Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Менеджмент
Маркетинг
Экономика
Другие

Одінаєва Ю.О., Щербина Л.В.
Коммунальное хозяйство городов. - 2008. - №83. - С.386-391.

Дослідження сучасного стану та проблем рекреаційного комплексу Кримського регіону

Дослідження сучасного стану та проблем рекреаційного комплексу Кримського регіону Виявлено і проаналізовано проблеми розвитку рекреаційного комплексу АР Крим. Наголошено на необхідності розробки державної і регіональної стратегії розвитку рекреаційного комплексу, яка б передбачала активний вплив на його інвестиційну привабливість.

Кардинальні зміни в житті суспільства, викликані соціально-економічним і науково-технічним прогресом, істотно трансформують соціальний статус людини, сприяють посиленню інтенсифікації виробничих процесів, погіршенню екологічного стану навколишнього середовища і зниженню параметрів здоров'я населення. Наслідком даних тенденцій є зростання потреби в рекреації – відновленні сил людини, витрачених у процесі праці і, відповідно, в організації виробничих процесів з надання послуг рекреації. Це обумовлює формування регіональних рекреаційних комплексів як сукупності суб'єктів різних організаційно-правових форм і видів економічної діяльності, результатом функціонування яких є комплексний, поліфункціональний рекреаційний продукт, що задовольняє різноманітні потреби рекреантів.

В Україні туристська сфера споконвіків славилася рекреаційним комплексом АР Крим. Регіон є значним і унікальним за своїми природно-кліматичними і лікувальними ресурсами. Хоча останніми роками стан рекреаційного комплексу змінюється в кращу сторону, все ж таки істотний розрив між рівнем цієї галузі в даному регіоні і в розвинених країнах зберігається.

Актуальність даної роботи обумовлена тим, що стан рекреаційного комплексу, який є основою ефективного використання рекреаційного потенціалу Кримського регіону при забезпеченні зміцнення здоров'я і лікуванні, не повною мірою реалізує свої потенційні можливості.

Метою дослідження є виявлення проблем, які притаманні рекреаційному комплексу АРК, і заважають розвитку та використанню його рекреаційного потенціалу.

Дослідженнями рекреаційного комплексу, розробкою теорії і практики управління цією галуззю на різних рівнях займалася недостатня кількість вчених. Причому більшість опублікованих робіт відноситься ще до часів радянського періоду. Серед зарубіжних вчених, що займалися дослідженнями проблем рекреації і туризму, необхідно відмітити Ж. Дюмазедьє, Дж. Келлі, Дж. Нейлингера [4-6].

Питанням вдосконалення рекреаційного комплексу України і Криму, зокрема, присвячені роботи українських учених Л.А. Багрової, І.В. Бережної, Н.Н. Богданова, Н.П. Дріневського [1, 3].

При розгляді рекреаційного комплексу як складової соціально-економічного явища і економічної системи, важливим є вибір провідного критерію для структуризації його елементів. На думку вчених-економістів Б.В. Буркинського, В.Н. Василенка [2], як головний критерій слід використовувати функціонально-цільовий, відповідно до якого у рамках регіонального рекреаційного комплексу як системи можна виділити три відносно самостійні підсистеми.

Підсистема 1. Рекреаційні за призначенням підприємства:

1) сукупність курортних установ (санаторіїв, профілакторіїв, пансіонатів з лікуванням, дитячих оздоровчих установ, курортних поліклінік, бальнеологічних лікарень, грязелікарень і ін.), що здійснюють діяльність, пов’язану з наданням курортних послуг, направлених на реалізацію потреб в збереженні здоров'я, відновленні сил, можливості працювати і, що базується, в першу чергу, на ефективному використанні природних лікувальних і ландшафтно-кліматичних рекреаційних ресурсів;
2) сукупність туристських організацій (пансіонатів, будинків відпочинку, баз відпочинку, туристських готелів, турбаз, кемпінгів, мотелів і ін.), що здійснюють діяльність, пов’язану з наданням туристських послуг, направлених на реалізацію пізнавальних потреб, потреб у культурному, духовному і фізичному розвитку і, що базується, в першу чергу, на ефективному використанні природно-ландшафтних і культурно-історичних рекреаційних ресурсів.

Підсистема 2. Підприємства, що забезпечують власне рекреаційну діяльність:

1) сукупність підприємств інфраструктури регіону, що забезпечують створення базових і супутніх рекреаційних послуг: транспортних організацій; підприємств сільського господарства і переробки сільськогосподарської сировини; підприємств громадського харчування, торгівлі, зв'язку; будівельних організацій; комунальних підприємств; навчальних закладів, науково-дослідних інститутів і центрів;
2) сукупність підприємств ринкової інфраструктури, що займаються формуванням, просуванням і продажем комплексного рекреаційного продукту: туроператорів і турагентів, інформаційних і рекламних служб, консалтингових фірм, фінансово-кредитних установ.

Підсистема 3. Інституційні структури рекреаційного комплексу:

1) органи управління рекреаційною діяльністю, функції яких полягають в її нормативному, методичному і організаційному забезпеченні;
2) національні і регіональні державні інститути, громадські і професійні організації приватного сектора, формальні і неформальні суспільно-державні інститути, що займаються питаннями розвитку туризму на національному, регіональному і локальному рівнях.

Використовуючи даний підхід до структуризації елементів рекреаційного комплексу як системи, можна визначити внесок і проблеми кожної з підсистем у соціально-економічний розвиток регіону в цілому і його локальних територій.

Для більш детального розгляду сучасного стану і проблем рекреаційного комплексу АР Криму, доцільно використати вищевикладений підхід.

Кримський рекреаційний регіон – найбільш популярний в Україні і всесвітньо відомий санаторно-курортний і оздоровчий центр. Рекреаційний комплекс Криму, в основному, представлено підприємствами, які спеціалізуються на лікуванні – здравниці, санаторії. Усього в Криму нараховується понад 600 санаторно-курортних і оздоровчих установ різних форм власності, які використовуються для сезонного лікування і відпочинку [7]. Всі санаторії Криму мають спеціалізацію, яка залежить від особливостей лікувальних чинників місцевості, де вони розташовані. Ця специфіка дуже приваблива як для вітчизняних, так і для закордонних туристів.

Так, маючи величезний рекреаційний потенціал – понад 2200 об'єктів (33118 га природних заповідних територій, зі своїми природними пам'ятниками, рельєфом, водопадами, озерами, річками, лікувальними джерелами, печерами, унікальною рослинністю, тваринним світом і т.д.; 17 державних музеїв з 26 філіями, 300 суспільних і відомчих музе-їв), рівень розвитку технічних систем і інженерних споруд у цілому знаходиться на дуже низькому рівні [7].

Рекреаційні заклади потребують загальної реконструкції для підвищення рівня сервісу, комфортності, розширення спектру рекреаційних та супутніх послуг. Розвиток індустрії колективного відпочинку, орієнтований на задоволення потреб рекреантів низького та середнього рівня забезпеченості, передбачає модернізацію санаторіїв, реконструкцію будинків відпочинку з цілорічним режимом роботи, розвиток мережі туристичних маршрутів (пішохідних, водних, кінних), розвиток мережі супутніх послуг для рекреантів. Організація індивідуального відпочинку, що забезпечує задоволення потреб рекреантів з високим рівнем доходу, повинна відповідати найвищим світовим стандартам. Це передбачає будівництво спеціальних котеджів, які можуть здаватися в оренду або продаватися, будинків відпочинку зі здачею в оренду юридичним особам; організацію служби забезпечення індивідуального відпочинку.

Кримський регіон має всі умови для розвитку рекреаційного господарства і могутньої туристичної індустрії. Але не дивлячись на процвітання окремих курортних і туристичних центрів, у цілому галузь знаходиться в занепаді. Розвитку курортно-рекреаційного господарства Криму перешкоджає невирішеність ряду проблем, одна з них нерозривно пов'язана з кризовим станом економіки країни, інші мають переважно локальний і галузевий характер. Серед окремих чинників слід, перш за все, назвати низький життєвий рівень населення України, величезні масштаби реального безробіття, високі ціни на санаторно-курортні послуги, багаторазове збільшення транспортних тарифів та ін. Радикально ситуацію можуть змінити тільки оздоровлення економіки, подолання системної кризи, підвищення життєвого рівня населення, його купівельної спроможності.

Гальмує відновлення і розвиток санаторно-курортного комплексу Криму також відсутність чіткого законодавства з курортно-рекреаційної діяльності в нових умовах. Особливо гострими є проблеми власності, оподаткування, фінансування. Якщо протягом багатьох років свого існування рекреаційна галузь була дотаційною, то тепер вона не тільки позбавлена державних асигнувань, але і зі сплати податків прирівнюється до промислових підприємств. Такі чинники, при незмінному механізмі господарювання, призводять до подорожчання санаторно-курортних послуг, зменшення завантаження рекреаційних установ і, кінець кінцем, до величезних збитків галузі.

Для розвитку рекреаційної сфери необхідно в корені перебудувати інвестиційну політику в Криму у напрямі створення такої економічної структури республіки, яка забезпечила б пріоритетний розвиток рекреаційної функції. Територіальною формою організації господарства Криму повинен виступати рекреаційний комплекс з набором послуг, який задовольняє вимогам ринку і наближає його до стандартів міжнародного рівня.

Виявлені проблеми неможливо вирішити без відповідної підтримки на державному рівні, у зв'язку з чим потрібні зміни в нормативно-законодавчий базі, які б регламентували функціонування рекреаційного комплексу України і Кримського регіону, зокрема.

У подальших дослідженнях перспектив розвитку рекреаційного комплексу Кримського регіону, дану проблему необхідно також роз-глянути і вивчити в контексті системи управління рекреаційним комплексом, його фінансуванням державою і інвестиційними вливаннями в його розвиток і реконструкцію.

Література

1. Багрова Л.А., Бережна І.В., Богданов Н.Н. та ін. Концепція розвитку курортно-рекреаційного і туристського комплексу Криму – Сімферополь: Таврія. – 2004. – 416 с.
2. Буркинський Б.В., Василенко В.Н. Стратегія економічного і соціального розвитку України (2004-2015 роки) "Шляхом європейської інтеграції" // Національний інститут стратегічних досліджень; Інститут економічного прогнозування НАН України. – К., 2004. – С.12-27.
3. Дріневський Н.П. До концепції розвитку санаторно-курортної справи в Україні // Медична реабілітація, курортологія і фізіотерапія. – 2002. – №3 (31). – С.39-42.
4. Dumazedier J. Towards a societry of leasure. - N.V. – 1967. – Р.25.
5. Kelly G. А. The psychology of personal constructs. V. 1.: A theory of personality.-N.Y. – 1955. – Р.81.
6. Neulinger D. The psychology of leisure. – Springfield. – 1974. – P.37.
7. http://tourism.gov.ua/ - Державна служба туризму i курортів.

Присоединяйтесь к нам в Контакте, Фейсбуке, Твиттере, Одноклассниках и Google+








© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.