Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Другие

В'ячеслав Полюга
Регіональна економіка. - 2001. - №2. - С.176-180.

Аспекти статистичного вивчення стану туристичної галузі регіону

Обгрунтовується необхідність перегляду статистичної методологи та практики у сфері туристичної діяльності в Україні відповідно до вимог міжнародних статистичних стандартів. Пропонуються деякі практичні рекомендації щодо організації статистики туризму в регіоні.

Ключові слова: туризм, рекреація, туристично-рекреаційний комплекс, рекреанти, туристичні потоки, статистика туризму, статистичні показники.

Індустрію туризм у світі прийнято ввалити однією з найбільш розвинутих галузей економіки. За даними Всесвітньої туристичної організації, на туризм припадає біля 6% світового ВНП, 7% світових інвестицій, кожне 16-те робоче місце, 11% світових споживчих витрат і 5% всіх податкових надходжень. Не¬від'ємною рисою сучасного туристично-рекреаційного комплекс є високий рівень розвитку соціальної сфери, сфери послуг, транспорту, наявність культурно-етнічного'колориту, що в кінцевому результаті сприяє перетворенню його на досить прибуткову галузь економіки, так і регіону, та держави в цілому.

Нещодавно Україна зробила для себе висновки про доцільність акцентування уваги на розвитку туризму не тільки як джерела поповнення бюджетів різних рівнів, але й як свого роду візитної картки країни для всього світу. Зрозуміло, що досягнути відчутних результатів діяльності туристичної галузі неможливо без активної державної підтримки, яка реалізується через безпосередній (прямі інвестиції у галузь) та опосередкований (податкові і митні пільги для стимулювання розвитку різних видів туризму) вплив. Робота, яка проводиться центральними та регіональними органами влади щодо розробки різного роду програм та заходів з розвитку туризму, поки-що не приносить відчутних результатів. Однією з причин цього є відсутність повної та достовірної інформації стосовно характеристики засобів розміщення рекреантів, величини та спрямованості туристичних потоків, даних про послуги та результати фінансово-господарської діяльності туристичних фірм та туристично-рекреаційних закладів тощо. Своєчасне надходження і опрацювання таких даних сприятиме правильному вибору пріоритетів розвитку галузі, розрахунку оптимального розміру інвестицій, терміну окупності і ефективності їх вкладання.

Зазвичай для такого ґрунтовного аналізу даних, якими володіють органи державної статистики, недостатньо. У зв'язку з цим виглядає доцільним, по-перше, залучати інформаційні ресурси спеціалізованих консалтингових фірм, науково-дослідних інститутів, результати соціологічних опитувань, маркетин¬гових досліджень сегментів ринку туристично-рекреаційних послуг; по-друге, удосконалити статистичне вивчення туристично-рекреаційної діяльності.

Загалом, слід зазначити, що у практиці української статистики питанням статистики туризму приділяється мало уваги, а через недостатність офіційних статистичних даних використовують експертні оцінки, довести достовірність яких досить проблематично. Невід'ємною складовою статистичного аналізу стану туристично-рекреаційної галузі вважається, як зазначалось вище, достовірне інформаційне забезпечення, яке повинно відповідати наступним вимогам:

- по-перше, досконала система, збору і обробки статистичної інформації з використанням передових методик та сучасного технічного обладнання (сучасні пристрої вводу і передачі даних по мережі, пакети прикладних програм обробки даних тощо);
- по-друге, наявність єдиної інформаційної бази у даній галузі (використання переваг організації інформаційного забезпечення у вигляді автоматизованих банків даних);
- по-третє, залучення до формування автоматизованого банку даних адміністративних даних, які характеризують туристично-рекреаційну галузь (дані, що отримані на основі спостережень, проведених органами державної влади (за винятком органів державної статистики), органами місцевого самоврядування та іншими юридичними особами у межах їх компетенції) [1];
- по-четверте, стабільна і досконала нормативно-правова база, узгодженість між рівнями ієрархії органів державної влади щодо питання туристично-рекреаційної галузі.

Перегляду статистичної методології та практики в сфері туристичної діяльності вимагає також перехід України до сучасної системи обліку та звітності, що відповідає вимогам міжнародних статистичних стандартів та рекомендаціям міжнародних організацій. Розпочати роботу з вивчення структури економіки країни та її регіонів за видами економічної діяльності, що відповідають міжнародним статистичним стандартам, дозволило впровадження в Україні Класифікації видів економічної діяльності (КВЕД). Це, у свою чергу, дає змогу порівнювати структуру економіки України з аналогічними даними інших країн світу, які теж користуються міжнародними статистичними класифікаціями.

Ще одним важливим аспектом використання статистичних даних, що ха¬рактеризують структуру економіки України за видами економічної діяльності згідно з міжнародними класифікаціями, є вивчення інвестиційного клімату країни, процесів, пов'язаних із надходженням до країни міжнародних інвестицій, їхнім використанням у певних видах економічної діяльності. Використання даних, отриманих за КВЕД, надає можливість, у контексті вивчення структури економіки України, визначити ступінь розвитку певних видів економічної діяльності, зокрема, повніше оцінити розвиток невиробничої сфери, невід'ємною складовою якої є туристична галузь.

Слід відзначити, що туризм є типовим прикладом міжгалузевого виду діяльності; продукція його створюється шляхом поєднання широкого набору товарів та послуг підприємств суміжних галузей, діяльність яких не може існувати без туризму. До них відносяться:

- туристичні фірми з розробки і реалізації туристичного продукту підприємства розміщення (готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, будинки відпочинку тощо);
- підприємства харчування (ресторани, кафе, бари, їдальні тощо);
- транспортні підприємства (автопідприємства, авіаційні підприємства, залізничні відомства, підприємства морського і річкового транспорту), які займаються туристичними перевезеннями;
- рекламно-інформаційні туристичні установи (рекламні агентства, рекламні бюро, інформаційно-туристичні центри тощо);
- підприємства роздрібної торгівлі з продажу товарів туристичного попиту;
- підприємства сфери розваг у туризмі (кіноконцертні зали, зали гральних автоматів та ін.);
- громадські туристичні організації і об'єднання;
- навчальні заклади з підготовки і підвищення кваліфікації спеціалістів туристичної індустрії;
- координуючі і регулюючі органи в туризмі на національному, регіональ¬ному і муніципальному рівнях.

Зважаючи на це, у вітчизняній статистиці показники, які характеризують туризм, зазвичай об'єднуються з показниками інших галузей. Так, відповідно до "Загальної класифікації галузей народного господарства" (ЗКГНГ), затвердженої наказом Мінстату України від 24.01.94 р. № 21, туризм (код 91620) відносився до виду діяльності "Охорона здоров'я, фізична культура та соціальне забезпечення".

Згідно з новим класифікатором видів економічної діяльності (КВЕД) туризм належить до:

1. Секції І "Транспорт" класу (63.30), підкласу "Туристичні агентства та бюро подорожей" (63.30.0). Цей підклас включає: діяльність, пов'язану з функ¬ціонуванням бюро подорожей та туристичних агентств, наданням інформації про туристичні подорожі та маршрути, організацією подорожей, забезпечення туристів житлом, транспортними засобами, працею екскурсоводів та гідів.
2. Секції II "Готелі та ресторани", класу 55.1 "Готелі", підкласу 55.11.0 "Готе¬лі з ресторанами", підкласу 55.12.0 "Готелі без ресторанів; класу 55.2 "Інші місця для короткотермінового проживання", підкласу 55.21.0 "Молодіжні турбази і гірські притулки", підкласу 55.22.0 "Експлуатація майданчиків для кемпінгів". Ці групи включають: надання місця для коротко-термінового проживання: у готелях, включаючи туристські, у мотелях, у готелях з конференц-залами, у готелях з послугами ресторанів; у таборах, літніх будиночках, квартирах, які здають під час відпускного періоду; на майданчиках для кемпінгів і в будівлях на території кемпінгів; в інших місцях короткотермінового проживання; у сімейних пансіонатах, у селянських садибах, на молодіжних турбазах, в гірських притулках тощо.

Також із галузі економіки "Охорона здоров'я, фізична культура і соціальне забезпечення" до виду економічної діяльності "Готелі і ресторани" перейшли оздоровчі заклади і заклади відпочинку (код 91610).

Вважаємо, що на сьогодні подібні ототожнення не зовсім припустимі, оскільки швидкими темпами розвивається міжнародний (зовнішній), іноземний, внутрішній, пригодницький, круїзний, екологічний, культурно-пізнавальний та інші види туризму. Тому доцільно було б відносити статистичні показники туризму до окремої групи, тобто розробити та впровадити адекватну систему показників статистичного обліку туристичної діяльності як в межах національної економіки, так і в розрізі територіальних одиниць - регіональних показників. Метою їх розробки та впровадження є: а) забезпечення повної та достовірної інформації для певних соціальних та функціональних потреб галузевого походження; б) поглиблений аналіз даних за допомогою відповідних показників та їх складових; поєднання натуральних показників з показниками у вартісній формі. У свою чергу, це, по-перше, створить методологічне та методичне підґрунтя для формування сучасної статистики туризму як для країни в цілому, так і для регіонів туристично-рекреаційної спеціалізації; по-друге, становитиме необхідну умову переходу до систематичної науково обгрунтованої і регулярної статистичної оцінки туристичного продукту, а також ролі і місця туризму та регіонів туристично-рекреаційної спеціалізації в економіці країни; по-третє, принципово змінить обсяги і структуру інформації, що узагальнюється на рівні регіону (держави), і яка необхідна для формування цільових показників регіонального (загальнодержавного) планування і управління. Особливе значення впровадження якісно нової системи статистичних показників туристичної діяльності матиме для регіонів туристично-рекреаційної спеціалізації, оскільки для них саме туристична діяльність визначає характер виробництва і величину доходів.

Важливою передумовою проведення статистичного аналізу є використання прин¬ципу системності (врахування зв'язків між внутрішніми складовими туристично-рекреаційного комплексу регіону та його взаємозв'язок із зовнішнім середовищем, логічної послідовності, наступності та співставності статистичних показників).

Виходячи із сказаного вище, пропонуємо наступну систему статистичних показників, що характеризують туристично-рекреаційну галузь (рис. 1).

Система статистичних показників, що характеризують туристично-рекреаційну галузь
Рис.1. Система статистичних показників, що характеризують туристично-рекреаційну галузь

Результати, отримані внаслідок проведеного за запропонованою схемою статис¬тичного аналізу туристичної галузі, дадуть можливість визначити реальний вплив туристичної діяльності на виробництво валового внутрішнього продукту, зайня¬тість і оплату праці. Це, в свою чергу, дозволить об'єктивно оцінити стан та місце галузі в регіоні, виявити невикористані резерви та означити основні засади регіо¬нальної адаптивної програми розвитку галузі, покликаної оптимізувати розміщен¬ня туристично-рекреаційних об'єктів в регіоні та оптимально поєднати туристич¬но-рекреаційний попит з ресурсними обмеженнями та існуючими можливостями.

Із окресленого вище випливає комплекс практичних рекомендацій щодо організації статистики туризму в регіоні. Зокрема, необхідними видаються:

1) розробка пакету нормативної документації та рекомендацій щодо організації збору, обробки та використання статистичної інформації;
2) організація збору статистичної звітності у туристично-рекреаційній галузі один раз на рік та запровадження системи отримання оперативної інфор¬мації за вимогою органів державної влади та місцевого самоврядування для прийняття управлінських рішень щодо підтримки підприємств галузі, виявлення окремих тенденцій тощо;
3) залучення додаткових джерел достовірної інформації для доповнення, уточнення та порівняльного аналізу даних статистичної звітності (дані податкових служб, консалтингових, маркетингових, соціологічних фірм, паспортно-візових, прикордонних служб тощо).

На запропонованих засадах стане можливим отримання достовірної ста¬тистичної інформації для проведення комплексного аналізу стану туристично-рекреаційної галузі в регіоні, в результатах якого зацікавлені як науково-дослідні установи, так і органи державної влади і місцевого самоврядування.

Література

1. Закон України "Про державну статистику"
2. Парфенцева Н. Міжнародні статистичні класифікації в Україні: впровадження й використання. - К.: Основи, - 2000. - 351 с
3. Кулагина Г., Татаринов А. Туристская деятельность в сателлитных счетах СНС // Вопросы статистики.1999. - №1. - ?. 27-32.
4. Класифікація видів економічної діяльності. - Київ: Держстандарт України, 1996.







© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.