Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Менеджмент
Маркетинг
Экономика
Другие

Мерзляк Анжела, Соловйова Ольга
Збірник наукових праць "Державне управління
та місцеве самоврядування". - 2010. - Вип.4 (7).

Удосконалення організаційної структури державного регулювання сфери рекреаційних послуг в Україні

Досліджується впровадження трирівневої системи організаційної структури державного регулювання сфери рекреаційних послуг в Україні. Обґрунтовується, що застосування трирівневої системи дозволить удосконалити державне регулювання цією сферою в Україні.

Ключові слова: туризм, законодавство, державна політика, трирівнева система організаційної структури, рекреаційні послуги.

Державна служба туризму і курортів України приділяє велику увагу розвитку співробітництва з Європейським Союзом (ЄС) з огляду на можливості просування національного туристичного продукту на європейському ринку, із залученням передового досвіду організації туристичної діяльності, посилення євроінтеграційних процесів у нашій державі. Адже за своїм туристично-рекреаційним потенціалом Україна має всі можливості стати одним з провідних європейських туристичних центрів.

З метою створення спільного простору європейського туризму, запровадження інноваційної моделі розвитку України як туристичної держави, з огляду на її значний рекреаційний потенціал, та запобігання негативним наслідкам для співробітництва в цій галузі потрібно змінити організаційну систему державного управління рекреаційною галуззю з урахуванням європейського досвіду.

Як відомо, організаційний механізм державного управління рекреаційними послугами формують державні та недержавні організаційні структури, які утворені на різних рівня влади та реалізують свої повноваження через важелі впливу, що належать до їх повноважень. Основним завданням організаційного механізму повинно бути створення сприятливих умов для розвитку рекреаційної галузі. Саме тому потрібно дуже уважно підходити до організаційної системи органів управління цією галуззю в державі.

Дослідженням проблеми організаційного механізму в державному управлінні сферою рекреаційних послуг займалися Ю. Алексеева, І. Валентюк, Ю. Гурбик, І. Давиденко, М. Мальськатаін. Автори у своїх роботах аналізують функції та важелі впливу, ефективність організаційних структур, які працюють у галузі рекреації.

Мета даної статті - дослідити та обґрунтувати необхідність упровадження трирівневої системи організаційної структури державного регулювання сфери рекреаційних послуг, що дозволить удосконалити державне регулювання цією сферою в Україні.

Організаційний механізм вимагає чіткого розподілу повноважень на загальнодержавному та регіональному рівнях з метою забезпечення ефективної реалізації механізмів державного регулювання сфери рекреаційних послуг. Структура управління сферою рекреаційних послуг в Україні має такий вигляд:

- Верховна Рада України;
- Кабінет Міністрів України;
- Верховна Рада Автономної Республіки Крим та Рада міністрів Автономної Республіки Крим;
- Міністерство культури і туризму України;
- Державна служба туризму і курортів;
- місцеві державні адміністрації (в їх складі функціонують управління культури та туризму).

Для України потрібно обрати трирівневу систему організаційної структури державного регулювання розвитку рекреаційної сфери. Для цієї системи характерна провідна роль державного управління та значна роль соціального регулювання рекреаційної сфери. Тобто ця система поєднує в собі ознаки європейської та американської моделей державного управління рекреаційною сферою [1]. Це означає, що повинно бути міністерство з відповідним підрозділом рекреації та туризму. Також багато питань щодо розвитку цієї галузі мають вирішуватися в регіонах на основі принципів ринкової самоорганізації. Організаційно трирівнева система повинна мати таку структуру: загальнодержавний - регіональний - транскордонний рівні (рис. 1).

Трирівнева система організаційної структури державного регулювання сфери рекреаційних послуг
Рис. 1. Трирівнева система організаційної структури державного регулювання сфери рекреаційних послуг

Саме взаємодоповнення та взаємодія всіх зазначених рівнів у визначенні та виконанні стратегічних рішень щодо управління рекреаційною галуззю України сприятиме ефективному розвитку сфери рекреаційних послуг.

На загальнодержавному рівні Державна служба туризму і курортів України працює в складі Міністерства культури і туризму України. Але це не є досить продуктивним, тому що загальний профіль діяльності міністерства (культура) лише незначною мірою пов'язаний із завданнями створення конкурентоспроможного ринку рекреаційних послуг, що не дає можливості ефективно впливати на вирішення економічних проблем розвитку цієї галузі.

Доцільніше було б приєднати Державну службу туризму і курортів України до складу Міністерства економіки України, бо туризм та рекреація сьогодні є дуже прибутковою галуззю національної економіки. І наявність такої служби в складі саме Міністерства економіки України якнайкраще сприяло б розвитку цієї галузі країни, дало б змогу сприяти вирішенню економічних проблем ринку рекреаційних послуг та контролювати прибутки від цієї галузі народного господарства на рівні держави. При цьому після аналізу структури Міністерства економіки України стало зрозумілим, що зовсім не потрібно змінювати структу- самого Міністерства, а просто створити ще один Департамент Департамент рекреації і туризму України (змінити назву Державної служби туризму та курортів України). Саме Міністерство економіки України повинно стати головною державною структурою в галузі туризму та рекреації в нашій країні.

Про ефективність діяльності такого департаменту саме в складі Міністерства економіки свідчить досвід таких європейських країн, як Іспанія, Німеччина, Австрія, Данія, Естонія, Литва, Латвія, Нідерланди, Польща, де, для того щоб отримувати прибутки від рекреаційної галуззі до бюджету, держава вкладає кошти в дослідження своїх територій в інформаційне забезпечення та рекламу. Це свідчить про те, що рекреація і туризм стають усе більш важливою галуззю економіки.

Департамент рекреації і туризму України повинен:

- реалізовувати програми розвитку рекреації і туризму;
- готувати пропозиції, координувати розробку законопроектів та різних нормативно-правових актів;
- розробляти регіональні програми розвитку туризму та рекреації;
- проводити дослідження, а також відповідати за координацію діяльності державних і регіональних органів влади;
- відповідати за навчання спеціалістів у галузі рекреації і туризму;
- проводити різні маркетингові заходи в Україні та інших країнах. До Департаменту рекреації і туризму України повинні увійти

Національний комітет з туризму та рекреації (до складу якого входять Асоціація готелів та ресторанів України; Асоціація українських туроператорів; Асоціація туристичних агенцій України; Товариство з питань обслуговування, рекреації і туризму; Національна асоціація працівників туристично-рекреаційної галузі; Українська національна асоціація засобів розміщення для молоді; Асоціація з організації різних культурних подій в Україні; Національна асоціація сільського туризму; Асоціація туристичних інформаційних центрів; Голови рад директорів регіональних туристичних комітетів) та Український національний офіс з рекреації і туризму (до складу якого повинні увійти відділ маркетингу та реклами і відділ міжнародних відносин).

На регіональному рівні управління рекреаційними послугами в Україні має бути таке: в усіх обласних державних адміністраціях та органах місцевого самоврядування мають бути створені управління туризму та рекреації. З урахуванням існуючої структури обласних державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування і деяких змін, внесених до існуючої структури (змінено назви відділів на управління та відокремлено управління туризму та рекреації від управлінь культури), регіональний рівень управління рекреаційними послугами та туризмом в Україні, на наш погляд, повинен мати певну структуру.

Організація рекреаційно-туристичної діяльності потребує раціонального поєднання ролі держави з активною діяльністю місцевих органів влади та підприємницьких структур. Аналіз свідчить, що ті області і райони, які турбуються про розвиток туризму, про зміцнення його матеріальної бази, оновлення пам'ятників історії, архітектури, культурних споруд, досягають зростання туристичних потоків, мають значну фінансову віддачу. Органи державного управління рекреаційними послугами і туризмом на загальнодержавному та регіональному рівнях мають співпрацювати між собою та доповнювати один одного в межах компетенції, яка надається їм законодавством України.

Транскордонний рівень управління рекреаційними послугами є дуже важливим для розвитку цієї галузі. Україна має потенційні можливості щодо розвитку транскордонного співробітництва, завдяки вигідному геополітичному положенню, оскільки 19 із 24 її регіонів є прикордонними, а зовнішній кордон - найдовший серед європейських країн. Територія України, що входить до складу єврорегіонів, становить майже третину від її загальної площі. Кожний третій українець проживає на території єврорегіонів. До складу шести єврорегіонів входять 8 областей, 149 районів, 141 місто України та адміністративно-територіальні одиниці 8 країн Європи. На кордонах України з новими країнами-членами ЄС діють 4 єврорегіони: Карпатський (Україна, Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія); «Буг» (Україна, Польща, Білорусь); «Нижній Дунай» (Україна, Молдова, Румунія); «Верхній Прут» (Україна, Молдова, Румунія).

На північно-східному кордоні з Росією створено єврорегіони «Дніпро» та «Слобожанщина». Укладено угоду про створення сьомого єврорегіону -«Ярославна» (Сумська область України - Росія). Саме зважаючи на ці дані, не можна уникнути транскордонного рівня управління сферою рекреаційних послуг в Україні.

Транскордонний рівень дає можливість співпрацювати з регіонами сусідніх країн. Така форма співпраці буде сприяти прискоренню регіонального розвитку прикордонних областей, які стали об'єктом регіональної політики ЄC. Узагальнення досвіду транскордонної співпраці країн-членів ЄС і їх сусідів - важлива база для реалізації стратегії України щодо вступу в ЄС.

Динаміка розвитку єврорегіональної співпраці свідчить про значну її активізацію, пов'язану, передусім, з реалізацією загальноєвропейської мети - розмивання кордонів між країнами-членами Європейського Союзу і вирівнювання диспропорцій розвитку периферійних та центральних регіонів у кожній з держав.

Розвиток транскордонного співробітництва за умови збереження самобутності й індивідуальності кожної зі сторін значною мірою дозволяє успішно вирішувати локальні проблеми, максимально використовуючи національний потенціал і поступово згладжуючи рецидиви периферійності в соціально-економічному розвитку окремих територіально-адміністративних одиниць на благо їх населення і держав загалом, сприяючи зусиллям ЄС з реалізації завдання переходу від «Європи країн - до Європи регіонів». Транскордонне співробітництво, передусім, має на меті подолання негативних наслідків наявності кордонів між державами та відіграє важливу роль як інструмент зменшення негативних наслідків, що виникають у зв'язку з розширенням ЄС [3].

Основною організаційною формою транскордонного співробітництва є єврорегіони, практика функціонування яких довела свою ефективність у справі ліквідації бар'єрів для вільного руху людей, товарів, послуг, капіталів.

У Європі функціонує більш ніж 180 єврорегіонів. Ознайомившись з їх організаційними структурами, ми зробили висновок, що українські єврорегіони мають не однакову організаційну структуру, а саме: тільки Карпатський єврорегіон має окрему робочу комісію з питань туризму, а єврорегіон «Нижній Дунай» має тільки комісію з питань економіки, торгівлі та туризму, єврорегіон «Верхній Прут» має комісію з економічної інфраструктури та туризму, а в інших єврорегіонах структура комісії з питань туризму ще більш складна. Усе це гальмує процеси розвитку рекреації в єврорегіонах, тому що чим більше обов'язків покладено на комісію, тим менше уваги приділяється окремим питанням. Можна запропонувати єдину структуру для українських єврорегіонів (рис. 2).

Єдина структура Єврорегіонів в Україні
Рис. 2. Єдина структура Єврорегіонів в Україні

Для розвитку рекреаційно-туристичної галузі в прикордонних областях України необхідно звернути увагу на роботу робочої групи з питань туризму та рекреації, яку потрібно виділяти в окрему комісію в кожному єврорегіоні.

Для ефективної роботи робочих груп з питань туризму та рекреації єврорегіонів потрібно, щоб держава підтримувала їх розвиток на законодавчому рівні та делегувала цілий ряд повноважень таким робочим групам, а також намагалася вирішувати суперечності у своєму законодавстві з іншими членами єврорегіону якнайшвидше та найефективніше.

Отже, аналіз показав, що впровадження трирівневої системи організаційної структури сфери рекреаційних послуг в Україні дозволить удосконалити державне регулювання цієї сфери в Україні. Кожен із трьох рівнів цієї системи представлений рядом організацій, управлінь, асоціацій, комітетів, робочих груп, які мають певні конкретні функції та повноваження, і тільки виконання цих функцій у повному обсязі дозволить рекреаційній галузі в нашій державі вийти на європейський та світовий рівень.

Упровадження цієї системи сприятиме становленню регіональної економіки, відкриє можливість активізації діяльності місцевих органів самоврядування, які шляхом використання вдосконаленого центральними органами правового поля та створення організаційних структур сформують механізм регіональної економіки, який зможе забезпечити інтереси регіонів у галузі туризму та рекреації в контексті загальнонаціональних та загальносвітових інтересів.

Список використаних джерел

1. Бессонова В.Б. Государственная политика в сфере туризма: правовой аспект / В.Б. Бессонова. - Режим доступа: www.tourlib.net.
2. Мігущенко Ю.В. Напрями регулювання структурних диспропорцій в туристичній сфері країн центрально-східної та південної Європи: досвід для України в контексті розширеної зони вільної торгівлі / Ю. В. Мігущенко. - Режим доступу: www.niss.lviv.ua.
3. Мікула Н. Єврорегіони: досвід та перспективи / Н. Мікула. - Л.: ІРД НАН України, 2003. с

Анжела Мерзляк, Ольга Соловьева. Усовершенствование организационной структуры государственного регулирования сферы рекреационных услуг в Украине

Исследуется внедрение трехуровневой системы организационной структуры государственного регулирования сферы рекреационных услуг. Утверждается, что внедрение трехуровневой системы позволит улучшить государственное регулирование этой сферы в Украине.

Ключевые слова: туризм, законодательство, государственная политика, трехуровневая система организационной структуры рекреационные услуги.

Anzhela Merzlyak, Olga Solovyova. Improvement of organizational structure of government control of recreational service business in Ukraine

The article deals with the application of the three-level system of the organizational structure in state regulation of the development of the recreational services. In the article is proved the idea that the three-level system will help to improve the state regulation of this sphere in Ukraine.

Key words: tourism, legislation, state politics, three-level system of government, recreational service.

Присоединяйтесь к нам в Контакте, Фейсбуке, Твиттере, Одноклассниках и Google+








© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.