Паламаренко О.П.
Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф.
"Стратегічні перспективи туристичної та готельно-ресторанної
індустрії в Україні: теорія, практика та інновації розвитку"
(м. Умань, 30-31.10.2019 р.). Умань: Візаві, 2019. 350 с. С.40-42.

Проблеми екскурсійної діяльності та шляхи їх вирішення в Україні

Туризм є одною з найважливіших економічних сфер кожної країни. На сучасному етапі все більше зростає роль туризму як сектора світового господарства, який становить 7% світового експорту товарів та послуг, 10% світового ВВП та забезпечує створення нових робочих місць, сприяє екологічному захисту довкілля, збереженню культурної спадщини та подоланню бідності За даними ЮНВТО, у 2017 році до міжнародних подорожей було залучено 1,322 млн. осіб [1]. В умовах збільшення пропозиції схожих екскурсійних продуктів та збільшення інформованості туристів про екскурсійні послуги з одночасним підвищенням вимог до рівня обслуговування та якості послуг актуальним стає питання конкурентної боротьби між туристичними підприємствами, що спеціалізуються на організації екскурсійного обслуговування туристів.

Екскурсійна діяльність - це надзвичайно складна і проблемна сфера сучасної туристичної галузі України. Питаннями розвитку екскурсійної справи України займалося багато дослідників, а саме: Р.А. Дьякова, В. Дворніченко, Л.М. Логінова, Ю.В. Рухлова, В.К. Федорченко, О.М. Костюкова та інші, однак дана проблема потребує подальшого дослідження.

Особливої актуальності цей напрямок наукових і практичних досліджень отримав у зв'язку із зростанням обсягу екскурсійних послуг на ринку організованого туризму, що викликано різними причинами:

- підвищення культурного й освітнього рівня суспільства в цілому;
- розширення цілей самого туризму, так відправляючись у туристську поїздку не завжди на перший план ставляться тільки рекреаційні цілі. Сучасні споживачі перебуваючи на відпочинку бажають також задовольнити й інтереси пізнання, освіти і духовного розвитку;
- тлумаченням самого поняття «тур продукт» як комплексу послуг надаваного туристові в ході подорожі;
- принципами формування турпродукту. Збільшується частка туристів, які віддають перевагу турпродукту сформованому за типом «All inclusive» («Все включено»). Нерідко в програму таких турів включається й екскурсійна програма;
- зростає пропозиція суто екскурсійних програм, тобто турів, основною метою яких є відвідування й знайомство з історичними, культурними та іншими визначними пам'ятками певного регіону. І відповідно сформувався окремий вид туризму - екскурсійний туризм [2, с.127].

Не зважаючи на значний наявний екскурсійний потенціал і досить високу привабливість в Україні вона має декілька проблем для розвитку екскурсійної діяльності. Основними з них є:

- нормативна база, яка регулює надання екскурсійних послуг в Україні далека від досконалості;
- після розпаду Радянського Союзу система підготовки екскурсійних кадрів фактично була зруйнована, що призвело до появи самодіяльних екскурсоводів та розповсюдження екскурсоводів, які проводять екскурсії, відбиваючи історичні події не з точки зору історії, а з комерційних міркувань;
- поганий контроль за якістю надаваних послуг, які значно погіршилися на ринку туристичних послуг [3].

Проаналізувавши представлені проблеми можна зробити висновки, що управління екскурсійною діяльністю в Україні повинно бути ефективним, для цього потрібно:

- вдосконалити нормативну базу, а саме - визначення таких понять, як «гід», «екскурсовод» тощо;
- розробити вимоги до здійснення екскурсійної діяльності;
- використовувати диференційований підхід при підготовці фахівців;
- ввести механізм ліцензування екскурсійної діяльності, сертифікація;
- запровадити стажування для майбутніх гідів та екскурсоводів після успішного закінчення курсів;
- прискорення налагодження роботи акредитаційних комісій і створення методичних рад при підрозділах Державної служби туризму і курортів України при обласних державних адміністраціях тощо, вирішення питань туристично-екскурсійної роботи;
- створити кваліфікаційні комісії, які матимуть у своєму складі фахівців та експертів у галузі туризму.

Отже, проблеми екскурсійної діяльності в Україні потребують певної системи заходів щодо вдосконалення й упорядкування. Запропоновані заходи для вдосконалення системи підготовки та контролю якості екскурсійної діяльності допоможуть покращити стан екскурсійної діяльності в Україні та підвищити туристичний потенціал окремих регіонів.

Бібліографічний список

1. UNWTO World Tourism Organization. URL: https://www.unwto.org/.
2. Жук О.А. Сталий розвиток України: проблеми і перспективи. Кам'янець-Подільський: Медобори-2006, 2016. 230 с. C.127-130.
3. Галасюк С.С., Нездоймінов С.Г. Організація туристичних подорожей та екскурсійної діяльності: навч. посіб. К.: Центр учбової літератури, 2013. 178 с.
4. Бабарицька В., Короткова А., Малиновська О. Екскурсознавство і музеєзнавство: навч. посіб. 2-ге вид., перероб. і доп. К.: Альтерпрес РА, 2012. 444 с.
5. Зінченко В.А. Екскурсологія як туризмологічна наука // Наукові записки Київського університету туризму, економіки і права. Серія: філософські науки. 2016. Вип.8. С.211-223.