Перепьолкіна О.О.
Матеріали І Міжнар. наук.-практ. конф.
«Інновації, тренди та перспективи індустрії
гостинності» (м. Львів, 12 грудня 2019 р.)
Львів: ЛТЕУ, 2019. 192 с. С.35-37.

Потенціал розвитку туристичної галузі в економіці України

Одним з найбільш важливих сучасних трендів розвитку національної економіки є динамічний розвиток туристичного ринку, що супроводжується децентралізацією управління та регулювання туристичної діяльності. Відтак, необхідним є врахування специфіки попиту і пропозиції на ринку туристичних послуг, сучасний і прогнозний рівень розвитку туризму. Системний підхід у вивченні туризму дозволяє виявити перелік проблем, де основною є формування державної стратегії розвитку систем туризму в регіонах, що потребує дослідження туристичного потенціалу останніх.

Ведучи мову про економічний потенціал, ми розуміємо здатність суб’єктів господарювання до розвитку в динамічних умовах зовнішнього середовища, наслідком якого є приріст власності на основі виявлення незадіяних резервів і більш ефективного розміщення ресурсів. Особливої уваги потребує аналіз економічного потенціалу підприємств, пов’язаних з туристичним бізнесом, як однієї з найбільш перспективних галузей економіки. Запорукою ефективного функціонування будь-якої галузі економіки є її якісна фінансова забезпеченість. Звідси, основним завданням фінансового забезпечення туристичної галузі є формування державної політики щодо виділення й розподілу фінансових ресурсів для розвитку туристичної сфери.

Для фірм, що надають туристичні послуги, характерними є особливості структури джерел фінансових ресурсів. Фінансування туристичної діяльності проводиться, перш за все, за рахунок залучених і частково за рахунок власних коштів. Разом з тим, використання довгострокових позикових джерел не є поширеним. Це обумовлено тим, що туристична фірма отримує гроші за продані путівки раніше, ніж надає відповідні послуги. Кредиторська заборгованість становить основну частку серед залучених коштів. Внаслідок специфіки матеріальної бази суб’єктів господарювання туристичної сфери заставний потенціал останніх не є достатньо високим, а відтак і можливості отримання кредитних ресурсів у них обмежені. У якості кредитної застави туристичні фірми, зазвичай, не використовують оборотні кошти.

Відсутність потреби у використанні великої кількості потужних основних засобів обумовлює існування у суб’єктів господарювання туристичної сфери невеликої матеріальної бази.

Особливістю структури активів туристичних фірм є низька частка необоротних активів і велика частка оборотних. Особливостями фінансових відносин туроператорів і турагентів, є відмінності в структурі оборотних коштів цих туристичних фірм. Превалювання дебіторської заборгованості у структурі активів фірм-туроператорів визначається, насамперед, тим, що між моментом реалізації туристичного продукту і моментом його споживання існує часовий лаг, подекуди досить тривалий. Оскільки тури формуються і продаються переважно за декілька місяців до початку відпочинку, тому одночасно виникає дебіторська заборгованість у туроператора і кредиторська заборгованість у турагента.

Зафіксована дебіторська заборгованість у туроператора внаслідок реалізації туристичного продукту турагенту не гарантує отримання грошових коштів в доступному для огляду майбутньому, так як останнім часом розширюється практика продажу путівок на умовах консигнації, коли право власності на турпакет аж до його продажу залишається за туроператором, при цьому розрахунок з ним проводиться лише за продані путівки [1, с.56]. Відтак, оплата дебіторської заборгованості затягується, і поширеним наслідком зростання обсягу реалізації туристичного продукту туроператором є зменшення ліквідної частини активів, що є наслідком зростання довгострокової дебіторської заборгованості.

Крім того, при проведенні аналізу економічного потенціалу туристичних фірм, варто звертати особливу увагу на схильність до різких сезонних коливань попиту на туристичний продукт. Відтак, дослідження фактору сезонності в туризмі дозволяє визначити вплив природно-кліматичних умов на інтенсивність туристичних потоків та визначити тривалість туристичного сезону. Виявлення чинників, що обумовлюють сезонність в туризмі, дозволить прогнозувати економічні наслідки сезонності на рівні туристичної фірми, регіону і галузі загалом.

Туристична галузь в економіці України на сучасному етапі набуває вагомішого значення для соціально-економічного розвитку країни, стрімко інтегрується у міжнародну туристичну індустрію. Вивчення і врахування особливостей функціонування туристичної сфери дозволить ефективно використати її глибокий потенціал.

Список використаних джерел

1. Папп В.В., Лужанська Т.Ю., Бошота Н.В. Економічний потенціал підприємств туристичної сфери України // Перспективи розвитку готельно-ресторанної індустрії України: теорія, практика, інновації розвитку: тези доповідей Всеукр. наук.-практ. конф. Мукачево: РВВ МДУ, 2018. С.55-57.