Мізюк Б.М.
Матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конф.
«Сталий розвиток туризму на засадах
партнерства: освіта, наука, практика»
(м. Львів, 27-29 жовтня 2021 р.)
Львів: ЛТЕУ, 2021. 202 с. С.107-110.

Підходи до стратегічної сегментації та вибору продуктів туристичного ринку

стратегічна сегментація та вибір продуктів туристичного ринку Розвиток туристичного ринку супроводжується загостреною конкуренцією між суб’єктами туристичного ринку. Це стосується всіх рівнів, на яких ведеться туристична діяльність, від країн, їх регіонів і локальних дестинацій туристичної діяльності. Одним з дієвих інструментів зміцнення конкурентних позицій на всіх ієрархічних рівнях виступає стратегія сегментації, яка б забезпечувала адресність та ефективність туристичних послуг. Її спрямуванням повинен бути поділ ринку туристичних послуг, скерований на задоволення різноманітних потреб з позиції їх відповідності та характерних особливостей і поведінки споживачів. При цьому доцільно базуватися на таких групах критеріїв сегментації туристичного ринку: описові, пояснювальні, геодемографічні та ті, що характеризують стиль життя. По суті, їх можна об’єднати в дві групи: об’єктивні та суб’єктивні. До першої відносять демографічні змінні, до другої - індивідуальні характеристики та ознаки стилю життя.

Дослідження туристичного ринку при сегментації базується на поєднанні галузевого та територіального аналізу, на основі якого встановлюються різноманітні пропозиції туристичних продуктів тих чи інших дестинацій. При цьому доцільно дотримуватись наступної етапності:

  1. Оцінка туристично-рекреаційних ресурсів. Це робить можливим формування нових видів туристичних послуг. Метою такої оцінки є визначення унікальності ресурсів, їх привабливості для туристів та можливості використання з точки зору економічної ефективності та екології.
  2. Аналіз стану та тенденцій розвитку туристичного ринку. Цей етап дає можливість визначити спеціалізацію туристичної діяльності, питому вагу в загальному туристичному процесі, конкурентний статус та конкретні конкурентні переваги.
  3. Визначення оптимальних складових туристичного продукту та можливості його пропозицій відповідно до певних сегментів на ринку туристичних послуг, виходячи з їх відповідності тенденціям розвитку попиту, конкурентоспроможності та здатності до формування попиту.

Ефективна робота на сформованому сегменті туристичного бізнесу визначається обґрунтованістю та дієвістю продуктової стратегії, яка повинна базуватись на знанні та вмінні використовувати культурні відмінності в поведінці споживачів туристичного продукту. При цьому стратегія туристичного продукту полягає у оптимізації напрямку формування набору однорідних туристичних продуктів і встановленні такого їх асортименту, який би найбільше підходив для успішної роботи туристичних організацій.

Важливе місце при формуванні продуктової стратегії відводиться ціновій стратегії. Це, перш за все, стосується довго- та середньотермінової цінової політики, яка забезпечувала б вигідні конкурентні позиції для суб’єктів туристичного бізнесу.

Не менш важливе місце займає і стратегія просування сформованого продукту на туристичний ринок. Це зумовлює вироблення послідовності заходів і конкретних дій, спрямованих на заняття авангардного місця запропонованого продукту і відповідно вигідної позиції на туристичному ринку вибраного сегменту.

Основним завданням стратегії просування є формування попиту, що, перш за все, полягає у визначенні стану купівельної спроможності споживачів та створення умов щодо його формування. За допомогою сучасних комунікаційних засобів швидше долаються територіальні дистанції, але, разом з тим, виникають комунікаційні бар’єри етнічного змісту. Особливо це відноситься до в’їзного іноземного туризму, коли різняться звички, типи мислення, культурні залежності і т.п. В цьому випадку повинна розроблятися стратегія комунікації, адаптована до особливостей тої чи іншої дестинації, яка б спрямувалась на ігнорування культурних розбіжностей. При цьому доцільним є реалізація таких заходів як:

  • реклама туристичного продукту у масмедіа;
  • співпраця з міжнародними PR-агенціями;
  • відкриття туристичних представництв в різноманітних сегментах;
  • проведення конкурсів та стимулювання продаж;
  • розміщення інформації на спеціалізованих веб-сайтах;
  • використання соціальних мереж, проведення мобільної реклами.

Особливе місце при розробці та реалізації стратегії розвитку туристичного продукту повинно відводитись стратегії якості туристичних послуг. При цьому якість повинна носити як нематеріальний, так і матеріальний характер. В першому випадку йдеться про людську направленість послуг, що залежить від рівня персоналу і особливо їх кваліфікації. В другому випадку якість матеріальних проявів надання послуг туристичними організаціями стосується обладнання закладів гостинності, туристичної інфраструктури, ресторанного обслуговування тощо. Якість нематеріальних проявів надання туристичних послуг стосується якості оточуючого і супроводжуючого туристичний продукт середовища і його відповідності запущеній рекламі, а також своєчасності надання послуг (гостинність, доброзичливість, безпека). Вироблення підходів до стратегічної сегментації туристичного ринку та розробка стратегії розвитку туристичних продуктів є процесом складним та потребує створення відповідної системи стратегічного управління щодо визначення пріоритетів та завдань інноваційного розвитку туризму.

Список використаних джерел

1. World Tourism Organization (UNWTO) E-Library. URL: https://www.e-unwto.org/.
2. Домбровська С.М., Білотіл О.М., Помаза-Пономаренко А.Л. Державне регулювання туристичної галузі України: монографія. Харків: НУЦЗУ, 2016. 196 с.
3. Крайник О.П., Біль М. Туристичний кластер регіону як форма соціального діалогу: управлінський аспект. URL: https://tourlib.net/statti_ukr/krajnyk.htm.