Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Другие

Мігущенко Ю.В.
Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції
"Актуальні проблеми економіки та управління в умовах системної кризи"
(м. Львів, 29.11.2016 р.). - Львів: МАУП, 2016. - Ч.1. - 360 с. - C.125-130.

Тенденції розвитку туристичної галузі України в умовах політико-економічної нестабільності

Україна володіє сукупністю необхідних та унікальних ресурсів, які формують передумови для ефективного та високоприбуткового розвитку туристичної сфери (вигідне географічне розташування, сприятливий клімат, різноманітний рельєф, унікальне поєднання природно-рекреаційних ресурсів та культурно-історичної спадщини, санаторно-курортна база, гостинність, відкритість країни (сприятливий візовий режим для більшості іноземних туристів)).

В умовах нинішньої економічної ситуації світових циклічних криз туризм є одним з небагатьох секторів економіки у світі, який активно розвивається, стимулює економічний прогрес та створює робочі місця. Водночас, туризм - це галузь, яка при всіх позитивних тенденціях розвитку є надзвичайно вразлива до будь яких потрясінь (економічних та політичних криз, війн та військових заворушень, проявів тероризму, природних катаклізмів тощо), при цьому ця галузь характеризується рисами швидкого відновлення після несприятливих обставин.

В умовах військових дій та тимчасової окупації частини території України, економічної кризи та загалом недбалого ставлення до розвитку туризму в країні зі сторони державних органів влади спостерігаються негативні явища у туристичній галузі в частині фінансування, державного стратегічного програмування, державного регулювання, зменшення обсягів туристичних потоків, змін у настроях споживачів щодо відпочинку тощо. В цих умовах актуалізується необхідність пошуку дієвих механізмів розвитку туристичної галузі як в цілому в Україні, так і в окремих регіонах.

Туристичний потенціал України на сьогодні розкрито не повною мірою, про що свідчить 1,5-2,5% частка туристичної галузі в структурі ВВП країни. Основними перепонами, що перешкоджають розвитку туристичного сектору в Україні, сьогодні виступають переважно чинники управлінського, фінансово-економічного, фіскального, екологічного, інформаційного, соціального та культурного характеру.

Після анексії півострова Крим Російською Федерацією та початку антитерористичної операції на сході України можна констатувати істотні втрати та негативні тенденції розвитку туристичної галузі у 2014-2016 pp. порівняно з попередніми докризовими роками:

- позбавлення Україною третини її національного туристично-рекреаційного потенціалу та активів в Криму (природно-заповідні території, історико-архітектурні та культурні об'єкти, санаторно-курортні та рекреаційні заклади тощо) внаслідок анексії Російською Федерацією;
- тимчасова втрата багатого туристично-рекреаційного потенціалу тимчасово окупованої території Донецької області (за кількістю санаторно-курортних та оздоровчих закладів Донецька область у 2013 р. займала 2 місце після АР Крим серед регіонів України);
- скорочення іноземних туристів, які прибувають з метою відпочинку в Україну внаслідок військових подій на сході країни та неспокійної обстановки у великих містах (Києві, Одесі) (у 2014 р. спостерігається скорочення іноземних громадян, які відвідали Україну вдвічі, так у 2013 р. їх кількість складала - 24,7 млн. осіб, а у 2014 р. - лише 12,7 млн. осіб, у 2015 р. - 12,4 млн. осіб);
- повний занепад круїзного туризму в Україні внаслідок втрати більшої частини пасажирських портів, розміщених на території анексованого півострова Крим та істотного зменшення заходів пасажирських лайнерів у порт міста Одеси через питання безпеки пересування акваторією Чорного моря (до 2013 р. в порт в Одесі заходило більше 150 лайнерів за сезон; у 2013 р. в акваторію Одеського порту було здійснено 148 заходів туристичних суден, у тому числі 106 іноземних круїзних лайнерів; у 2014 році в порт зайшло 28 лайнерів; у 2015 р. - 13 лайнерів (це найнижчий показник, починаючи з середини 1980-років));
- девальвація гривні, зменшення доходів населення та зміни у оформлені Шенгенських віз призвели до істотного скорочення обсягів виїзних потоків українських громадян за кордон;
- погіршення фінансово-економічного стану та показників діяльності вітчизняних туристичних підприємств, зокрема: зменшення в середньому близько на 40 %: кількості туристів, обслугованих суб'єктами туристичної діяльності, кількості суб'єктів туристичної діяльності, доходів фізичних осіб-підприємців туристичної діяльності, середньооблікової кількості штатних працівників усіх видів та типів туристичних підприємств [1-4];
- зміни споживчих настроїв громадян України щодо відпочинку (погіршення споживчих настроїв громадян України щодо відпочинку в частині відмови від відпочинку, відмови від організованого туризму за кордон, довготривалих подорожей, і, як наслідок, перерозподіл туристичних потоків в середині країни);
- скорочення пасажирських авіаційних перевезень впродовж 2014-2015 pp., втрата кількох міжнародних аеропортів на анексованих та окупованих територіях (Донецьк, Сімферополь) та погіршення основних показників роботи аеропортів на решті території України впродовж 2014-2015 pp.

Київ

Виходячи з окреслених проблем і негативних аспектів розвитку туристичної галузі України, а також перешкод поступу галузі, зокрема в умовах тимчасової окупації частини території України, необхідно реалізувати низку важливих дієвих заходів:

1. Для реалізації Стратегії сталого розвитку «Україна - 2020», схваленої Указом Президента України та Стратегії розвитку туризму до 2020 р. внести відповідні запити та подання щодо фінансування сфери розвитку туризму в Україні. На регіональному рівні при розробці короткострокових програм розвитку туризму керуватися основними ідеями та напрямами, які будуть закладені у загальнодержавну Програму розвитку туризму.

2. Взяти під контроль Адміністрації Президента України виконання рекомендацій парламентських слухань «Розвиток туристичної індустрії як інструмент економічного розвитку та інвестиційної привабливості України» [5] щодо основних складових ефективних змін та реформ в туристичній галузі України.

3. Привести норми Закону України «Про туризм» у відповідність до директиви ЄС від 13.06.1990 р. №90/314 «Про комплексний туризм, відпочинок та тури». Закон повинен бути прикладним, а не декларативним, має містити основні вимоги та механізми реалізації послуг туристичними підприємствами, стимулювати розвиток пріоритетних для держави внутрішнього і в'їзного туризму, а також діяльність вітчизняних туроператорів, які займаються експортом туристичних послуг.

4. Пришвидшити процес створення громадської організації «Національна туристична організація» шляхом вивчення успішного світового досвіду європейських туристичних країн (зокрема й Польщі, як найближчого сусіда) та наділення організації відповідними повноваженнями. В найбільших туристичних регіонах України (Львівська, Одеська, Київська, Херсонська, Івано-Франківська області) створити регіональні відділення Національної туристичної організації для просування регіонів на національному та міжнародному туристичних ринках та забезпечити сприятливі умови для залучення суб'єктів підприємницької діяльності до участі в роботі регіональних відділень.

5. На регіональному рівні у західних прикордонних регіонах, які межують з країнами-членами ЄС, органам місцевої та регіональної влади спрямувати зусилля й організаційну та фінансову підтримку на підготовку, проходження і реалізацію проектів в межах нової редакції Програми добросусідства Польща-Білорусь-Україна 2014-2020 [6]. Спільні проекти першого набору можуть бути пов'язані з:

1) збереженням і популяризацією історичної спадщини та місцевої культури (що важливо і перспективно для розвитку сільського, зеленого та агротуризму в Україні, проте вимагає фінансового сприяння);
2) поліпшенням якості і безпеки існуючих транспортних зв'язків (якість доріг та безпека названі у 2015 р. несприятливими факторами розвитку внутрішнього туризму в Україні);
3) механізмами та організацією пришвидшення оформлення в пунктах перетину кордонів. На ці тематичні цілі програми передбачено понад 80 млн. євро, з яких 13,5 млн. евро в галузі «Спадщина», 28,3 млн. «Доступність», 14,5 млн. євро на «Безпеку» і 23,8 млн. євро для галузі «Кордони».

6. На регіональному рівні (Одеська область) для відновлення та активізації круїзного туризму й створення комфортних умов з прийому іноземних туристів необхідно покращувати технічні та інфраструктурні можливості прийому та обслуговування круїзних суден, розвивати міську інфраструктуру (аеропорти, якісні дороги, місця для паркування екскурсійного автотранспорту), сприяти якісній та безпечній організації берегового та екскурсійного обслуговування суден у портах заходу. Відтак для реалізації проектів, спрямованих на розвиток інфраструктури міста Одеси та порту, пасажирської інфраструктури надавати податкові пільги для інвесторів.

Є підстави стверджувати, що кризова ситуація в економіці та політиці, падіння попиту на виїзний туризм, скорочення в'їзного туризму справді може змінити ситуацію в українському туризмі. Адже за допомогою консолідації зусиль з розвитку туризму для комплексної реалізації стратегії просування туристичного продукту країни, Україну можна зробити привабливою не тільки для внутрішнього споживача, а й для європейців. І тоді вже, за наявності європейського сервісу, українці в принципі не матимуть потреби вкладати кошти в чужі економіки.

Література

1. Мережа суб'єктів туристичної діяльності у 2015 році. Експрес-випуск. - 25.04.2016. - №109/0/05.4вн-16 // Державна служба статистики України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.
2. Мережа суб'єктів туристичної діяльності у 2014 році. Експрес-випуск. - 24.04.2015. - №117/0/05.4вн-15 // Державна служба статистики України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.
3. Туристична діяльність в Україні у 2013 році. Статистичний бюлетень. - К.: Державна служба статистики України, 2014. - 272 с.
4. Туристична діяльність в Україні у 2012 році. Статистичний бюлетень. - К.: Державна служба статистики України, 2013. - 272 с.
5. Про Рекомендації парламентських слухань на тему: «Розвиток туристичної індустрії як інструмент економічного розвитку та інвестиційної привабливості України» (Постанова, рекомендації від 13.07.2016. - №1460-VIII) / Верховна Рада України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1460-19/.
6. Програми добросусідства Польща-Білорусь-Україна 2014-2020. Українсько-польсько-білоруське співробітництво понад кордонами (12.10.2016 р.) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.pl-by-ua.eu/ua,news,186.







© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.