерноморья // Крымский научный центр НАН Украины. - 2002. - №34.
5. Матюхин В.А. Разработка учебного проекта «Менеджмент сельского зеленого туризма» // Международный форум «Молодежь. Спорт. Туризм». Квартальновские научные чтения (научный альманах). - М., 2004.

В статье рассмотрены два варианта стратегии развития туристического продукта за счет внедрения индустрии развлечений в разные виды туризма. Предложена динамичная модель комплекса маркетинга туристических услуг. Проанализированы особенности модели и представлена оценка относительной весомости элементов “7Р”. Приведены характеристики элементов модели для разных видов туристско-рекреационной сферы: туризма и гостиничных услуг, курортных услуг и сельского зеленого туризма. Определены особенности компонент комплекса маркетинга сферы развлечений.

Two variants of strategy of development of tourist product due to introduction of industry of entertainments in different types of tourism are considered in this article. The dynamic model of complex of marketing of tourist services is proposed. The features of the model are analysed and estimation of relative importance of the elements “7Р” is represented. Descriptions of elements of the model for different types of tourist-resort sphere: tourism and hotel services, resort services and rural green tourism are put ont. Also the features of component - complex of marketing of entertainments sphere are put out.

Присоединяйтесь к нам в Контакте, Фейсбуке, Твиттере, Одноклассниках и Google+








© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.