Мерчанський В.В.
Матеріали VI Міжнар. наук.-практ. конф.
«Управління розвитком соціально-економічних систем»
(м. Харків, 15-16 червня 2022 р.)
Харків: ДБТУ, 2022. 504 с. С.471-472.
Державне регулювання туристичної діяльності
Загострення конкурентної боротьби в галузі туризму та поширення коронавірусної інфекції COVID-19 потребує пильної уваги з боку держави у вигляді формування дієвого механізму державного регулювання туризму. Наукова спільнота зазначає, що роль туризму у розвитку світової економіки має велике значення, а з подоланням негативного впливу коронавірусної інфекції COVID-19 у майбутньому буде лише зростати.
Туристична галузь в Україні відіграє істотну роль у соціально-економічному розвитку територій та стимулює збереження наявних у регіоні туристичних ресурсів [1].
А.О. Обозна відмічає, що розвиток туризму в Україні тісно взаємопов’язаний з такими секторами національної економіки, як транспортна галузь, сфера роздрібної торгівлі, послуги зв’язку, будівництво, аграрний сектор, виробництво товарів широкого вжитку, і, як наслідок, є одним з найперспективніших стратегічних напрямів структурної перебудови національної економіки, що підтримує історико-культурні традиції, стимулює розвиток народних промислів, підтримку та відродження рецептів гастрономії, вимагає збереження навколишнього середовища та створення сприятливих соціально-економічних умов для свого оптимального функціонування [2].
Н.О. Дудченко та О.О. Любіцева зазначають, що сьогодні Україну можна віднести до країн із середнім рівнем розвитку туризму, який в достатній мірі не використовує сприятливі передумови для належного розвитку в’їзного туризму. Також вони наголошують на необхідності посилення ролі держави, яка зможе забезпечити матеріальну підтримку розвитку туризму; формування ефективної моделі співпраці приватно державного партнерства, дотримуватися виконання «Стратегії розвитку туризму та курортів на період до 2026 року» [3].
На сьогодні є очевидним, що стан розвитку туристичної галузі України не відповідає світовим тенденціям. Науковці та фахівці галузі туризму наголошують на тому, що в галузі існує багато проблем які потребують нагального вирішення та втручання держави. Насамперед до них можна віднести [4-6]:
- відсутність єдиної дієвої цільової програми розвитку туризму;
- застаріла нормативно-правова база;
- недостатність транспорту та послуг;
- необхідність вдосконалення системи управління персоналу в галузі, підвищення професіоналізму;
- низький рівень розвитку інформаційної інфраструктури галузі;
- низька інвестиційна привабливість галузі;
- складна економіко-політична ситуація в країні.
Роль державного регулювання туристичної діяльності насамперед полягає у створенні дієвого механізму для подолання негативних тенденцій у галузі, сприяння розвитку підприємництва та підтримки конкурентного середовища на ринку туристичних послуг, зміцненні туристичного іміджу України, запровадження європейського досвіду управління в галузі, зробити її інвестиційно привабливою галуззю економіки та фактором культурного розвитку країни [5; 7]. Для цього насамперед необхідно зробити відповідні зміни з удосконалення нормативно-правової бази, яка повинна враховувати реалії вітчизняного туризму та світову практику розвитку і функціонування туристичної галузі.
Література
1. Радченко О.П., Горбаченко С.А. Стратегія розвитку туристичної галузі України в умовах невизначеності // Економіка та суспільство. 2021. №24.
2. Обозна А.О. Аналіз стану розвитку вітчизняної туристичної галузі у відповідності з міжнародними рекомендаціями статистичних показників // Ефективна економіка. 2019. №6.
3. Дудченко Н.О., Любіцева О.О. Аналіз динаміки глобального індексу конкурентоспроможності сфери туризму в Україні // Збірник наукових праць ΛΌГOΣ. 2020. С.36-38.
4. Алієв В.В. Специфічні особливості розвитку туризму в Україні // Соціально-географічні процеси в східно-центральній Європі: проблеми, тенденції, напрями: матеріали Міжнар. наук. конф. (м. Берегове, 26-27 березня 2020 р.). Т.2. С.409-414.
5. Язіна В.А. Державне регулювання галузі туризму: сутність і шляхи вдосконалення // Глобальні та національні проблеми економіки. 2016. Вип.9. С.526-529.
6. Шелеметьєва Т.В. Особливості та проблеми державного регулювання розвитку туризму в Україні // Глобальні та національні проблеми економіки. 2018. Вип. 21. С.221-225.
7. Опанасюк Н.А. Охріменко А.Г. Державне регулювання туризму в Україні: правові форми, засоби та моделі // Перспективи розвитку туризму в Україні та світі: управління, технології, моделі: колективна монографія. Луцьк, 2018. С.17-37.
