Медвідь Л.Г.
Матеріали I Міжнар. наук.-практ. конф.
«Сталий розвиток туризму на засадах
партнерства: освіта, наука, практика»
(м. Львів, 31 жовтня - 1 листопада 2018 р.)
Львів: ЛТЕУ, 2018. 342 с. С.91-94.

Організація управлінського обліку витрат туристичного підприємства

В умовах бурхливого розвитку туристичної індустрії в Україні особливого значення набувають проблеми управління витратами, а відповідно і обліку, як ключової інформаційної складової системи менеджменту туристичних підприємств. Управління починається з інформації за допомогою якої оцінюють діяльність підприємства, виявляють невикористанні можливості, приймають рішення та оцінюють їх ефективність.

Проте сьогодні актуальною є потреба у розробці методик і інструментів управлінського обліку витрат як підсистеми управління бізнесом, що дозволить своєчасно реагувати на тенденції ринку і формувати конкурентоздатні стратегії. На сьогодні одним з дієвих інструментів управлінського обліку є управління витратами за центрами відповідальності.

Протягом останніх десятиріч проблему удосконалення управління витратами за допомогою центрів відповідальності активно досліджували зарубіжні і вітчизняні вчені: Е. Аткінсон, Р. Банкер, М.І. Бондар, Ф.Ф. Бутинець, С.Ф. Голов, С.І. Головацька, К. Друрі, Р. Каплан, К. І. Кузьмінська, П.О. Куцик, Л.В. Нападовська, Г.О. Партин, М.С. Пушкар, І.Б. Садовська, А.В. Череп та ін.

Концепція управління діяльністю на основі центрів відповідальності була запропонована американським вченим Дж.А. Хіггінсом [3, c.47]. На його думку, центр фінансової відповідальності - це структурний підрозділ підприємства, який повністю контролює ті або інші аспекти фінансової діяльності, а її керівник самостійно приймає управлінські рішення та несе повну відповідальність за виконання доведених до нього планових показників.

Основною проблемою в організації управлінського обліку в туристичних підприємствах є виокремлення центрів відповідальності, центрів витрат та місць виникнення витрат, що дасть змогу згрупувати витрати не лише за кожним туристичним продуктом чи послугою для формування витрат за їх призначенням, а й встановити належність витрат до конкретного центру витрат з метою отримання повної інформації для здійснення внутрішнього контролю, аналізу та прийняття управлінських рішень.

Як нами досліджено, у трактуваннях вчених нема єдиного підходу до визначення понять «центр відповідальності» та «центр витрат».

Більшість вчених, зокрема Бутинець Ф.Ф., Вандер Віл Р., Голов С.Ф., Нападовська Л.В., розділяють поняття «центр відповідальності» та «центр витрат».

На наше переконання, визначення поняття «центр відповідальності», що даються цими вченими, ґрунтуються на необхідності розподілу повноважень між працівниками підприємства, надання керівникам підрозділів прав самостійно приймати рішення та закріплення відповідальності за наслідки таких рішень.

З огляду на це, ми погоджуємося з класифікацією центрів відповідальності, наведеної в працях Голова С.Ф. та Нападовської Л.В. [2; 4], які виокремлюють у їх складі центри витрат.

Варто зазначити, що кількість центрів відповідальності та центрів витрат залежить від галузевих особливостей, організаційної структури підприємства (організації праці та структури управління) та визначається потребами апарату управління.

Враховуючи особливості діяльності туристичних підприємств, нами визначено, що центром відповідальності першого рівня є саме підприємство, бо встановлено персональну відповідальність його керівника за показники діяльності, як в частині витрат, так і в частині доходів, які він повинен контролювати.

До центрів відповідальності другого рівня можна віднести: відділ туризму, відділ перевезень, відділ візового обслуговування, відділ реклами та маркетингу, відділ розвитку агентської мережі, відділ інформаційного забезпечення, відділ інформаційних технологій, бухгалтерію, фінансово-економічний відділ, кур’єрську службу, відділ кадрів тощо. Проте їх можна розділити на два види: основні - центри відповідальності, які безпосередньо формують туристичний продукт чи туристичну послугу, та допоміжні - центри відповідальності, які забезпечують функціонування туристичного підприємства. Особливостями основних центрів відповідальності є те, що результат їх діяльності може бути виміряний і можливим є визначення ресурсів, необхідних для реалізації туристичного продукту чи надання туристичної послуги. Своєю чергою, результат діяльності допоміжних центрів відповідальності не може бути виміряний відповідним фінансовим показником та немає чіткої залежності між спожитими ними ресурсами і результатами їх функціонування.

До основних центрів відповідальності варто віднести відділ туризму, відділ перевезень, відділ візового обслуговування, а до допоміжних - відділ реклами та маркетингу, відділ розвитку агентської мережі, відділ інформаційного забезпечення, відділ інформаційних технологій, бухгалтерію, фінансово-економічний відділ, кур’єрську службу, відділ кадрів тощо

Оскільки на туристичних підприємствах є можливість первинного групування витрат за кожним туристичним продуктом чи туристичною послугою, то вихідним моментом в організації обліку витрат має бути їх групування за центрами витрат. На нашу думку, центрами витрат на туристичних підприємствах є: окремі тури (тури до країн Європи, тури до Єгипту та Туреччини, тури до Греції та Кіпру та інші), види перевезень (авіа- чи автотранспортом), оформлення віз для подорожей до певних країн тощо.

Така організація обліку витрат дозволить забезпечити контроль за обґрунтованим і раціональним витрачанням ресурсів на кожен туристичний продукт чи послугу та є базою для подальшого формування ціни їх реалізації.

У науковій літературі трактування поняття «місце виникнення витрат» є неоднозначним. На думку Безруких П.С. місце виникнення витрат - це сфера відповідальності, яка пов’язана з визначеними видами витрат при виготовленні продукції або наданні послуги.

Вчені Бутинець Ф.Ф., Давидюк Т.В., Канурна З.Ф., Малюга Н.М., Чижевська Л.В. визначають місце виникнення витрат як «…сегмент діяльності підприємства, в якому виникають витрати» [1, с.42].

На нашу думку, місцями виникнення витрат на туристичних підприємствах є безпосередньо місця первісного споживання ресурсів, а саме: трансфер, витрати на проживання, витрати на харчування, витрати на екскурсійні послуги, оплата праці експедитора тощо. Ідентифікація витрат за місцями виникнення дає можливість визначати документальне оформлення господарських операцій, в результаті яких вони виникають; узагальнювати ці витрати у зведених документах поточного обліку та групувати їх за аналітичними рахунками.

Таким чином, виокремлені центри відповідальності, центри витрат та місця їх виникнення у системі управлінського обліку туристичних підприємств нами визначені як об’єкти обліку для більшої деталізації витрат, посилення контролю за їх рівнем і підвищення точності калькулювання в частині групування прямих та розподілу непрямих витрат.

Список використаних джерел

1. Бухгалтерський управлінський облік: підручник / за ред. д.е.н., проф. Ф.Ф. Бутинця. 3-тє вид., доп. і перероб. Житомир: ПП «Рута», 2005. 480 с.
2. Голов С.Ф. Управлінський облік: підручник. К.: Лібра, 2003. 704 с.
3. Друри К. Управленческий и производственный учет: учебник. М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. 341 с.
4. Нападовська Л.В. Управлінський облік: монографія. Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2000. 450 с.