Мишечкін Г.В.
Вісник ДІТБ. Серія: Економіка, організація та
управління підприємствами туристичної індустрії та
туристичної галузі в цілому. 2009. №13. С.350-354.

Підготовка України і Росії до Євро-2012 та Сочі-2014 крізь призму їхньої туристичної конкурентоспроможності

Євро-2012 та Сочі-2014 У другому десятиріччі ХХІ ст. у Східній Європі планується проведення двох великих спортивних форумів. Спочатку в Україні й Польщі відбудеться фінальна частина Чемпіонату Європи з футболу в 2012 р., а згодом, у 2014 р., російське місто Сочі має прийняти Зимові Олімпійські Ігри. У зв’язку з цим для країн-організаторів визначених спортивних заходів настає нелегкий час, бо слід до відповідних термінів належно підготуватися, побудувати нові та реконструювати діючі спортивні споруди, готелі, автошляхи, аеропорти, в цілому інфраструктуру, до вимог УЄФА та МОК.

Організація та проведення на належному рівні таких великих спортивних форумів, як Чемпіонат Європи з футболу та Олімпійські Ігри сприятиме покращенню іміджу даних країн у світі, підвищенню їхньої конкурентоспроможності в туристичній сфері.

Вищевказаним визначається актуальність запропонованого дослідження. Беручи до уваги, що дана проблема на сьогодні широко представлена й розглядається в науковій літературі та періодичній пресі, зауважимо, що автор спирався здебільшого на ті джерела інформації, які з його точки зору були більш корисними [1-19].

Навіть стислий аналіз вказаних публікацій наводить нас на думку: комплексного вивчення проблема підготовки країн-організаторів до окреслених спортивних подій не отримала, незважаючи на те, що в окремих наукових працях вона була розглянута за різними аспектами, багатобічно.

Не претендуючи на комплексне вивчення поставленої проблеми і враховуючи її особливу актуальність, у статті визначено мету: проаналізувати організаційні заходи та деякі особливості підготовки України і Росії до Євро-2012 та Сочі-2014 відповідно, виокремивши проблеми та недоліки (стан справ у підготовці до Євро-2012 одного з співорганізаторів - Польщі нами розглянуто побічно). Ми добре усвідомлюємо, що чемпіонат Європи з футболу і зимові Олімпійські ігри - спортивні змагання різного характеру, підготовка до яких має свої специфічні риси. Тим не менш, є дуже багато спільних моментів у підготовці до них, на яких ми акцентуємо свою увагу.

Досягнути визначеної мети видається можливим при вирішенні наступних завдань:

  • встановити роль і частку держави у фінансуванні підготовки;
  • порівняти темпи та ступінь підготовки країн-організаторів до визначених спортивних форумів;
  • виявити схожі проблеми та недоліки в підготовці, спробувавши визначити їх причини.

Перш ніж перейти до безпосереднього висвітлення проблеми, нам здається доречним нагадати, що на момент прийняття рішень про проведення Євро-2012 і Сочі-2014 за загальним рейтингом конкурентоспроможності країн світу в туристичному бізнесі Росія й Україна посідали 68-ме і 78 місце відповідно (матеріали Міжнародного економічного форуму, Давос, 2007 р.) [6, с.257-266]. Для більш наглядного уявлення порівняємо позиції Росії й України за сферами туристичного бізнесу за допомогою нижченаведеної таблиці 1:

Таблиця 1. Порівняльні позиції Росії та України у сфері туристичного бізнесу

Показник (індекс) конкурентоспроможності країни в туристичному бізнесі Місце країни за цим показником
І. Regulatory framework (діюча нормативно-правова система, природоохоронне законодавство, безпека і захист, здоров’я та гігієна, пріоритетність сфери подорожей і туризму) Росія - 100-е місце
Україна - 76-е місце
ІІ. Business environment and infrastructure (повітряний та наземний транспорт, інфраструктура туризму, інформаційно-комунікаційні технології, цінова конкурентоспроможність тощо) Росія - 49-е місце
Україна - 73-е місце
ІІІ. Human, cultural and natural resources (людські, природні та культурні ресурси, національне сприйняття туризму) Росія - 65-е місце
Україна - 89-е місце

Наведені дані свідчать про достатньо схожі позиції окреслених східнослов’янських країн у сфері туристичного бізнесу. Проте Росія все ж випереджала Україну в загальному рейтингу на 10 позицій, хоча й відставала від неї за рівнем підготовки регуляторної сфери.

У 2007-2008 рр. обидві країни розпочали підготовку до проведення великих спортивних форумів. 19 квітня 2007 р. обнародувано закон України «Про організацію та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 р. з футболу в Україні».

У травні цього ж року Федерація футболу України (ФФУ) та Всеукраїнська асоціація туристичних операторів (ВАТО) презентували програму «Інвестиції - Туризм - Євро-2012», в якій задекларували нові підходи до розвитку туристичної індустрії як однієї з складових успішної підготовки фінальної частини Євро-2012, але конструктивної співпраці ФФУ, ВАТО, їх регіональних структур з Всесвітньою та Європейською туристичними організаціями не відбувалося [3, с.173-174]. Кабмін України розробив Концепцію Державної програми підготовки та проведення Євро-2012 від 11 липня 2007 р. [7]. 22 лютого 2008 р. з’явилася постанова Кабміну України «Про затвердження державної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу».

В останньому документі стверджується, що оптимальним для України визнається варіант, коли головну роль у процесі підготовки до Євро-2012 повинна відігравати держава [8, с.25-26]. Відповідно до Паспорту Державної цільової програми обсяг фінансування з держбюджету зафіксовано на рівні 16,95%, з місцевих бюджетів - 9,78%, з інших джерел - 73, 25% [8, с.26].

У листопаді 2008 р. заступник міністра економіки Юрій Вітренко вказав на дещо інші пропорції в фінансуванні: з держбюджету - 17,3%, з місцевих бюджетів - 14,3%, з інших джерел - 68,4% [10, с.26]. Як бачимо, держава майже не змінила рівень участі в фінансуванні, при цьому частину фінансових проблем переклала на місцеві бюджети. Деякі фахівці констатують факт відсутності продуманої державної політики у сфері туризму, що позначається й на підготовці до Євро-2012 [9, с.31].

У той же час Уряд Російської Федерації розробив дві цільові програми - «Туристські центри Росії» і «Південь Росії». В 2007 р. на реалізацію програмних заходів «Півдня Росії» за розділом «туризм» із федерального бюджету виділено 650 млн. рублів. Об’єм фінансування із бюджетів регіону [Півдня Росії] становить 377 млн. руб., тобто дещо більше половини відрахувань з федерального бюджету. Згодом було затверджено Концепцію федеральної цільової програми розвитку м. Сочі до 2014 р. в якості гірськокліматичного курорту. На дані цілі виділяється 314 млрд. руб., з яких понад 185 млрд. руб. з федерального бюджету, що становить 59% від загальних коштів. Навіть наведені цифри свідчать: левову частину відповідальності за проведення Сочі 2014 бере на себе держава.

Перш ніж порівняти темпи підготовки двох країн до відповідних спортивних форумів, відзначимо, що в інформаційному просторі все частіше лунають заяви про нездатність України в необхідний термін належно підготуватися. Цьому «сприяє» й той факт, що у центральної і місцевих влад власне бачення того, як треба готуватися. Наприклад, мери міст згодні віддати інфраструктуру аеропортів інвесторам, але з цим повністю не згодний уряд. Урядовці вважають, що все має залишитися в державній власності.

80% об’єктів, які повинні розвиватися й активно будуватися, наразі «завмерли». За словами заступника голови Національного агентства Є. Вілінського, план підготовки до турніру виконується на 60-%, а «готовність сягає нуля» [12].

18 січня 2009 р. у ЗМІ була оприлюднена заява Президента України В. Ющенка, в якій йшлося про те, що графік підготовки України до Євро-2012 практично зірвано. При цьому критикувалися уряд, облдержадміністрації, координаційна рада, ФФУ, Київська міська держадміністрація та Оргкомітет з підготовки до Євро-2012. Вказувалося на незадовільну роботу зі ЗМІ. Якщо влада на самому високому рівні визнала відставання від плану підготовки, то зрозуміло, чому все більше заявляють про право проведення Євро-2012 Італія, Хорватія і Угорщина, Шотландія. Іноді замість України в пару до Польщі називають Східну Німеччину.

Натомість стосовно підготовки Росії до Сочі-2014 майже відсутні песимістичні нотки. На кінець 2008 р. у Сочі будувалося 17 олімпійських об’єктів, ще 100 - проектувалося. Вже відкрито другу чергу олімпійського об’єкта «Горна карусель», яку будують виключно за рахунок інвесторів. Міністр спорту, молоді та туризму Росії В. Мутко впевнено заявляє про відповідність дій плану підготовки [19].

Світова фінансова криза відчутно вдарила по «кишені» країн-організаторів великих спортивних форумів. Організатори Зимових Олімпійських ігор 2010 р., Літніх Олімпійських ігор 2012 р. вже заявили про достатньо великі проблеми. До 2014 р. далеко, тому шанси на відповідність планам у росіян вищі. Тим не менш, Сочі довелось «олімпізовувати» практичного «з нуля», що робить завдання на сьогодні не таким вже простим.

Проблем у підготовці до спортивних форумів багато як в України, так і Росії. Серед них - не вистачає необхідної кількості готельних номерів, особливо це стосується України. Як відомо, готель - візитна карточка туризму. Активне будівництво готелів в Україні заплановано на 2011 р., але вже на сьогодні з половиною готелів, які існують у відповідних містах України, підписані угоди з УЄФА про те, що вони стануть офіційними готелями чемпіонату Європи.

З шести українських міст з готельним фондом краща ситуація у Львові та Одесі. У Києві дефіцит номерів становить 22 тис., Донецьку - 17, 5 тис., Дніпропетровську - 14 тис., у Харкові - 14 тис. номерів [2, с.28]. До того ж слід визнати незаперечний факт: наші готелі орієнтовані, насамперед, на відряджених, а не туристів. За окремими песимістичними прогнозами, навіть у 2009 р. може не відкритися жоден із запланованих готелів, а встигнути ввести в експлуатацію усі заплановані практично нереально [18]. Серед головних причин, які заважають якісно та вчасно підготувати готельний номерний фонд, більшість фахівців указують на бюрократичні перешкоди та виступають за спрощену процедуру узгодження проектів у даній сфері.

Останнім часом поширилось співробітництво між Російською Готельною Асоціацією і Асоціацією готельних об’єднань і готелів міст України. Вважаємо це добрим знаком ще й тому, що для України російський ринок туризму був і залишається наймасшабнішим зарубіжним ринком, причому тенденції останніх років свідчать про поширення туристичних потоків з Росії [16, с.17].

Під час підготовки до Євро-2012 в України є ще одне проблемне місце - футбольні стадіони. Якщо казати відверто, на сьогодні тільки Донецьк та Дніпропетровськ на 90% підготовлені до проведення змагань. У Києві не відбулася реконструкція НСК «Олімпійський», стосовно неї багато розмов, але реальних справ немає. У Львові стадіон поки що існує «на папері». Достатньо проблем мають Харків і Одеса.

Для Росії й України спільною проблемою напередодні великих спортивних форумів є низький рівень культури та якості сервісного обслуговування в туристичній сфері взагалі, й у готельній сфері зокрема [1]. Помітний низький рівень готовності інженерно-комунікативної складової, транспортної складової (автошляхи, залізнично-дорожне господарство, аеропорти, громадський транспорт, сервіс тощо).

Великі спортивні форуми мають стати значним поштовхом для удосконалення освіти в туристичній галузі. Передбачається створення сотень тисяч робочих місць. На наш погляд, щоб підготувати таку кількість фахівців у сфері туризму, потрібні спільні дії бізнесу і держави. Російські дослідники підкреслюють, що, на жаль, цілісної системи підготовки туристичних кадрів у Росії не створено [13, с.219].

Цікаво звернути увагу на те, що регіон-лідер за туристським потенціалом як складової частини інвестиційного потенціалу російських регіонів за 2006-2007 рр. Краснодарський край, тобто регіон проведення Олімпіади, чого не скажеш про окремі міста України, які прийматимуть Євро-2012. Проте, у одного українського регіону відкривається гарна перспектива опинитися в епіцентрі двох великих спортивних подій - Євро-2012 і Сочі-2014. Мова йде про Крим. Річний показник відпочиваючих в Криму тримається на рівні 5 млн. чол., у Сочі показник приблизно такий же, а за всіма курортами Краснодарського краю - близько 10 млн. (цифри приблизні і залежать від методики підрахунків). Якщо росіяни заявляють про те, що у близькій перспективі Сочі стане новим центром міжнародного туризму, то слід зазначити, що у Криму є такі ж шанси. Слабке місце Криму на сьогодні - основне навантаження припадає виключно на літо [14, с.32].

На наш погляд, слід активніше розробляти спільні проекти з Росією у туристичній сфері, на рівні взаємодії українських і російських регіонів. Стосовно Криму, зазначимо, мова йде поки що про будівництво переходу через Керченську протоку.

Отже, проблем у підготовці до Євро-2012 і Сочі-2014 багато. І вони подібні для Росії й України. Але впадає в око різниця в підходах до їх вирішення. У Росії левову частку відповідальності бере на себе держава, в Україні держава поступово перекладає відповідальність на місцеві влади. Стосовно темпів підготовки до Євро-2012 все більше чути про відставання української сторони від запланованого графіка. Проте, у російської сторони свої проблеми - Сочі «олімпізується» з «нуля», що ускладнює підготовку. У зв’язку з проведенням Євро-2012 і Сочі-2014 у Кримського півострова з’являється шанс повернути собі титул «всесоюзної здравниці».

Список використаних джерел

1. Амоша А.И., Сниговая Е.Ю. Активизация туристско-рекреационного потенциала как стратегическое направление развития г. Донецка // Вісник ДІТБ. 2008. №12. С.8-12.
2. Евро 2012: Стратегический минимум - 600 тысяч туристов (Беседа Р. Денисова с директором департамента исполнительной дирекции «Евро 2012» по вопросам размещения и развития инфраструктуры Андреем Ставенко) // Украинский туризм. 2007. № 4. С.26-29.
3. Гречаник В.П. Проблеми інформаційного забезпечення і менеджменту регіонального туристичного розвитку // Вісник ДІТБ. 2008. №12. С.171-177.
4. Пахля А. Инвестиции в туринфраструктуру - вызов времени // Гостиничный и ресторанный бизнес. 2007. №3. С.34-35.
5. Мишаста Т.М. Туризм та євроінтеграційна політика України // Вісник ДІТБ. 2008. №12. С.252-256.
6. Родионова И.А., Литвинова А. Сопоставление показателей индекса конкурентоспособности стран мира в туристической индустрии: позиции России и других стран СНГ // Туризм и региональное развитие. 2008. Вып.5. С.257-266.
7. Про затвердження державної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу: Постанова Кабінету Міністрів України від 22.02.2008 р. №107 // Новости турбизнеса. 2008. №11-12. С.24.
8. Державна цільова програма підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу // Новости турбизнеса. 2008. №11-12. С.25-26.
9. Лагоцька Н., Данильченко О. Україно, вперед! Євро-2012: проект формування позитивного іміджу України // Консалтинг в Україні. 2007. №12. С.30-33.
10. Подготовка к Евро-2012 обойдется Украине в 30 млрд. долларов. URL: https://www.newsru.com/sport/06Nov2008/euro_ua.html.
11. УЕФА поставил перед Украиной и Польшей беспрецедентно жесткий ультиматум. URL: https://obzor.city/news/265868.
12. Из-за кризиса в Украине остановлена подготовка к Евро-2012, Польша нашла себе другого партнера. URL: https://www.newsru.com/sport/31Oct2008/ua_pol.html.
13. Любарский А.Н. Состояние и перспективы развития туризма в России // Туризм и региональное развитие. 2008. Вып.5. С.213-219.
14. Крым-2014 // Украинский туризм. 2007. №4. С.30-35.
15. Самарцев Е. В поисках пути: к вопросу о разработке стратегии развития туризма в Украине // Гостиничный и ресторанный бизнес. 2007. №3. С.10-13.
16. Россия и Украина: сотрудничество в гостиничной сфере // Гостиничный и ресторанный бизнес. 2007. №3. С.16-17.
17. Крымское лето 2007: результаты, тенденции, проблемы // Гостиничный и ресторанный бизнес. 2007. №3. С.24-29.
18. Хватит ли на всех гостей Евро-2012 гостиниц? // Новости турбизнеса. 2008. №11-12. С.26-27.
19. Сочи-2014: инвестиции не прекратятся. URL: https://1prime.ru/Politics/20081226/756723920.html.