Мороз Анна Дмитрівна
Матеріали I Міжнародної науково-теоретичної конференції
«The Driving Force of Science and Trends in its Development».
(Ковентрі, 29 січня 2021 р.). Т.1. С.138-140.

Механізми залучення інвестицій для сприяння розвитку туристичної галузі України

Інвестиції є визначальним чинником розвитку економіки, туристичної сфери України, підґрунтям розширеного виробництва, структурного розвитку, збалансованого поступу важливих сфер народного господарства. Саме тому інвестиції у туристичну сферу є важливими з точки зору модернізації інфраструктурних об’єктів та визначальним чинником розвитку галузі.

Необхідно зауважити, що інвестиційні кошти вкладаються в лише найперспективніші та найбільш рентабельні об’єкти та регіони. Більшість регіонів потребують фінансування але є недостатньо привабливими для інвесторів [1].

Привабливою для інвестування є і Західна Україна, зокрема Львівська, Івано-Франківська, Волинська, Закарпатська області, що межують з Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією. Західна Україна відрізняється від інших регіонів країни вигідним транспортно-географічним положенням. Збільшення потоку іноземних туристів сприяє розвитку туристично-рекреаційних комплексів України і, насамперед, розвитку готельного господарства [2].

Туристична сфера України потребує суттєвих капіталовкладень, особливо це демонструє тенденція прямих інвестицій. Аналіз обсягів надходження прямих інвестицій (акціонерний капітал) у сферу організації відпочинку та розваг свідчить про спадну динаміку - якщо у 2016 р. вони становили 2,9 млн. дол. США, то у 2019 р. - лише 1,6 млн. дол. США (рис. 1).

Рис. 1. Прямі інвестиції (акціонерний капітал) в економіці України у сферу організування відпочинку та розваг у 2019 році, тис. дол. США

Взято з [3]

Найбільше інвестицій у сферу розваг та відпочинку в 2019 р. надійшло із Кіпру - 40% та Британських Віргінських островів - 26% (рис. 2).

Рис. 2. Прямі інвестиції (акціонерний капітал) в економіці України у сферу мистецтво, спорт, розваги та відпочинок у розрізі країн світу в 2019 році

Взято з [3]

Тому необхідною умовою залучення інвесторів є створення розгалуженої системи інформаційного супроводження діяльності галузі, формування інформаційної бази інвестиційних проектів. Потребує вдосконалення механізм бюджетного фінансування сфери туризму і курортів. За умови недостатньої фінансової стабільності туристичних та санаторно-курортних підприємств розподіл інвестиційних витрат, на наш погляд, є стримуючим фактором розвитку туристичного комплексу України [1].

Основною проблемою, яка не дозволяє провести об’єктивну оцінку інвестиційної складової сфери туризму є відсутність єдиної інформаційної бази, в тому числі статистичного характеру, що дозволяла б потенційним інвесторам ознайомитися з інформацією про інвестиційну привабливість сфери туризму в Україні. Статистична інформація, яка є у вільному доступі на офіційних сайтах центральних органів виконавчої влади, які займаються питаннями розвитку сфери туризму, недостатня щоб зацікавити потенційних інвесторів [4]. Для сприяння розвитку туристичної галузі України шляхом залучення інвестицій є застосування договору концесії, що дуже популярний у світовій практиці.

В Україні сьогодні на обліку є майже 300 замків та 5000 інших фортифікаційних споруд, але лише менш як 10% оцінені задовільним станом. На першочергові реставраційні роботи в кожній з цих будівель потрібно в середньому 50-150 млн. грн. Зрозуміло, що державне фінансування в найближчі роки не буде спрямоване на ці потреби, а після стабілізації політичної ситуації зможе покрити лише декілька відсотків.

В умовах дефіциту бюджетних коштів на утримання та відновлення об’єктів туристичної інфраструктури альтернативою радикальним інституціональним зрушенням є концесія, що дозволяє залучати активи приватного сектору, зберігаючи господарські об’єкти у державній власності. Для туристичної сфери, яка характеризуються як значними потребами фінансування, так і великою кількістю об’єктів, це найбільш актуально.

Концесійний режим ліквідує інвестиційний дефіцит та на основі позитивного закордонного досвіду дозволяє підвищити фіскальну віддачу від залучення архітектурних пам’яток до активної підприємницької діяльності [5, с.358].

Також для залучення іноземних інвестицій у галузь туризму потрібні більш рішучі дії з боку держави. Слід позбавити на певний час інвесторів-забудовників від сплати податку на землю, як це було зроблено в Грузії та Туреччині, а також розробити механізми довгострокової (на 20-40 років) оренди землі. Travel Hub, де потенційні туристи зможуть ознайомитись за допомогою віртуальних мереж із маршрутами, які пропонують туроператори, знайти або замовити подорож на свій смак або самостійно розробити собі маршрут, обрати готелі в місцях зупинок. Також тут можна отримати кваліфіковану пораду спеціалістів в області туризму та ознайомитись із позитивними та негативними відгуками. Також використання системи Travel Hub дозволить потенційним споживачам не тільки оптимізувати витрати на подорожі, а також самостійно розробляти маршрути, обирати готелі та одержувати кваліфікаційні поради спеціалістів щодо безпеки подорожей [6].

Державну інвестиційну політику необхідно формувати, виходячи з вимог забезпечення економічної рентабельності туристичних компаній і створення сприятливих соціально-економічних умов (середовища) в конкретних регіонах, можливостей туризму в міжнародному обміні, забезпечення балансу зовнішньоекономічної діяльності держави, підвищення рівня та якості життя людини за рахунок повного задоволення потреб у пізнанні навколишнього світу [7, с.95].

Отож, для підвищення ефективності інвестиційної діяльності в туристичній сфері окремих регіонів необхідно насамперед: максимально ефективно використовувати рекреаційні ресурси та конкурентні переваги регіону; розширити базу інвестиційних ресурсів через пільгові механізми податкової, митної та кредитної політики; спростити проблеми організаційно-бюрократичного характеру; розбудувати та модернізувати інфраструктуру регіонального розвитку.

Список використаних джерел

1. Кирилюк І.М., Чвертко Л.А. Проблеми та перспективи залучення інвестицій в туристичну сферу // Фінансові аспекти покращення інвестиційного клімату. 2017. Вип.2. С.366-369.
2. Кузьменко О.А. Інвестиційний шлях розвитку туризму в Україні // Матеріали IV Всеукр. наук.-практ. конф. «Сучасні проблеми і перспективи економічної динаміки» (м. Умань, 30 листопада - 1 грудня 2017 р.). Умань: ВПЦ «Візаві», 2017. 364 с. C.290-292.
3. Офіційний сайт Державної служби статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/
4. Леоненко Н.А.Організаційний механізм державного регулювання туристичної сфери України // Держава та регіони. 2019. Вип.65. С.66-69.
5. Крушинська А.В. Концесія як форма стимулювання інвестицій у туристичну сферу // Університетські наукові записки. 2018. №67-68. С.357-367.
6. Нікітенко К.С. Особливості розвитку туризму в Україні // Таврiйський науковий вiсник. Серiя: Eкoноміка. 2020. Вип.2. С.38-44.
7. Дяків С. Зарубіжний досвід інвестиційної діяльності в рекреаційній сфері // Вісник Львівського університету. Серія міжнародні відносини. 2016. Вип.40. С.86-96.